Рішення

від 18.06.2019 по справі 902/270/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2019 р. Cправа № 902/270/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Матущак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВУД-ТРЕЙД" (вул. Благовісна, буд. 210, кв. 31, м. Черкаси, 18001; а/с-15, м.Черкаси, 18000)

до : Приватного підприємства "ВІН ПРОФІЛЬ" (вул. Сергія Зулінського, буд. 44, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 52431,6 грн.

Представники сторін

позивача не з`явився;

відповідач Войченко С ОСОБА_1 А., керівник, згідно витягу з ЄДРПОУ.

В С Т А Н О В И В :

01.04.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 072/25-03 від 25.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВУД-ТРЕЙД" до Приватного підприємства "ВІН ПРОФІЛЬ" про стягнення заборгованості в сумі 52431,60 грн., з яких 44985,61 грн. - основної заборгованості, 2037,41 грн. - пені, 233,00 грн. - 3% річних, 4498,56 грн. - штрафу та 677,02 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №28 від 27.09.2018, в частині проведення розрахунків.

Ухвалою від 02.04.2019 р. відкрито провадження у справі №902/270/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 квітня 2019 р.

11.04.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання № 086/09-04 від 09.04.2019 про забезпечення проведення судового засідання 22.04.2019 о 14:30 год. у справі №902/270/19 в режимі відеоконференції визначивши відповідальним за проведення відеоконференції Черкаський окружний адміністративний суд.

Ухвалою від 12.04.2019 відмовлено в задоволенні клопотання № 086/09-04 від 09.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВУД-ТРЕЙД" про проведення судового засідання у справі №902/270/19 в режимі відеоконференції, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою від 22.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/270/19 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 05.06.19 в зв`язку з неявкою представників сторін та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВУД-ТРЕЙД" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

06.05.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

21.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить суд віднестись критично до відзиву відповідача.

Ухвалою від 05.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/270/19 для судового розгляду по суті на 18 червня 2019 р.

18.06.2019 від позивача до суду надійшов розрахунок позовних вимог, який останній просить долучити до матеріалів справи.

На електронну адресу суду від позивача 18.06.2019 надійшло клопотання № 137/14-06 від 14.06.2019 про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 18.06.2019 з`явився представник відповідача, позивач правом участі в судовому засіданні свого представника не скористався, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, під звукозапис в судовому засіданні 05.06.2019.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд розглянувши клопотання позивача № 137/14-06 від 14.06.2019 про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовляє в його задоволенні, оскільки, згідно довідки №б/н від 18.06.2019 р., складеної відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області, вказане клопотання не містить електронного цифрового підпису, а оригіналу документу в паперовій формі до суду на день розгляду справи не надходило, надіслане електронною поштою без електронного цифрового підпису клопотання не може вважатися офіційним, відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. №28.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВУД-ТРЕЙД" (позивач, в договорі Продавець) та Приватним підприємством "ВІН ПРОФІЛЬ" (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір № 28, відповідно до п 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплатити його на умовах даного Договору згідно специфікацій (додатків), які є невід`ємними частинами цього договору.

Найменування товару: пиломатеріали обрізні дубові/палетна заготовка сорт MIX. Загальна кількість товару :1000 куб. м. (п.1.2. та 2.3. Договору).

Товар поставляється Покупцю окремими партіями в кількості і асортименті згідно накладної, виписаної Продавцем. Дата поставки товару визначається датою, вказаною у видатковій накладній (п. 3.1. та 3.4. Договору).

Загальна вартість даного Договору розраховується як сума вартості кожної фактично поставлених партій товару, та орієнтовно складає 2000000,00 грн. (п. 4.1. Договору).

Оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця у вигляді попередньої оплати або у термін до 30-ти днів після поставки партії товару за кількістю та якістю Продавцем на склад Покупця.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2020 р. (п. 7.1. Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов`язки за договором в частині поставки товару виконав належним чином, передавши відповідачу згідно видаткової накладної № РН-003 від 21.12.2018 заготовку палету в кількості 3,500 м.куб. на суму 44985,61 грн. (а.с. 8).

Відповідач за поставлений товар в строки визначені договором не розрахувався.

З огляду на викладене, позивач був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача 44985,61 грн. заборгованості.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті товару.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем не виконані.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що договір на який посилається позивач є неукладеним оскільки в ньому відсутні істотні умови договору купівлі-продажу, а саме умови про предмет і ціну, розцінюються судом критично та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: в п.п. 1.2, 2.3, 3.1. та 4.1. Договору (які описані вище) сторонами передбачено предмет, кількість та загальна вартість товару, яка може бути передана за цим договором.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 44985,61 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 2037,41 грн. - пені та 4498,56 грн. - штрафу.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що за прострочку терміну оплати Покупець сплачує за товар штрафну неустойку в розмірі 0,3% від суми боргу за кожен день прострочки та додатково сплачує одноразовий штраф 10% від суми неоплаченого товару.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу помилок не виявив, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення 2037,41 грн. - пені (за період з 21.01.2019 по 25.03.2019) та 4498,56 грн. - штрафу, є такими що передбачені договором та законом.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 233,00 грн. - 3% річних та 677,02 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 233,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, перерахований судом в межах вказаного позивачем періоду, становить 631,82 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 677,02 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 631,82 грн.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ВІН ПРОФІЛЬ" (вул. Сергія Зулінського, буд. 44, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 35997194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВУД-ТРЕЙД" (вул. Благовісна, буд. 210, кв. 31, м. Черкаси, 18001; а/с-15, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 42310032) 44985,61 грн. - основного боргу, 2037,41 грн. - пені, 631,82 грн. - індексу інфляції, 233,00 грн. - 3% річних та 1919,34 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У позові в частині стягнення 45,20 грн. - індексу інфляції відмовити.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21 червня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 буд. 210 АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ; а/с-15, м.Черкаси, 18000)

3 - відповідачу (вул. Сергія Зулінського, буд. 44, м. Вінниця, 21022)