Ухвала

від 14.06.2019 по справі 640/9167/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про забезпечення позову

14 червня 2019 року м. Київ №640/9167/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Всеукраїнського галузевого об`єднання "Федерація роботодавців нафтогазової галузі" до Кабінету Міністрів України, третя особа - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , знаходиться адміністративна справа №640/9167/19 за позовом Всеукраїнського галузевого об`єднання "Федерація роботодавців нафтогазової галузі", (далі - позивач, ВГО "ФРНГ") , до Кабінету Міністрів України, (далі - відповідач, КМУ) , третя особа - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (також далі - третя особа) , про визнання протиправним та скасування розпорядження КМУ від 22 травня 2019 року №325-р "Деякі питання наглядової ради акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині обрання члена наглядової ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ОСОБА_1 як представника держави, (далі - оскаржуване розпорядження) .

При цьому, до суду через канцелярію 12 червня 2019 року представником позивача подано письмову заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного розпорядження до набрання рішенням у цій справі законної сили;

- заборони Мар`євичу Костянтину як члену наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - представнику держави, приймати участь в роботі наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, приймати участь у засіданнях наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", голосувати з будь-яких питань, поставлених для розгляду наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та вчиняти будь-які інші дії на виконання повноважень члена наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; заборони наглядовій раді Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" враховувати Мар`євича Костянтина як члена наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - представника держави під час визначення правоможності засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", до набрання рішенням у цій справі законної сили, (далі - подана заява) .

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, зокрема, про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження, оскільки призначений вказаним розпорядженням член наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Мар`євич Костянтин, як представник держави, є одночасно членом наглядових рад інших державних компаній - ПАТ "Магістральні газопроводи України" та АТ "Укрзалізниця", що свідчить про наявність конфлікту інтересів.

Також представник позивача в обґрунтування наявності конфлікту інтересів посилався на те, що ОСОБА_1 є керівником служби Віце-прем`єр-міністра України та відповідає за підготовку прийняття рішень КМУ, який, в свою чергу, здійснює функцію загальних зборів Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", АТ "Укрзалізниця", а щодо ПАТ "Магістральні газопроводи України" - координаційну та регуляторну функції уряду.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 150, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до п.п. 3.1, 4.1 Статуту ВГО "ФРНГ" в редакції від 25 вересня 2018 року ВГО "ФРНГ" є юридичною особою за українським законодавством, має статус всеукраїнського об`єднання організацій роботодавців, створеного за галузевою ознакою, та здійснює свою діяльність на території України відповідно до законодавства України та цього Статуту.

Основною метою діяльності ВГО "ФРНГ" є представництво інтересів роботодавців, організацій роботодавців нафтогазової галузі в економічних, соціально-трудових та інших відносинах, захист їх законних прав і інтересів, а також координація та консолідація їх для досягнення позитивних результатів їхньої діяльності та посилення їх впливу на процеси формування соціально-економічної політики, вдосконалення соціально-трудових відносин та розвиту соціального партнерства.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із засновників (учасників) ВГО "ФРНГ" є Київська міська організація роботодавців нафтогазової галузі.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Київської міської організації роботодавців нафтогазової галузі в редакції від 23 липня 2018 року, основною метою діяльності вказаної організації є представництво інтересів членів організації в економічних, соціально-трудових та інших відносинах, захист їх законних прав і інтересів, а також координація та консолідація дій членів організації для досягнення позитивних результатів їхньої діяльності та посилення їх впливу на процес формування соціально-економічної політики, вдосконалення соціально-трудових відносин та розвитку соціального партнерства.

При цьому, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є одним із засновників (учасників) Київської міської організації роботодавців нафтогазової галузі, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є засновником (учасником) ВГО "ФРНГ", яке відповідно до ст. 18 Закону України "Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності", зокрема, здійснює представництво і захист прав та інтересів своїх членів.

Одночасно, відповідно до п. 15 Статуту Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року №226, засновником та єдиним акціонером Компанії є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії здійснює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п. 1 розпорядження КМУ від 22 березня 2019 року №325-р "Деякі питання наглядової ради акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" членом наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обрано, зокрема, ОСОБА_1 як представника держави.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року №514-VI, (далі - Закон №514-VI) , до товариства з одним акціонером не застосовуються положення статей 33 - 48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.

Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно.

Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 33 Закону №514-VI, до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 11' 2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року №185-V, керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.

Пунктом 16 Статуту Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", затвердженого постановою КМУ від 16 листопада 2016 р. №837, передбачено, що засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером є держава в особі Міненерговугілля.

Відповідно до розміщеної на веб-сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245270043& cat_id=245070661) повідомлення від 03 травня 2018 року, наказом від 28 лютого 2018 року №134 Міністерство енергетики та вугільної промисловості призначило наглядову раду Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України" та наказом від 30 березня 2018 року №193 затвердило умови цивільно-правового договору з членом наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України". Зокрема, до складу наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України" включений Мар`євич Костянтин як представник держави.

Згідно з п. 27 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою КМУ від 02 вересня 2015 року №735, єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Як зазначається у розпорядженні КМУ від 20 червня 2018 року №432-р "Питання наглядової ради публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", членом наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" як представника держави обрано, зокрема, ОСОБА_1 .

Згідно з даними в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 05 червня 2019 року у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані вказав займану посаду як керівник Служби Віце-прем`єр-міністра України.

Отже, Мар`євич Костянтин як представник держави, яка є одноосібним акціонером Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Акціонерного товариства "Українська залізниця", Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", включений до складу наглядових рад Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та одночасно є керівником Служби Віце-прем`єр-міністра України.

Згідно з п. 1 Плану реструктуризації акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з метою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановою КМУ від 01 липня 2016 р. №496, вирішено, зокрема, подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення щодо утворення ПАТ "Магістральні газопроводи України", 100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності та повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міненерговугілля, затвердження його статуту і положень про наглядову раду та правління з урахуванням плану дій щодо корпоративного управління оператора газотранспортної системи.

Згідно з п. 1 постанови КМУ "Про утворення публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України"" від 09 листопада 2016 р. №801 постановлено утворити публічне акціонерне товариство "Магістральні газопроводи України", 100 відсотків акцій якого належить державі і повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про ринок природного газу", з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи фізична або юридична особа не має права одночасно бути посадовою особою оператора газотранспортної системи і принаймні одного суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з видобутку та/або постачання природного газу.

Враховуючи вищезазначене, призначення членом наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" особи, що є членом наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", що здійснюють діяльність на ринку природного газу, може призвести до порушення правових основ діяльності згадуваного товариства, його потенційних інтересів та, як наслідок може не лише ускладнити, а й унеможливити виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Оскільки призначена як представник держави особа є учасником наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Акціонерного товариства "Українська залізниця" та одночасно виконує повноваження посадової особи Служби Віце-прем`єр-міністра України, існує можливість порушення прав та інтересів Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" через можливість існування потенційного конфлікту інтересів при здійсненні виконання призначеною особою Закону України "Про державну службу" та вирішення питань господарської діяльності вказаних акціонерних товариств.

Відповідно до ч. 7 ст. 53 Закону №514-VI, повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами.

У контексті з наведеним та позовними вимогами суд враховує те, що у відповідності до ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

На думку суду, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, з метою забезпечення існуючого правового становища до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, суд вбачає наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження.

Разом з цим, подана заява в частині заборони ОСОБА_1 як члену наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - представнику держави, приймати участь в роботі наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, приймати участь у засіданнях наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", голосувати з будь-яких питань, поставлених для розгляду наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та вчиняти будь-які інші дії на виконання повноважень члена наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; заборони наглядовій раді Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" враховувати Мар`євича Костянтина як члена наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - представника держави під час визначення правоможності засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не підлягає задоволенню, оскільки, за переконанням суду, зупинення дії оскаржуваного розпорядження виключає можливість реалізації призначеною особою згадуваних повноважень члена наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Крім того, вжиття відповідних заходів забезпечення адміністративного позову, обґрунтованість яких була встановлена вище, до вирішення спору по суті відповідають предмету заявленого позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки вони спрямовані виключно на збереження існуючого становища.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Всеукраїнського галузевого об`єднання "Федерація роботодавців нафтогазової галузі" про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.

2. Зупинити дію розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання наглядової ради акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" від 22 березня 2019 року №325-р в частині обрання членом наглядової ради Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ОСОБА_1 як представника держави.

3. В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України.

5. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 14 червня 2022 року.

Стягувач: Всеукраїнське галузеве об`єднання "Федерація роботодавців нафтогазової галузі" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37; код ЄДРПОУ 42373904)

Боржник : Кабінет Міністрів України (01008, місто Київ, вулиця Грушевського, 12/2).

Роз`яснити, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №640/9167/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко