Рішення

від 20.06.2019 по справі 520/4546/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2019 р. № 520/4546/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ" (вул. Заводська, буд. 49, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область, 62370, код ЄДРПОУ 41470092) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Сумський шлях, буд. 20, м. Дергачі, Харківська область, 62303, код ЄДРПОУ 41430510), третя особа: Головне управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання неправомірними рішень та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Топоріної Любові Олександрівни про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2018 року ВП №57955397;

визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Топоріної Любові Олександрівни про арешт коштів боржника від 25.04.2019 року у ВП №57955397;

визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Топоріної Любові Олександрівни про арешт майна боржника від 03.05.2019 року у ВП №57955397.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ" про поновлення строку звернення до суду у справі №520/4546/19- задоволено частково.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: Головне управління Держпраці у Харківській області про визнання неправомірними рішень та скасування постанов в частині позовних вимог про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Топоріної Любові Олександрівни про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2018 року ВП №57955397- залишено без розгляду.

Поновлено строк звернення до суду з вимогами про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Топоріної Любові Олександрівни про арешт коштів боржника від 25.04.2019 року у ВП №57955397.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанови від 25.04.2019 року, від 03.05.2019 року, прийняті відповідачем у ВП №57955397 з порушенням норм законодавства, відтак підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Розгляд справи просив відкласти.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Згідно змісту відзиву проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ" заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Третя особа, Головне управління Держпраці у Харківській області, у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Згідно пояснень (а.с.42-44) зазначим, що рішення суду у справі №520/10678/18 не набрало законної сили, відтак позовні вимоги товариства є необґрунтованими. Справу управління просило розглядати за відсутності уповноваженого представника третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст. 268 КАС України у справах, визначених ст. 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частиною 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, матеріали справи містять належні та допустимі докази для прийняття законного та обґрунтованого рішення, враховуючи строк розгляду адміністративної справи, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що постановою Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС від 01.11.2018 року накладено на ТОВ ХАРКІВСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ штраф у сумі 893 520,00 грн.

Головне управління Держпраці у Харківській області керуючись п. 9, 11 Порядку №509 звернулось до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для стягнення в примусовому порядку з суб`єкта господарювання штраф, згідно постанови від 01.11.2018 р.

На підставі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС від 01.11.2018 року старшим державним виконавцем 21.12.2018 р. відкрито виконавче провадження(а.с.16).

Листом від 21.12.2018 р. на адресу позивача надіслано постанову про відкриття провадження та, як встановлено з копії матеріалів виконавчого провадження, вказане відправлення отримано 03.01.2019 р.

Листом від 08.01.2019 р. товариство повідомило відділ, що постанова Держпраці оскаржена до суду та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 р. відкрито провадження у справі №520/10678/18(а.с.14).

Лист Відділом отримано 16.01.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.15).

Листом від 12.02.2019 р. повідомлено позивача, що статтею 34 Закону України Про виконавче провадження визначено підстави для зупинення виконавчого провадження та в даному випадку підстави відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №520/10678/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі №520/10678/18.

Постановою державного виконавця від 23.04.2019 р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках товариства(а.с.17).

Постановою державного виконавця від 23.04.2019 р. виконавче провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Харківській області закінчено, у зв`язку з тим, що до відділу надійшло рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року, відповідно до якого скасовано виконавчий документ, який підлягає виконанню(а.с.18).

Та, 25.04.2019 р. відповідачем прийняті постанова про скасування процесуального документу, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження(а.с.19) та постанова про арешт коштів боржника(а.с.20).

Як встановлено з постанови про арешт коштів боржника, до відділу надійшла відповідь ДФС України у боржника наявні відкриті розрахункові рахунки в банках. Сума боргу за виконавчим документом складає 893520,0 грн., виконавчий збір - 89352,0 грн., витрати виконавчого провадження - 200,0 грн.

У зв`язку з не виконанням боржником виконавчого документу, постановою державного виконавця від 03.05.2019 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику(а.с.21).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" про забезпечення позову - задоволено.

Забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 року №ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 893 520,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Листом Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 р. на адресу відповідача надіслано копію ухвали від 03.05.2019 р.(вх. 07.05.2019 р.).

Постановою від 07.05.2019 р. зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання постанови Держпраці.

Суд розглядаючи адміністративну справу у межах заявлених позовних вимог, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, та з урахуванням ухвали суду від 20.06.2019 р. про залишення частини позовних вимог без розгляду, встановив наступне.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначає Порядок

накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №509.

Згідно з п. 9, 11 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначені документи, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження"у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Посилання позивача на те, що у оскаржуваних постановах, в порушення вимог Інструкції від 02.04.2012 р №512/5, не зазначено ким виданий виконавчий документ суд вважає необґрунтованим, оскільки постанови від 25.04.2019 р., та від 03.05.2019 р. містять назву документа та інформацію ким видано такий документ.

У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження"примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження"арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Позивач зазначає, що арешт на кошти може бути накладено тільки після виявлення майна, його опису та арешту у межах суми звернення стягнення.

З матеріалів справи встановлено, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №57955397 здійснено запит до ДФС та отримано 21.12.2018 р. відповідь з переліком рахунків у боржника.

За змістом ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавче провадження відкрито 21.12.2018 р.

Відповідь на запит від ДФС України отримано 21.12.2018 р., арешт на рахунки накладено 23.04.2019 р. (вперше), 25.04.2019 р.(вдруге), тобто вимоги ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не дотримані.

Проте, в даному випадку права позивача, як боржника у виконавчому провадженні, жодним чином не порушені.

Щодо посилання товариства на те, що арешт накладено не у межах суми звернення стягнення, слід вказати.

Частиною 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження"визначено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно змісту п. 1 постанови від 25.04.2019 р. державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках (перелік) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Таким чином, відповідачем дотримано приписи ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Посилання позивача на незаконність дій відповідача, які призводять до невиплати працівникам товариства заробітної плати, виконання грошових зобов`язань перед бюджетом та контрагентами є безпідставними, оскільки, як встановлено судом, відповідач здійснюючи повноваження, які визначені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", діяв в межах та на підставі Закону.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві та під час надання пояснень у судовому засіданні не наведені інші норм законодавства, що порушені відповідачем під час прийняття спірних постанов від 25.04.2019 р., від 03.05.2019 р.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено. що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

З огляду на встановлені судом обставини, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ" (вул. Заводська, буд. 49, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область, 62370, код ЄДРПОУ 41470092) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Сумський шлях, буд. 20, м. Дергачі, Харківська область,62303, код ЄДРПОУ 41430510), третя особа: Головне управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання неправомірними рішень та скасування постанов - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 червня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.