ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13773/18
УХВАЛА
19 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Мельничука В.П., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ТОВ ТВК ТЕРМІНАЛ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року вперше подану ГУ ДФС у м. Києві скаргу повернуто апелянту у зв`язку із несплатою судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 жовтня 2019 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, всупереч вимог ст. 296 КАС України до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.
Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС у м. Києві отримало 28 жовтня 2019 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог даної ухвали відповідачем до суду подано платіжне доручення № 4907 від 24 вересня 2019 року, чим виконано вимоги ухвали суду в частині її невідповідності вимогам ст. 296 КАС України.
Крім того, апелянтом направлено до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно у зв`язку із тривалістю процедури його сплати. Крім іншого, у клопотанні підкреслено, що ГУ ДФС у м. Києві вчинювалися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначено у вперше поданій до суду апеляційній скарзі, про наявність оскаржуваного рішення ГУ ДФС у м. Києві дізналося 30 липня 2019 року, отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 29 серпня 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 16 жовтня 2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у зв`язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано контролюючому органу десятиденний строк для усунення недоліків.
У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 30 вересня 2019 року повернув ГУ ДФС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що направлене до суду платіжне доручення № 2272 від 24 вересня 2019 року на суму 5 286,00 грн. свідчить, що судовий збір було сплачено 25 вересня 2019 року, водночас, як було встановлено раніше, апеляційну скаргу було направлено до суду лише 16 жовтня 2019 року, тобто більше ніж через двадцять днів з моменту сплати судового збору.
Суд наголошує, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі № 826/26113/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 826/25121/15.
Посилання ГУ ДФС у м. Києві на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ТОВ ТВК ТЕРМІНАЛ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді В.П. Мельничук
І.В. Федотов
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2019 |
Оприлюднено | 22.11.2019 |
Номер документу | 85773179 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні