Постанова

від 19.06.2019 по справі 912/3003/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 м.Дніпро Справа № 912/3003/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання: Грачов А.Г.,

представники:

від позивача: Худякова Н. О., довіреність №40 від 03.12.2018, адвокат;

від відповідача: представник не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2019 у справі №912/3003/18 (суддя Тимошевська В.В., повний текст рішення складено 25.02.2019)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95", м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ", м.Кропивницький

про стягнення 3 562 388 грн. 17 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (надалі - ТОВ "Енергія-95"), з урахуванням уточнень позовних вимог, звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ" (надалі - ТОВ "А2-Газ") на свою користь 3 296 000 грн. основного боргу, 245 896 грн. 77 коп. пені,20 491 грн. 40 коп. 3% річних та понесених витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 02.10.2018 №79-г, укладеного між сторонами, в частині оплати за фактично отриманий природний газ.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2019 у справі №912/3003/18 (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено; з ТОВ "А2-Газ" на користь ТОВ "Енергія-95" стягнуто 3 296 000 грн. основного боргу, 245 896 грн. 77 коп. пені, 20 491 грн. 40 коп. 3% річних та 53 435 грн. 82 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Центральний апеляційний господарський його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції:

- безпідставно не взяв до уваги положення договору № 79-г купівлі-продажу природного газу від 02.10.2018, укладеного між сторонами, зокрема щодо порядку розрахунків;

- не надав правової оцінки договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018;

- помилково визначив дату початку перебігу строку нарахування пені та 3% річних, а відтак пеня та 3% річних безпідставно нараховані за більший період;

- проігнорував той факт, що матеріали справи не містять доказів належності позивачу на праві власності природного газу, який був предметом договору № 79-г купівлі-продажу природного газу від 02.10.2018, звернення позивача до відповідача із вимогою про оплату заборгованості та факту наявності заборгованості відповідача безпосередньо за цим договором.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №912/3003/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.06.2019 о 10 год. 30 хв.

11.05.2019 ТОВ «Енергія-95» наданий відзив на апеляційну скаргу, де позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи наступне:

- договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 зменшена заборгованість відповідача, що виникла перед позивачем з іншого господарського договору - договору № 72-г купівлі-продажу природного газу від 25.09.2018;

- договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 не підписаний з боку ТОВ »А2-Газ» ;

- стан заборгованості відповідача за договором №79-г купівлі-продажу природного газу від 02.10.2018 підтверджується як наданими позивачем первинними документами, так і актом звіряння взаємних розрахунків станом на 16.11.2018;

- нарахування пені та трьох відсотків річних здійснене відповідно до умов чинного законодавства та укладеного договору;

- умова договору купівлі-продажу природного газу щодо остаточного розрахунку до 05.11.2018 поширюється на випадок, якщо фактичний обсяг поставок природного газу відрізнятиметься від планового обсягу поставок;

- позивачем надані суду документи на підтвердження права власності на поставлений ТОВ »А2-Газ» природний газ, звернення до відповідача із вимогою погасити заборгованість та відповідь останнього, якою гарантується оплата за поставлений товар.

Апелянт на виклик суду не з`явився, звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване зайнятістю його представника в іншому судовому процесі, яке задоволенню не підлягає з огляду на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, встановленого ч.1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача та присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ «Енергія-95» (продавець) та ТОВ «А2-Газ» (покупець) укладено договір № 79-г купівлі-продажу природного газу від 02.10.2018 (надалі - договір №79), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати покупцю для подальшої реалізації природний газ в обсягах і по ціні, що передбачені п.2.4 та п.4.1 договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору .

Відповідно до п. 2.4 договору №79 обсяг природного газу за цим договором у жовтні 2018 року становить 400,000 тис. м 3 .

Приймання-передача газу продавцем покупцю оформляється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків (п. 3.1 договору №79).

Пунктом 3.3. договору №79 встановлений обов`язок ТОВ «А2-Газ» прийняти об`єми природного газу від ТОВ «Енергія-95» відповідно до умов вказаного договору та оплатити продавцю (позивачу) вартість прийнятого природного газу в порядку, передбаченому договором.

Згідно п. 4.1 договору №79 ціна за 1000,00 м 3 природного газу, що поставляється за даним договором, без витрат на транспортування, на час укладення цього договору 10 666 грн. 67 коп., крім того ПДВ - 20% - 2 133 грн. 33 коп., а всього - 12 800 грн. (з урахуванням ПДВ).

Пунктом 4.2 договору №79 передбачено, що загальна вартість природного газу складає 5 120 001 грн. 60 коп. (з урахуванням ПДВ).

Частинами 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями; господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку природного газу, а у відповідача прийняти природний газ в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Як вбачається із зібраних у справі доказів, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором №79, позивач у жовтні 2018 року передав, а відповідач прийняв природний газ у кількості 400,000 тис. м 3 на загальну суму 5 120 001 грн. 60 коп., що підтверджується актом передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.10.2018 (а.с.18, т.1).

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджений наступний порядок розрахунків: 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу оплачується до 10.10.2018; 40% від загальної вартості планового обсягу природного газу - до 19.10.2018; 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу - до 29.10.2018; остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 05.11.2018 (п. 5.1 договору №79).

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений газ на суму 1 824 001,60 грн,, що підтверджується платіжним дорученням № 1045 від 22.10.2018 (а.с. 19, т.1).

