Ухвала

від 21.06.2019 по справі 910/4710/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

м. Київ

21.06.2019Справа № 910/4710/19

За позовомАкціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранитгрупп" 2. ОСОБА_1 про стягнення 239 166, 65 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Бригинець А.А. - представник за довіреністю; від відповідача-1:не з`явився; від відповідача-2:Бірюкова О.М. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТГРУПП" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором б/н від 02.07.2018 в розмірі 239 166, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачені договором терміни та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 року відкрито провадження у справі № 910/4710/19 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 травня 2019 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 по справі надійшов відзив на позовну, у якому Мастеров А.В., зокрема, заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Проте, з огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, а також враховуючи характер позовних вимог та ціну позову, суд дійшов висновку про необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач-2 посилається на те, що до позивача мають бути застосовані заходи процесуального примусу в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а спір непідсудний господарським судам України та має бути переданий до суду загальної юрисдикції.

З урахуванням наявних у матеріалах справи фактичних даних, з огляду на доводи представника позивача та представника відповідача-2, суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання на 21.06.2019 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 21.06.2019 представник позивача наполягає на задоволенні заявленого позову, надає усні пояснення по справі.

Представник відповідача-2 відмовився від заявленого раніше клопотання про направлення справи за підсудністю, але наполягав на визнанні дій позивача зловживанням процесуальними правами.

Відповідач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання 21.06.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом заслухано доводи учасників процесу, розглянуто заявлені у справі клопотання та вирішено наступне.

ОСОБА_1 вважає, що АТ КБ "Приватбанк" зловживає своїми процесуальними правами та обов`язками, оскільки матеріали позовної заяви складені таким чином, що їх неможливо прочитати.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визнання зловживання є правом, а не обов`язком суду.

У частині 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік процесуальних дій, які можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами.

Однак, вказаною нормою не передбачено, що неналежне оформлення тексту позовної заяви та додатків до неї може бути підставою для застосування заходів процесуального примусу.

Позовна заява з додатками подана суду виконана належним чином, всі документи є розбірливими, а копії якісними. Процесуальним законодавством не передбачено можливості відстежити, яким чином виконані документи, які надсилаються сторонам по справі.

З метою забезпечення прав та інтересів учасників справи, ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Таким чином, підстави для застосування до позивача заходів процесуального примусу та визнання його дій зловживанням в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Стосовно підсудності даного спору суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

У цій справі заявлені однакові позовні вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов`язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов`язку для останніх.

Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин.

Такі позовні вимоги до відповідачів можуть бути самостійними й окремими предметами позовів, пред`явлених залежно від суб`єктного складу сторін за правилами господарського чи цивільного судочинства. Проте, захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього. Вказане підтверджує і припис пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII

Зважаючи на відмову відповідача-2 від заявленого раніше клопотання про передачу справи за підсудністю, суд не приймає вказане клопотання до розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на те, що у судовому засіданні 21.06.2019 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представник позивача та представник відповідача-2 в даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 12, 43, 125, 131, 177, 178, 185, 195, 196, 226, 234, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Судове засідання у справі № 910/4710/19 призначити на 19.07.19 о 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10 .

3. Повідомити учасників процесу про розгляд справи по суті.

4. Попередити учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст.ст. 202-203 Господарського процесуального кодексу України.

5. Учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження, яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя Ю.О. Підченко