Рішення

від 12.06.2019 по справі 910/3186/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2019Справа № 910/3186/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1)

про стягнення 1 078 284,75 грн.

за участю представників

від позивача: Костильов В.А.

від відповідача: Чимерис Т.П., Лещенко М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" про стягнення 239 532,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.12.2007 Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солінг" (надалі - відповідач) укладено договір № 29-УНД-07, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу право встановлення спеціальних конструкцій на місцях розташування для здійснення рекламно-інформаційної діяльності на період та на умовах, що визначені договором. За доводами позивача, термін дії Договору закінчився 31.12.2017 року. Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано накази про перелік спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу від 14.02.2018 № 152 та від 21.02.2018 № 173. Відповідно до переліку спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу визначено 28 станцій метрополітену де необхідно здійснити демонтаж спеціальних конструкцій, що належать ТОВ "Солінг". Оскільки, вказані спеціальні конструкції не були демонтовані ТОВ "Солінг" в добровільному порядку, позивач здійснив такий демонтаж у відповідності до вимог наказів та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (надалі - порядок). Загальна вартість витрат пов`язаних з демонтажем рекламних конструкцій та транспортування по 6 станціям метрополітену становить 239 532,83 грн. А відтак, за доводами позивача, понесені ним витрати на демонтаж рекламних конструкцій повинен відшкодувати відповідач у відповідності до приписів порядку у розмірі 239 532,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3186/18. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.04.2018.

16.04.2018 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, з урахування понесених витрат на демонтаж рекламних конструкцій та їх транспортування по 24 станціям метрополітену, просить суд стягнути з відповідача 1 024 498,01 грн.

У судовому засіданні 16.04.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог, продовжити строк відповідачу для подання відзиву та ознайомлення з заявою про збільшення розміру позовних вимог до 27.04.2018 та відкласти підготовче судове засідання на 16.05.2018.

16.04.2018 після проведення судового засідання відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3186/18 до набрання законної сили пов`язаної адміністративної справи № 826/3108/18.

26.04.2018 відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти позову заперечує з тих підстав, що оскаржено дії відповідача про демонтаж конструкцій до адміністративного суду. Крім цього, відповідач вказує на те, що позивач просить стягнути заборгованість, однак між сторонами відсутні будь-які договірні відносини, на підставі яких у відповідача могли б виникнути грошові зобов`язання та призвели б до заборгованості. На думку відповідача, позивачем сформульовані позовні вимоги не як відшкодування збитків, а як стягнення заборгованості, проте не наведено ані часу виникнення такої заборгованості, ані строків її погашення.

Також у відзиві відповідач зазначає, що компенсація (відшкодування) витрат не може містити прибутку, однак, до позовної заяви додано зведені калькуляції в яких зазначено прибуток та податок на додану вартість, зокрема, калькуляція № 127 від 20.02.2018. за доводами відповідача, позивач не поніс таких витрат як ПДВ, прибуток, відрахування на соціальні заходи, а тому їх включення до складу витрат, пов`язаних з демонтажем рекламних конструкцій є безпідставними. Також відповідач вказує, що позивачем не надано належних доказів понесення витрат на демонтаж, оскільки додані до матеріалів позовної заяви калькуляції не містять інформації про кількість затрачених годин робітниками, розмір їхньої погодинної оплати, кількість витраченого пального, зміст "загальновиробничих витрат", тощо.

05.05.2018 відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3186/18 до набрання законної сили рішення у справі № 910/5225/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання неправомірними дій та витребування майна з чужого незаконного володіння.

08.05.2018 позивачем подано через загальний відділ діловодства суду відповідь на відзив, у якому позивач повторно наголошує на тому, що демонтаж рекламних конструкцій було проведено законно та обґрунтовано. У додатках до відповіді на відзив позивачем було долучено копії калькуляцій з усіма складовими, що становлять вартість демонтажу рекламних конструкцій.

