Рішення

від 05.06.2019 по справі 440/545/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/545/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

представника позивача - Логвінова Є.В.,

представника відповідача - Бурби К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" /надалі - позивач; ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач; ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 вересня 2018 року №0012471401, №0012491401, №0012461401.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт перевірки від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221, складений за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (код ЄДРПОУ 39740221) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування за період з 10 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 т 134, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" та ТОВ НВП "Квант Сервіс", оскільки господарські операції з вказаними контрагентами носили товарний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства, отримані від вказаних суб`єктів господарювання товари оплачені, тому відсутні підстави вважати, що товари чи послуги були одержані позивачем безкоштовно. Зазначає, що придбані у зазначених контрагентів товари у подальшому були реалізовані позивачем ПрАТ "Нафтогазвидобування".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/545/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15:00 12 березня 2019 року

05 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /том 2 а.с.220-229/, у якій представник ГУ ДФС у Полтавської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на висновки документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (код ЄДРПОУ 39740221) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування за період з 10 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року, оформленої актом від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221, у якому зафіксовано порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства , п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання , п.6 П(С)БО 16 Витрати , п.5 П(С)БО 15 Дохід , Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044, по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс". Зазначає, що господарські операції з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" носять безтоварний характер, посилаючись не надання до перевірки специфікацій до договорів, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару та неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" та контрагентами цих осіб. Також посилається на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року у справі №754/3771/18 та зазначає про фігурування контрагентів позивача в ухвалах слідчих суддів у різних кримінальних провадженнях. У зв`язку з чим вважає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та відповідно занижено суму податкового зобов`язання з ПДВ, а також занижено суму доходу у перевіряємову періоді.

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено до 15:30 02 квітня 2019 року.

15 березня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив /том 4 а.с.20-28/, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що всі проведені операції відповідають діловій меті-отримання прибутку, а факти придбання товарно-матеріальних цінностей та використання їх у господарській діяльності позивача підтверджені належними доказами. Пояснює, що ОСОБА_1 не значився директором ТОВ "Квант-Сервіс" та ТОВ НВП "Квант Сервіс", а був головою ліквідаційної комісії вказаних підприємств, що підтверджується постановою Господарського суду Полтавської області від 15 грудня 2016 року у справі №917/1863/16 та ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/1863/16. Вказує, що наявність чи відсутність факту пов`язаності ТОВ "Квант Сервіс" та ТОВ "Воллер" не тягне за собою неправомірність діяльності позивача. Твердження відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ НВП "Квант Сервіс", яке відповідач обґрунтовує актом позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП "Квант Сервіс" від 28 жовтня 2016 року №490/16-31-14-04-14/37667365, не можуть братися до уваги, оскільки наказ від 10 жовтня 2016 року №1336 "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ НВП "Квант Сервіс", на підставі якого було проведено вказану перевірку та складено цей акт, визнаний протиправним та скасований постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі №816/228/17, яка набрала законної сили 18 травня 2017 року. Зазначає, що законодавством не ставиться у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання. Пояснює, що за змістом вироку Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/3771/18 від 27 березня 2018 року, ухваленому на підставі угоди про визнання вини, судом не досліджувалися господарські операції між ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" та ТОВ "Комплекс ЮА".

Ухвалами суду від 02 квітня 2019 року витребувано докази, продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/545/19 на тридцять календарних днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09:00 23 квітня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 23 квітня 2019 року повторно витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду до 26 квітня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 23 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 16 травня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 16 травня 2019 року витребувано докази та на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 14:00 05 червня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (ідентифікаційний код 39740221) зареєстроване як юридична особа 09 квітня 2015 року та станом на 01 жовтня 2015 року та на 03 липня 2017 року мало право на здійснення, зокрема, таких видів діяльності як 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 16-19/.

ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.05.2015 /том 4 а.с. 205/.

У строк з 24 липня 2018 року по 06 серпня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (код ЄДРПОУ 39740221) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування за період з 10 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено акт від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221 /том 1 а.с. 49-159, том 2 а.с. 244-250, том 3 а.с. 1-37/.

