Постанова

від 18.06.2019 по справі 757/2342/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/2342/19-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7915/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Лапчевської О.Ф., Саліхова В.В.

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року, постановлену під головуванням судді Ільєвої Т.Г., по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної фіскальної служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЕЛІТ КАРГО , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ФАЙНПРОД про визнання недійсними патентів на корисні моделі та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому зазначив, що 20 січня 2014 року первісний власник патенту ОСОБА_5 подав до ДП Український інститут промислової власності заяву про видачу патенту на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, 17 лютого 2014 року за наслідками розгляду заяви було прийнято рішення про видачу патенту на корисну модель, про що здійснено публікацію в бюлетені Промислова власність №9 від 12 травня 2014 року. У подальшому даний об`єкт інтелектуальної власності було включено до реєстру митної служби за №1805 для сприяння захисту майнових прав ДФС України та її структурними підрозділами та кожного року строк реєстрації в митному реєстрі продовжувався шляхом подання відповідних заяв.

Зазначав, що 24 січня 2017 року на підставі цивільно-правової угоди ОСОБА_2 передано всі майнові права на даний об`єкт інтелектуальної власності, що підтверджується рішенням Державної служби інтелектуальної власності України №1636 від 27 березня 2017 року. Таким чином, ОСОБА_2 належать майнові права на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_1 , охоронний документ патент України № НОМЕР_1 , що виданий Державною службою інтелектуальної власності України від 12 травня 2014 року.

07 грудня 2018 року позивач подав до ДФС України заяву про включення до митного реєстру об`єктів інтелектуальної власності ТОВ ФАЙНПРОД , як суб`єкта ЗЕД, котрий використовує патент позивача, як експортер оригінальної не контрафактної продукції. Таку інформацію було включено до митного реєстру ДФС України.

Вважаючи, що його майнові права на об`єкт інтелектуальної власності порушуються, просив:

- визнати дії ДФС України таким, що обмежують використання корисної моделі ІНФОРМАЦІЯ_1 , охоронний документ патент України НОМЕР_3, що виданий Державною службою інтелектуальної власності України від 12 травня 2014 року та належить ОСОБА_2 на підставі даних митного реєстру об`єктів інтелектуальної власності Митної служби України ДФС та зобов`язати ДФС України утриматися від дій, що обмежують використання корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_4 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виданий Державною службою інтелектуальної власності України 11 серпня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_5 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виданий Державною службою інтелектуальної власності України 11 серпня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_6 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10 лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_7 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_4 , що виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10 лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_8 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_6 , що виданий Міністерством економічного розвитку та торгівлі України 10 липня 2017 року ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_9 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_5 , що виданий Міністерством економічного розвитку та торгівлі України 10 липня 2017 року ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_10 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_5 , що виданий Міністерством економічного розвитку та торгівлі України 25 січня 2018 року ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_11 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_6 , що виданий Міністерством економічного розвитку та торгівлі України 25 січня 2018 року ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним патент України НОМЕР_12 на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_7 , що виданий Державною службою інтелектуальної власності України ТОВ КОМПАНІЯ ЕЛІТ КАРГО ;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України здійснити публікацію в бюлетені Промислова власність про визнання патентів на корисні моделі НОМЕР_4, № НОМЕР_2 , НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12 недійсними;

- судові витрати в рівних частинах стягнути з відповідачів на користь позивача (т. 1 а.с. 4-16).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної фіскальної служби України, ТОВ КОМПАНІЯ ЕЛІТ КАРГО , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: ТОВ ФАЙНПРОД про визнання недійсними патентів на корисні моделі та зобов`язанні вчинити дії (т. 1 а.с. 178-179).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року, просив її скасувати. На обґрунтування скарги зазначив, що позовні вимоги до визначених в позовній заяві відповідачів мають розглядатися в окремих провадженнях. Звертав увагу на те, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_4 не зареєстровані в м. Києві, а тому справа не підлягає розгляду в Печерському районному суді міста Києва. Зважаючи на це, вказував, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а дана справа має бути направлена для розгляду до іншого суду (т. 2 а.с. 54-60).

12 червня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Кир`ян Д.І., в якій просила ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилаючись на п. 15 ст. 28 ЦПК України, вказувала, що подання позову до Печерського районного суду міста Києва є законним правом позивача та його вибором, а позовні вимоги є похідними одна від одної (а.с. 94-111).

У судовому засіданні представник Міністерства економічного розвитку та торгівлі України - Потоцький М.Ю. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Апелянт ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення його представнику - ОСОБА_6 ТОВ КОМПАНІЯ ЕЛІТ КАРГО було сповіщено повідомленням представника ОСОБА_7 телефонограмою, що забезпечує фіксацію такого повідомлення (а.с. 78-93).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у праві суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Печерському районному суду міста Києва.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду та вважає його правильним.

За змістом ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК Україниокремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся з позовом про визнання недійсними патентів на корисні моделі та зобов`язання вчинити дії до відповідачів: Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ДФС України, ТОВ КОМПАНІЯ ЕЛІТ КАРГО , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 4).

Згідно зі ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, а позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 15 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України є м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2.

Таким чином, позивач за своїм вибором звернувся до Печерського районного суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача, а саме Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, яке знаходиться в Печерському районі міста Києва.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо підсудності даного позову іншому суду у зв`язку з тим, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_4 не зареєстровані в місті Києві, є безпідставними, оскільки позивач відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України мав право обирати суд, до якого звертатися з даним позовом.

Інші доводи апеляційної скарги щодо необхідності роз`єднання позовних вимог в окремі провадження висновків суду не спростовують і не можуть бути визнані підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі переглядається на предмет порушення правил підсудності.

Порядок об`єднання і роз`єднання позовів визначено ст. 188 ЦПК України. Так, відповідно до ч. 6 вказаної статті суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Таким чином, апелянт не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про роз`єднання позовних вимог.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відкриття провадження у справі.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 19 червня 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.Ф. Лапчевська

В.В. Саліхов