Ухвала

від 12.06.2019 по справі 160/4902/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

12 червня 2019 р. Справа № 160/4902/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Межівської селищної ради Дніпропетровської області (вул. ім.Грушевського, 9, смт. Межова, Дніпропетровська область, 52900) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову Межівської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га; зобов`язання Межівської селищної ради надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :01:003:0356), -

ВСТАНОВИВ:

29.05.25019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Межівської селищної ради Дніпропетровської області (вул. ім.Грушевського, 9, смт. Межова, Дніпропетровська область, 52900) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову Межівської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га; зобов`язання Межівської селищної ради надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер НОМЕР_2 :0356).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 р. було відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 12.06.2019 р. сторони не з`явились.

Відомості про вручення судовогої повістки позивачу в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

11.06.2019 р., шляхом електронного зв`язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником відповідача було подано відзив на позовну заяву від 11.06.2019 р. вх.№4002/19-ел, в тексті якого зазначено наступне.

Межівська селищна рада вищевказану позовну заяву розглянула та вважає, що провадження у адміністративній справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Межівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення про відмову, зобов`язання вчинити дії не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівно сторін і є цивільно-правовими.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до ст.19 КАС України, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб`єктом владних повноважень ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача зазначає, що враховуючи зміст позовних вимог, останній вважає, що дані спірні правовідносини не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а належать до юрисдикції місцевих загальних судів.

Водночас суд зазначає, що 11.06.2019 р. шляхом електронного зв`язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником відповідача було подано заяву про закриття провадження у справі від 11.06.2019 р. вх.№4003/19-ел, в тексті якої зазначено наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 238 КАС України повноважний представник відповідача просить суд закрити провадження у справі № 160/4902/19 за позовом громадянина ОСОБА_1 до Межівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення про відмову, зобов`язання вчинити дії у зв`язку з тим, що справа не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Думка позивача з приводу заявленого клопотання суду невідома з огляду на відсутність позивача в судовому засіданні.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову Межівської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га; зобов`язати Межівську селищну раду Дніпропетровської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер 1222685200:01:003:0356).

Так, підставою для звернення позивача - ОСОБА_1 до суду із зазначеним позовом стало звернення останнього із заявою від 01 квітня 2014 року до Межівської селищної ради Дніпропетровської області про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га, яка знаходиться на території Новогригорівського старостинського округу.

Листом від 26 квітня 2019 року № 147 відповідач по справі повідомив ОСОБА_1 про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення останньому земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби у зв`язку із тим, що надійшло клопотання від жителів с. Новогригорівка, які використовують дану земельну ділянку, як зону відпочинку та на якій планується створити рекреаційну зону для активного сімейного відпочинку, для проведення фестивалів, як туристичну зону.

До вищезазначеного листа додано витяг з протоколу сесії Межівської селищної ради від 11 квітня 2019 року, в тексті якого значиться підстава для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, а саме: наявність клопотання від жителів с.Новогригорівка, які використовують дану земельну ділянку, як зону відпочинку та на якій планується створити рекреаційну зону для активного сімейного відпочинку, для проведення фестивалів, як туристичну зону.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що зазначену справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом до Межівської селищної ради Дніпропетровської області з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування рішення Межівської селищної ради про відмову щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га; зобов`язання Межівської селищної ради надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :01:003:0356).

При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що бажанню позивача отримати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтовною площею 8, 1160 га, яка знаходиться на території Новогригорівського старостинського округу прямо суперечить наявність відповідного клопотання від жителів с.Новогригорівка, які реалізують право на користування даною земельною ділянкою, яка зоною відпочинку та на якій планується створити рекреаційну зону для активного сімейного відпочинку, для проведень фестивалів як туристичну зону.

Тобто, вже на етапі реалізації позивачем права на відповідне звернення щодо виготовлення наведеного вище проекту, наявний спір про право користування зазначеною земельною ділянкою між позивачем ОСОБА_1 та жителями с.Новогригорівка

Відтак, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є спір про право, який виник у позивача внаслідок реалізації останнім права щодо звернення до Межівської селищної ради із заявою щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер 1222685200:01:003:0356).

Відтак, вирішуючи питання щодо можливості розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.2 ст. ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до змісту ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є спір про право, який виник, внаслідок звернення позивача - ОСОБА_1 із заявою до Межівської селищної ради щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер 1222685200:01:003:0356).

Отже, вказаний спір не є публічно-правовим та не пов`язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись в порядку цивільного судочинства, враховуючи суб`єктний склад сторін у зазначеній справі.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За викладених вище обставин, та зважаючи на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду у справі №569/9731/13-а (адміністративне провадження №К/9901/9702/18) від 15.05.2019 р., в якій зазначено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Отже, спір щодо оскарження рішень органу місцевого самоврядування, який виник у зв`язку з невизнаним правом у сфері земельних відносин належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

За викладених вище обставин, зважаючи на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду у справі №569/9731/13-а (адміністративне провадження №К/9901/9702/18) від 15.05.2019 р., та враховуючи суб`єктний склад сторін у даній справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову Межівської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га; зобов`язання Межівської селищної ради надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер НОМЕР_1 : НОМЕР_3 :003:0356), не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є похідними від визнання права власності, що включає в себе три правомочності: право володіння, право користування та право розпорядження, на відповідну земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої частиною першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відтак, суд роз`яснює позивачу про право на звернення з даним позовом до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Керуючись ч.1 ст.238, ст. ст.239, 242-244, 248, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №160/4902/19 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Межівської селищної ради Дніпропетровської області (вул. ім.Грушевського, 9, смт. Межова, Дніпропетровська область, 52900) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову Межівської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1160 га; зобов`язання Межівської селищної ради надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтованою площею 8,1660 га (кадастровий номер 1222685200:01:003:0356).

Роз`яснити позивачу про право звернення з зазначеним позовом до відповідного місцевого суду в порядку, визначеному чинним ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова