Рішення

від 20.06.2019 по справі 639/628/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/628/18

Провадження №2/639/150/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 рокуЖовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

представників позивача - ОСОБА_7, Вінник Д.А.,

представника відповідача - ОСОБА_10,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Цибулько Д.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/628/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Філія державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ :

06 лютого 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_2 із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій просив суд: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та зобов`язати повернути ОСОБА_2 , належне йому на праві приватної власності, майно, згідно переліку:

• Палець РМШ у кількості 45 000 шт.

• Каток у кількості 135 шт.

• Підшипник 30325 у кількості 8 000 шт.

• Підшипник 30525 у кількості 6 000 шт.

• Поршень СБ 0104 у кількості 300 шт.

• Поршень ЗИЛ 131 у кількості 100 шт.

• Стартер СТ 721 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 722 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 724 у кількості 10 шт.

• Двигун Д-12 у кількості 2 шт.

• Двигун ЯМЗ-240 у кількості 2 шт.

• Двигун ЧЄ-12 у кількості 1 шт.

• Двигун ЧЄ-6 у кількості 1 шт.

• Електроприлад РР-390 у кількості 45 шт.

• Едму у кількості 100 шт.

• Головка блоку циліндру у кількості 2 шт.

• Направляюча головки у кількості 500 шт.

• Якір стартеру СТ 721 у кількості 10 шт.

• Рубашка водного охолодження у кількості 2 шт.

• ТНВД у кількості 8 шт.

• Розпилювач у кількості 700 шт.,

що зберігається за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, б.3, бокси 1, 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 листопада 2015 року він - ОСОБА_2 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько- механічний завод договір поставки № 12-2311/15, згідно якого, отримав у власність Товар в певній кількості та відповідної якості, згідно Специфікації:

• Палець РМШ у кількості 45 000 шт.

• Каток у кількості 135 шт.

• Підшипник 30325 у кількості 8 000 шт.

• Підшипник 30525 у кількості 6 000 шт.

• Поршень СБ 0104 у кількості 300 шт.

• Поршень ЗИЛ 131 у кількості 100 шт.

• Стартер СТ 721 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 722 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 724 у кількості 10 шт.

• Двигун Д-12 у кількості 2 шт.

• Двигун ЯМЗ-240 у кількості 2 шт.

• Двигун ЧЄ-12 у кількості 1 шт.

• Двигун ЧЄ-6 у кількості 1 шт.

• Електроприлад РР-390 у кількості 45 шт.

• Едму у кількості 100 шт.

• Головка блоку циліндру у кількості 2 шт.

• Направляюча головки у кількості 500 шт.

• Якір стартеру СТ 721 у кількості 10 шт.

• Рубашка водного охолодження у кількості 2 шт.

• ТНВД у кількості 8 шт.

• Розпилювач у кількості 700 шт.

Загальна вартість товару складає 2 010 400, 00 грн.

Поставка товару, згідно Акту приймання-передачі до Договору поставки № 12-2311/15 від 23.11.2015 р. відбулася 07 грудня 2015 року.

Напередодні, щоб куплене ОСОБА_2 майно можна було розмістити у відповідних приміщеннях, 04 грудня 2015 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір відповідального зберігання б/н. Згідно положень даного договору та акту прийомки-передачі, ОСОБА_4 передав 07.12.2015 року ОСОБА_3 , а він прийняв на відповідальне зберігання відповідне майно, чітко визначене в акті прийомки-передачі із зазначенням його вартості за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що приблизно в січні 2016 року він приїзжав на склад і переконався, що його майно зберігається за вказаною адресою в тій же кількості. ОСОБА_3 показував позивачу договір між ним та тимчасово виконуючим обов`язки директора Філії Державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал , ОСОБА_1 № 12-16 про надання під`їзних шляхів та тимчасове переміщення продукції на складі для перезавантаження на автотранспорт.

Протягом строку, встановленого у договорі зберігання ОСОБА_3 зберігав передані йому речі протягом майже 4 місяців. Позивач зустрічався з ним, регулярно платив за договором. В квітні 2015 року в позивача виникла необхідність забрати декілька речей для продажу, про що він хотів повідомити зберігача ОСОБА_3 , проте з початку квітня втратив з ним зв`язок.

Оскільки зв`язатися зі зберігачем, ОСОБА_3 позивач не зміг, він приїхав за місцем зберігання свого майна за адресою: АДРЕСА_1 . 3 приблизно в кінці квітня. За цією адресою, йому повідомили, що дійсно ОСОБА_3 має право користування приміщеннями за договором про надання послуг з кінця 2015 року, проте його склади опечатані правоохоронними органами, а деяке майно арештоване та вивезене. Щодо майна, належного позивачу повідомили, що воно знаходиться на місці, проте доступу до нього позивачу надати не можна без рішення суду щодо ОСОБА_3 . Позивач довідався, що Новобаварським ВП ГУ НП України в Харківській обл. розслідується кримінальне провадження за ст..185, ч.1 КК України.

Строк дії договору відповідального зберігання скінчився 07.12.2016 року.

Отже, на думку позивача, ОСОБА_3 фактично без правової підстави з 07.12.2016 року володіє належним йому на праві приватної власності майном, порушуючи свої зобов`язання за договором відповідального зберігання, ухиляється або навмисно не повертає належне йому майно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 лютого 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 березня 2018 року провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння в частині вимог до ОСОБА_3 - закрито.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача належним у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено частково.

Залучено до участі у цивільній справі №639/628/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння в якості відповідача у справі - ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

30 травня 2018 року від відповідача по справі ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Так, відповідач вважає, що пред`являючи позов до нього, ОСОБА_3 , позивач не надав жодного доказу існування між ним та позивачем будь-яких правовідносин. Відповідач ніколи не мав жодних правовідносин з позивачем, й навіть не знайомий з ним. Більше того, надані позивачем документи свідчать про те, що він начебто мав правовідносини з іншою особою, а саме з ОСОБА_3 . Як встановлено судом, ОСОБА_3 помер у грудні 2014 року, а з позову та доданих до нього документів випливає, що позивач начебто уклав договори у грудні 2015 року, тобто через рік після смерті ОСОБА_3 .

Посилання позивача на те, що належне йому майно знаходиться начебто за адресою: АДРЕСА_1 , також є неґрунтовними, оскільки жодних доказів того, що зазначене в позові майно знаходиться на вказаному позивачем складі також не надано. Більш того, у позові позивач вказує на те, що належне йому майно на вищевказаний склад передавав, начебто, ОСОБА_4 , але при цьому до свого позову додав копію акту прийому-передачі до договору відповідального зберігання від 04.12.2015 року, який був підписаний між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після смерті останнього.

Відповідач зазначає, що вказаний у позові договір відповідального зберігання існує, але укладений він був 31 грудня 2015 року, між ним, ОСОБА_3 та ФДП МОУ Укрвійськбуд Харківський філіал та називається Договір про надання послуг № 12-16, а громадянин ОСОБА_4 не має жодного відношення ні до приміщень, про які йде мова у позові, ні до майна, що в них знаходиться.

Крім того, ОСОБА_4 на даний час перебуває у Державній установі Харківська установа виконання покарань №27 та у Жовтневому районному суді м. Харкова розглядається кримінальна справа № 639/1256/18 за обвинуваченням ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України. Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 разом з іншими особами вчинив розбійний напад на склад, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач також посилається на те, що співвідповідачем є також ОСОБА_5 , який працює директором ФДП МОУ Укрвійськбуд Харківський філіал , але позов чомусь пред`явлено до нього як до фізичної особи, але при цьому ОСОБА_5 не є ні власником приміщень, у яких знаходиться майно, ні стороною за наданими позивачем договорами. За таких обставин, задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, на думку відповідача, є неможливим, оскільки позивач не надав жодного доказу обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

13 червня 2018 року від позивача по справі надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в особі представника, 20.03.2018 р. було подано заяву про залучення його до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та додано документи, які підтверджують правовідносини між ОСОБА_3 та власником складу, на якому знаходиться спірне майно. Також додані документи на право власності на Двигун ЯМЗ-238, ТТН на 644 піт. пальців прогумованих почищених та 1713 піт. пальців прогумованих, проте не надано доказів, що цей товар має відношення до справи взагалі, а тим більше до майна, що є предметом спору, оскільки зазначений товар не містять індивідуальних ознак даного товару та не доведено, що він зберігається за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач зазначає у відзиві про підроблення Договору відповідального зберігання. Дані висловлювання не підтверджені жодними доказами. Окрім того, ОСОБА_3 особисто або через свого представника не заявив зустрічної позовної заяви про визнання договору відповідального зберігання недійсним, не подано доказів порушення кримінального провадження щодо цього факту. Тому на даний момент Договір відповідального зберігання не оспорений, не визнаний недійсним в цивільному судочинстві, не порушено кримінального провадження та не визнано підробленим у кримінальному провадженні.

Майно, яке ОСОБА_2 просить суд витребувати з чужого незаконного володіння, було передано ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору відповідального зберігання, доказів недійсності якого так як і доказів відсутності правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стороною відповідача не надано.

02 липня 2018 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому він зазначає, що жодних правовідносин він з позивачем та другим відповідачем не має. Позовні вимоги до нього не підтверджуються жодними документами, а тому позовна заява задоволенню не підлягає.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі 3-тьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - задоволено.

Залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якості 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Філію державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал , яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, буд. 3.

13 липня 2018 року від представника третьої особи Філії державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що Філія державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал не є юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом - філією державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд , а тому не може бути третьою особою у справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.03.2018 року у справі №639/628/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було встановлено, що позов до ОСОБА_3 подано до Жовтневого районного суду м. Харкова 06.02.2018 року, тоді як останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 18225 від 22.12.2014.

Таким чином, правочини укладені з ОСОБА_3 після 21.12.2014 року є нікчемними, а також свідчать про підроблення документів (договір відповідального зберігання від 04.12.2015 року додаток №8 до позовної заяви).

По-третє, специфікація до договору поставки №12-2311/15 від 23 листопада 2015 року, додаток 1 до договору поставки №12-2311/15 від 23.11.15 р. та акт приймання-передачі товару від 07.12.2015 року до договору поставки №12- 1311/15 від 23 листопада 2015 року не містить індивідуальних ознак товарів, за якими можливо ідентифікувати. До позовної заяви не додано доказів оплати позивачем вартості товарів. Наведене також свідчить про фіктивність або удаваність правочину.

По-четверте, матеріали справи не містять належним чином засвідчених копій документів, або оригіналів, копії яких подані позивачем та відповідачем, в порушення положень ст. 95 ЦПК України, але містять копії, які свідчать про підробку документів.

По-п`яте, відсутні будь які докази, що підтверджують відносини позивача та ОСОБА_3 , якого ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року у справі №639/628/18 було залучено в якості відповідача, що по суті не є залученням співвідповідача, заміною неналежного відповідача в порядку ст. 51 ЦПК України.

Вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 можуть розглядатися виключно в окремому (іншому) провадженні, що може бути відкрите при зверненні до суду ОСОБА_2 з відповідними вимогами до ОСОБА_3 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року клопотання представника відповідача про виклик свідка в судове засідання задоволено.

Вирішено викликати в судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_6 , який є керівником ТОВ Лозовський ковальсько-механічний завод (Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд. 24).

Ухвалою Жовтневогорайонного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Філія державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал про витребування майна з чужого незаконного володіння. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Представники позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності від 13.02.2018 року, та Вінник Д.А. , який діє на підставі Ордеру серії ХВ № 704 104 від 30.04.2018 року, в судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , який діє на підставі Довіреності від 13.03.2018 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, в подальшому в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи - Цибулько Д.О., в судовому засіданні при розгляді позову покладався на розсуд суду та посилався на обставини викладені у відзиві, в подальшому в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами,

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 23 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод , в особі генерального директора Черномаз В.І. (постачальник) та ОСОБА_2 (покупцем) було укладено Договір поставки № 12-2311/15. (т.1, а.с. 12-15)

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність покупцеві товари, в певній кількості, відповідної якості, згідно сертифікації, що є невід`ємним Додатком до Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому Договорі.

Даний договір підписано ОСОБА_11 та ОСОБА_2 .

Відповідно до Специфікації до Договору поставки № 12-2311/15 від 23 листопада 2015 року, переданню підлягає наступний товар:

• Палець РМШ у кількості 45 000 шт.

• Каток у кількості 135 шт.

• Підшипник 30325 у кількості 8 000 шт.

• Підшипник 30525 у кількості 6 000 шт.

• Поршень СБ 0104 у кількості 300 шт.

• Поршень ЗИЛ 131 у кількості 100 шт.

• Стартер СТ 721 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 722 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 724 у кількості 10 шт.

• Двигун Д-12 у кількості 2 шт.

• Двигун ЯМЗ-240 у кількості 2 шт.

• Двигун ЧЄ-12 у кількості 1 шт.

• Двигун ЧЄ-6 у кількості 1 шт.

• Електроприлад РР-390 у кількості 45 шт.

• Едму у кількості 100 шт.

• Головка блоку циліндру у кількості 2 шт.

• Направляюча головки у кількості 500 шт.

• Якір стартеру СТ 721 у кількості 10 шт.

• Рубашка водного охолодження у кількості 2 шт.

• ТНВД у кількості 8 шт.

• Розпилювач у кількості 700 шт.

Загальна вартість товару складає 2 010 400, 00 грн. (т. 1, а.с. 16)

Як вбачається з Акту приймання-передачі товару до договору поставки № 12-2311/15 від 23 листопада 2015 року від 07.12.2015 року, постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод , в особі генерального директора ОСОБА_11 поставив та передав у власність покупцеві, ОСОБА_2 товар в кількості, відповідної якості, згідно специфікації, а покупець - ОСОБА_2 оплатив загальну суму вартості Товару та прийняв Товар в кількості, відповідної якості, згідно специфікації у постачальника, Товариства з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод . (т.1, а.с. 17)

Вказаний акт підписано генеральним директором Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод ОСОБА_11 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

24 травня 2018 року адвокатом Жук А.С. було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод запит про надання інформації відносно того, чи укладався договір поставки №12-2311/15 від 23.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод та ОСОБА_2 , чи підписувалася специфікація та акт приймання-передачі до цього договору та чи поставлявся будь-який товар ОСОБА_2 (т.1, а.с. 194-195, 196, 197, 198, 199-200)

Як вбачається з відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод від 30.05.2018 року № 34/457, на запит адвоката Жука А.С. вих. № 24-05/18 від 24.05.2018 року (вх. ТОВ ЛКМЗ № 1625 від 29.05.2018 р.), вони повідомляють, що Договір поставки з реєстраційним № 12-2311/15 від 23 листопада 2015 року ні з громадянином ОСОБА_2 ні з будь-яким іншим громадянином чи суб`єктом підприємницької діяльності підприємством не укладався.

Колишній Генеральний директор Товариства - ОСОБА_11 , за результатами огляду надісланої копії Договору поставки №12-2311/15 від 23 листопада 2015 року, проінформував, що підпис від його імені не є автентичним його особистому підпису, тобто є підробленим на усіх без винятку аркушах вищевказаної копії Договору та додатках до нього. (т.1, а.с. 155)

В матеріалах справи міститься ще одна відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод від 25.06.2019 року № 15/06/435, на запит адвоката Вінника Д.А. від 15.06.2018 року вх. № 836, відповідно до якої, запит Адвоката Жука Андрія Сергійовича за вих. № 24-05/18 від 24.05.2018 р., вх. ТОВ ЛКМЗ № 1625 від 29.05.2018 р. до ТОВ Лозівський ковальсько-механічний завод не надходило, відповіді за вих. № 34/457 від 30.05.2018 р. за підписом Генерального директора ОСОБА_6 від ТОВ ЛКМЗ не надавалося.

Інформація, зазначена в доданій до запиту копії, про те, що Договір поставки із громадянином ОСОБА_2 та ТОВ ЛКМЗ не укладався, не відповідає дійсності.

Інформація, зазначена в доданій до запиту копії, стосовно тверджень про достовірність підпису колишнього генерального директора ОСОБА_11 , не відноситься до відома та компетенції Товариства з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод . (т.1, а.с. 170)

З метою встановлення дійсних обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться різні за змістом відповіді ТОВ Лозівський ковальсько-механічний завод , судом було викликано та допитано в якості свідка ОСОБА_6 - генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод .

Свідок ОСОБА_6 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від дачі пояснень та за дачу неправдивих пояснень, пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не знає. Запит від адвоката Жук А.С. надходив на завод та на нього він надавав відповідь, інформація, яка зазначена у відповіді, відповідає дійсності. Запит від адвоката Вінника Д.А. на завод не надходив та відповіді на нього ОСОБА_6 не надавав. Підпис який стоїть в відповіді на запит адвоката Вінника Д.А. не є підписом ОСОБА_6 , а підрозділу 435 на заводі не існую. Свідок зазначив, що з ОСОБА_2 договір на придбання продукції не укладався.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 23 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод , в особі генерального директора ОСОБА_11 (постачальник) та ОСОБА_2 (покупцем) було укладено Договір поставки № 12-2311/15, а матеріали справи спростовують зазначене позивачем.

Надалі представник позивача посилається на те, що з метою зберігання придбаного позивачем майна, через інтернет почали пошуки складських приміщень та так знайшли ОСОБА_3

04 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) було укладено Договір відповідального зберігання. (т.1, а.с. 18-20)

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, в порядку та на умовах, визначеним цим Договором згідно відповідних документів, які є невід`ємною частиною цього Договору, поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання сільськогосподарську техніку у відповідній кількості та вартості згідно акту прийомки-передачі.

Вказаний договір було підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з Акту прийомки-передачі до договору відповідального зберігання від 04.12.2015 року від 07.12.2015 року, ОСОБА_2 (поклажодавець) з одного боку, та ОСОБА_3 (зберігач) з другого боку, уклали цей Акт прийомки-передачі до договору відповідального зберігання від 04.12.2015 року, згідно якого в порядку та на умовах, визначених Договором відповідального зберігання від 04.12.2015 року, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання за адресою: АДРЕСА_1 , наступне майно:

• Палець РМШ у кількості 45 000 шт.

• Каток у кількості 135 шт.

• Підшипник 30325 у кількості 8 000 шт.

• Підшипник 30525 у кількості 6 000 шт.

• Поршень СБ 0104 у кількості 300 шт.

• Поршень ЗИЛ 131 у кількості 100 шт.

• Стартер СТ 721 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 722 у кількості 10 шт.

• Стартер СТ 724 у кількості 10 шт.

• Двигун Д-12 у кількості 2 шт.

• Двигун ЯМЗ-240 у кількості 2 шт.

• Двигун ЧЄ-12 у кількості 1 шт.

• Двигун ЧЄ-6 у кількості 1 шт.

• Електроприлад РР-390 у кількості 45 шт.

• Едму у кількості 100 шт.

• Головка блоку циліндру у кількості 2 шт.

• Направляюча головки у кількості 500 шт.

• Якір стартеру СТ 721 у кількості 10 шт.

• Рубашка водного охолодження у кількості 2 шт.

• ТНВД у кількості 8 шт.

• Розпилювач у кількості 700 шт.

Загальна вартість товару складає 2 010 400, 00 грн. (т. 1, а.с. 21)

Вказаний акт підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Стаття 949 ЦК України встановлює обов`язок зберігача повернути річ, а саме:

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Представник позивача зазначає, що строк дії договору відповідального зберігання скінчився 07.12.2016 року. ОСОБА_3 не повернув позивачу належне йому майно після закінчення строку дії договору, а тому на думку представника позивача ОСОБА_3 фактично, без правової підстави з 07.12.2016 року володіє належним йому на праві приватної власності майном, порушуючи свої зобов`язання за договором відповідального зберігання, ухиляється або навмисно не повертає належне йому майно, яке він і просить витребувати у відповідачів.

Разом з тим, в матеріалах цивільної справи міститься копія Актового запису про смерть № 18225, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 22 грудня 2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя проживав за адресою: АДРЕСА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т.1, а.с. 64)

Тобто, судом було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя проживав за адресою: АДРЕСА_3 , з яким позивач ОСОБА_2 нібито уклав Договір відповідального зберігання від 04.12.2015 року, Акт прийомки-передачі до договору відповідального зберігання від 04.12.2015 року від 07.12.2015 року, на час їх укладання вже помер, а тому дійсно встановити з ким саме було укладено зазначені документи у суду немає можливості.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року залучено до участі у цивільній справі №639/628/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння в якості відповідача у справі - ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що ніяких Договорів з позивачем ОСОБА_2 відповідач не укладав, позивача не знає та ніколи не бачив.

Дійсно, 31 грудня 2015 року між ФОП ОСОБА_3 та Філією державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал в особі ТВО директора ОСОБА_1 було укладено Договір № 12-16 про надання послуг, дію якого в подальшому було продовжено. (т.1, а.с. 68-69, 70, 130, 131)

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, виконавець, в період дії цього Договору і на вказаних в ньому умовах, надає замовникові послуги надання автомобільних під`їзних шляхів і тимчасовому розміщенню продукції на складі для перевантаження на автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору № 12-16 про надання послуг від 31.12.2015 року між ФОП ОСОБА_3 та Міністерством оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал укладалися Акти надання послуг протягом 2015 - 2016 р.р., серед яких вантажовідправником, зокрема, є Товариство з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод . Однак перелік майна, яке відвантажувалося не співпадає з переліком майна, зазначеному в Договір поставки № 12-2311/15 від 23.11.2015 року та Договорі відповідального зберігання 04.12.2015 року. (т.1, а.с. 71, 72, 73, 74,75, 76, 77, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 132, 133, 134, 135, 136)

Отже, посилання позивача ОСОБА_2 на те, що належне йому на праві власності майно знаходиться на складі по АДРЕСА_1 . Харкові не знайшло свого підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В супереч вказаним вимогам закону, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів того, що дійсно 23 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський ковальсько-механічний завод , в особі генерального директора ОСОБА_11 (постачальник) та ОСОБА_2 (покупцем) було укладено Договір поставки № 12-2311/15.

Окрім того, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів того, що між ним та саме відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір відповідального зберігання від 04 грудня 2015 року, тоді як стороною договору, який уклав позивач є ОСОБА_3 , який на момент укладання договору - помер.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Клопотань про призначення експертизи, для встановлення дійсності підписів, які містяться у договорах, сторонами по справі заявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Філія державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал про витребування майна з чужого незаконного володіння слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивачу було відмовлено у задоволенні його позовних вимог, та враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем по справі.

Під час судових дебатів представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 просив суд постановити окрему ухвалу відносно позивача ОСОБА_2 , оскільки на його думку в діях позивача вбачається склад злочину.

Відповідно до ч.1 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановлює ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Однак, суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали відносно позивача ОСОБА_2 . При цьому роз`яснює відповідачу та його представнику їх право на звернення до правоохоронних органів з відповідної заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 4, 5 , 13, 76-81, 103, 133, 141, 262, 265 ЦПК України, ст. 15, 712, 936, 938, 949 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Філія державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду

через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 18 червня 2010 року, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа - Філія державного підприємства Міністерства оборони України Укрвійськбуд Харківський філіал , код ЄДРПОУ: 35780213, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чувашська, б. 3

Повний текст рішення складено 20.06.2019 року.

Суддя В. В. Труханович