16.05.2019 до канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач зазначає про те, що позивачем не було направлено на адресу відповідача заяви про збільшення позовних вимог з додатками; відповідач оспорює дії позивача щодо демонтажу конструкцій у судовому порядку (справа №910/5225/18); жодних актів прийому-передачі виконаних робіт по демонтажу відповідач не підписував; позивачем не надано жодних доказів встановлення (затвердження) вартості послуг з демонтажу, угод та розрахунків, які б обґрунтовували вартість демонтажу конструкцій, кошторис таких послуг не складався.

У судовому засіданні 16.05.2018 судом прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку загального провадження відповідно до приписів ч. 5 ст.247 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2018 клопотання ТОВ "Солінг" про зупинення провадження у справі № 910/3186/18 задоволено, зупинено провадження у справі № 910/3186/18 до набрання законної сили рішення у справі № 826/3108/18 та у справі № 910/5225/18.

25.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі № 910/3186/18 у зв`язку з набранням законної сили рішення у справі № 910/5225/18 та у справі № 826/3108/18.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 05.07.2018 у справі №910/5225/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання неправомірними дій та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково, вирішено витребувати з чужого незаконного володіння Комунального підприємства "Київський метрополітен" належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Солінг" майно згідно переліку, та зобов`язано Комунальне підприємство "Київський метрополітен" повернути таке майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Солінг", стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" 11635, 55 грн. витрат по сплаті судового збору, 9000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дане рішення набрало законної сили та на виконання останнього було видано відповідні накази.

17.12.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва винесено рішення у справі №826/3108/18, яким у позові ТОВ "Солінг" та ТОВ "Скай медіа лайт" відмовлено повністю, рішення набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2019 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 27.02.2019.

27.02.2019 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі №826/17211/18 за позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання протиправними дій комунального підприємства щодо демонтажу рекламних конструкцій.

У підготовчому засіданні 27.02.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання відповідача до наступного підготовчого засідання, яке відбудеться 20.03.2019.

19.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 078 284,75 грн, в суму якої входять витрати по зберіганню майна (демонтованих рекламних конструкцій (лайтбоксів)) у розмірі 53 786,74 грн.

Підготовче засідання, призначене на 20.03.2019, не відбулось у зв`язку з направленням судді Пукшин Л.Г. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2019 підготовче засідання призначене на 10.04.2019.

У підготовчому засіданні 10.04.2019 суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відкласти підготовче засідання на 24.04.2019 та встановити відповідачу 8 днів для надання пояснень щодо заяви про збільшення позовних вимог.

17.04.2019 до канцелярії суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому відповідач заперечує щодо поданої заяви та зазначає, що між сторонами не укладалось жодних договорів щодо зберігання та демонтажу рекламних конструкцій. Крім того, відповідач зауважує, що позивачем протиправно утримується його майно, незважаючи на рішення Господарського суду міста Києва №910/5225/18 від 05.07.2018.

У підготовчому засіданні 24.04.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 15.05.2019.

15.05.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи калькуляцій, на підставі яких було здійснено розрахунок витрат по зберіганню майна.

У судовому засіданні 15.05.2019 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 24.05.2019.

22.05.2019 до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких останній вважає, що надані позивачем калькуляції є неналежними, недостовірними та такими, що не встановлюють будь-яких обставин по справі, оскільки з них неможливо встановити стосовно якої юридичної особи, чиїх конструкцій та яких саме конструкцій стосуються надані 15.05.2019 калькуляції.

У судовому засіданні 24.05.2019 суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 12.06.2019.

07.06.2018 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, відповідно до яких останній зазначає, що у зведених калькуляціях на демонтаж рекламних конструкцій різна сума витрат, оскільки демонтовані рекламні конструкції були розташовані в вестибюлях, пересадочних вузлах, платформах різних станцій та для вивезення демонтованих рекламних конструкцій була використана різна техніка: автотранспорт, мототранспорт, в деяких випадках авто- та мототранспорт. Крім цього, в період з 16.02.2018 по 30.03.2018 проведення робот з демонтажу проводили різні бригади з різними посадовими окладами та додатковою заробітною платою. Вартість зберігання демонтованих рекламних конструкцій за період з 17.02.2018 по 14.02.2019 відрізняється у зв`язку зі збільшенням витрат на оплату праці так, як за цей період відбулось підвищення заробітної плати та підприємстві. Калькуляція №2 є додатком до основної калькуляції на зберігання рекламних конструкцій від 02.01.2019 №1 і відображена в витратах на оплату праці та відрахування на соціальні заходи.

У судовому засіданні 12.06.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

17 грудня 2007 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (сторона-1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солінг" (сторона-2, позивач) укладено договір № 29-УНД-07 (договір № 29-УНД-07), за умовами якого сторона-1 надає стороні-2 на умовах, визначених даним договором, право встановлення спеціальних конструкцій на станціях КП "Київський метрополітен" (далі - місця розташування) для здійснення рекламно-інформаційної діяльності (як самостійно так і з залученням третіх осіб).

Згідно з п. 7.1 договору № 29-УНД-07 його строк дії встановлений до 31.12.2017.

18 лютого 2013 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (новий кредитор) укладено договір № 31/02/13 (далі - договір № 31/02/13).

Відповідно до п. 1.1 договору № 31/02/13 первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває права та обов`язки первісного кредитора за договором № 29-УНД-07 від 17.12.2007 з усіма додатковими угодами та додатками до нього (далі - основний договір), який укладено між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солінг" (далі - боржник) за винятком прав первісного кредитора за основним договором, що стосується експлуатаційних потреб первісного кредитора. Право вимоги, що передається, належить первісному кредитору на підставі основного договору.

14 лютого 2018 року Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 152 про перелік спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу до якого входять 38 конструкцій, що належать ТОВ "Солінг" та підлягають демонтажу (в п.п. 1-13 додатку до наказу).

21 лютого 2018 року Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 173 про перелік спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу до якого входять 40 конструкцій, що належать ТОВ "Солінг" та підлягають демонтажу(в п.п. 15-29 додатку до наказу).

Матеріали справи свідчать, що у період з 16.02.2018 по 23.03.2018 позивачем було здійснено демонтаж спеціальних конструкцій відповідача на станціях метрополітену, про що складено відповідні акти демонтажу, акти надання послуг та виставлені рахунки на оплату, а саме:

- Акт демонтажу від 16.02.2018 № 1 та від 16.02.2018 № 2 ст. м. Оболонь , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених у вестибюлях № 1 та № 2 ст. м. Оболонь на суму 26 002,30 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 16.02.2018 № 1638).

- Акт демонтажу від 20.02.2018 № 1, від 20.02.2018 № 2, від 20.02.2018 № 3 та від 20.02.2018 № 4 ст. м. Петрівка , демонтаж 4-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Петрівка на суму 46 993,61 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 20.02.2018 № 1639).

- Акт демонтажу від 22.02.2018 № 1, від 22.02.2018 № 2, від 22.02.2018 № 3 та від 22.02.2018 № 4 ст. м. Петрівка , демонтаж 4-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Петрівка на суму 46 868,52 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 22.02.2018 № 1637).

- Акт демонтажу від 21.02.2018 №1 та від 21.02.2018 №2 ст. м. Олімпійська , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Олімпійська на суму 26 140,06 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 21.02.2018 №1640).

- Акт демонтажу від 28.02.2018 № 1 та від 28.02.2018 № 2 ст. м. Академмістечко , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Академмістечко на суму 20 296,44 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 28.02.2018 №1641).

- Акт демонтажу від 27.02.2018 № 1, від 27.02.2018 № 2, від 27.02.2018 № 3, від 27.02.2018 №4 та від 27.02.2018 № 5 ст. м. Палац спорту , демонтаж 5-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Палац спорту на суму 51 967,56 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 27.02.2018 №1642).

- Акт демонтажу від 23.02.2018 № 1 та від 23.02.2018 № 2 ст. м. Житомирська , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Житомирська на суму 21 264,34 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 23.02.2018 № 1643).

- Акт демонтажу від 01.03.2018 № 1, № 2, № 3, № 4 ст. м. Лук`янівська , демонтаж 4-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Лук`янівська 44 525,28 грн, (акт надання послуг та рахунок на оплату від 01.03.2018 №1883).

- Акт демонтажу від 01.03.2018 № 1 ст. м. Палац України , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Палац України 20 117,47 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 01.03.2018 №1887).

- Акт демонтажу від 02.03.2018 № 1, № 2, № 3, № 4 ст. Площа Л.Толстого , демонтаж 4-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Площа Л. Толстого на суму 42 510,73 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 18 № 1888).

- Акт демонтажу від 03.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Позняки , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Познаки на 16 598,94 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 03.03.2018 №1906).

- Акт демонтажу від 03.03.2018 № 2, № 4 ст. пересадочний вузол ст. Хрещатик - Майдан Незалежності (ст.м. Хрещатик), демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Хрещатик на 35 562,61 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 03.03.2018 № 1907).

- Акт демонтажу від 06.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Лук`янівська , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Лук`янівська 34 304,15 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 06.03.2018 №1910).

- Акт демонтажу від 06.03.2018 № 1, № 2, № 3 ст. м. Мінська , демонтаж 3-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Мінська на 20289,52 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 06.03.2018 №1908).

- Акт демонтажу від 07.03.2018 № 1, № 2, № 3, № 4 пересадочний вузол ст. м. Хрещатик , демонтаж 4-х рекламних конструкцій розміщених на пересадочному вузлі Хрещатик на суму 59 409,31 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату 07.03.2018 № 1911).

- Акт демонтажу від 07.03.2018 № 1 ст. м. Дорогожичі , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Дорогожичі на суму 19 158,90 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 07.03.2018 №1913).

- Акт демонтажу від 13.03.2018 № 1, № 2, № 3 ст. м. Театральна , демонтаж 3-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Театральна на суму 33 539,59 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 13.03.2018 №2099).

- Акт демонтажу від 14.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Героїв Дніпра , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Героїв Дніпра на суму 30 579,11 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 14.03.2018 №2100).

- Акт демонтажу від 14.03.2018 № 1 ст. м. Дружби Народів , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Дружби народів на суму 15 273,78 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 14.03.2018 №2101).

- Акт демонтажу від 15.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Харківська , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Харківська на суму 19 356,41 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 15.03.2018 №2102).

- Акт демонтажу від 15.03.2018 № 1 ст. м. Берестейська , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Берестейська на суму 2420,02 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 15.03.2018 )№2103.

- Акт демонтажу від 16.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Палац спорту , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Палац спорту на суму 31 529,80 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 16.03.2018 №1933).

- Акт демонтажу від 16.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Дарниця , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Дарниця на суму 17 363,70 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 16.03.2018 №2104).

- Акт демонтажу від 20.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Осокорки , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Осокорки на суму 29 477,63 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 20.03.2018 №2321).

- Акт демонтажу від 20.03.2018 № 1 ст. м. Петрівка , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Петрівка на суму 17 458,51 грн (акт надання послуг та рахунок на оплату від 20.03.2018 № 2320).

- Акт демонтажу від 21.03.2018 № 1, № 2, № 3 ст. м. Контрактова площа , демонтаж 3-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Контрактова на суму 36 856,12 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 2018 №2322).

- Акт демонтажу від 22.03.2018 № 1 ст. м. Оболонь , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Оболонь на суму 176.01 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 22.03.2018 № 2324).

- Акт демонтажу від 22.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Печерська , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Печерська на 29 469,19 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 22.03.2018 №2325).

- Акт демонтажу від 23.03.2018 № 1, № 2 ст. м. Політехнічний інститут , демонтаж 2-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Політехнічний інститут на суму 34 565,26 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 23.03.2018 №23595).

- Акт демонтажу від 27.03.2018 № 1 ст. м. Лісова , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Лісова на суму 730,15 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 27.03.2018 № 2416).

- Акт демонтажу від 28.03.2018 № 1 ст. м. Арсенальна , демонтаж 1-ї рекламної конструкції розміщеної на ст. м. Арсенальна на 28 456,37 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 28.03.2018 №2415).

- Акт демонтажу від 29.03.2018 № 1, №2 №3, №4 ст. м. Золоті ворота , демонтаж 4-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Золоті ворота суму 48 172,42 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 29.03.2018 №2434).

- Акт демонтажу від 30.03.2018 № 1, №2, №3 ст. м. Шулявська , демонтаж 3-х рекламних конструкцій розміщених на ст. м. Шулявська на 36 856,12 грн. (акт надання послуг та рахунок на оплату від 30.03.2018 №2435).

Листом № 166-НЗ від 07.03.2018 позивач направляв ТОВ "Солінг" для підписання акти надання послуг з демонтажу рекламних конструкцій за період з 16.02.2018 по 28.02.2018 та рахунки на їх оплату. У вищевказаному листі позивач звертав увагу про необхідність підписання та повернення актів протягом 5-ти календарних днів, а також про здійснення оплатити рахунків.

Інша частина актів надання послуг та рахунків на оплату направлялась відповідачу 29.03.2018, 30.03.2018, 02.04.2018, 06.04.2018 та 10.04.2018, про що свідчать відповідні описи вкладення у цінний лист та фіскальні чеки.

20 лютого 2019 року на адресу відповідача також направлявся лист №130-Н3, відповідно до якого позивач просив відшкодувати витрати по зберіганню майна (демонтованих рекламних конструкцій (лайтбоксів)) у розмірі 53 786,74 грн. В додатках до листа містився акт (надання послуг) №984 від 15.02.2019, який позивач просив підписати на повернути, а також рахунок №984 від 15.02.2019, що підлягав оплаті.

Оскільки, за доводами позивача, вищевказані акти наданих послуг були залишені відповідачем без підписання, а виставлені рахунки без оплати, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за послуги з демонтажу та зберігання рекламних конструкцій у загальному розмірі 1 078 284,75 грн (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог), що стало наслідком звернення позивача з вказаним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 17.12.2007 між сторонами було укладено договір № 29-УНД-07, за умовами якого позивач надав відповідачу на умовах, визначених даним договором, право встановлення спеціальних конструкцій на станціях КП "Київський метрополітен" для здійснення рекламно-інформаційної діяльності.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2013 між позивачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" укладено договір № 31/02/13 про переуступку прав та обов`язків за договором 29-УНД-07 від 17.12.2007.

Судом встановлено, що до вищевказаних правовідносин, які виникли між сторони, застосовуються норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закон України "Про рекламу" та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №37/6253 від 22.09.2011 (надалі- Порядок).

Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама являє собою інформацію про особу чи товар, що розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а під рекламними засобами розуміються засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Відповідно до п. 12.1. розділу ІІІ Порядку демонтаж спеціальних конструкцій означає комплекс заходів, що передбачають відокремлення спеціальної конструкції від місця її розміщення та транспортування на спеціально відведену територію для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання спеціальних конструкцій не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 12.4 розділу ІІІ Порядку демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

У випадку необхідності демонтажу спеціальних конструкцій дозвільний орган складає перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу, на підставі інформації, наданої КП "Київреклама" та/або балансоутримувачами.

У разі необхідності демонтажу дозвільний орган складає перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до балансоутримувача для забезпечення його виконання.

Демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється без направлення власнику (законному користувачу) вимоги, якщо власник (законний користувач) або його адреса не встановлені.

Як встановлено судом, на підставі наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перелік спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу № 152 від 14.02.2018 та № 173 від 21.02.2018 та керуючись п. 12.4 розділу ІІІ Порядку позивачем в період з 16.02.2018 по 23.03.2018 було здійснено демонтаж спеціальних конструкцій, які знаходились на станціях метрополітену та належали ТОВ "Солінг".

Відповідач заперечуючи щодо підстав демонтажу зазначає, що вищевказані накази про демонтаж рекламних конструкцій були видані неповноважним та некомпетентним органом, проте, суд не погоджуючись з вказаними твердженнями зауважує, що у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі №826/3108/18 за позовом ТОВ "Солінг", ТОВ "Скай Медіа Лайт" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання протиправними та скасування наказів, зокрема, № 152 від 14.02.2018 та № 173 від 21.02.2018, яким у задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку про доведеність відповідачами правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Таким чином, з огляду на наявність судового рішення у справі №826/3108/18, яке набрало законної сили, обставини, встановлені у даному рішенні, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Пунктом 12.3.Порядку передбачено, що при виявленні спеціальної конструкції, розміщеної без виданого у встановленому порядку погодження власник (законний користувач) цієї конструкції протягом строку, зазначеного у вимозі дозвільного органу, КП "Київреклама" або балансоутримувача, має усунути виявлені порушення цього Порядку.

У разі необхідності демонтажу спеціальної конструкції, що розміщена з порушенням цього Порядку, рекламодавець або розповсюджувач повинен протягом трьох робочих днів самостійно за власний рахунок здійснити демонтаж такої конструкції.

Вимога може вручатись як представнику рекламодавця або розповсюджувача, так і направлятись поштою з повідомленням про вручення.

Якщо рекламодавець або розповсюджувач самостійно не усунув виявлені порушення, здійснюється демонтаж спеціальних конструкцій.

Судом встановлено, що доказів направлення на адресу відповідача вимоги про демонтаж конструкцій у відповідності до положень п. 12.3 розділу ІІІ Порядку чи повідомлення про їх демонтаж Комунальним підприємством "Київський метрополітен" матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 12.5 розділу ІІІ Порядку під час демонтажу спеціальних конструкцій складається акт огляду технічного стану спеціальної конструкції, а також акт проведення демонтажу спеціальної конструкції з проведенням фотофіксації, яка додається до актів. У разі необхідності під час проведення демонтажу може бути присутній власник (законний користувач) спеціальної конструкції.

Кожний акт складається в двох примірниках і підписується всіма особами, присутніми під час проведення демонтажу. Один примірник акта залишається у КП "Київреклама" чи балансоутримувача (хто проводить демонтаж), інший надається власнику (законному користувачу) демонтованої спеціальної конструкції (на його письмову вимогу).

Демонтаж спеціальної конструкції не проводиться дозвільним органом, якщо її власник (законний користувач) у встановлений термін повністю усунув порушення та повідомив про це в той же строк дозвільний орган, КП "Київреклама" або балансоутримувача (залежно від того хто виніс вимогу) в письмовій формі.

Згідно з п. 12.6 розділу ІІІ Порядку компенсація витрат КП "Київреклама" чи балансоутримувача, який організовував (або проводив самостійно) демонтаж спеціальної конструкції, покладається на власника демонтованої спеціальної конструкції на підставі виставленого рахунка та акта прийому-передачі виконаних робіт по демонтажу.

Вартість послуг з демонтажу, транспортування та зберігання спеціальних конструкцій, підготовки супровідної документації визначається КП "Київреклама" чи балансоутримувачем з урахуванням ринкових цін на подібні послуги на підставі укладених угод.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеного демонтажу були складені акти демонтажу, акти надання послуг з демонтажу рекламних конструкцій та виставлені відповідні рахунки на оплату у розмірі 1 024 498,01 грн, які направлялись для підписання та оплати відповідачем, про що свідчать наявні копії описів вкладення у цінний лист та фіскальні чеки за період з березня по квітень 2018 року.

Як встановлено судом, факт понесення позивачем витрат щодо демонтажу рекламних конструкцій відповідача, які були розміщенні у вестибюлях станцій метрополітену, підтверджується наявними у матеріалах справи зведеними калькуляціями на демонтаж (дефектний акт на демонтаж, відмітка про виконання робіт, розрахунок витрат на оплату праці) та калькуляціями на надання автомобільних послуг (талон замовника, подорожній лист).

Відповідно до Закону України Про ціни і ціноутворення , Статуту Комунального підприємства Київський метрополітен , Положення про облікову політику КП Київський метрополітен , затвердженого на підприємстві відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні при реалізації стороннім фізичним і юридичним особам товарів, робіт та послуг на підприємстві встановлюються ціни на товари, роботи і послуги на основі витратного методу ціноутворення - на підставі відповідних калькуляцій.

Перелік і склад статей калькулювання вартості товарів, робіт та послуг встановлюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, Мелодичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, наказу Міністерство промислової політики України від 09.07.2007 № 373 Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості , Положення про облікову політику КП Київський метрополітен , затвердженого наказом КП Київський метрополітен від 28.12.2018 №307-Н та погодженого Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Судом встановлено, що до статтей витрат по калькуляціям входили прямі витрати, витрати на оплату праці, амортизація, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, прибуток, податок на додану вартість та відрахування на соціальні заходи, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Різниця сум витрат по зведеним калькуляціям залежала виключно від місця розташування рекламних конструкцій, від залученого виду транспорту для вивезення демонтованого майна, а також від складу бригади та посадових окладів працівників.

Відповідно до п. 12.7. розділу ІІІ Порядку власник (законний користувач) має право на повернення демонтованої спеціальної конструкції після звернення до КП "Київреклама" чи балансоутримувача із наданням документа, що підтверджує оплату вимушених витрат, пов`язаних з демонтажем спеціальної конструкції, її транспортуванням та подальшим зберіганням.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 05.07.2018 у справі №910/5225/18, яке набрало законної сили, суд частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг", витребувавши з чужого незаконного володіння Комунального підприємства "Київський метрополітен" належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Солінг" майно згідно переліку та зобов`язавши Комунальне підприємство "Київський метрополітен" повернути таке майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Солінг".

У вищевказаному рішенні судом було зауважено, що КП "Київський метрополітен" не позбавлений права звернутися в установленому законодавством порядку до позивача з вимогами про відшкодування своїх витрат щодо демонтажу рекламних конструкцій, при цьому понесення цих витрат не надає права останньому утримувати у себе майно іншої особи.

Таким чином, КП "Київський метрополітен" подаючи позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" про стягнення заборгованості за демонтаж та зберігання рекламних конструкцій реалізувало своє право на звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

При цьому, посилання відповідача про вжиття ним заходів щодо повернення майна та навмисне невиконання КП "Київський метрополітен" рішення суду у справі №910/5225/18 з метою додаткового нарахування заборгованості, не знаходить свого документального підтвердження, зокрема, ТОВ "Солінг" не надано жодних доказів звернення до позивача про повернення демонтованого майна чи доказів повідомлення останнього про дату та час забезпечення явки уповноважених представників відповідача для отримання рекламних конструкцій зі зберігання.

Згідно з п. 12.9 розділу ІІІ Порядку демонтовані спеціальні конструкції можуть бути передані на тимчасове зберігання відповідному підприємству, установі, організації на підставі відповідного договору та акта прийому-передачі із переліком, зазначенням їх стану та характеристик.

Судом встановлено, що не зважаючи на понесені позивачем витрати щодо демонтажу рекламних конструкцій у розмірі1 024 498,01 грн, позивачем також були понесені витрати по зберіганню майна відповідача у розмірі 53 786,74 грн, про що свідчать Акт (надання послуг) №984 від 15.02.2019 та інформація щодо вартості зберігання з відповідними калькуляціями.

З наявного у матеріалах справи листа №130-Н3 від 20.02.2019 вбачається, що позивач звертався до відповідача з проханням підписати вищевказаний акт, повернути його протягом 5-ти календарних днів та здійснити оплату у визначений період у розмірі 53 786,74 грн згідно рахунку №984 від 15.02.2019.

Станом на момент розгляду спору, жодних відповідей щодо вимог позивача, викладених у листах № 166-НЗ від 07.03.2018 та №130-Н3 від 20.02.2019, чи оплат за демонтаж рекламних конструкцій у розмірі 1 024 498,01 грн або компенсації витрат по зберіганню майна у розмірі 53 786,74 грн від відповідача не надходило. Тобто, станом на 12.06.2019 за відповідачем рахується несплачена перед КП "Київський метрополітен" заборгованість у загальному розмірі 1 078 284,75 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 1 078 284,75 грн належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення витрат на демонтаж рекламних конструкцій та їх зберігання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не було спростовано наданих позивачем доказів щодо понесених витрат у розмірі 1 078 284,75 грн, як і не було не надано будь-яких заперечень щодо заявлених до стягнення сум або ж власного обгрунтованого контррозрахунку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен", з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, ідентифікаційний код 31302259) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35б ідентифікаційний код 03328913) заборгованість у розмірі 1 078 284 (один мільйон сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 17 288 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 47 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.06.2019

Суддя Л. Г. Пукшин