Рішення

від 05.06.2019 по справі 600/410/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/410/17

Справа № 2/600/33/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липна О.А.,

відповідача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Теофіпільська сільська рада Козівського району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

16.05.2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованої огорожі. .

Обгрунтовуючи заявлену позовну вимогу покликається на те, що є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі рішення Теофіпільської сільської ради від 19.10.2005 року їй відведено для користування земельну ділянку розміром 0,98 га за тією ж адресою. У 2013 році її будинок дав тріщину в результаті підтоплення зі сторони існуючої огорожі ОСОБА_1 , так як останній, на її переконання, порушив існуючі межі земельної ділянки, яка відведена їй для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства приблизно на 6 метрів в результаті чого від цієї огорожі до її будинку відстань складає 70 см.. Відтак, на підставі ст.152 ЗК України, ст.376 ЦК України просила задовольнити позовну вимогу (а.с.1).

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 18.05.2017 року було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання (а.с.10).

07.12.2017 року від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому останній вказує, що його довіритель не визнає заявленої позовної вимоги ОСОБА_3 .. При цьому, покликається на те, що дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 по сусідству із позивачем, однак не є ні власником вказаного будинку ні користувачем чи власником земельної ділянки, на якій такий знаходиться. У зв`язку з цим, вважає, що він є неналежним відповідачем у цій справі. Крім того, вважає, що позивач не надала жодних доказів того, що відповідач чи інші особи порушили межі її земельної ділянки, а документи, які б підтверджували право власності чи користування нею земельною ділянкою, про яку зазначає позивач відсутні в матеріалах справи. Вказує, що покликання позивача на рішення Теофіпільської сільської ради від 19.10.2005 року є, на його думку, неправомірним, оскільки таке право може бути реалізовано на підставі такого рішення, а тому усунення будь-яких порушень прав особи на землю може бути застосоване судом у разі встановлення, що таке порушення мало місце, в чому саме полягає таке порушення та якими доказами це підтверджується. Також, просить суд врахувати, що викопіювання з генерального плану с. Теофіпілка є неналежним доказом, на його переконання, оскільки не містить жодної інформації щодо предмета спору, а твердження позивача, що їй належить право користування земельною ділянкою площею 0,98 га за адресою: АДРЕСА_1 , факт завдання шкоди її житловому будинку, а також причиновий зв`язок між фактом побудови сусідньої огорожі та завданням шкоди будинку позивача, останньою не доведено та не подано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин. На підставі вказаного, просив суд відмовити у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог. (а.с.23-30).

07.12.2017 року за клопотанням представника позивача у цій справі призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання Як розташований будинок та огорожа ОСОБА_1 відносно меж земельної ділянки ОСОБА_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та чи відповідає таке розташування правовстановлюючим документам, технічній документації із землеустрою та землекористування? , а матеріали справи, відповідно направлено до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с.33).

10.05.2018 року матеріали справи повернулися із експертної установи у зв`язку з тим, що на вимогу експерта додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи не надано, а оплата за проведення експертизи не проведена (а.с.41).

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 16.05.2018 року поновлено провадження у цій справі (а.с.44).

27.08.2018 року у судовому засіданні представник позивача повторно подала клопотання про призначення земельно-технічної експертизи (а.с.61).

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 06.12.2018 року задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Теофіпільську сільську раду Козівського району Тернопільської області (а.с.71).

01.04.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.107).

03.06.2019 року позивач подала заяву про проведення судового засідання без її участі, у якій також вказала, що відмовляється від послуг адвоката (а.с.117).

Під час розгляду справи позивач та її представник позовну вимогу підтримали та просили її задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні та під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані ними документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач просить усунути перешкоди у користуванні її власністю, то предметом доказування у цій справі є наявність у позивача права власності або іншого речового права на майно і наявність дій відповідача, які не пов`язані із позбавленням права володіння, якими би порушувалося таке право позивача.

Обґрунтованість такої позиції суду підтверджується і роз`ясненнями Верховного Суду України, наданими в абз.2 п.33 постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , згідно яких відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Судом встановлено, що відповідач проживає по сусідству із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що визнається першим та не заперечується другою, а відтак не потребує, згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, додаткового доказування.

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (а.с.3).

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 22.02.1989 року Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає відповідач, належить ОСОБА_4 (а.с.28).

На підтвердження таких відомостей відповідачем подано і довідку Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно якої будинок АДРЕСА_1 належить по половині ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.24).

Крім того, земельна ділянка за вказаною адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі рішення Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області №156 від 24.04.2018 року, що підтверджується копією з виписки такого рішення (а.с.62) та копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2018 року (а.с.63).

Ця земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 межує із земельною ділянкою, належною ОСОБА_3 , що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки (а.с.27).

Крім того, копією довідки Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області №901 від 19.10.2005 року позивач підтверджує те, що вона дійсно користується земельною ділянкою в розмірі 0,98 га, в тому числі 0,14 га для обслуговування будівель і споруд та 0,84 га - для ведення підсобного господарства, а також 2,8 га земельної частки (паю), який зданий в оренду (а.с.87).

Проте, незважаючи на наявність вказаних документів, суд вважає недоведеним факт належності на праві власності позивачу чи перебування в її користуванні зазначених земельних ділянок, оскільки жодних правовстановлювальних документів, які б підтверджували такі факти, позивачем всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України не надано. Відтак, вказану довідку суд, на підставі ч.2 ст.78 ЦПК України, вважає недопустимим.

З аналогічних підстав, суд вважає недоведеним той факт, що Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 , оскільки допустимих доказів на підтвердження такого факту ні відповідачем, ні його представником не надано.

Частиною 1 ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, слід зауважити, що процесуальний обов`язок позивача, для можливості застосування цієї норми ЦК України, полягає у тому, щоб довести факти порушення відповідачем її права власності у будь-який спосіб.

Судом також встановлено, що позивач зверталася до відділу з питань надзвичайних ситуацій Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо підтоплення території. У відповідь на таке звернення, позивач отримала відповідь про те, що Теофіпільському сільському голові направлено лист Про інженерний захист територій у с. Теофіпілка Козівського району від 13.05.2013 року (а.с.88).

При цьому, суд вимушений констатувати, що позивачем та її представником, незважаючи на їхній процесуальний обов`язок, згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, не доведено факту чинення відповідачем чи будь-якою іншою особою перешкод ОСОБА_3 у користуванні її власністю чи в реалізації її іншого речового права на те чи інше майно.

Більше того, із поданих позивачем та її представником документів судом не вдалося встановити та знайти підтвердження того, що відповідач чи будь-яка інша особа здійснила будівництво паркану чи будь-яких інших об`єктів на земельній ділянці належній на праві володіння, користування чи розпорядження позивачу.

Відтак, на підставі вказаного, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленої позивачем позовної вимоги.

Крім того, суд вважає за необхідне також вказати, що відповідач - ОСОБА_1 , до якого ОСОБА_3 пред`явлено позов, як встановлено судом, не є власником суміжних із будинковолодінням позивача земельних ділянок чи житлових будинків, а тому навіть гіпотетично, проживаючи у будинку АДРЕСА_1 та будучи користувачем такого, не міг би бути належним відповідачем у цій справі, адже він не вправі розпоряджатися земельною ділянкою за вказаною адресою, а факт здійснення будівництва ним та/або іншою особою паркану на земельній ділянці позивача, останньою не доведено.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу її право на звернення до суду із тим чи іншим позовом на підставі ст.391 ЦК України за умови обґрунтування вказаної підстави позову відповідними обставинами та доведення їх належними і допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Теофіпільська сільська рада Козівського району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 12.11.1998 року.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: дані відсутні; паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 14.03.1998 року.

Відповідач - Теофіпільська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: вул. Центральна, 31, с. Теофіпілка, Козівський район, Тернопільська область; код ЄРПОУ: 04395581.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 18.06.2019 року.

Суддя О.Б.Гриновець