Ухвала від 18.06.2019 по справі 826/13773/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13773/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

18 червня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 р. у справі за позовом ТОВ ТВК ТЕРМІНАЛ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 р. апеляційну скаргу повернено апелянту у зв`язку із неусуненням апелянтом недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у встановлений судом строк.

17.05.2019 р. Державна фіскальна служба України повторно звернулась з апеляційною скаргою (що підтверджується відбитком поштового штепеля на конверті), тобто через близько 5 місяців з моменту ухвалення оскаржуваного рішення (18.12.2018 р.) та близько через 3 місяці після повернення первинної апеляційної скарги скаржнику (27.02.2019 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Із наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 82) вбачається, що копію оскаржуваного рішення було отримано апелянтом ще 26.12.2018 року.

Таким чином, апелянтом було пропущено встановлений ст. 295 КАС України 30-ти денний строк на апеляційне оскарження та у даному випадку відсутні підстави, визначені ч. 2 ст. 295 КАС України для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що після повернення судом апеляційної інстанції первинної апеляційної скарги скаржника (27.02.2019 р.), повторне звернення з апеляційною скаргою було відтерміновано ним у часі до 17.05.2019 р., хоча недоліки апеляційної скарги, які слугували підставою для залишення його апеляційної скарги без руху, було усунуто ним ще 26.02.2019 р. (що підтверджується копією платіжного доручення, доданого до вторинної апеляційної скарги).

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Втім, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що апеляційна скарга не була подана у встановлених КАС України межах, оскільки при первинному зверненні з апеляційною скаргою у апелянта була відсутня можливість сплати судового збору.

Суд вважає, апелянтом не наведено у клопотання ґрунтовних доводів на користь наявності поважних причин, які зумовили зволікання апелянта із повторним зверненням з апеляційною скаргою вже після того, як ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду було визначено порядок та спосіб усунення ним недоліків та такі недоліки було ним усунуто (26.02.2018 згідно платіжного доручення).

Посилання апелянта на відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є обґрунтуванням наявності поважних причин, які зумовили таке зволікання.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі 804/958/17, від 17.10.2018 р. у справі № 808/2282/15, від 01.10.2018 р. у справі № 813/4076/15, від 20.04.2018 р. у справі № 822/2337/17, від 17.10.2018 р. у справі № 810/1802/17, від 02.10.2018 р. у справі № 805/3544/17-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України , є обов`язковими для колегії суддів при розгляді вищевказаного клопотання апелянта.

Крім того, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

При цьому, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Оскільки апеляційна скарга подана до ШААС з пропуском 30-ти денного строку на апеляційне оскарження, а апелянт не наводить жодних ґрунтовних доводів на користь існування обставин, які об`єктивно перешкоджали його звернення з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, це є перешкодою в прийнятті її до провадження суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: подати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович