Постанова

від 19.06.2019 по справі 910/24323/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/24323/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - розпорядник майна Кіцул С.Б., адвокат Чубар Т.М.

боржника - Салашна Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 20.03.2019

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючого), Верховця А.А., Доманської М.Л.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 19.12.2018

у складі судді: Чеберяка П.П.

за заявою розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцул Сергія Богдановича

про спростування майнових дій боржника

в межах справи № 910/24323/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до боржника Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

2. До Господарського суду м. Києва звернувся розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кіцул С.Б. із заявою про спростування майнових дій боржника в якій просив суд спростувати майнові дії боржника, які були вчинені 15.02.2018, у зв`язку з безоплатним відчуженням боржником майна: комплексу будівель загальною площею 4133,8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122" на підставі Договору купівлі-продажу, оформленого 20.01.1999, який не був зареєстрований в бюро технічної інвентаризації в 1999; визнати недійним Договір купівлі-продажу укладений між Відкритим акціонерним товариством "Мостобуд" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд") та Дочірнім підприємством ВАТ "Мостобуд" "Мостобудівельний загін №122" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122"), оформлений 20.01.1999; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122" повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а саме: комплекс будівель загальною площею 4133,8 кв. м: склад літ. А2 загальна площа 10,7 кв. м, навчальний корпус літ. Б загальна площа 654,4 кв. м, склад літ. Б1 загальна площа 22,3 кв. м, склад літ. Б2 загальна площа 11,2 кв. м, бетонне сховище цементу, літ. B1, В2, в2 загальна площа 209,5 кв. м, склад літ. 42 загальна площа 66,4 кв. м, гуртожиток літ. Р2 загальна площа 1046,4 кв. м, гуртожиток літ. Р1 загальна площа 1032,2 кв. м, будівля арматурного цеху О2 загальна площа 27,1 кв. м, цех циркулярної дільниці, літ. О1 загальна площа 18,7 кв. м, склад літ. Ф загальна площа 7,0 кв. м, ГРП літ. У2 загальна площа 26,6 кв. м, склад літ. Ф2 загальна площа 3,1 кв. м., склад літ. ВЗ загальна площа 33,6 кв. м, прохідна літ. Н1 загальна площа 23,7 кв. м, приймальна щебеню літ. П1 загальна площа 32,4 кв. м, ангар літ. Х2 загальна площа 454,4 кв. м, склад сухих сумішей літ. Щ1 загальна площа 203,4 кв. м., склад солі літ. ЩЗ загальна площа 44,2 кв. м, склад інвентарю літ. Щ2 загальна площа 11,9 кв. м, електророзподільний пункт літ. Ш2 загальна площа 11,0 кв. м, гараж літ. Ч1 загальна площа 129,7 кв. м, КНС літ. X1 загальна площа 77,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 та накласти арешт на нерухоме майно, яке знаходиться у незаконному володінні третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122" (код ЄДРПОУ 01386332; 03026, м. Київ, вул. Нова, 1), а саме: комплекс будівель загальною площею 4133, 8 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.12.2018 по справі №910/24323/16 відмовлено в задоволенні заяви розпорядника майнаПАТ "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про спростування майнових дій боржника.

4. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, розпорядник майна ПАТ "Мостобуд" арбітражний керуючий Кіцул Сергій Богданович подав апеляційну скаргу

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

6.1 Як вбачається із заяви розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про спростування майнових дій боржника, в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа №826/4052/18 за позовом ОСОБА_1 (акціонера боржника) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" Бойко К.І. про визнання протиправним та скасування рішення №39701317 від 15.02.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо перереєстрації права власності на комплекс будівель загальною площею 4133, 8 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 20.01.1999, яке належало на праві приватної власності Публічному акціонерному товариству "Мостобуд" (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Мостобуд").

6.2 Крім того, розпорядником майна зазначено, що даний предмет спору, а саме, перереєстрація права власності на комплекс будівель загальною площею 4133,8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 20.01.1999 та Акту приймання-передачі майна від 20.01.1999 між ВАТ "Мостобуд" (правонаступник - ПАТ "Мостобуд") та Дочірнім підприємством ВАТ "Мостобуд" "Мостобудівельний загін №122" (правонаступник - ТОВ "Мостобудівельний загін №122"), вже був предметом розгляду Міністерства юстиції України за скаргою розпорядника майна ПАТ "Мостобуд" за вих. №02-2/106 від 15.06.2017 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора прав на нерухоме майно Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційний послуг", №34530791 від 30.03.2017 09:53:25, яка була задоволена та наказом Міністерства юстиції України №2049 від 30.06.2017 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2017 №34530791 було скасоване.

6.3 Вказана скарга розпорядника майна ґрунтувалась на тих підставах, що 25.05.2017 було отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №88003179, з якої вбачалось, що ВАТ "Мостобуд" згідно договору купівлі-продажу від 20.01.1999 та акту приймання-передачі майна від 20.01.1999 продав Дочірньому підприємству ВАТ "Мостобуд" "Мостобудівельний загін №122" комплекс будівель загальною площею 4133,8 кв. м: склад літ. А2 загальна площа 10,7 кв. м, навчальний корпус літ. Б загальна площа 654,4 кв. м, склад літ. Б1 загальна площа 22,3 кв. м, склад літ. Б2 загальна площа 11,2 кв. м, бетонне сховище цементу, літ. B1, В2, в2 загальна площа 209,5 кв. м, склад літ. 42 загальна площа 66,4 кв. м, гуртожиток літ. Р2 загальна площа 1046,4 кв. м, гуртожиток літ. Р1 загальна площа 1032,2 кв. м, будівля арматурного цеху О2 загальна площа 27,1 кв. м, цех циркулярної дільниці, літ. О1 загальна площа 18,7 кв. м, склад літ. Ф загальна площа 7,0 кв. м, ГРП літ. У2 загальна площа 26,6 кв. м, склад літ. Ф2 загальна площа 3,1 кв. м., склад літ. ВЗ загальна площа 33,6 кв. м, прохідна літ. Н1 загальна площа 23,7 кв. м, приймальна щебеню літ. П1 загальна площа 32,4 кв. м, ангар літ. Х2 загальна площа 454,4 кв. м, склад сухих сумішей літ. Щ1 загальна площа 203,4 кв. м., склад солі літ. ЩЗ загальна площа 44,2 кв. м, склад інвентарю літ. Щ2 загальна площа 11,9 кв. м, електророзподільний пункт літ. Ш2 загальна площа 11,0 кв. м, гараж літ. Ч1 загальна площа 129,7 кв. м, КНС літ. X1 загальна площа 77,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

6.4 На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.01.1999 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122" звернулося до державного реєстратора КП "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно.

6.5 Державним реєстратором прав на нерухоме майно було проведено реєстрацію майна та видано Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486843280000.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 02.04.2019 розпорядник майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" арбітражний керуючий Кіцул Сергій Богданович через Північний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. № 02-2/472 від 02.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/24323/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. 10.04.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцул Сергія Богдановича вих. № 02-2/472 від 02.04.2019 разом зі справою № 910/24323/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/24323/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.04.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/24323/16 за касаційною скаргою розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцул Сергія Богдановича вих. № 02-2/472 від 02.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2018; розгляд касаційної скарги призначено на 19.06.2019 о 15 год. 00 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з прийнятою постановою, розпорядником майна ПАТ "Мостобуд" арбітражний керуючий Кіцулом Сергієм Богдановичем подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції повністю і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 Судом першої інстанції при розгляді заяви розпорядника майна про спростування майнових дій не було залучено до участі у справі ТОВ Мостобудівельний загін № 122 як сторону оспорюваного правочину.

12.2 Судом першої інстанції розглянуто заяву розпорядника майна про спростування майнових дій за відсутності представника ТОВ Мостобудівельний загін № 122 в судовому засіданні.

12.3 Судом першої інстанції протиправно відмовлено у прийнятті заяви про уточнення заяви розпорядника майна про спростування майнових дій.

12.4 Судами попередніх інстанцій не витребувано в сторін оригінали договору купівлі-продажу від 20.01.1999 та акт прийому-передачі майна.

12.5 Судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що право власності за ТОВ Мостобудівельний загін № 122 на об`єкт нерухомості - комплекс будівель загальною площею 4133,8 кв.м за адресою АДРЕСА_1, до його державної реєстрації не визнається дійсним з огляду на приписи Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб.

13. Скаржник та його представник в судовому засіданні 19.06.2019 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. ПАТ "Мостобуд" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15. Представник ПАТ "Мостобуд" в судовому засіданні 19.06.2019 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

16. Розпорядником майна ПАТ "Мостобуд" 19.06.2019 подано заперечення на відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Відповідно до статті 128 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на дату укладання спірного договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене договором.

21. Частиною 2 статті 128 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що передачею визнається вручення речей набувачеві.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підтвердженням передачі майна за договором купівлі-продажу (а.с. 127-129) є підписаний 20.01.1999 акт прийому-передачі майна між сторонами (а.с. 130-131).

23. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122", яке є правонаступником Дочірнього підприємства "Мостобудівельний загін №122" набуло право власності на комплекс будівель загальною площею 4133,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ще 20.01.1999, тобто з моменту підписання акту прийому-передачі майна.

24. Посилання скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що вказана Інструкція не містила положень про набуття права власності на нерухоме майно тільки після державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а лише встановлювала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні.

25. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 12.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

26. Також судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26.1 На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.01.1999 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122" звернулося до державного реєстратора КП "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно.

26.2 Державним реєстратором прав на нерухоме майно було проведено реєстрацію майна та видано Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486843280000.

26.3 Крім того, як вбачається із заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №122" на заяву про спростування майнових дій боржника нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складалася з двох частин, а саме: майнового комплексу загальною площею 17 882,80 кв.м., (з них частина будівель була знесена в рамках будівництва залізнодорожного мосту, що підтверджується довідкою Київського БТІ від 20.10.2009 №45015), а частина площею 12 445,1 кв.м. передана Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" в заставу Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та комплексу будівель загальною площею 4 133,8 кв.м., які були продані Дочірньому підприємству "Мостобудівельний загін №122".

26.4 На підставі доданої до заяви Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №80302072 від 14.02.2017 встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа якого становить 12 445,1 кв.м.

27. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

28. Метою визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є встановлення факту відчуження майна боржника у сумнівний період (після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував її порушенню) та наявність обставин, прямо визначених положеннями статті 20 Закону.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Кіцулом С.Б. не було підтверджено належними та допустимими доказами обставини, з якими Закон пов`язує можливість спростування майнових дій боржника та визнання недійсними правочинів боржника на підставі статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме факт безоплатного відчуження боржником майна після відкриття провадження у справі по банкрутство останнього.

30. Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви розпорядника майна ПАТ "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про спростування майнових дій боржника.

31. Доводи скаржника (пункти 12.1, 12.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

31.1 Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 122" подано заперечення на заяву розпорядника майна боржника про спростування майнових дій боржника.

31.2 Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що дана особа обізнана про розгляд судом наведеного спору та висловила свою правову позицію щодо його вирішення.

31.3 Окрім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 задоволено клопотання розпорядника майна ПАТ "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича про залучення ТОВ Мостобудівельний загін №122 до участі у справі №910/24323/16, залучено ТОВ Мостобудівельний загін №122 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

31.4 Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31.5 З огляду на встановлені вище обставини щодо подання до суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 122" заперечення на заяву розпорядника майна боржника про спростування майнових дій боржника, та з огляду на залучення судом апеляційної інстанції вказаної юридичної особи до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з одних лише формальних підстав.

32. Доводи скаржника (пункт 12.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

32.1 Скаржник у скарзі зазначає про те, що згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями), а тому, з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції від 17.12.2018 станом на 19.12.2018 не була підписана, то розпорядником майна подано заяву про уточнення вчасно та з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

32.2 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд заяви по суті на 19.12.2018.

32.3 У судовому засіданні 19.12.2018 представник розпорядника майна надав пояснення по суті клопотання про уточнення заяви про спростування майнових дій боржника та заявив клопотання про продовження строку для подання додаткових доказів.

32.4 Згідно частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

32.5 З наведеного вбачається, що чинним процесуальним законом передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову саме до закінчення підготовчого засідання, а не до набрання законної сили ухвалою суду про закриття підготовчого засідання.

33. Доводи скаржника (пункт 12.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

33.1 Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

33.2 З наведеної норми вбачається, що обов`язок доказування покладено на сторони з урахуванням певних обставин на які кожна сторона посилається.

33.3 Також, з наведеної норми вбачається, що суд наділений правом зібрання доказів з власної ініціативи лише у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

33.4 Із змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається про наявність у судів попередніх інстанцій сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а тому у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

34. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

35. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

36. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

37. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

38. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

40. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

41. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

42. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвали були дотримані.

43. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича вих. № 02-2/472 від 02.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/24323/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/24323/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко