Рішення

від 03.03.2010 по справі 2-113/10

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18001, (0472) 37-30-76

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Бурлаки А.І.

при секретарі Слинько М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит» до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному

договору,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 544506.13грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що на підставі кредитного договору №1054-ЧД від 04.09.2007р. відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 75370.00 дол.США зі сплатою 11,3% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 03.09.2022р.. Згідно умов п.3.2 договору кредиту повернення кредиту здійснюється щомісячно в строк з 01 по 10 число кожного місяця, згідно з графіком, який зазначений в додатку №1 до договору кредиту, у складі щомісячного платежу. Позичальник порушив графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Враховуючи вказані положення ЦК України, позивач має право вимагати повернення всієї суми кредиту, залишок якого на сьогодні складає 531933.40грн.. Відповідно до п.3.2 договору кредиту позичальник позичальник щомісячно сплачує позивачу відсотки, нараховані за попередній місяць, у строк з 01 по 10 число поточного місяця. Відповідач не виконує власного обов`язку по сплаті відсотків за користування кредитом, закріпленого п.3.2 договору кредиту, внаслідок чого станом на 26.02.2009р. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом складає 5176.02грн. Відповідно до п.6.1 кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів та комісій останній сплачує позивачу пеню в розмірі 1 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. За несвоєчасне повернення вказаних коштів позичальнику нарахована пеня на суму 5874.23грн. В день укладання договору кредиту позивач та відповідачі уклали договір поруки №1054-ЧД, по якому відповідач ОСОБА_2 зобов`язалася перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом та передбачених договором кредиту штрафних санкцій. Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит» заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 544506.13грн., з яких: 531933.40грн. - кредит, 5176.02грн. - прострочені відсотки за користування кредитом, 1522.48грн. - заборгованість за простроченою комісійною винагородою, 5874.23грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором кредиту, а також судові витрати по сплаті держмита в сумі 1700.00грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00грн..

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнав. Пояснив, що 04.09.2007р. між ним та ВАТ Банк Фінанси та Кредит був укладений договір № 1054 - ЧД, на підставі якого він тримав споживчий кредит в сумі 75370.00 дол.США на строк до 03.09.2022р. Споживчий кредит, наданий позивачем в 2007р., за фіксованим курсом долара 5.05грн. збільшився на 63,3%, що не було передбачено ніякими умовами цього договору. Станом на 02.09.2009р. офіційний курс НБУ долара склав 7,98грн.

складанні кредитного договору навмисно допустив зловживання правом, пов`язаного з, використанням недозволених форм його реалізації, тобто склав односторонній договір, в якому у позивача було тільки право, а у відповідача тільки зобов`язання. Частиною 1,3 п.З ст.18 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що продавець, виконавець, виробник не повинен включати у договорі з споживачем умови, які є несприятливими, зокрема умови щодо встановлення жорстких обов`язків споживача тоді, як надання послуг обумовлене лише власним розсудом виконавців. Просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про згоду слухання справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 04.09.2007. між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1054-ЧД, на підставі якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 75370.00дол.США зі сплатою 11,3% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 03.09.2022р.. Згідно умов п.З.2 договору кредиту повернення кредиту здійснюється щомісячно в строк з 01 по 10 число кожного місяця, згідно з графіком, який зазначений в додатку №1 до договору кредиту, у складі щомісячного платежу. Станом на 26.02.2009р. заборгованість складає за кредитним договором №1054-ЧД від 04.09.2007р. в сумі 544506.13грн., з яких: 531933.40грн. - кредит, 5176.02грн. - прострочені відсотки за користування кредитом, 1522.48грн. - заборгованість за простроченою комісійною винагородою, 5874.23грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором кредиту.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та ЦК України.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже твердження відповідача, щодо несправедливого нарахування позивачем відсотків, не відповідають дійсності та вимогам закону.

Між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1054-ЧД від 04.09.2007р., за яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язаннях ОСОБА_1 , що виникли з умов кредитного договору.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, порушеного порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну відповідальність) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ч.1 ст.626 ЦК України). Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Посилання відповідача на Закон України Про захист прав споживачів в даному випадку не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.

Станом на 26.02.2009р. заборгованість відповідачів перед позивачем становить 544506.13грн.. Цю суму необхідно стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача.

Суд також вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь банку сплачені останнім при подачі позову до суду, державне мито в розмірі 1700.00грн. та 30.00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 60, 88, 89, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, ст.ст.526, 554, 625, 629 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит» заборгованість в сумі 544506.13грн., а також судові витрати по сплаті держмита в сумі 1700.00грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00грн., а всього: 546236.13грн. (п`ятсот сорок шість тисяч двісті тридцять шість гривень 13 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: А.І.Бурлака