Позивач звернувся до відповідача з листом від 05.11.2018 за вих. №3/154 (а.с. 39, т.1), яким нагадав ТОВ «А2-Газ» про наявність заборгованості за договором №79 на суму 3 296 000 грн.

Відповідач листом за вих. №3/336А2 від. 06.11.2018 (а.с. 40, т.1) повідомив ТОВ «Енергія-95» , що підтверджує наявність заборгованості та гарантує її закриття в найкоротший термін.

Наявність заборгованості перед позивачем ТОВ «А2-Газ» визнавалася також і у листі останнього за вих. № 3/338А2 від 12.11.2018 (а.с. 41, т.1).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження розрахунків ТОВ «А2-Газ» за поставлений ТОВ «Енергія-95» за договором №79 природний газ у повному обсязі.

Заборгованість відповідача з оплати вартості поставленого природного газу за договором №79 становить 3 296 000 грн.

16.11.2018 між ТОВ «А2-Газ» (оптовий продавець) та ТОВ «Енергія-95» (оптовий покупець) укладений договір №2/187А2 купівлі-продажу природного газу в підземних сховищах (ПЗС) (а.с. 67 - 69, т.1), за умовами якого оптовий продавець зобов`язався передати в підземних сховищах газу АТ Укртрансгаз для потреб оптового покупця природний газ загальним обсягом 56,472 тис м 3 , загальною вартістю 652 251 грн. 60 коп., строком розрахунку не пізніше 30.11.2018.

В матеріалах справи наявна Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 70 - 71, т.1) на суму 652 251 грн. 60 коп., яку має сплатити ТОВ «Енергія-95» на користь ТОВ «А2-Газ» за умовами договору №2/187А2 купівлі-продажу природного газу в підземних сховищах (ПЗС) від 16.11.2018, в рахунок заборгованості ТОВ «А2-Газ» перед ТОВ «Енергія-95» за договором №72-г купівлі-продажу природного газу від 25.09.2018 на загальну суму 3 539 000 грн.

Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018, на яку посилається апелянт як на доказ зменшення суми основного боргу, стосується заборгованості ТОВ «А2-Газ» перед ТОВ «Енергія-95» у сумі 3 539 000 грн., що виникла з іншого договору №72-г купівлі-продажу природного газу від 25.09.2018. Акт звірки розрахунків за договором №72-г від 25.09.2018 та вказаний договір додані до матеріалів справи (а.с. 96 - 98, т.1).

Приймаючи до уваги ті обставини, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 не підписана з боку ТОВ «А2-Газ» , а також, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла за договором купівлі-продажу природного газу №79-г від 02.10.2018, заперечення апелянта стосовно зменшення спірної заборгованості на суму 652 251 грн. 60 коп. шляхом взаємозаліку колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не доведено факт зменшення його заборгованості перед позивачем за договором №79 у відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними доказами.

Доводи апелянта про відсутність доказів на підтвердження належності позивачу на праві власності природного газу, який був предметом договору № 79-г купівлі-продажу природного газу від 02.10.2018, звернення позивача до відповідача із вимогою про оплату заборгованості та факту наявності заборгованості апелянта безпосередньо за тим договором, який вказаний в якості підстави позову спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище.

Частиною 2 ст. 193, ст. ст. 216, 218 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1 договору №79 сторонами узгоджено, що за несвоєчасну оплату отриманого обсягу природного газу у строки, зазначені у п. 5.1 даного договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

Водночас, апелянт наголошує на безпідставності нарахування пені та трьох відсотків річних починаючи з 10.10.2018, вважаючи, що датою настання прострочки є 05.11.2018.

З урахуванням строків, визначених п. 5.1. договору № 79, оплата природного разу відповідачем повинна була здійснюватися за наступним графіком:

- не пізніше 09.10.2018 - 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу;

- не пізніше 18.10.2018 - 40% від загальної вартості планового обсягу природного газу;

- не пізніше 28.10.2018 - 30 % від загальної вартості планового обсягу природного газу.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, датами, коли з боку відповідача відбулося порушення умов договору № 79, а у позивача виникло право нараховувати пеню та три відсотки річних є: 10.10.2018, 19.10.2018 та 30.10.2018.

Як вбачається із розрахунку, наданого ТОВ «Енергія-95» (а.с.127, т.1), позивач розпочав нарахування пені та 3% річних із наступних дат: 11.10.2018, 20.10.2018 та 30.10.2018, що не порушує права ТОВ «А2-Газ» .

Пунктом 5.1 договору №79 передбачено строки оплати природного газу, поставленого в межах планового обсягу. Згідно пояснень представника позивача та що відповідає умовам договору, визначений договором строк остаточного розрахунку за фактично поставлений природний газ стосується розрахунку за газ в тій частині, яка перевищила плановий обсяг.

З матеріалів справи слідує, що поставка природного газу здійснена позивачем в межах планового обсягу, тобто в межах, визначених договором, а саме 400,000 тис. куб. м загальною вартістю 5 120 001 грн. 60 коп.

З підстав викладеного відповідач повинен був здійснити оплату такого газу в строки, які встановлені пунктом 5.1. договору №79 для оплати вартості планового обсягу природного газу.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення пені та 3% річних, нарахованих за загальний період з 11.10.2018 по 02.01.2019 у заявленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, внаслідок чого оскаржуване рішення, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов`язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ТОВ "А2-Газ".

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-Газ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2019 у справі №912/3003/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 21.06.2019).