Постанова

від 20.06.2019 по справі 910/17879/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. Справа№ 910/17879/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників:

від позивача: ОСОБА_1, Бонтлаб В.В. (довіреність б/н від 11.03.2019),

від відповідача: Діденко Ю.О. (довіреність № 3/19 від 03.01.2019),

від третьої особи 1: не з`явився,

від третьої особи 2: не з`явився,

від третьої особи 3: ОСОБА_1 - генеральний директор

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019

у справі № 910/17879/17 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс -Центр"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: 1 ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17879/17 у позові ОСОБА_1 про визнання повністю недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014, оформленого протоколом № 37 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014 відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- порушення способу (порядку) повідомлення, передбаченого статутом, за одночасного встановлення факту повідомлення (отримання інформації) учасника або безпосередньої його участі у зборах не є підставою для визнання таких зборів недійсними;

- відсутність ОСОБА_2 . на загальних зборах учасників 28.05.2014 не свідчить про відсутність кворуму (60%), оскільки присутніми були інші учасники, які в сукупності володіють частками в статутному капіталі товариства у розмірі 73,15%;

- законом не передбачено, в які саме строки мають бути внесені відомості до ЄДР щодо зміни керівника товариства. І не внесення відповідних змін не свідчить про те, що рішення про зміну керівника не приймалось і, що наявні підстави для визнання відповідного рішення загальних зборів недійсним;

- позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірним рішенням були порушені його корпоративні права і що є підстави для визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач, зазначає про те, що корпоративні права позивача порушені таким чином:

- порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства;

- позбавлення права заздалегідь ознайомитись з питаннями порядку денного;

- позбавлення права на ознайомлення з документами, які нібито повинні були розглядатись та нібито розглядались на зборах;

- позбавлення права на направлення своїх пропозицій щодо включення питань до порядку денного та підготовки до зборів;

- порушення права на висловлення окремої думки учасника під час голосування та відсутності результатів голосування у оспорюваному рішенні.

Від третьої особи 3 (22.04.2019) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа 3 зазначає про те, що:

- рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади Генерального директора було прийнято учасниками товариства, що володіють в сукупності 100% часток;

- Статутом ТОВ Сервіс-Центр не передбачено ні спосіб, ні порядок повідомлення учасників про проведення загальних зборів, а отже, Товариство було наділено правом зробити таке повідомлення у будь-який спосіб: поштою, електронним листом, шляхом публікації в ЗМІ, телеграмою, телефонограмою, а також і усно;

- в установчому документі Товариства не передбачено ані підстав, ані порядку звільнення Генерального директора, а отже, загальні збори мали право звільнити позивача у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, навіть за відсутності її заяви, письмової або усної.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у складі колегії суддів головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Буравльова С.І., Власова Ю.Л. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі № 910/17879/17, справу № 910/17879/17 призначено до розгляду на 24.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у складі колегії суддів головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Буравльова С.І., Власова Ю.Л. заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Буравльова С.І. та Власова Ю.Л. задоволено. Матеріали справи №910/17879/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1085/19 від 25.04.2019 у зв`язку задоволенням заяви ОСОБА_1 про відвід Буравльова С.І., Власова Ю.Л. у справі № 910/17879/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2019 у справі № 910/17879/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у складі колегії суддів головуючого судді Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/17879/17, засідання суду призначено на 22.05.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 оголошено перерву у судовому засіданні в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 до 18.06.2019.

В судовому засіданні 18.06.2019 оголошено перерву до 20.06.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у зв`язку з виходом судді Калатай Н.Ф. у відпустку 20.06.2019, у справі № 910/17879/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.06.2019 у справі № 910/17879/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/17879/17.

В судове засідання 20.06.2019 не з`явились треті особи 1 та 2.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності третьої особи 1 та 2, судовою колегією встановлено, що:

- як слідує з відомостей на офіційному сайті Укрпошти та отриманої інформації за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення, здійсненого судом на адресу третьої особи 1 процесуальних документів, відправлення за номером 0411627714998 (ОСОБА_2) відправлено до точки видачі/доставки;

- як слідує з відомостей на офіційному сайті Укрпошти та отриманої інформації за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення, здійсненого судом на адресу третьої особи 2 процесуальних документів, відправлення за номером 0411627715005 ( ОСОБА_3) вручено особисто.

За таких обставин, з урахуванням належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляд апеляційної скарги у справі по суті, про причини неявки представники суд не повідомили, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності третіх осіб 1 та 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи 3 судовою колегією встановлено.

Згідно Статуту, затвердженого 06.04.2007 рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол № 34) та зареєстрованого 15.05.2007 державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації за №10711050006001011, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" (ідентифікаційний код 31244298) зареєстроване 07.12.2000 Подільською районною державною адміністрацією міста Києва.

Згідно п. 1.6 Статуту, учасниками Товариства є фізичні особи та юридична особа, розмір часток яких у статутному фонді Товариства розподілений наступним чином:

1) ОСОБА_1 , із часткою в розмірі 14,1% статутного капіталу Товариства,

2) ОСОБА_2 , із часткою в розмірі 26,85% статутного капіталу Товариства,

3) ОСОБА_3, із часткою в розмірі 26,85% статутного капіталу Товариства,

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс", із часткою в розмірі 32,2% статутного капіталу Товариства.

28.05.2014 відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ "Сервіс-Центр", на яких було прийняті рішення, оформлені протоколом № 37.

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Про звільнення з посади генерального директора ТОВ "Сервіс-Центр" ОСОБА_1.

2. Про призначення нового генерального директора ТОВ "Сервіс-Центр".

Зі змісту Протоколу № 37 від 28.05.2014 слідує, що на зборах були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_1 . та ТОВ "Світ-Сервіс" в особі Генерального директора ОСОБА_1, тобто особи, які володіють 100% голосів, а також запрошені генеральний директор товариства ОСОБА_1, ОСОБА_4

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1. Звільнити з посади генерального директора ОСОБА_1 з 31.05.2014;

2. Призначити на посаду генерального директора ОСОБА_4 з 01.06.2014;

Протокол № 37 підписаний всіма присутніми на вказаних загальних зборах особами.

Зі змісту Протоколу № 37 слідує, що учасники товариства з усіх питань учасники голосували "За" - одноголосно.

Згідно зі ст. 83 Цивільного кодексу України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідач за своєю організаційно-правовою формою відноситься до господарських товариств.

Відповідно до 11-1 Закону України "Про господарські товариства", законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з ч.5 ст.98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно з ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.7 Статуту, учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства; учасники товариства зобов`язані дотримуватись положень установчих документів і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства. Учасник товариства, має право звернутись в суд з заявою про визнання недійсним рішення зборів, прийнятого з порушенням законодавства або умов установчих документів.

Для успішної організації діяльності товариства в складі його структури управління утворюються наступні ланки: вищий орган управління, через який учасники товариства приймають участь у прийнятті важливих рішень - Загальні Збори Учасників; виконавчий орган управління, який формується вищим органом і здійснює керівництво поточною діяльністю товариства - Дирекція товариства; контрольний орган - Ревізійна комісія (п. 6.1 статуту).

Учасники домовились, що під час проведення Загальних зборів учасників, вони не обирають голову та секретаря Зборів учасників. У зборах учасники беруть участь лише особисто або через своїх довірених осіб. Право участі довірених осіб на Загальних зборах учасників підтверджується належним чином оформленою довіреністю. В перелік питань, які є винятковою компетенцією Загальних зборів входять: призначення і відзив (звільнення) генерального директора товариства. З питань щодо звільнення генерального директора рішення приймаються простою більшістю голосів. При вирішенні питань на засіданнях Загальних зборів голоси між учасниками розподіляються пропорційно їх внескам до статутного фонду. Загальні збори мають право вирішувати питання, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60% голосів, якщо інше не встановлено законом; при виключенні учасника, його присутність не є обов`язковою (п. 6.2, 6.3, 6.5 статуту)

Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Своє право брати участь в управлінні справами Товариства учасники реалізують через загальні збори учасників, які є вищим органом Товариства, шляхом голосування на них за принципом: учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ст.145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 4.1, 6.5 Статуту Товариства).

Доводи позивача про те, що, генеральний директор Товариства ОСОБА_1 не скликала загальні збори учасників на 28.05.2014, оскільки заяву про звільнення з посади не подавала, а інших підстав для скликання зборів не виникало та інші учасники Товариства також не повідомляли позивача про скликання загальних зборів учасників товариства на 28.05.2014, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Частинами 1-4 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Згідно з п.п. 6.6, 6.7, 6.8, 6.9 Статуту Товариства будь-хто з учасників має право вимагати розгляд питання за засіданні загальних зборів. Учасники товариства, що володіють не менш як 10% голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо протягом 25 днів Голова Товариства не виконає зазначену вимогу, то ці учасники мають право самі скликати засідання загальних зборів. Засідання Загальних зборів не має права приймати рішення з питань, які не внесено до порядку денного. Голова Загальних зборів товариства організує діяльність і ведення протоколів засідання Загальних зборів. Книга протоколів у будь-який час повинна бути пред`явлена учасникам. За їх вимогою повинні видаватись засвідчені виписки з книги протоколів. Питання не врегульовані статутом, регулюються регламентом засідання загальних зборів. Рішення вищого органу є обов`язковим до виконання всіма учасниками і виконавчим органом, якщо вони не суперечать статуту і діючому законодавству. Виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює генеральний директор.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства").

Статутом Товариства не передбачено особливого порядку та способу повідомлення учасників про скликання загальних зборів учасників.

Таким чином, учасник, що має частку в розмірі 10% статутного капіталу та виявив бажання скликати загальні збори учасників Товариства, скликає такі збори у відповідності з ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства".

Позивач, при зверненні з позовом зазначає про те, що учасники ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_1, як представник ТОВ Світ-Сервіс , не брали участі у загальних зборах, що відбулись 28.05.2014, у зв`язку з чим на них був відсутній кворум для прийняття рішень з порядку денного, а протокол позивач підписала під тиском інших учасників Товариства пізніше.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників визнаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Отже, порушення способу (порядку) повідомлення, передбаченого статутом, за одночасного встановлення факту повідомлення (отримання інформації) учасника або безпосередньої його участі у зборах не є підставою для визнання таких зборів недійсними.

Частиною ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд про те, що вказана норма Закону не може бути застосована в даному випадку, оскільки пунктом 6.2. Статуту визначено, що учасники домовились, що під час проведення загальних зборів учасників вони не обирають голову та секретаря зборів учасників. У зборах учасники беруть участь лише особисто або через своїх довірених осіб.

До позову долучено додаток № 5 з якого вбачається, що ОСОБА_2 26.05.2014 перетнув Державний кордон України та вилетів рейсом Київ-Мадрид з аеропорту "Бориспіль", а 01.06.2014 перетнув Державний кордон України на в`їзд після перельоту Валенсія-Київ у аеропорту "Жуляни". Даний документ визнаний як доказ, про що свідчить ухвала Господарського суду міста Києва від 31.05. 2017 у справі №910/25157/15, яка набрала законної сили.

Таким чином, станом на 28.05.2014 (день прийняття спірного рішення) ОСОБА_2 перебував за кордоном та не був присутній у місті Києва, де проводились загальні збори учасників та приймалось спірне рішення.

ОСОБА_2 був учасником ТОВ "Сервіс-Центр" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 26,85 %.

Отже його відсутність на загальних зборах учасників 28.05.2014 не свідчить про відсутність кворуму (60%), оскільки присутніми були інші учасники, які в сукупності володіють частками в статутному капіталі товариства у розмірі 73,15%. Належних та допустимих доказів зворотного суду не надано.

Суд зазначає, що при перегляді рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015р. по справі №910/25157/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 28.05.2014р. та скасування протоколу № 37 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014р. за нововиявленими обставинами (відсутність в Україні, а відповідно при проведенні загальних зборів учасників товариства ОСОБА_2), суд в ухвалі від 31.05.2017 у справі № 910/25157/15, яка набрала законної сили, зазначив наступне: відсутність учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" - громадянина ОСОБА_2 в Україні жодним чином не впливає на висновки суду викладені у рішенні від 23.11.2015р. Оскільки при прийнятті рішення у справі господарським судом міста Києва було встановлено порушення процедури проведення загальних зборів Товариства, однак це не призвело до порушення корпоративних прав позивача. Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки ОСОБА_2 . володіє часткою в розмірі 26,85% статутного капіталу Товариства, то відповідно факт присутності ОСОБА_2 на зборах не вплинув би на наявність кворуму під час проведення зборів та прийняття рішень з питань порядку денного. Таким чином, обставини викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" у заяві не вплинули б на вирішення судом даної справи по суті.

Отже відсутність ОСОБА_2 на загальних зборах 28.05.2014 не впливає на правомочність загальних зборів та кворум.

Оскільки ОСОБА_1 приймала участь у зборах 28.05.2014 як учасник ТОВ "Сервіс-Центр" та як представник учасника ТОВ "Світ-Сервіс", що підтверджується документально, корпоративні права позивача не порушені. Сторонами у справі не заперечується та не спростовується та обставина, що на протоколі Загальних Зборів учасників товариства від 28.05.2014 № 37 наявні підписи всіх учасників товариства, в тому числі підписи ОСОБА_1 , як учасника відповідача, та ОСОБА_1, як представника учасника ТОВ "Світ-Сервіс", автентичність підписів не оспорююється сторонами.

Посилання позивача на ту обставину, що представник ТОВ "Світ-Сервіс" на зборах 28.05.2014 діяв за відсутності відповідних повноважень не приймаються як доказ відсутності кворуму з огляду на наступне.

Як встановлено, у складі учасників ТОВ "Сервіс-Центр" є ТОВ "Світ-Сервіс" з часткою 32,2% статутного капіталу.

Відповідно до п.6.2 Статуту ТОВ "Сервіс-Центр" учасники домовились, що під час проведення загальних зборів учасників вони беруть участь лише особисто або через своїх довірених осіб.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Світ-Сервіс" код 31955171 має такий перелік учасників станом на день прийняття оскаржуваного рішення (28.05.2014): ОСОБА_1 володіє часткою у розмірі 100%, підписантом та керівником є ОСОБА_1.

Отже, позивач одночасно є самостійним учасником ТОВ "Сервіс-Центр" та опосередковано учасником через ТОВ "Світ-Сервіс". Крім того, позивач станом на 28.05.2014 одночасно являлась керівником ТОВ "Сервіс-Центр" і ТОВ "Світ-Сервіс", а отже була відповідальною з документообіг в обох юридичних особах.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували особливий порядок надання повноважень громадянкою ОСОБА_1, як учасником, ТОВ "Світ-Сервіс" самій собі, на участь в зборах учасників ТОВ "Сервіс-Центр" 28.05.2014, хід яких відображено у протоколі №37, а також в зборах учасників, що мали місце раніше.

Статтею 58 Закону України ""Про господарські товариства" установлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час змінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру її часток у статутному (складеному) капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як встановлено, 28.05.2014 у зборах ТОВ "Сервіс-Центр" взяли участь, зокрема, від імені ОСОБА_1 , як учасника - особисто, від ТОВ "Світ-Сервіс" - ОСОБА_1 в якості генерального директора і учасника, а також ОСОБА_1 - як запрошений генеральний директор ТОВ "Сервіс-Центр".

Відповідно до частини першої статті 257 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Поєднання в одній особі двох сторін в даному разі виключає застосування інституту представництва, оскільки в такому разі одна і та ж особа діє від свого імені та у власних інтересах.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що немає підстав для висновку, що ОСОБА_1 будучи одночасно учасником ТОВ "Сервіс-Центр", його керівником, учасником ТОВ "Світ-Сервіс" і його керівником діяла на зборах учасників ТОВ "Сервіс-Центр", оформлених протоколом№37 від 28.05.2014 в порушення власних інтересів та з перевищенням повноважень і не довіряла собі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі № 910/25157/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 28.05.2014р. та скасування протоколу № 37 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014р. встановлено, що в загальних зборах 28.05.2014 приймали участь учасники: ОСОБА_1 та ТОВ "Світ-Сервіс" через представника - ОСОБА_1, ОСОБА_3

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже в загальних зборах 28.05.2014 приймали участь учасники, які володіють у сукупності частками у статутному капіталі товариства у розмірі 73,15%, що підтверджує наявність кворуму.

Крім того позивач зазначає про те, що протокол загальних зборів від 28.05.2014 був підписаний нею під психологічним тиском, однак такі доводи не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджував, що підпис на протоколі вчинено ОСОБА_1 в стані психічного тиску зі сторони інших учасників Товариства. З заявою про вчинення злочину позивач звернувся після спливу трирічного строку з моменту вчинення на неї психологічного тиску учасниками Товармства.

Під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи підтверджується наявність кворуму під час проведення зборів та прийняття рішень з питань порядку денного, а отже і відсутність безумовних підстав для визнання недійсними в судовому порядку прийнятих 28.05.2014 загальними зборами рішень, оформлених протоколом № 37, враховуючи присутність та голосування учасників Товариства, яким належить 73,15% статутного капіталу товариства, з питань порядку денного.

Разом з тим, відсутність доказів повідомлення позивача у визначений законодавством спосіб не позбавило останнього прийняти участь в управлінні Товариством шляхом участі у загальних зборах та голосуванні на них з питань порядку денного.

Допущені порушення порядку скликання загальних зборів на 28.05.2014 не вплинули на права позивача як учасника Товариства, з огляду на його участь у загальних зборах та у зв`язку з розглядом питання щодо зміни керівника Товариства.

Отже, допущені порушення при скликанні позачергових загальних зборів на 28.05.2014, не призвели до суттєвого порушення корпоративних прав позивача в частині управління Товариством через участь у загальних зборах, тому в даному випадку не можуть бути самостійною і достатньою правовою підставою для визнання рішень загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 37 від 28.05.2014, недійсними.

Доводи позивача про те, що нею не подавалась заява про звільнення її за власним бажанням, а тому у загальних зборів були відсутні підстави для прийняття рішення про її звільнення з вказаних підстав, при цьому позивач вказує на невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства в частині грубого порушення норм трудового законодавства щодо незаконного звільнення його минулим днем і без її волі, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на те, що позивач помилково ототожнює свої корпоративні права, як учасника товариства з правами, як директора товариства, правовідносини з яким регулюються трудовим законодавством.

Тобто порушення трудових прав позивача як директора товариства - звільнення рішенням загальних зборів за відсутності заяви про звільнення за власним бажанням тощо, не свідчить про порушення його корпоративних прав як учасника товариства. Протокол загальних зборів дійсно є підставою для звільнення, невідповідність протоколу трудовому законодавству - є підставою для відновлення трудових прав фізичної особи. Отже порушення трудового законодавства не впливає на дійсність рішення загальних зборів та корпоративні права позивача, однак таке порушення є підставою для відновлення трудових прав фізичної особи - працівника.

Крім того, позивач посилається на те, що вона подавала фінансову звітність до листопада 2014 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.5, 6 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством). Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Отже відповідальність за достовірність ведення бухгалтерського обліку несуть бухгалтери та керівники підприємств. Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності є надання правдивої інформації про фінансовий стан підприємства, а тому, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, обставини щодо підписання ОСОБА_1 . фінансових звітів не впливають на чинність рішення загальних зборів, проведених 28.05.2014.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (чинний на момент виникнення правовідносин) підписувач зобов`язаний: зберігати особистий ключ у таємниці; надавати центру сертифікації ключів дані згідно з вимогами статті 6 цього Закону для засвідчення чинності відкритого ключа; своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2017 у справі № 359/4565/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сервіс-Центр" про поновлення на роботі, яке набрало законної сили, встановлено, що позивачем, як генеральним директором ТОВ "Сервіс-Центр", був виданий та підписаний наказ №1-К датований 30 травня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 наказано звільнити з посади генерального директора з 30.05.2015р. за власним бажанням, підстава: протокол №37 від 28.05.2014 року (т.1 а.с.55). Наказ погоджено з головним бухгалтером ОСОБА_5 Факт підписання протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" №37 від 28 травня 2014 року, а також наказу №1-К від 30 травня 2014 року по ТОВ "Сервіс-Центр" позивачем не оспорюється, що суперечить доводам позивача, що вона не була ознайомлення з наказом про її звільнення. Отже той факт, що на даний час ТОВ "Сервіс-Центр" відсутня заява позивача ОСОБА_1 про її звільнення за власним бажанням не спростовує встановленої судом обставини, що позивач реалізувала своє право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк з ТОВ "Сервіс-Центр" за власним бажанням, про що свідчать підписані позивачем документи: протокол загальних зборів учасників ТОВ "Сервіс-Центр" №37 від 28.05.2014 року та наказ ТОВ "Сервіс-Центр" №1-К від 30.05.2014року. Встановлено, що сторонами визнається, а також підтверджується випискою по рахунку приватного клієнта, відкритого АТ "ПроКредит Банк" на ім`я позивача ОСОБА_1 , що її заробітна плата за травень 2014 року в сумі 491,64грн. надійшла на картковий рахунок позивача від ТОВ "Сервіс-Центр" 04.06.2014 року (т.1 а.с.40-41). Згідно з наказом ТОВ "Сервіс-Центр" №2-К від 02 червня 2014 року на посаду генерального директора з 02.06.2014 р. за сумісництвом було прийнято ОСОБА_4, підстава: протокол №37 від 28.05.2014 (т.1 а.с.94). Згідно з довідкою, підписаною генеральним директором ТОВ "Сервіс-Центр" ОСОБА_4, в період з червня 2014 по листопад 2014 включно їй нараховувалась заробітна плата в сумі по 402,20грн. щомісячно (т.1 а.с.136). Крім того з долучених до матеріалів письмових документів ТОВ "Сервіс-Центр" вбачається, що накази, розпорядження по підприємству, а також угоди, укладені від імені ТОВ "Сервіс-Центр", починаючи з червня 2014 року підписувались від імені генерального директора ТОВ "Сервіс-Центр" ОСОБА_4 (т.1 а.с.95-98, т.2 а.с.49-54). Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 підтверджено, що звітність та платіжні документи ТОВ "Сервіс-Центр" від імені генерального директора ТОВ "Сервіс-Центр" ОСОБА_1 підписувала головний бухгалтер ТОВ "Сервіс-Центр" ОСОБА_5, користуючись наявним в її розпорядженні ключем до електронного підпису ОСОБА_1 (т.2 а.с.24-44). Отже, лише факт того, що Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були зареєстровані зміни щодо нового керівника ТОВ "Сервіс-Центр" ОСОБА_4 лише 25.11.2014 року (т.1 а.с.15-20), не є достатнім та належним доказом того, що до вказаної дати обов`язки генерального директора ТОВ "Сервіс-Центр" виконувала позивач.

Отже обставини, встановлені рішенням суду Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2017 у справі № 359/4565/16-ц не доводяться при розгляді даної справи.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обставини щодо підписання та подання звітності ОСОБА_1 як генеральним директором товариства після її звільнення за рішенням загальних зборів (виконання обов`язків генерального директора) не доведені належними та допустимими доказами, оскільки, сама позивачка зазначила, що оригіналів у паперовому вигляді звітності вона не має і не спростувала доводів відповідача та встановлених рішенням суду обставин, що в електронному вигляді звітність підписувалась головним бухгалтером з використанням ЕЦП позивача. Вказані обставини не впливають на предмет доказування у даній справі, оскільки, стосуються дотримання підприємством, його посадовими особами законодавства щодо ЕЦП, ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності і не впливають на чинність рішення, прийнятого загальними зборами 28.05.2014.

Доводи позивача, що станом на 24.11.2014 року ще ОСОБА_1 була діючим Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" та єдиним підписантом відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є підставою для недійсності рішення загальних зборів, не можуть бути покладні в основу рішення з огляду на наступне .

Відповідно до ст. 4, 8, 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 17, 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. У разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов`язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення. Документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, приймаються згідно з описом, копія якого видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) в день надходження документів заявнику з відміткою про дату їх надходження. Дата надходження документів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов`язаний внести не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження, запис про внесення змін і в той самий день подати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, інформацію з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису.

Отже законом не передбачено, в які саме строки мають бути внесені відомості щодо зміни керівника товариства до ЄДР. Не внесення відповідних змін не свідчить про те, що рішення про зміну керівника не приймалось і, що наявні підстави для визнання відповідного рішення загальних зборів недійсним.

Щодо доводів позивача про те, що на наказі про її звільнення міститься не її підпис, а підпис вчинений іншою особою, судовою колегією, з урахуванням висновків Верховного Суду про необхідність надання оцінки вказаній обставині, судова колегія зазначає.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2018 у справі № 359/4565/16-ц про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яка набрала законної сили встановлено, що з висновку почеркознавчої експертизи №2504 від 7 травня 2018 року (а.с.105-110 т.3) вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 , зображений на копії наказу ТОВ "Сервіс-Центр" №1-К від 30 травня 2014 року, виконаний не позивачем, а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 Водночас, копія вказаного наказу (а.с.55 т.1) була приєднана до матеріалів цивільної справи ще 12 липня 2016 року. Зі змісту судових рішень (а.с.82-87, 137-143, 200-201 т.2) вбачається цей письмовий доказ досліджувався судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. ОСОБА_1 та її представник Бонтлаб В.В. мали об`єктивну можливість дізнатись та повідомити суд про підроблення підпису позивача в наказі ТОВ "Сервіс-Центр" №1-К від 30 травня 2014 року. Тому ця обставина не є нововиявленою в розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України. Крім того, висновок почеркознавчої експертизи №2504 від 7 травня 2018 року є лише новим доказом, здобутим після закінчення розгляду цивільної справи, а не доказом, яким підтверджується нововиявлена обставина.

Отже судом зазначено, що експертний висновок є доказом в підтвердження обставин, щодо не підписання ОСОБА_1 наказу про звільнення, проте в рамках даної справи обставини щодо не підписання позивачем наказу про її звільнення не впливає на предмет доказування та на чинність рішення загальних зборів, оскільки, не підписання наказу не є доказом в підтвердження саме корпоративних прав позивача.

Позивач помилково ототожнює свої корпоративні права, як учасника товариства, з правами, як директора товариства, правовідносини з яким регулюються трудовим законодавством. Тобто порушення трудових прав позивача як директора товариства: не підписання позивачем наказу про її звільнення, не свідчить про порушення його корпоративних прав як учасника товариства і таке ототожнення є помилковим. Отже порушення трудового законодавства не впливає на дійсність рішення загальних зборів та корпоративні права позивача, однак таке порушення є підставою для відновлення трудових прав фізичної особи - працівника.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі № 910/25157/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 28.05.2014р. та скасування протоколу № 37 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 28.05.2014р. та скасування протоколу № 37 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі № 910/25157/15 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі № 910/25157/15 залишено без змін.

У вищезазначеній справі судами встановлено присутність учасника ТОВ "Світ-Сервіс" через представника ОСОБА_1 на загальних зборах, та відсутність порушення корпоративних прав учасника ТОВ "Світ-Сервіс", як позивача, в рамках справи в результаті прийняття загальними зборами товариства рішення, оформленого протоколом від 28.05.2014 № 37. Порушення корпоративних прав ОСОБА_1 при розгляді справи № 910/25157/15 не було предметом дослідження з огляду на її процесуальний статус як третьої особи, а не позивача. Проте судом, досліджувались та встановлювались обставини щодо присутності учасника ОСОБА_1 як фізичної особи та обставина, що докази повідомлення всіх учасників товариства про проведення загальних зборів відсутні, в тому числі ОСОБА_1 Судом встановлено відсутність підстав для визнання рішення загальних зборів недійсним.

Учасник товариства ОСОБА_1 не була позбавлена права звернутись за захистом своїх корпоративних прав, які були предметом дослідження у даній справі, оскільки, у справі № 910/25157/15 ОСОБА_1 мала статус третьої особи, а не позивача, проте суд зазначає, що у силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому судові рішення у справі № 910/25157/15 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, № 910/17879/17, не можуть їм суперечити.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення спірним рішенням корпоративних прав позивача, та відсутні підстави для визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17879/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17879/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.19

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк