Рішення

від 25.02.2010 по справі 18/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10 Справа № 18/6

За позовом Приватн ого підприємства «Донбас еко логічне будівництво», м. Лу ганськ

до Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_1, м. Луг анськ

про стягнення 1328 грн. 04 ко п.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Гарагуля В.В. - директор, наказ № 1 від 15.05.2008;

від відповідача: ОСОБА_3 , довіреність № 231 від 08.02.2010.

Суть спору: позивач ем заявлено вимогу про стягн ення з відповідача на корист ь позивача суми основного бо ргу 1000,00 грн., штрафні санкції у сумі 281,83 грн. з посиланням на ст аттю 625 Цивільного кодексу Укр аїни.

Представником позивача в с удовому засіданні 25.02.2010 було на дано уточнену позовну заяву, згідно якої він уточнює позо вні вимоги та просить стягну ти з відповідача борг у сумі 1000 грн., інфляційні нарахуванн я у сумі 289,00 грн. та 3 % річних 39,04 гр н. Однак, позивачем невірно ви значено суму цих вимог, зазна чено всього 1323 грн., тоді як сум а збільшених вимог складає 1328 ,04 грн.

Оскільки діюче господарсь ке процесуальне законодавст во не передбачає такої проце суальної дії як уточнена поз овна заява, то суд розцінює та ку заяву виходячи з її суті, а саме, як заяву про збільшенн я позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господар ського процесуального кодек су України збільшення розмір у позовних вимог є правом поз ивача. Тому, та з урахуванням д отримання всіх вимог, збільш ення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач позов в частині основного боргу визнає, прот и штрафних санкцій заперечує , оскільки вони не передбачен і в договорі.

Дослідивши обставини спра ви, витребувані судом та нада ні сторонами докази на підтв ердження своїх доводів, засл ухавши пояснення представни ків сторін, що прибули у судов е засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підпри ємством «Донбас екологічне б удівництво»(позивач у справі ), та фізичною особою - підприє мцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), була укладено замовл ення на транспортне-експедиц ійне обслуговування від 26.10.2008 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 13 замо влення, оплата відбувається електронним переказом протя гом 5 днів після вивантаження .

У зв' язку з тим, що відпові дач послуги з перевезення ва нтажу оплатив частково в сум і 200 грн., позивач звернувся до с уду з вимогою про стягнення б оргу у сумі 1000 грн.

Крім того, позивачем заявл ені до стягнення інфляційні нарахування у сумі 289,00 грн. та 3 % річних 39,04 грн.

Відповідач позов визнає ча стково з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обст авини справи, оцінивши довод и сторін та надані ними доказ и, вислухавши пояснення пред ставників, що прибули в судов е засідання, суд дійшов висно вку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарсько го кодексу України господарс ьким визнається зобов' яза ння, що виникає між суб' єкто м господарювання та іншим уч асником (учасниками) відноси н у сфері господарювання з пі дстав, передбачених Господа рським кодексом, в силу яког о один суб' єкт (зобов' яза на сторона, у тому числі бор жник) зобов' язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарськог о характеру на користь іншог о суб' єкта (виконати роботу , передати майно, сплатити гро ші, надати інформацію тощо), аб о утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (управнена ст орона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов ' язаної сторони виконання ї ї обов' язку.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України, суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов' язання належним чином відповідно д о закону, інших правових акті в, договору, а за відсутності к онкретних вимог щодо виконан ня зобов' язання - відповід но до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Ук раїни) одностороння відмова від зобов' язання не допуска ється, зобов' язання має вик онуватись належним чином від повідно до умов, що передбаче ні договором, вимогами Цивіл ьного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встано влено, якщо у зобов' язанні в становлений строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивіль ного кодексу України за дого вором перевезення вантажу од на сторона (перевізник) зобов 'язується доставити довірени й їй другою стороною (відправ ником) вантаж до пункту призн ачення та видати його особі, яка має право на одержання ва нтажу (одержувачеві), а відпра вник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу вста новлену плату.

Суд встановив, що виконання зобов' язань позивачем підт верджується матеріалами спр ави, зокрема, поясненнями від повідача, стосовно того, що п ослуги на транспортно-експед иційне обслуговування були н адані позивачем 27.10.2008 в повному обсязі згідно замовлення ві д 26.10.2008.

Оскільки відповідачем на в иконання умов замовлення бул о сплачено 200 грн., а вартість по слуг з перевезення склала 1200 г рн. (п.12 замовлення), то борг у су мі 1000 грн., з урахуванням настан ня строку оплати відповідно п.13 замовлення, підлягає стягн енню з відповідача.

Позивачем також заявлено в имоги про стягнення 3% річних у сумі 39,04 грн. за період з 03.11.2008 по 20. 02.2010 та інфляційних нарахувань у сумі 289,00 грн. за період з 03.11. 2008 по 01.02.2009.

Відповідно до пункту 2 статт і 625 Цивільного кодексу Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також 3% річ них від простроченої суми, як що розмір процентів не встан овлено договором або законом .

Стосовно стягнення інфляц ійних нарахувань у сумі 289,00 грн . за період з 01.11.2008 по 01.02.2010, суд зазн ачає наступне.

Відповідно до листа Верхов ного Суду України № 62-97р від 03.04.199 7 в якому містяться Рекоменда ції відносно порядку застосу вання індексів інфляції при розгляді судових справ, зазн ачено, що для визначення інде ксу за будь-який період необх ідно щомісячні індекси, які с кладають відповідний період , перемножити між собою. При за стосуванні індексу інфляці ї слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну д ату місяця, а в середньому на м ісяць; тому умовно слід вважа ти, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного міс яця, наприклад, травня, індекс ується за період з врахуванн ям травня, а якщо з 16 по 31 число, т о розрахунок починається з н аступного місяця - червня.

З урахуванням даних рекоме ндацій, суд встановив, що вірн о розрахованими та обґрунтов ано заявленими інфляційні на рахування будуть наступним чином: 1000 * 118,4 % (індекс інфляції з а період з листопада 2008 року по січень 2010 року) - 1000 = 184,80 грн.

Таким чином, до стягнення пі длягають 184,80 грн., в решті інфля ційних нарахувань, заявлених до стягнення слід відмовити .

Стосовно вимог про стягнен ня 3% річних суд дійшов висновк у про часткове їх задоволенн я з огляду на таке.

Розрахунок суми 3% річних за період, який визначений у 2008-2010 роках, здійснювався позиваче м виходячи з 365 днів у році, тоді як у 2008 році було 366 днів.

З урахуванням вищевикладе ного, 3% річних за заявлений в п озові період складатимуть 38,94 грн.

Таким чином, вірно нарахов аними та обґрунтовано заявле ними є 3% річних у сумі 38,94 грн., а н е 39,04 грн., як помилково вказав п озивач.

Посилання відповідача на т е, що в замовленні немає штраф них санкцій, тоді як позиваче м вони заявлені до стягнення , спростовуються матеріалами справи, зокрема, тим, що позив ачем помилково в тексті позо вної заяви 3% річних та інфляці йні нарахування визначені як штрафні санкції.

Так, до позову наданий розра хунок не штрафних санкцій, а 3% річних та інфляційних нарах увань на цю суму, крім того по зивач у позові посилається т акож на статтю 625 ЦК України, як на одну з підстав стягнення в ищевказаних сум. Також, у заяв і про збільшення позовних ви мог, ці вимоги вже визначені в ірно, як 3% річних та інфляційн і нарахування.

З урахуванням викладеного , позовні вимоги про стягненн я з відповідача основного бо ргу у сумі 1000 грн. слід задоволь нити повністю, а вимоги про ст ягнення інфляційних нарахув ань та 3 % річних у сумі 184,80 грн. т а 38,94 грн. відповідно. В решті ви мог слід відмовити за необґр унтованістю.

Відповідно до статті 49 ГПК У країни при частковому задово ленні позову судові витрати покладаються на сторін пропо рційно розміру задоволених п озовних вимог.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК Укр аїни, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з Фізи чної особи - підприємця ОСО БА_1, АДРЕСА_1, ідентифік аційний номер НОМЕР_1, дат а народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного пі дприємства «Донбас екологіч не будівництво», м. Лугансь к, вул. Олександрівська, буд. 21, ідентифікаційний код 35845013, заб оргованість у сумі 1000 грн., 3% рі чних у сумі 38,94 грн. та інфляцій них нарахувань у сумі 184,80 грн., в итрати по сплаті держмита у с умі 93,99 грн., витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,47 гр н., видати наказ.

3. В решті позовних ви мог відмовити.

У судовому засіданні ог олошено вступну і резолютивн у частини рішення.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення 10-денного строк у з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.03.2010.

Суддя О .С. Фонова