Рішення

від 20.06.2019 по справі 591/4709/16-ц

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/4709/16-ц

Провадження № 2/591/17/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., за участю секретаря судового засідання Антипенко Н.О., розглянувши, за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/4709/16-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Харківський до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання зобов`язання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду, і остаточно уточнивши позовні вимоги, мотивує їх тим, що в будинку АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, створено та діє об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Харківський (ОСББ). Відповідач ОСОБА_3 , яка є власником квартири № 190 в даному будинку, з березня 2014 р. по травень 2016 року у зв`язку з несвоєчасною та неповною оплатою послуг мала заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка складала 2292 грн. 17 коп. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті власником квартири став її син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину. Позивач просить стягнути суму заборгованості та на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 596,87 грн. та 3% річних в сумі 105 грн. 01 коп. та судові витрати (а.с.175-176 т.1).

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, пояснив, що хоча договір з відповідачем на даний час не укладений, але послуги йому надавалися в повному обсязі, а тому наявні підстави для задоволення позову. Крім того, пояснив, що позивачем пропонувалося відповідачу укласти договір, але він відмовився від його укладання, а тому незалежно від наявності договору у відповідача виникли зобов`язання щодо оплати отриманих послуг, отже є підстави для задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 , який був залучений до участі у справі в порядку процесуального правонаступництва в судовому засіданні 11 червня 2019 року, позовні вимоги визнав частково в розмірі 320,01 грн., вважав, що підстави для стягнення заборгованості відсутні, оскільки позивач не уклав договору з відповідачем, хоча саме на нього покладений обов`язок щодо укладення такого договору. Крім того, вважав, що розмір заборгованості зазначений невірно, до нього безпідставно включені послуги, які відповідач не отримував, а позивач в судовому засіданні не надав доказів про те, що такі послуги він отримував, і що у нього виникло зобов`язання щодо оплати цих послуг. Пояснив також, що 26.07.2017 року оплатив експлуатаційні витрати у розмірі 100,00 грн., 16.06.2018 року співвласником квартири ОСОБА_4 сплачено 1250,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 23 вересня 2016 року відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду на 28.11.2016 року.

28.10.2016 року від представника відповідача за довіреністю - Плаксіна М.М. надійшли письмові заперечення на позов (а.с.22-25 т.1).

28.11.2016 року розгляд справи відкладено до 26.01.2017 року в зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

26.01.2017 року по справі оголошено перерву до 27.03.2017 року для надання сторонами додаткових доказів.

27.03.2017 року по справі оголошено перерву до 30.03.2017 року за клопотання представника відповідача про надання часу на ознайомлення документами.

30.03.2017 року по справі оголошено перерву до 18.04.2017 року за клопотанням представника відповідача.

18.04.2017 року по справі оголошено перерву до 13.06.2017 року за клопотанням представника відповідача.

13.06.2017 року розгляд справи відкладено до 22.08.2017 року в зв`язку з неявкою учасників процесу.

22.08.2017 року розгляд справи відкладено до 02.10.2017 року, надано час представнику позивача для уточнення позовних вимог.

19.09.2017 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.175-176 т.1).

02.10.2017 року ухвалою залучено співвідповідачів у справі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , розгляд справи відкладено на 09.11.2017 року .

06.11.2017 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи справу передано в провадження судді Грищенко О.В.

09.11.2017 року розгляд справи призначено на 28.12.2017 року .

28.12.2017 року розгляд справи відкладено на 23.01.2018 року за клопотанням відповідача надано час для мирного врегулювання спору.

23.01.2018 року розгляд справи відкладено до 20.03.2018 року в зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

20.03.2018 року розгляд справи відкладено на 22.05.2018 року в зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

22.05.2018 року відкладено на 21.06.2018 року у зв`язку з зайнятістю головуючого в колегіальному розгляд справи № 591/2636/18.

21.06.2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_3 , тобто до 11.12.2018 року.

06.02.2019 року до суду надійшла копія спадкової справи № 25/2018, відкритої щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.65-82 т.2).

07.02.2019 року ухвалою поновлено провадження у справі, призначено до судового розгляду на 03.04.2019 року .03.04.2019 року розгляд справи відкладено на 27.05.2019 року в зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

27.05.2019 року розгляд справи відкладено до 11.06.2019 року у зв`язку з неявкою учасників процесу.

11.06.2019 року протокольною ухвалою головуючого замінено відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , виключено з числа учасників справи співвідповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які відмовилися від прийняття спадщини.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у ній докази та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.02.2009 року квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільній сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (а.с.120 т.1 ).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.121 т.1 ).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стали власниками 1/6 частки спірної квартири кожна в порядку спадкування (а.с.167 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.38 т.2).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 успадкував 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.80 т.2).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.06.2018 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки квартири став власником 1/3 частки спірної квартири (а.с.106 т.2).: АДРЕСА_3 , що не заперечується сторонами.

Позивач є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом (а.с.4 т.1), є балансоутримувачем будинку, де мешкає відповідач (а.с.5 т.1), та надає послуги мешканцям з утримання будинку та прибудинкової території. При нарахуванні оплати за надані послуги керується рішенням Сумської міської ради від 06.04.2010 р. № 180, яким затверджені тарифи.

12.08.2010 року ОСББ Харківський уклало договір на технічне обслуговування та поточний ремонт ліфтів і системи ОДС з ПРБП Рембуд (а.с.7 т.1 ).

Рішенням загальних зборів членів ОСББ Харківський від 06.05.2010 року (а.с.6) вирішено укласти договір з власниками житлових приміщень на обслуговування будинку та прибудинкової території, згідно з рішенням Сумської міської ради від 28.07.2009 р. (а.с.6).

Відповідно до копії договору № 190 від 01.04.2011 року між ОСББ Харківський та ОСОБА_3 укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (а.с.27-29 т.1).

Згідно з розрахунком заборгованості щодо послуги з утримання житлового будинку і споруд та прибудинкової території борг відповідачки ОСОБА_3 за надані послуги за період з березня 2014 року по травень 2016 року складав 1404,10 грн. (а.с. 8 т.1).

З квитанції про оплату послуг вбачається, що 15 червня 2018 року ОСОБА_4 сплатила на особовий рахунок ОСББ Харківський заборгованість за надані послуги у розмірі 1250,00 грн., (а.с. 105 т.2 зі звороту).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 13 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов`язковим і не залежить від членства в об`єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Обов`язок укладення сторонами договору на надання житлово-комунальних послуг, до яких відповідно до ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» (надалі Закон), відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, також передбачений ст.ст. 20, 21 цього ж закону та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року.

Статтею 16 Закону визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтею 20 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом, і його укладення визначено як обов`язок сторін, проте, обов`язок підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору покладений у даному випадку на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг у повному обсязі, і така правова позиція зазначена у постанові ВСУ від 27.03.2014 року.

В той же час спір між сторонами виник саме з приводу розміру оплати за послуги, що надаються позивачем. Цей факт встановлений також ухвалою Зарічного районного суду м. Суми про скасування судового наказу від 30.08.2016 року, та був встановлений також в даному судовому засіданні, тобто не потребує доказування (а.с.12 т.1). Зокрема, відповідач ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 не відмовлялася від оплати послуг, але оплачувала їх у тому розмірі, який не є спірним.

Часткова оплата послуг відповідачем підтверджується наданими сторонами розрахунками, і не заперечується позивачем.

Як пояснив суду відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, в іншій частині сума заборгованості за надані послуги є спірною, не була узгоджена сторонами, тому відповідач неодноразово звертався до позивача із заявою з метою врегулювати відносини сторін шляхом підписання договору з позивачем, з визначенням обсягу та виду відповідальності сторін за невиконання умов даного договору.

Дана обставина позивачем не спростована, проте, позивач у судовому засіданні не вважав суму заборгованості спірною та зазначав при цьому, що відсутність договірних відносин між сторонами не впливає на зобов`язання споживача послуг та на його відповідальність у разі їх порушення.

Відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Отже, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові 16 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що заборгованість з оплати комунальних послуг виникла перед позивачем в період, коли власником квартири була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, за життя ОСОБА_3 нею не визнавався розмір заборгованості, у зв`язку з тим, що фактично між сторонами існував спір щодо кількості та якості наданих позивачем послуг, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Таким чином, у разі доведеності правомірності вимог про оплату заборгованості, законом передбачена відповідальність боржника.

З огляду на природу інституту юридичної відповідальності фізичної особи, правонаступництво в порядку спадкування у даних правовідносинах не передбачено, а тому спадкоємець, приймаючи спадщину, бере на себе також обов`язок за боргами спадкоємця, проте, не може нести юридичну відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України, яка напряму пов`язана з особою померлого.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог - в частині стягнення заборгованості за надані послуги за мінусом сплаченої суми 1250,00 грн., тобто в розмірі 1042 грн. 17 коп. В іншій частині вимог - щодо стягнення пені та інфляційних втрат у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання слід відмовити за необґрунтованістю.

При цьому суд не бере до уваги сплачену відповідачем згідно квитанції суму 100 грн., оскільки вона вже врахована позивачем в розрахунку заборгованості. Крім того, суд вважає недоведеними твердження відповідача про те, що позивачем надавалися послуги неналежної якості та не в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 689,00 грн.

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Харківський (місцезнаходження м. Суми, вул. Харківська, буд. 4, ідентифікаційний код 35384116) до ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості з оплати за надані послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Харківський (місцезнаходження м. Суми, вул. Харківська, буд. 4, ідентифікаційний код 35384116) заборгованість з оплати за надані послуги в сумі 1042 гривні 17 коп. та судові витрати в сумі 689 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. .

Повний текст судового рішення складено 20 червня 2019 року.

Суддя О.В.Грищенко