Постанова

від 18.06.2019 по справі 904/1146/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1146/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Кузнецової І.Л.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Яковлєва А.В., довіреність №01/04/Н від 17.04.2018 р., адвокат;

від відповідача: Маслов Д.В., ордер серії ДП №006 від 18.10.2018 р., адвокат;

представник третьої особи двічі не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. ( суддя Суховаров А.В.) у справі № 904/1146/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Капитал Нафта", м. Дніпро

про стягнення 6 885 806, 55 грн. основного боргу, 49 430, 80 грн. 3% річних, 785 735, 51 грн. штрафу за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" звернулось до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" із позовом про стягнення основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № НКН-700020 від 20.07.2017 р. у розмірі 7 765 979, 48 грн., а також 3 % річних у розмірі 49 430, 80 грн. та штраф у розмірі 836 050,10 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. у справі № 904/1146/18 позов задоволено частково.

Суд стягнув з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" суму 6 203 582, 23 грн. основного боргу, 758 603,65 грн. штрафу, 48 519, 98 грн. - 3 % річних, 112 660,58 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог на суму 182 356, 18 грн. у задоволенні позову відмовлено. В частині позовних вимог на суму 500 000,00 грн. провадження у справі закрито.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. по справі № 904/1146/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що договір між сторонами не є укладеним, оскільки відсутня така істотна умова, як ціна товару.

Неузгодження сторонами в належній формі ціни товару унеможливлює і застосування положень про збільшення ціни на товар, що в свою чергу суттєво вплинуло на ціну позову.

На думку апелянта, судом було допущено подвійне стягнення за одне і те ж порушення, оскільки сторони передбачили як відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків оплати товару ( п. 4.2 договору), так і збільшення ціни за одиницю товару ( п.3.4, 3.4.1, 3.4.2), що є недопустимим, і є подвійною відповідальністю.

Крім того, апелянт вважає, що судом безпідставно було не враховано сплачену відповідачем на користь ТОВ « Капитал Нафта» суму грошових коштів у розмірі 1 452 192,72 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування між відповідачем та ТОВ « Капитал Нафта» інших договорів постачання, в рахунок заборгованості за якими була зарахована зазначена сума.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 р. колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П. прийнято до свого провадження справу № 904/1146/18 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. Розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду на 06.11.2018 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2018 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальінстю "Капитал Нафта", розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11.12.2018 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 р. було задоволено клопотання Дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. у справі № 904/1146/18 до набрання законної сили рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4256/18 за позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез", Товариства з обмеженою відповідальінстю "Капитал Нафта" про визнання недійсним договору на поставку нафтопродуктів № НКН-700020 від 20.07.2017 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2019р. поновлено провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. у справі № 904/1146/18. Справу призначено до розгляду на 21.03.2019 р.

Від представника Відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що єдиний повноважний представник Відповідача на даний час перебуває на лікарняному.

Представник Позивача заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивачем перед початком судового засідання була надана заява про додаткове пояснення, з уточненим розрахунком ціни позову, відповідно до якого: основна сума заборгованості становить 3 730 469,82 грн., 3% річних, станом на 19.02.2018р., складає 49 430,80 грн., загальна сума штрафу за прострочення оплати за договором, нарахованого згідно п. 4.2. договору, становить 479 606,62 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11.04.2019 року колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М. ( доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.04.2019, у зв`язку з відсутністю судді-доповідача Кощеєва І.М. ( військовий комісаріат) проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/1146/18 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя доповідач: Березкіна О.В., судді Кузнецова І.Л., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 прийняти до свого провадження справу №904/1146/18 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. ( суддя Суховаров А.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 02.08.2018р.) у справі № 904/1146/18, призначено до розгляду на 27.05.2019рк.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2019 на 09:30 годин.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Синтез» надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В подальшому, позивачем надані додаткові пояснення, в яких він просив стягнути на його користь загальну заборгованість у сумі 4 615 950,72 грн., з яких 3 730 469,82 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 49 430,80 грн., та штраф у сумі 479 606,62 грн.

Третьою особою- Товариством з обмеженою відповідальністю «Капитал Нафта» надано письмові пояснення щодо позову та апеляційної скарги відповідача, в яких зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, розгляд справи провести без участі його представника.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Представник позивача просив стягнути на користь позивача уточнену ним в апеляційному суді, суму заборгованості з урахуванням рішення суду щодо визнання недійсним окремих пунктів договору.

В судовому засіданні 19.06.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю КАПИТАЛ НАФТА (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір №НКН-700020 (далі - Договір), згідно якого ТОВ КАПИТАЛ НАФТА зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець - прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90, бітум дорожній марки 70/100 (далі Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України).

Згідно з п.1.2 Договору, номенклатура товару, його кількість, ціна, встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки відповідача й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.

Згідно з п.3.1 Договору загальна ціна Договору визначається кількістю отриманого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Ціна Договору може змінюватися у випадках, встановлених п.п.3.4., 3.5 цього Договору (п. 3.2 Договору)

Покупець зобов`язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

Згідно п.3.4 Договору у випадку оплати товару з простроченням строку оплати, встановленого п.3.3 Договору, ціна за одиницю товару становить:

- у випадку прострочення оплати за товар більше ніж на 10 (десять) календарних днів ціна за одиницю товару починаючи з 11 (одинадцятого) дня прострочення до 60 (шістдесятого) дня включно щодня збільшується на 10 грн/т, у тому числі ПДВ 1,67 грн. (п. 3.4.1 Договору);

- у випадку прострочення оплати за товар більше ніж на 60 (шістдесят) днів за одиницю товару починаючи з 61 (шістдесят першого) дня прострочення збільшується на 60 % від ціни за одиницю товару, визначену станом на 60 (шістдесятий) день прострочення, відповідно до п. 3.4.1 Договору.

За рішенням продавця може бути збільшено ціну (вартість) товару (партії товару), який був поставлений (переданий) покупцю (після підписання видаткової накладної або акта приймання-передачі товару), у випадках встановлених Договором (п.3.5 Договору).

20.02.2018 між ТОВ КАПИТАЛ НАФТА (первісний кредитор) та позивачем (новим кредитором) укладено Договір №20/02/2018 про відступлення права вимоги (надалі Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до основного договору - Договору поставки нафтопродуктів № НКН-70020 від 20.07.2017, укладеного між первісним кредитором і боржником - Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", включаючи право вимоги від боржника сплати основної суми заборгованості за поставлений товар, з урахуванням положень щодо зміни ціни за товар, передбачених пунктами 3.2., 3.4. основного договору, 3% річних та штрафів за несвоєчасну оплату товару, передбачених п. 4.3 основного договору (п.1 Договору про відступлення права вимоги)

Договір поставки нафтопродуктів № НКН-70020 від 20.07.2017 та усі пов`язані з ним документи, передаються первісним кредитором новому кредиторові в момент підписання цього Договору. Первісний кредитор зобов`язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим Договором. До нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків боржника (п.п. 4, 5 Договору про відступлення права вимоги)

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вичиняється у такій самій формі, що правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи укладений між ТОВ КАПИТАЛ НАФТА та позивачем Договір про відступлення права вимоги, позивач набув право вимоги щодо сплати відповідачем основної суми заборгованості за поставлений товар, з урахуванням положень щодо зміни ціни за товар, передбачених пунктами 3.2., 3.4. основного договору, 3% річних та штрафів за несвоєчасну оплату товару, передбачених п. 4.3 основного договору.

Звертаючись до відповідача - Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" із позовом про стягнення основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № НКН-700020 від 20.07.2017 р. у розмірі 7 765 979, 48 грн., а також 3 % річних у розмірі 49 430, 80 грн. та штраф у розмірі 836 050,10 грн., позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез", посилався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Капитал нафта" товару за договором поставки нафтопродуктів № НКН-700020 від 20.07.2017, право вимоги щодо оплати якого перейшло від ТОВ "Капитал нафта" до позивача згідно договору №20/02/2018р про відступлення права вимоги від 20.02.2018.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що третя особа виконала свої зобов`язання за договором поставки, здійснивши поставку товару відповідачу, який, в свою чергу, свої зобов`язання з оплати поставленого товару не здійснив, а тому, з урахуванням відступлення права вимоги, на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за видатковими накладними у розмірі 6 203 582,23 грн., та нараховані на цю суму 3% річних та штраф.

Відмовляючи у стягненні на користь позивача 182 356,18 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що положеннями Договору не передбачено відшкодування транспортних витрат відповідачем, а відтак, розмір основного боргу підлягає зменшенню на суму понесених позивачем транспортних витрат - 180 905, 76 грн. , та на 1 318, 56 грн., оскільки ціна одиниці товару після збільшення за видатковою накладною від 15.08.2017 №НКН-15082 становить суму 161 669, 94 грн. (з ПДВ), в той час як позивачем зазначено суму 162 988,52 грн. (з ПДВ), що перевищує реальний розмір ціни одиниці товару після збільшення за видатковою накладною від 15.08.2017 №НКН-15082 на 1 318, 56 грн.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог на суму 500 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що 23.04.2018 (після подання позову до суду) відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 500 000, 00 грн., отже між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів ст.231 ч.1 п.2 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог на 500 000 грн. та в частині відмови у стягненні 182 356,18 грн. з огляду на наступне.

Згідно п.2.2 Договору постачання автомобільним транспортом здійснюється в рамках наступних базисів постачання:

1)СРТ пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару, постачання транспортом і за рахунок постачальника;

2)EXW резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником, вивіз товару транспортом (та за рахунок) покупця.

Разом з тим, з видаткових накладних вбачається, що поставка товару відбувалась транспортом постачальника на об`єкти відповідача - на умовах СРТ.

СРТ це термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення (Правила Інкотерсмс 2010)

Оскільки положеннями Договору, в разі поставки товару на умовах СРТ, не передбачено відшкодування транспортних витрат відповідачем, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру основного боргу на суму понесених позивачем транспортних витрат - 180 905, 76 грн.

Крім того, оскільки 23.04.2018 (після подання позову до суду) відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 500 000, 00 грн., суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення цих грошових коштів і закрив провадження у відповідності до ст.231 ч.1 п.2 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення основного боргу за поставлений товар та нарахованого штрафу та 3% річних, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні з огляду на наступне.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з видаткових накладних, в рамках укладеного Договору поставлено відповідачу товар бітум нафтовий дорожний в`язкий 60/90 на загальну суму 5 835 815,96 грн. ( без врахування транспортних витрат), що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною №НКН-03083 від 03.08.2017 на суму поставки бітуму нафтового дорожного 273 010 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700510 від 03.08.2017, довіреністю № 113 від 02.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700489 від 03.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-04086 від 04.08.2017 на суму 276 230 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700520 від 04.08.2017, рахунком-фактурою №НКН-700501 від 04.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-14083 від 14.08.2017 на суму 271 040 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700562 від 14.08.2017, рахунком-фактурою №НКН-700540 від 14.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-15082 від 15.08.2017 на суму 272 384 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700567 від 15.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700548 від 15.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-15083 від 15.08.2017 на суму 261 632 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700568 від 15.08.2017 , довіреністю № 122 від 14.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700549 від 15.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-16087 від 16.08.2017 на суму 270 368 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №НКН-700580 від 16.08.2017, довіреністю № 275 від 16.08.2017 р., рахунком-фактурою № НКН-700560 від 16.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-17085 від 17.08.2017 на суму 266 859,99 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700584 від 17.08.2017 р., рахунком-фактурою №НКН-700562 від 17.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-18088 від 18.08.2017 на суму 266 559,99 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №НКН-700596 від 18.08.2017 р., довіреністю №291 від 14.08.2017, рахунком-фактурою №НКН-700573 від 18.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-19086 від 19.08.2017 на суму 268 352 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700599 від 19.08.2017 р., рахунком-фактурою №НКН-700579 від 19.08.2017;

- видатковою накладною №НКН-23085 від 23.08.2017 на суму 264 320 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700624 від 23.08.2017, довіреністю № 148 від 16.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700602 від 23.08.2017;

- видатковою накладною № НКН-25084 від 25.08.2017 на суму 269 696 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700630 від 25.08.2017, довіреністю №169 від 25.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700605 від 25.08.2017;

- видатковою накладною № НКН-28082 від 28.08.2017 на суму 282 264 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700641 від 28.08.2017, довіреністю №296 від 25.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700616 від 28.08.2017;

- видатковою накладною № НКН-30082 від 30.08.2017 на суму 279 072 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700651 від 30.08.2017, довіреністю №296 від 25.08.2017, рахунком-фактурою № НКН-700625 від 30.08.2017;

- видатковою накладною № НКН-05094 від 05.09.2017 на суму 280 830 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700672 від 05.09.2017, довіреністю № 311 від 05.09.2017, рахунком-фактурою № НКН-700644 від 05.09.2017;

- видатковою накладною № НКН-06095 від 06.09.2017 на суму 266 109,99 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700677 від 06.09.2017, довіреністю № 321 від 05.09.2017, рахунком-фактурою № НКН-700649 від 06.09.2017;

- видатковою накладною № НКН-18091 від 18.09.2017 на суму 285 120 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700726 від 18.09.2017 р., рахунком-фактурою № НКН-700699 від 18.09.2017;

- видатковою накладною № НКН-21092 від 21.09.2017 на суму 289 680 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №НКН-700744 від 21.09.2017, довіреністю №141 від 21.09.2017, рахунком-фактурою №НКН-700720 від 21.09.2017;

- видатковою накладною № НКН-09104 від 09.10.2017 на суму 297 249,99 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700813 від 09.10.2017, довіреністю № 376 від 09.10.2017, рахунком-фактурою № НКН-700779 від 09.10.2017;

- видатковою накладною №НКН-10106 від 10.10.2017 на суму 297 500 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700823 від 10.10.2017, довіреністю №140/10 від 10.10.2017, рахунком-фактурою № НКН-700785 від 10.10.2017;

- видатковою накладною № НКН-13105 від 13.10.2017 на суму 304 250 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700830 від 13.10.2017, довіреністю № 350 від 13.10.2017, рахунком-фактурою № НКН-700795 від 13.10.2017;

- видатковою накладною №НКН-13114 від 13.11.2017 на суму 293 288 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НКН-700955 від 13.11.2017, довіреністю №177 від 13.11.2017, рахунком-фактурою №НКН-700914 від 13.11.2017.

Згідно з п.3.1 Договору загальна ціна Договору визначається кількістю отриманого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Оскільки відповідачем було сплачено на користь третьої особи частину вартості поставленого товару у сумі 1 605 346,14 грн. та 500 000 грн. після подання позову, то загальна заборгованість за поставлений товар становить 3 730 469,82 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

При цьому, висновки суду першої інстанції щодо збільшення вартості товару у відповідності до п. 3.4. договору, є помилковими.

Згідно з п. 3.4 Договору у випадку оплати товару з простроченням строку оплати, встановленого п. 3.3 договору, ціна за одиницю товару становить:

- у випадку прострочення оплати за товар більше ніж на 10 (десять) календарних днів ціна за одиницю товару починаючи з 11 (одинадцятого) дня прострочення до 60 (шістдесятого) дня включно щодня збільшується на 10 грн/т, у тому числі ПДВ 1,67 грн (п. 3.4.1 договору);

- у випадку прострочення оплати за товар більше ніж на 60 (шістдесят) днів за одиницю товару починаючи з 61 (шістдесят першого) дня прострочення збільшується на 60% від ціни за одиницю товару, визначену станом на 60 (шістдесятий) день прострочення, відповідно до п. 3.4.1 договору (п. 3.4.2. Договору).

Відповідно до ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 2 4 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Проте, п. 3.4 договору, передбачає саме зміну ціни після порушення зобов`язань за договором, тобто після його виконання в частині постачання товару, що заборонено вище наведеними положеннями ч. 3 ст. 632 ЦК

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 року у справі № 904/4256/18 визнано недійсним п. 3.4. договору поставки нафтопродуктів №НКН-700020 від 20 липня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Капитал Нафта (код ЄДРПОУ 39272317, м. Маріуполь Донецької області, пр. Миру, буд.151) та Дочірнім підприємством Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 31950828, м. Дніпро, вул.Воскресенська,24), оскільки він не відповідає імперативній нормі ч. 3 ст. 632 ЦК України, бо передбачає саме зміну ціни після порушення зобов`язань за договором, тобто після його виконання в частині постачання товару, що заборонено вище наведеними положеннями ч. 3 ст. 632 ЦК

З огляду на вищезазначене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу підлягає зміні з урахуванням відсутності підстав для збільшення ціни за одиницю товару, що також встановлено судовим рішення, яке набрало чинності і яке підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно приписів пункту 4.2 Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару покупець зобов`язаний на вимогу постачальника сплатити йому штраф у розмірі:

? 1,5 % від суми неоплаченого Товару при простроченні оплати від одного до десяти календарних днів;

? 3 % від суми неоплаченого Товару при простроченні оплати від одинадцяти до шістнадцяти календарних днів;

? 10 % від суми неоплаченого Товару при простроченні оплати від шестидесяти одного календарного дня.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом заяви про зменшення позовних вимог, позивачем нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 758 735, 51 грн., а також 3% річних за період з 05.09.2017 по 19.02.2018 у розмірі 49 430, 80 грн.

Здійснивши перевірку штрафу, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду також підлягає зміні з огляду на зміну розміру основного зобов`язання, та з урахуванням кількості днів прострочки за кожною видатковою накладною, сума штрафу складає 479 606,62 грн., а сума 3% річних 49 430,80 грн., що також узгоджується з розрахунком, який проведено позивачем з урахуванням недійсності п. 3.4 договору щодо збільшення ціни товару.

Доводи апелянта про безпідставність висновків суду щодо не врахування часткового погашення відповідачем заборгованості на суму 1 758 000, 00 грн., колегія суддів вважає їх неспроможними з огляду на наступне.

За змістом наявної в матеріалах справи банківської виписки (а.с.135, т.І) 22.08.2017 відповідачем здійснено перерахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю КАПИТАЛ НАФТА з призначенням платежу кредиторська заборгованість за бітум нафтовий та транспортні послуги у сумі 1 465 000, 00 грн. ПДВ 20% 293 000,00 грн.

Оскільки при здійсненні платежу відповідачем не було зазначено номер договору, то оплачені суми за цим платежем були зараховані ТОВ « Капитал Нафта» на погашення заборгованості за раніше поставлений товар за іншими договорами, наступним чином: 305 807, 28 грн., зарахована в рахунок погашення заборгованості за Договором № НКН-700020 від 20.07.2017 року, решта здійснених відповідачем перерахувань була спрямована на погашення заборгованості за іншими договорами, укладеними між ТОВ КАПИТАЛ НАФТА та відповідачем.

Як вбачається з письмових пояснень ТОВ « Капитал Нафта» ( л.с. 78 т. 3), між відповідачем та третьою особою було укладено ряд договорів поставки нафтопродуктів, серед яких:

1.Договір № НКН-700002 від 03.03.2017 року

2.Договір № 315 від 27.04.2017 року

3.Договір № 317 від 27.04.2017 року

4.Договір № НКН-700020 від 20.07.2017 року

Третя особа зазначила, що оплата відповідачем 1 758 000,00 грн., була розподілена за договором № НКН-700002 від 03.03.2017 року в сумі 1 452 192,72 грн., та за Договором № НКН-700020 від 20.07.2017 року у сумі 305 807,28 грн.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до приписів п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 N 22 (з наступними змінами та доповненнями) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

При цьому, доказів зміни чи коригування призначення платежу відносно перерахованої на користь ТОВ Капітал нафта суми 1 758 000, 00 грн. відповідачем до матеріалів справи не додано.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про недоведеність існування інших договорів з третьою особою, оскільки сам апелянт у письмових поясненнях, наданих господарському суду 22.06.2018 (а.с.85, т.2), підтвердив наявність 5 різних договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю КАПИТАЛ НАФТА та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

З протоколу обшуку від 24.11.2017 року також вбачається, що у відповідача були вилучені документи, у тому числі Договір № НКН-700002 від 03.03.2017 року, Договір № 315 від 27.04.2017 року, Договір № 317 від 27.04.2017 року, Договір № НКН-700020 від 20.07.2017 року ( п. 51,52, 59,60 протоколу обшуку) ( а.с. 202 т.1)

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладених обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування факту перерахування грошових коштів у розмірі 1 758 000, 00 грн. в рахунок сплати товару, поставленого в рамках договору №НКН-700020 від 20.07.2017, та відповідачем не спростовано наявність інших договорів, про що зазначено третьою особою, підтверджено протоколом обшуку, та визнано самим відповідачем у письмових поясненнях, а відтак заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

При цьому, відсутність у матеріалах справи цих договорів, не свідчить про відсутність заборгованості відповідача за спірним договором.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідач, у відповідності до вимог ст. 42 ГПК України, не був позбавлений можливості отримати у правоохоронних органів копії вилучених договорів, на підтвердження того, що ці договори іншого змісту, ніж зазначено позивачем та третьою особою та в рахунок погашення заборгованості за якими було спрямована оплачена ним сума у розмірі 1 452 192,72 грн.

Відповідно до ч.4 статті 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а відповідачем не надано доказів неможливості отримання ним доказів на спростування доводів позивача.

Доводи апелянта про неукладеність договору, оскільки не була погоджена ціна поставленого товару, також є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, та інші умови.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 632 ЦК України).

Згідно з п.1.2 Договору, номенклатура товару, його кількість, ціна, встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки відповідача й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину Договору.

Згідно з п.3.1 Договору загальна ціна Договору визначається кількістю отриманого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Оскільки видаткові накладні містили ціну товару, були підписані представником відповідача, відсутні підстави вважати, що ціна товару не була погоджена і договір не є укладеним.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідач товар прийняв, що ним визнається, чим схвалив дії, в тому числі і щодо ціни товару, що також підтверджується актом звіряння розрахунків від 17.01.2018.

Таким чином, оскільки при розгляді справи, господарський суд першої інстанції безпідставно розрахував суму заборгованості з урахуванням збільшення ціни за прострочку оплати товару, що фактично є зміною ціни після порушення зобов`язань за договором, тобто після його виконання в частині постачання товару, що заборонено вище наведеними положеннями ч. 3 ст. 632 ЦК, то рішення суду підлягає зміні в задоволеній частині позовних вимог щодо стягнутих на користь позивача сум у розмірах, зазначених колегією суддів апеляційної інстанції. В частині незадоволених вимог та закриття провадження у справі рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. у справі № 904/1146/18- змінити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код 31950828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" (49600, м.Дніпро, вул. Адміральська, буд. 71, код 37988490) 3 730 469,82 грн. основного боргу, 479 606,62 грн. штрафу, та 49 430,80 грн. 3% річних.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.06.2019року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л.Кузнецова

Суддя О.Г.Іванов