У акті перевірки від 20 серпня 2018 року № 1078/16-31-14-01-10/39740221 зафіксовано порушення ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання":

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства , п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання , п.6 П(С)БО 16 Витрати , п.5 П(С)БО 15 Дохід , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2369051 грн., в т.ч.: за 2015 рік у сумі 138396 грн., за 2016 рік у сумі 1645202 грн., за 2017 рік у сумі 585453 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 2631377 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: жовтень 2015 року - 153773 грн., лютий 2016 року - 272813 грн., березень 2016 року - 472074 грн., квітень 2016 року - 281023 грн., травень 2016 року - 372825 грн., червень 2016 року - 348915 грн., липень 2016 року - 79450 грн., червень 2017 року - 505939 грн., липень 2017 року - 144564 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 902 грн., в т.ч. по періодах: за квітень 2016 року - 902 грн.

ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" подало до ГУ ДФС у Полтавській області заперечення від 04 вересня 2018 року на акт перевірки від 20 серпня 2018 року № 1078/16-31-14-01-10/39740221 /том 2 а.с. 236-239/, на які відповідачем надано відповідь листом від 12 вересня 2019 року №19700/10/16-31-14-01-10 /том 2 а.с. 240-243/.

На підставі акту перевірки від 20 серпня 2018 року № 1078/16-31-14-01-10/39740221 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14 вересня 2018 року №0012461401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 2926714 грн. 75 коп., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 2369051 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 557663 грн. 75 коп. /том 1 а.с. 38-39/;

- від 14 вересня 2018 року №0012491401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 3289221 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 2631377 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 657844 грн. /том 1 а.с. 40-41/;

- від 14 вересня 2018 року №0012471401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2016 року на суму 902 грн. по декларації №9079777096 від 18.05.2016 /том 1 а.с. 42-43/.

Встановлені порушення відповідач обґрунтовує безтоварним характером господарських операцій позивача з його контрагентами: ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс", у зв`язку з чим вважає, що позивачем завищено суму податкового кредиту та відповідно занижено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму 2631377 грн. та завищено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2016 року на суму 902 грн., а також занижено доходи на суму 13161391 грн. 53 коп. та ПДВ 2632278 грн. 30 коп., та відповідно занижено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2369051 грн. внаслідок безоплатного одержання товарів.

Детальні розрахунки сум грошових зобов`язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями наявні у матеріалах справи /том 4 а.с. 203-204/.

Рішенням ДФС України від 21 листопада 2018 року №37755/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 14 вересня 2018 року №0012471401, №0012491401, №0012461401 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення /том 1 а.с. 178-221/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями від 14 вересня 2018 року №0012461401, від 14 вересня 2018 року №0012491401 та від 14 вересня 2018 року №0012471401, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 14 вересня 2018 року №0012491401, від 14 вересня 2018 року №0012471401, від 14 вересня 2018 року №0012461401, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України/ господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п. 136.1 ст. 136 ПК України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно п. 2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

9.6. Балансова вартість валюти.

Відповідно до п. 10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Пунктом 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246, визначено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Квант-Сервіс" (продавець) укладено договір поставки №1611 від 16 листопада 2015 року /том 1 а.с. 222-223/, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та ціна якого визначається у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість та асортимент товару, ціна за одиницю товару визначаються у специфікації та рахунку-фактурі, яка оформлюється продавцем і є невід`ємною частиною договору. Ціна за одиницю товару зазначається в Специфікації до цього договору та рахунку, який виставляється продавцем (пункт 4.1). Підставою для здійснення оплати згідно цього договору є рахунок продавця (пункт 4.2.).

Згідно з пунктами 5.1-5.3 цього договору приймання товару здійснюється покупцем згідно накладної, оформленої продавцем на підставі довіреності покупця. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткової накладної. Разом з товаром продавець зобов`язаний надати покупцю рахунок, податкову накладну, видаткову накладну.

Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності після його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків та поставок - до повного їх завершення.

До договору поставки № №1611 від 16 листопада 2015 року складено специфікації №1 від 16 листопада 2015 року, №2 від 18 лютого 2016 року, №3 від 22 лютого 2016 року, №4 від 22 лютого 2016 року, №5 від 29 березня 2016 року, №6 від 29 березня 2016 року, № 7 від 31 березня 2016 року, № 8 від 31 березня 2016 року, №9 від 31 березня 2016 року, №10 від 04 липня 2016 року, у яких, серед іншого, вказано найменування товару, одиниця виміру, кількість ціна за одиницю товару з ПДВ, загальна ціна товару з ПДВ, адреса здійснення приймання-передачі товару та строк оплати товару /том 1 а.с. 224-233/.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Квант-Сервіс" виписано позивачу податкові накладні на інгібітор гідроутворень (розчинник гідратних пробок) на загальну суму 9140012 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ - 1828002 грн. 45 коп.: № 36 від 19 лютого 2016 року, № 38 від 23 лютого 2016 року, №45 від 27 лютого 2016 року, № 12 від 10 березня 2016 року, № 16 від 14 березня 2016 року, № 28 від 17 березня 2016 року, № 38 від 22 березня 2016 року, №48 від 29 березня 2016 року, № 17 від 06 квітня 2016 року, № 37 від 15 квітня 2016 року, № 44 від 22 квітня 2016 року, № 1 від 06 травня 2016 року, № 9 від 12 травня 2016 року, № 12 від 13 травня 2016 року, №17 від 20 травня 2016 року, №14 від 03 червня 2016 року, № 23 від 14 червня 2016 року, № 24 від 14 червня 2016 року, № 29 від 23 червня 2016 року, № 2 від 06 липня 2016 року /том 4 а.с. 69-88/, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних /том 1 а.с. 57-58/.

Суми ПДВ на підставі вказаних податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, що позивачем не заперечується.

ТОВ "Квант-Сервіс" зареєстроване як юридична особа 14.12.2001 та станом на час укладення договору поставки, здійснення господарських операцій та видачі зазначених вище податкових накладних основним видом діяльності ТОВ "Квант-Сервіс" було 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 5 а.с. 9-15/.

Станом на час видачі вказаних податкових накладних ТОВ "Квант-Сервіс" було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Реєстрація платника ПДВ ТОВ "Квант-Сервіс" анульована 27 березня 2017 року /том 4 а.с. 146/.

ТОВ "Квант-Сервіс" відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди суми податкових зобов`язань за операціями з покупцем - позивачем ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ), що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість ТОВ "Квант-Сервіс", у тому числі додатками №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи /том 4 а.с. 151-174/.

У акті перевірки від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221 зафіксовано, що кількість працюючих за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДВ), поданого ТОВ "Квант-Сервіс" до ДПІ у м. Полтаві: за І квартал 2016 року - 22 особи працювали за трудовими договорами; за ІІ квартал 2016 року - 20 осіб працювали за трудовими договорами та 1 особа - за цивільно-правовим договором. За даними Балансу ( Звіту про фінансовий стан, Форма №1), поданого ТОВ "Квант-Сервіс" до ДПІ у м. Полтаві: за 2 півріччя 2016 року первісна вартість основних фондів склала 869 тис. грн., знос - 339 тис. грн. /том 1 а.с. 54/.

Наведене свідчить про наявність у ТОВ "Квант-Сервіс" необхідних трудових ресурсів та основних фондів, необхідних для здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт здійснення господарських операцій з придбання товарів за договором поставки №1611 від 16 листопада 2015 року підтверджується:

- видатковими накладними: № 47 від 19 лютого 2016 року, № 48 від 23 лютого 2016 року, №52 від 27 лютого 2016 року, № 61 від 10 березня 2016 року, № 66 від 14 березня 2016 року, № 68 від 17 березня 2016 року, № 79 від 22 березня 2016 року, № 95 від 29 березня 2016 року, № 124 від 06 квітня 2016 року, № 143 від 15 квітня 2016 року, № 151 від 22 квітня 2016 року, № 164 від 06 травня 2016 року, № 170 від 12 травня 2016 року, № 172 від 13 травня 2016 року, №175 від 20 травня 2016 року, № 198 від 03 червня 2016 року, № 204 від 14 червня 2016 року, № 205 від 14 червня 2016 року, № 211 від 23 червня 2016 року, № 216 від 06 липня 2016 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с.234, 238, 242, 246, 250, том 2 а.с. 4, 8, 14, 18, 22, 27, 31, 35, 39, 45, 48, 52, 56, 60, 64/;

- актами прийому-передачі товару: № 47 від 19 лютого 2016 року, № 48 від 23 лютого 2016 року, №52 від 27 лютого 2016 року, № 61 від 10 березня 2016 року, № 66 від 14 березня 2016 року, № 68 від 17 березня 2016 року, № 79 від 22 березня 2016 року, № 95 від 29 березня 2016 року, № 124 від 06 квітня 2016 року, № 143 від 15 квітня 2016 року, № 151 від 22 квітня 2016 року, № 164 від 06 травня 2016 року, № 170 від 12 травня 2016 року, № 172 від 13 травня 2016 року, №175 від 20 травня 2016 року, № 198 від 03 червня 2016 року, № 204 від 14 червня 2016 року, № 205 від 14 червня 2016 року, № 211 від 23 червня 2016 року, № 216 від 06 липня 2016 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с.235, 239, 243, 247, том 2 а.с. 1, 5, 9, 15, 19, 23, 28, 32, 36, 40, 46, 49, 53, 57, 61, 66/;

- податковими накладними: № 36 від 19 лютого 2016 року, № 38 від 23 лютого 2016 року, №45 від 27 лютого 2016 року, № 12 від 10 березня 2016 року, № 16 від 14 березня 2016 року, № 28 від 17 березня 2016 року, № 38 від 22 березня 2016 року, №48 від 29 березня 2016 року, № 17 від 06 квітня 2016 року, № 37 від 15 квітня 2016 року, № 44 від 22 квітня 2016 року, № 1 від 06 травня 2016 року, № 9 від 12 травня 2016 року, № 12 від 13 травня 2016 року, №17 від 20 травня 2016 року, №14 від 03 червня 2016 року, № 23 від 14 червня 2016 року, № 24 від 14 червня 2016 року, № 29 від 23 червня 2016 року, № 2 від 06 липня 2016 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 4 а.с.69-88/.

Крім того на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду копії рахунків на оплату: №46 від 19 лютого 2016 року, № 47 від 23 лютого 2016 року, №51 від 27 лютого 2016 року, № 52 від 10 березня 2016 року, № 60 від 14 березня 2016 року, № 64 від 14 березня 2016 року, № 75 від 22 березня 2016 року, № 79 від 29 березня 2016 року, № 108 від 06 квітня 2016 року, № 124 від 15 квітня 2016 року, № 76 від 22 квітня 2016 року, № 88 від 06 травня 2016 року, № 91 від 12 травня 2016 року, № 93 від 13 травня 2016 року, №96 від 20 травня 2016 року, № 121 від 03 червня 2016 року, № 128 від 14 червня 2016 року, № 129 від 14 червня 2016 року, № 135 від 23 червня 2016 року, № 143 від 06 липня 2016 року /том 1 а.с.236, 240, 244, 248, том 2 а.с. 2, 6, 10, 16, 20, 24, 29, 33, 37, 41, 50, 54 ,58, 62, 65/.

Оплата вартості придбаних позивачем у ТОВ "Квант-Сервіс" товарів підтверджується платіжними дорученнями: №63 від 18 березня 2016 року, №65 від 23 березня 2016 року, №66 від 25 березня 2016 року, №72 від 08 квітня 2016 року, №73 від 14 квітня 2016 року, №74 від 18 квітня 2016 року, №76 від 25 квітня 2016 року, №77 від 27 квітня 2016 року, №83 від 05 травня 2016 року, №84 від 05 травня 2016 року, №85 від 06 травня 2016 року, №87 від 11 травня 2016 року, №89 від 18 травня 2016 року, №95 від 10 червня 2016 року, №96 від 15 червня 2016 року, №97 від 15 червня 2016 року, №98 від 21 червня 2016 року, №99 від 22 червня 2016 року, №100 від 22 червня 2016 року, №107 від 01 липня 2016 року, №109 від 15 липня 2016 року, №110 від 15 липня 2016 року, №111 від 27 липня 2016 року, №119 від 08 серпня 2016 року /том 1 а.с.237, 241, 245, 249, том 2 а.с. 3, 7, 11-13, 17, 21, 25, 30, 34, 38, 42-44, 47, 51, 55, 59, 63, 67/ та реєстрами по вибраним рахункам, копії яких наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 155-183/.

У акті перевірки від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221 зафіксовано, що в бухгалтерському обліку придбання товарів відображено наступним чином: Дебет 281 "Товари на складі" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дебет 644 "Податковий кредит" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дебет 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кредит 281 "Товари на складі" /том 1 а.с. 59/.

Факт оприбуткування товарів, отриманих від ТОВ "Квант-Сервіс" підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 27-29/.

01 червня 2017 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Комплекс ЮА" (постачальник) укладено договір поставки №0106/17 /том 2 а.с. 76-79/, за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця хімічну продукцію, далі - товар, у відповідності до видаткових накладних (надалі - накладні), які є його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Найменування (асортимент) кількість, вартість товару, що є предметом договору, визначається видатковими накладними (п. 1.2 договору). Згідно з п. 2.1 договору ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, що підлягає оплаті вказується у відповідних накладних з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% післяоплати та на підставі рахунку постачальника. В рахунках постачальника на оплату товару за цим договором повинні бути зазначений цей договір.

Датою поставки є дата підписання повноважним представником покупця товаро-супровідних документів (п.т 5.2) Передачу товару та видачу відповідних документів постачальник здійснює на підставі пред`явленого представником покупця належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 5.3).

Пунктом 6.3 цього договору встановлено, що перехід права власності та ризиків на товар, що постачається, відбувається в момент його фактичної передачі покупцю та підписання товаро-супровідних документів.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а щодо фактично взятих, але не виконаних сторонами зобов`язань, впродовж дії цього договору - до повного їх виконання. У разі відсутності вимог сторін про зміну цього договору до закінчення первинного терміну його дії, він вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Комплекс ЮА" виписано позивачу податкові накладні на розчинник лакофарбованих покриттів і гідратних пробок на загальну суму 3252515 грн., у тому числі - ПДВ 650503 грн.: № 1 від 01 червня 2017 року, № 2 від 02 червня 2017 року, № 4 від 07 червня 2017 року, № 5 від 07 червня 2017 року, № 9 від 12 червня 2017 року, № 26 від 26 червня 2017 року, № 27 від 29 червня 2017 року, № 12 від 03 липня 2017 року, № 13 від 03 липня 2017 року /том 2 а.с. 83, 90, 97, 104, 112, 121, 128, 134, 141/, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних /том 1 а.с. 78/.

Суми ПДВ на підставі вказаних податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, що позивачем не заперечується.

ТОВ "Комплекс ЮА" зареєстроване як юридична особа 13 січня 2017 року та станом на час укладення договору поставки, здійснення господарських операцій та видачі зазначених вище податкових накладних основним видом діяльності ТОВ "Комплекс ЮА" було 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 5 а.с. 2-5/.

Станом на час видачі вказаних податкових накладних ТОВ "Квант-Сервіс" було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01 березня 2017 року. Реєстрація платника ПДВ ТОВ "Комплекс ЮА" анульована 09 жовтня 2018 року /том 4 а.с. 147/.

ТОВ "Комплекс ЮА" повністю задекларовано податкові зобов`язання за операціями з покупцем - позивачем ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (індивідуальний податковий номер 397402216013) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2017 року та за липень 2017 року, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість ТОВ "Комплекс ЮА", у тому числі додатками №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи /том 4 а.с. 175-183/.

Факт здійснення господарських операцій з придбання товарів за договором поставки №0106/17 від 01 червня 2017 року підтверджується:

- видатковими накладними: № 2 від 01 червня 2017 року, № 3 від 02 червня 2017 року, № 4 від 07 червня 2017 року, № 5 від 07 червня 2017 року, № 6 від 12 червня 2017 року, № 24 від 26 червня 2017 року, № 31 від 29 червня 2017 року, № 55 від 03 липня 2017 року, № 57 від 03 липня 2017 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 80, 87, 94, 101, 109, 118, 125, 131, 138/;

- актами прийому-передачі товару: № 2 від 01 червня 2017 року, №3 від 02 червня 2017 року, №4 від 07 червня 2017 року, №5 від 07 червня 2017 року, №6 від 12 червня 2017 року, №24 від 26 червня 2017 року, №31 від 29 червня 2017 року, № 55 від 03 липня 2017 року, №57 від 03 липня 2017 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 82, 89, 96, 103, 111, 120, 127, 133, 140/;

- податковими накладними: № 1 від 01 червня 2017 року, № 2 від 02 червня 2017 року, № 4 від 07 червня 2017 року, № 5 від 07 червня 2017 року, № 9 від 12 червня 2017 року, № 26 від 26 червня 2017 року, № 27 від 29 червня 2017 року, № 12 від 03 липня 2017 року, № 13 від 03 липня 2017 року /том 2 а.с. 83, 90, 97, 104, 112, 121, 128, 134, 141/.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Комплекс ЮА" позивач надав до суду копії рахунків на оплату: № 2 від 01 червня 2017 року, №3 від 02 червня 2017 року, №4 від 07 червня 2017 року, №5 від 06 червня 2017 року, №6 від 12 червня 2017 року, №30 від 26 червня 2017 року, №39 від 29 червня 2017 року, № 66 від 03 липня 2017 року, № 67 від 03 липня 2017 року /том 2 а.с. 81, 88, 95, 102, 110, 119, 126, 132, 139/.

Оплата вартості придбаних позивачем у ТОВ "Комплекс ЮА" товарів підтверджується платіжними дорученнями: № 47395 від 14 червня 2017 року, № 47428 від 10 липня 2017 року, № 47396 від 14 червня 2017 року, № 47429 від 10 липня 2017 року, № 47430 від 10 липня 2017 року, № 47432 від 12 липня 2017 року, № 47433 від 12 липня 2017 року, № 47434 від 13 липня 2017 року, № 47443 від 26 липня 2017 року, № 47444 від 26 липня 2017 року, № 47445 від 27 липня 2017 року, № 47457 від 28 липня 2017 року, № 47464 від 03 серпня 2017 року, № 47458 від 28 липня 2017 року, № 47459 від 28 липня 2017 року, № 47465 від 03 серпня 2017 року, № 47466 від 03 серпня 2017 року, № 47470 від 04 серпня 2017 року, № 47471 від 04 серпня 2017 року, № 47482 від 17 серпня 2017 року, № 47496 від 29 серпня 2017 року, №47513 від 06 серпня 2017 року, № 47514 від 06 вересня 2017 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 85-86, 92-93, 99-100, 106-108, 114-117, 123-124, 130, 136-137, 143-147/.

У акті перевірки від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221 зафіксовано, що в бухгалтерському обліку придбання товарів відображено наступним чином: Дебет 281 "Товари на складі" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дебет 644 "Податковий кредит" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дебет 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кредит 281 "Товари на складі" /том 1 а.с. 79/.

Факт оприбуткування товарів, отриманих від ТОВ "Квант-Сервіс" підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, по рахунку 631, по рахунку 361, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 30-33, том 2 а.с. 186, 189, 190/.

Також матеріалами справи підтверджено, що ТОВ НВП "Квант Сервіс" виписано позивачу податкову накладну № 1 від 01 жовтня 2015 року на метанол технічний марки "А" на загальну суму 922635 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ - 153772 грн. 66 коп. /том 4 а.с. 89/, яка були зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних /том 1 а.с. том 2 а.с. 152/.

Сума ПДВ на підставі вказаної податкової накладної включена позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, що позивачем не заперечується.

ТОВ НВП "Квант Сервіс" зареєстроване як юридична особа 27 квітня 2011 року та станом на час видачі вказаної вище податкової накладної та здійснення господарської операції основним видом діяльності ТОВ НВП "Квант Сервіс" було 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 5 а.с. 6-8/.

Станом на час видачі вказаної податкової накладної ТОВ НВП "Квант Сервіс" було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Реєстрація платника ПДВ ТОВ НВП "Квант Сервіс" анульована 30 березня 2017 року /том 4 а.с. 147/.

ТОВ НВП "Квант Сервіс" задекларовано податкове зобов`язання за операцією з покупцем - позивачем ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість НВП "Квант Сервіс" з додатком №5 за жовтень 2015 року, копія якої наявна у матеріалах справи /том 4 а.с. 148-150/.

Факт здійснення господарської операції з поставки товарів ТОВ НВП "Квант Сервіс" підтверджується: видатковою накладною № 111 від 01 жовтня 2015 року, актом прийому-передачі товару №154 від 01 жовтня 2015 року, податковою накладною №1 від 01 жовтня 2015 року, рахунком - фактурою №154 від 01 жовтня 2015 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 148-150/.

Оплата за товару здійснена позивачем платіжним дорученням №27 від 03 листопада 2015 року /том 2 а.с.151/.

У акті перевірки від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221 зафіксовано, що в бухгалтерському обліку придбання товарів відображено наступним чином: Дебет 281 "Товари на складі" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дебет 644 "Податковий кредит" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дебет 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кредит 281 "Товари на складі" /том 1 а.с. 93/.

На підтвердження факту оприбуткування товару, придбаного у ТОВ НВП "Квант Сервіс", позивачем надано до суду копію обігового балансу за період 01.01.2015-31.12.2015 /том 2 а.с. 191-192/.

У акті перевірки від 20 серпня 2018 року №1078/16-31-14-01-10/39740221 зафіксовано, що кількість працюючих за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДВ), поданого ТОВ НВП "Квант Сервіс" до ДПІ у м. Полтаві за 4 квартал 2015 року - 6 осіб (ознака 101). За даними Балансу (Звіту про фінансовий стан, Форма №1), поданого ТОВ НВП "Квант Сервіс" до ДПІ у м. Полтаві від 23.02.2016 первісна вартість основних фондів склала 6,1 тис. грн., знос - 3,4 тис. грн., запаси - 499,5 тис. грн. /том 1 а.с. 92/.

Наведене свідчить про наявність у ТОВ НВП "Квант Сервіс" трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції з позивачем.

Як слідує зі змісту письмових пояснень представника позивача /том 3 а.с. 83-94/ та підтверджується наявними у справі документами, придбаний у ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" , ТОВ НВП "Квант Сервіс" товар реалізовано позивачем Приватному акціонерному товариству "Нафтогазвидобування" згідно укладеного договору поставки №864-НГД від 11 червня 2015 року та додаткової угоди від 10 січня 2017 року до вказаного договору /том 3 а.с. 95-146/.

Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування" листом №45/1 від 06 березня 2019 року також підтвердило, що між ПрАТ "Нафтогазвидобування" та ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" укладено договір поставки №864-НГД від 11.06.2015, на виконання якого ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" здійснювало протягом 2015-2017 років поставки товару, зокрема, розчинник лакофарбових покриттів і гідратних пробок, інгібітор гідроутворень (розчинник гідратних пробок) /том 3 а.с. 82/.

Копії договору поставки №864-НГД від 11 червня 2015 року з додатковою угодою від 10 січня 2017 року, копії специфікацій до договору, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії актів приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, копії податкових накладних наявні у матеріалах справи /том 3 а.с. 95-221, том 4 а.с. 1-14/.

У товарно-транспортних накладних в якості замовника та вантажовідправника зазначені відповідно ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс", в якості вантажоодержувача вказано ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" та вказано про переадресування вантажу - ПАТ "Нафтогазвидобування" /том 3 а.с. 148, 152, 155, 159, 163, 166, 170, 174, 178, 182, 186, 190, 194, 198, 201, 204, 208, 212, 215, 219, 224, 229, 233, 238, 241, 246, том 4 а.с. 1, 6, 11, 13/.

Відтак, факт перевезення товару від ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" , ТОВ НВП "Квант Сервіс" до місця приймання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи. Придбаний у ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" позивачем було реалізовано Приватному акціонерному товариству "Нафтогазвидобування".

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності господарських операцій з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс".

Суд зауважує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачем не доведено, що договори, укладені позивачем з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс", були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Суд критично оцінює доводи відповідача про нереальність господарських операцій з посиланням на те, що контрагенти позивача ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" фігурують в ухвалах слідчих суддів, оскільки відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" не встановлені.

Надаючи оцінку доводам відповідача про безтоварний характер господарських операцій з вказаними контрагентами з посиланням на вирок Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/3771/18 від 27 березня 2018 року, суд зазначає наступне.

Вироком Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/3771/18 від 27 березня 2018 року затверджено угоду від 20 березня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Тедорадзе М.Д. та підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості. ОСОБА_3 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. Призначено ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень. /том 4 а.с. 243-245/.

У цьому вироку зазначено, що ОСОБА_3 будучи засновником фіктивного підприємства - ТОВ ФОРТ-ЛАЙФ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40039913) , в період часу 21.06.2017 по 23.01.2018, забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складанні від його імені як службової особи ТОВ ФОРТ-ЛАЙФ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40039913) фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності, а саме: ТОВ МІК (код ЄДРПОУ 30105738), ТОВ Стіл Форт (код ЄДРПОУ 39003983), ТОВ Вайлет Рейн код ЄДРПОУ 40511290), ТОВ Комплекс ЮА (код ЄДРПОУ 41080784), ТОВ Євроівент консалт ( код ЄДРПОУ 40930000).

Водночас, вироком Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/3771/18 від 27 березня 2018 року ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" , ТОВ НВП "Квант Сервіс" не встановлені.

Перевіркою контролюючого органу не встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ФОРТ-ЛАЙФ УКРАЇНА .

Відповідачем не доведено, що товари, які були реалізовані позивачу ТОВ "Комплекс ЮА", придбано останнім саме у ТОВ ФОРТ-ЛАЙФ УКРАЇНА .

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:

" 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу N 1".

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на вирок Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/3771/18 від 27 березня 2018 року.

Суд критично оцінює твердження представників відповідача про безтоварний характер господарських операцій з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" , ТОВ НВП "Квант Сервіс" з посиланням на те, що директором вказаних суб`єктів господарювання є ОСОБА_1 , оскільки у періодах, у яких здійснювалися господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами, керівником ТОВ "Квант-Сервіс" був ОСОБА_4 та Смольянинов Р.В., керівником ТОВ "Комплекс ЮА" був Голуб О.С., а керівником ТОВ НВП "Квант Сервіс" був ОСОБА_5 , що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 5 а.с. 2-15/.

Суд не бере до уваги доводи відповідача з посиланням на акт позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Квант Сервіс" від 24 листопада 2016 року №542/16-31-14-04-14/31801260 /том 1 а.с. 59-71/, податкову інформацію щодо ТОВ "Комплекс ЮА" від 15 травня 2018 року №22/16-31-14-03/41080784 /том 1 а.с. 79-88/, акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП "Квант Сервіс" від 28 жовтня 2016 року №490/16-31-14-04-14/37667365 /том 1 а.с. 93-94/, зважаючи на те, що можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов`язку щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) вступає у зв`язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов`язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися також позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факти порушення позивачем: п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства , п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання , п.6 П(С)БО 16 Витрати , п.5 П(С)БО 15 Дохід , та заниження податку на прибуток на загальну суму 2369051 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044, та заниження податку на додану вартість у загальній сумі 2631377 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 та завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 902 грн., - у перевіряємову періоді по господарським операціям з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс".

Зважаючи на вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2018 року №0012461401, від 14 вересня 2018 року №0012491401, від 14 вересня 2018 року №0012471401, прийняті Головним управлінням ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 19210 грн., що підтверджується платіжним дорученням №89 від 11 лютого 2019 року /том 1 а.с. 4/, та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України /том 2 а.с. 215/.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (ідентифікаційний код 39740221, вул. Коваля, буд. 2, кв. 43, кімната 2, м. Полтава, 36000) витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (ідентифікаційний код 39740221, вул. Коваля, буд. 2, кв. 43, кімната 2, м. Полтава, 36000) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 вересня 2018 року №0012461401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 вересня 2018 року №0012491401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 вересня 2018 року №0012471401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (ідентифікаційний код 39740221, вул. Коваля, буд. 2, кв. 43, кімната 2, м. Полтава, 36000) витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя С.С. Сич