Рішення

від 11.06.2019 по справі 914/403/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 Справа № 914/403/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Зусько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр , м.Вишневе, Київська область

до відповідача Приватного акціонерного товариства Львівський Локомотиворемонтний завод , м.Львів

про стягнення 1 047 740,55 грн., з яких 900 000,00 грн. основного боргу, 72789,04 грн. пені, 12 131,51 грн. три проценти річних та 62 820,00 грн. інфляційних нарахувань.

За участю представників:

від позивача: Шимборська О.А. - адвокат (ордер серія ВС №1000355; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000168 від 30.01.2015 р.);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

05.03.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр до Приватного акціонерного товариства Львівський Локомотиворемонтний завод про стягнення 1 047 740,55 грн. заборгованості, з яких 900 000,00 грн. основного боргу, 72789,04 грн. пені, 12131,51 грн. три проценти річних та 62 820,00 грн. інфляційних нарахувань.

У п.4. прохальної частини позовної заяви позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, в межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.03.2019 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр про забезпечення позову повернуто заявникові, з підстав наведених у даній ухвалі. Ухвалу суду про повернення заяви про забезпечення позову отримано позивачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №08132 0175086 6 від 11.03.2019 р. - вручено 04.04.2019 р. (вх.№14807/19 від 09.04.2019 р.).

Ухвалою від 07.03.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 29.03.2019 р. Господарським судом Львівської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2019 р.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем і відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представник позивача в підготовче засідання 23.04.2019 р. з`явився, надав суду для огляду оригінали договору поставки №ВЗК-013/18 від 13.04.2018 р., специфікації №1 до договору поставки №ВЗК-013/18 від 13.04.2018 р., рахунку на оплату №36 від 17.08.2018 р., податкової накладної №23 від 17.08.2018 р., довіреності №780 від 17.08.2018 р., довіреності №781 від 17.08.2018 р., товарно-транспортної накладної №17/08 від 17.08.2018 р., податкової накладної від 17.08.2018 р., квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку від 10.09.2018 р., претензії вих.№6 від 31.01.2019 р. та доказів її надсилання.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 29.03.2019 р. представник позивача подав письмові пояснення (вх.№16803/19 від 23.04.2019 р.).

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 23.04.2019 р. не забезпечив, проте представником відповідача подано до канцелярії суду клопотання (вх.№16761/19 від 12.04.2019 р.), в якому він просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника ПрАТ ЛЛРЗ Фурика А.Я., у дане судове засідання, оскільки згідно наказу про службове відрядження №107 від 22.04.2019 р. Фурик ОСОБА_1 з 22.04.2019 р. по 24.04.2019 р. перебуватиме у відрядженні у м.Києві.

Ухвалою суду від 23.04.2019 р. підготовче засідання відкладено на 21.05.2019р.

08.05.2019 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (вх.№18651/19), яким на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2019 р., долучено докази надсилання 06.05.2019 р. відповідачу копій письмових пояснень позивача з додатками.

Представник позивача в підготовче засідання 21.05.2019 р. з`явився, усно повідомив суд про те, що на адресу позивача відзив на позовну заяву не надходив, у зв`язку з чим позивач не мав можливості подати заперечення на відзив.

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 21.05.2019 р. не забезпечив, відзиву не подав , причин неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом штрихкодовий ідентифікатор №79018 2529166 3 від 25.04.2019 р., вручено - 30.04.2019 р. (вх.№18282/19 від 07.05.2019 р.).

У підготовчому засіданні 21.05.2019 р. представник позивача усно заявив, що повідомив про всі обставини справи, які йому відомі, а також надав всі докази, на які він посилався у позовній заяві та інших поясненнях по суті спору, а також зазначив, що заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи немає.

Ухвалою від 21.05.2019 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.06.2019 р.

Представник позивача в судове засідання 11.06.2019 р. з`явився, подав клопотання (вх.№24349/19 від 11.06.2019 р.), в якому просить суд долучити до матеріалів справи остаточний розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи з доказами надіслання даного розрахунку 10.06.2019 р. на адресу відповідача. До вищенаведеного розрахунку позивач долучив наступні документи: копію додаткової угоди № 1 від 18.04.2019 р. до договору про надання правової допомоги №10 від 16.04.2019 р.; копію рахунку №1 від 16.04.2019 р.; копію рахунку №2 від 18.04.2019 р.; копію рахунку №3 від 20.05.2019 р.; копію рахунку №4 від 03.06.2019 р.; копію платіжного доручення №1273 від 16.04.2019 р. на суму 2 000,00 грн.; копію платіжного доручення №1282 від 19.04.2019 р. на суму 3 000,00 грн.; копію платіжного доручення №1306 від 20.05.2019 р. на суму 2 000,00 грн.; копію платіжного доручення №1327 від 07.06.2019 р. на суму 2 000,00 грн.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 11.06.2019 р. не забезпечив, відзиву не подав . Проте 10.06.2019 р. до канцелярії суду надійшло клопотання (вх.№24275/19) в якому тимчасово виконуючий обов`язки Голови правління ПрАТ ЛЛРЗ Стадницький О.М. просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника ПрАТ ЛЛРЗ Фурика А.Я., оскільки він перебуває на лікарняному.

Представник позивача в судовому засіданні усно заявив, що вважає клопотання відповідача безпідставним, оскільки відповідачем відзиву не подано, розгляд справи за клопотанням відповідача вже відкладався, відтак на думку позивача дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи. Вирішення даного клопотання представник позивача залишив на розсуд суду.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи подане відповідачем, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання та достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відтак, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає.

Суд звертає увагу відповідача на положення ч.1 ст.43 ГПК України, згідно якої учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відводів складу суду сторонами не заявлено. Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

У судовому засіданні 11.06.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 13.04.2018 р. було укладено договір поставки №ВЗК-013/18, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у відповідача існує заборгованість у розмірі 900 000,00 грн. за поставлений товар. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 72 789,04 грн., 3% річних в сумі 12 131,51 грн., інфляційні в сумі 62 820,00 грн. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 047 740,55 грн. боргу, а також 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

13.04.2018 р. між Приватним акціонерним товариством Львівський Локомотиворемонтний завод (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр (постачальник) було укладено договір поставки №ВЗК-013/18.

За цим договором постачальник (позивач) зобов`язався передати у власність замовнику (відповідачу), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п.1.1. договору)

13.04.2018 р. між сторонами підписано додаток №1 (специфікація №1) до договору поставки №ВЗК-013/18 від 13.04.2018 р.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: циліндрові комплекти. Кількість товарів: згідно специфікації №1. Виробник та країна походження товару: країна: Україна, м. Берислав, ПАТ Бериславський машинобудівний завод .

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору складає: 5 194 980.00 грн. (п`ять мільйонів сто дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок), в т.ч. 20% ПДВ - 865 830.00 грн. (вісімсот шістдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять гривень 00 копійок).

Згідно п.п.4.1., 4.3. розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару, але не раніше реєстрації податкової накладної. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті; поступає на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору поставка товарів здійснюється партіями, не пізніше 30 календарних днів з дня отримання постачальником заявки замовника. При поставці товару оформлення товарно-транспортної накладної є обов`язковим. Місце поставки (передачі) товарів: м. Львів, вул. Залізнична, 1-А, склад замовника. Умови поставки СРТ згідно ІНКОТЕРМС-2010.

Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що уразі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

17.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр поставило Приватному акціонерному товариству Львівський Локомотиворемонтний завод товар згідно видаткової накладної №23 від 17.08.2018 року на загальну суму 1 340 640,00 грн., а саме:

- Втулка циліндра 14Д40.36спч-1 - 24 шт.;

- Днище кришки циліндра 11Д40.78.20.01 - 24 шт.;

- Клапан випускний 11 Д40.84.1сб-4 - 96 шт.;

- Сухар 30Д84.05-5 - 96 шт.;

- Ковпачок 40Д84.02 - 96 шт.;

- Гідроштовхач 40Д91.4сб - 96 шт.;

- Стойка з кришками 30Д91.2сб8 - 24 шт.;

- Втулка 30Д91.20.6 - 48 шт.;

- Втулка направляюча в зборі 11Д40.78.7сб - 96 шт.

Представник відповідача отримав обладнання на підставі довіреностей №780, 781 від 17.08.2018 р., виданих на ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Залізничним РВГУДМС України у Львівській області 20.02.2013р.).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору підтверджується також наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною Форми №1-ТН №17/08 від 17.08.2018 р., згідно якої товар був поставлений автомобільним транспортом МАN (державний номер НОМЕР_2 ), за маршрутом перевезення - м.Берислав, вул.Введенська, 73 (пункт навантаження), розвантаження - м. Львів, вул. Залізнична, 1-А. Дана товарно-транспортна накладна підписана та скріплена печатками сторін у справі (зі сторони постачальника Феоксітов М.В. та зі сторони замовника Равська ОСОБА_3 М.).

Позивачем у відповідності до вимог ПК України за правилом першої події , було складено податкову накладну №3 від 17 серпня 2018 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 10 вересня 2018 року за №9191889647.

Позивачем було виставлено для відповідача рахунки на оплату по договору №ВЗК-013/18 від 13.04.2018 р., а саме: №28 від 14.06.2018 р. на суму 1 212 864,00 грн., №29 від 20.06.2018 р. на суму 127 776,00 грн., №36 від 17.08.2018 р. на суму 1 340 640,00 грн.

Відповідачем здійснено часткові оплати на загальну суму 440 640,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №8191 від 11.10.2018 р. на суму 340 640,00 грн. та №8283 від 17.10.2018 р. на суму 100 000,00 грн.

У зв`язку із несплатою за поставлений товар у сумі 900 000,00 грн., позивач звернувся до відповідачі з претензію за вих. №6 від 31.01.2019 р. з проханням перерахувати суму заборгованості, яка фактично складає 900 000,00 грн. Як убачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства Укрпошта , поштове відправлення 04.02.2019 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м. Львів, індекс - 79018). 04 лютого 2019 року поштове відправлення було вручено особисто. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, відтак, станом на момент прийняття рішення (11.06.2019 року) у відповідача існує заборгованість з оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №23 від 17.08.2018 року на загальну суму 900 000,00 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовані.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 900 000,00 грн. основного боргу, 72789,04 грн. пені, 12131,51 грн. три проценти річних, 62 820,00 грн. інфляційних нарахувань, а також 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Висновки суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки №ВЗК-013/18 від 13.04.2018 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору підтверджується видатковою накладною №23 від 17.08.2018 року на загальну суму 1 340 640,00 грн., товарно-транспортною накладною Форми №1-ТН №17/08 від 17.08.2018 р., згідно якої товар був поставлений автомобільним транспортом МАN (державний номер НОМЕР_2 ), за маршрутом перевезення - м.Берислав, вул.Введенська, 73 (пункт навантаження), розвантаження - м. Львів, вул. Залізнична, 1-А. Дана товарно-транспортна накладна підписана та скріплена печатками сторін у справі (зі сторони постачальника Феоксітов М.В. та зі сторони замовника ОСОБА_2 ).

Відповідачем здійснено часткові оплати на загальну суму 440 640,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №8191 від 11.10.2018 р. на суму 340 640,00 грн. та №8283 від 17.10.2018 р. на суму 100 000,00 грн.

Проте, на час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, оплата основного боргу повністю відповідачем не проведена, у зв`язку з чим наявна заборгованість у сумі 900 000,00 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу у розмірі 900 000,00 грн. не заперечив, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучив.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 900 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, 3% річних та пені суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3. договору сторони погодили, що уразі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 72 789,04 грн., 3% річних в сумі 12 131,51 грн., інфляційні в сумі 62 820,00грн.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що пеню в сумі 72 789,04 грн., 3% річних в сумі 12 131,51 грн., інфляційні в сумі 62 820,00 грн. нараховано правильно.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1 047 740,55 грн., з яких 900 000,00 грн. основного боргу, 72 789,04 грн. пені, 12 131,51 грн. три проценти річних та 62 820,00 грн. інфляційних нарахувань.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 000,00 грн. надано: договір про надання правової допомоги №10 від 16.04.2019 р.; ордер серія ВС №1000355; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000168 від 30.01.2015 р.; копію додаткової угоди № 1 від 18.04.2019 р. до договору про надання правової допомоги №10 від 16.04.2019 р.; копію рахунку №1 від 16.04.2019 р.; копію рахунку №2 від 18.04.2019 р.; копію рахунку №3 від 20.05.2019 р.; копію рахунку №4 від 03.06.2019 р.; копію платіжного доручення №1273 від 16.04.2019 р. на суму 2 000,00 грн.; копію платіжного доручення №1282 від 19.04.2019 р. на суму 3 000,00 грн.; копію платіжного доручення №1306 від 20.05.2019 р. на суму 2 000,00 грн.; копію платіжного доручення №1327 від 07.06.2019 р. на суму 2 000,00 грн.

Ознайомившись з вищезазначеними доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 716,12 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 549, 599, 611, 612, 625-626, 627-629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 13, 74, 77-78, 79, 86, 126, 129, ч.9 ст.165, ст.ст 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівський Локомотиворемонтний завод (79018, Львівська область, м.Львів, вул.Залізнична, буд.1-А; ідентифікаційний код 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехцентр (юридична адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Залізнична, буд.92, офіс 65; поштова адреса: 03115, м.Київ, вул.Михайла Котельникова, 45-В, ідентифікаційний код 39118200) 900 000,00 грн. основного боргу, 72 789,04 грн. пені, 12 131,51 грн. три проценти річних, 62 820,00 грн. інфляційних нарахувань, 15 716,12 грн. судового збору, 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 21.06.2019 року.

Суддя Сухович Ю.О.