Рішення

від 18.06.2019 по справі 923/271/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року Справа № 923/271/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг", м. Каховка Херсонської області

про стягнення 329 485,73 грн за договором транспортно-експедиторського обслуговування

за участю представників сторін:

від позивача: уповноважений представник Присяжний В. А.;

від відповідача: уповноважений представник Мозговий А. В.

Позивач 09.04.2019 року звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 329485,73 грн. в якості суми заборгованості за договором № 15/10-18 від 15.10.2018 року про тарнспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, з урахуванням інфляційних втрат, процентів за користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.04.2019 відкрито провадження у справі. Призначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Посилається на те, що станом на дату розгляду справи не отримав весь пакет документів, передбачених умовами договору, тому відсутні правові підстави стягнення боргу за договором, а також інфляційних, процентів за користування коштами та пені. Також заперечував проти стягнення з нього 75000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні 11.06.2019 р. оголошувалась перерва до 18.06.2019 р., після чого розгляд справи було продовжено.

В судовому засіданні 18.06.2019 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

встановив:

15 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАММЛЕР Україна (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Грін Тім Трейдинг (замовник, відповідач) було укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - договір).

За умовами договору експедитор за плату і за рахунок замовника виконує або організовує виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів замовника автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Договором визначено, що умови перевезення визначаються умовами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція) та іншими нормативними актами України у відповідності до умов перевезення.

Відповідно до статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (до якої Україна приєдналась 01.08.2006) ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору

Сторони уклали замовлення на перевезення вантажів Відповідача у міжнародному сполученні:

-№ BUTT 4220 від 24.10.2018 р. на суму 3700 ЄВРО, за маршрутом Херсонська обл., м. Каховка - Велика Британія, на автомобілі з дз ВТ3691В1/ НОМЕР_1

-№ BUTT 4517 від 09.11.2018 р. на суму 2800 ЄВРО, за маршрутом Херсонська обл., м. Каховка- Нідерланди, на автомобілі з дз НОМЕР_2 / НОМЕР_3

-№ BUTT 4518 від 12.11.2018 р. на суму 3800 ЄВРО, за маршрутом Херсонська обл., м. Каховка - Велика Британія, на автомобілі з дз НОМЕР_4 / НОМЕР_1

Факт розвантаження/отримання вантажу підтверджується відміткою вантажоотримувача у графі 24 міжнародних транспортних накладних - CMR №№ б/н (отримувач Нідерланди), 0977265 та 1065182.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Для міжнародних перевезень використовується товарно-транспортна накладна міжнародної форми (CMR).

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Вимоги до вантажної накладної передбачені статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акту №74-1810-023 від 31.10.2018 р. - 118505,80 грн. (а.с.28), акту №74-1811-005 від 15.11.2018 р. - 88052,70 грн. (а.с.30), акту №74-1811-018 від 19.11.2018 р. - 119665,00 грн. - на загальну суму 326223,50 грн. - позивач надав послуги відповідачу; в актах зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має. Суд звертає увагу сторін, що на актах стоять підписи та печатки експедитора та замовника.

За умовами п.5.2.1. договору оплата послуг проводиться протягом 30 календарних днів з дати розвантаження вантажу у пункті призначення за курсом НБУ на дату розвантаження.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не надано доказів оплати вищевказаних послуг за договором, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 326223,50 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Посилаючись на умови п.5.7. договору, позивач просить стягнути з відповідача 3262,23 грн. пені, оскільки строки оплати рахунків настали 30.11.2018 р., 15.11.2018 р. та 19.12.2018 р.

Умовами п.5.2. договору передбачено, що оплата послуг експедитора за кожну окрему ТЕП здійснюється замовником шляхом банківського переказу коштів на рахунок експедитора за умови належного виконання експедитором ТЕП та надання експедитором замовнику усіх оригіналів документів , зазначених у п.5.6. договору.

На підтвердження направлення оригіналів документів, зазначених у п.5.6. договору, позивач надав експрес-накладні Нової пошти №59000381911187 від 28.11.2018 р., №59000378121528 від 13.11.2018 р., №59000384223386 від 07.12.2018 р.

Суд погоджується з позицією відповідача і вважає, що вищезазначені докази є неналежними, оскільки одержувачем в них зазначено ТОВ Грін Тім , тобто інша юридична особа, а не відповідач.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано доказів надання замовнику усіх оригіналів документів, зазначених у п.5.6. договору, що унеможливлює встановити дату відліку нарахування пені, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення пені з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничі послуги в сумі 75000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність - договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1).

Згідно приписів статті 15 ГПК України - суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першою - шостою статті 126 ГПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданого стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Представник позивача надав до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги №27/11/18 від 27.11.2018 р., платіжне доручення №9033 від 15.01.2019 р. на суму 75000,00 грн. У відповіді на відзив (а.с.11-113) надано опис виконаних та таких, що будуть виконані надавачем правової допомоги робіт. Враховуючи, що Договір про надання правової допомоги укладено між позивачем та Адвокатським об`єднанням Фідея , із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву складала адвокат Адвокатського об`єднання Фідея Задворна Н.М., в судових засіданнях був присутній адвокат Присяжний В.А., який до адвокатського об`єднання немає ніякого відношення, відповідь на відзив також надано адвокатом Присяжним В.А., з огляду на опис та вартість робіт: усні консультації без вивчення документів - 6000,00 грн.; консультація усна з вивченням документів - 10000,00 грн.; надання письмової правової інформації, надання письмової консультації/роз`яснення з правових питань - 12000,00 грн.; моніторинг та узагальнення судової практики в подібних спорах - 5000,00 грн.; складання та подання позову - 2000,00 грн.; складання та подання відповіді на відзив - 1000,00 грн.; складання та подання усіх інших процесуальних документів в наступних інстанціях - 29000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях - 10000,00 грн., - суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат, суд, застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, враховуючи письмові заперечення відповідача, дійшов висновку, що вказаним критеріям відповідає сума, яка дорівнює 1000,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 238 ГПК України, зміст п.58 рішення у справі Серявін та ін. проти України щодо тлумачення належного обґрунтування рішення, заперечення відповідача судом відхиляються як такі, що не спростовують доказів позивача та не входять в предмет доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст..129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг" (ЄДРПОУ 37431644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 35007717) 326223,50 грн. заборгованості за договором, 1000,00 грн. витрат на правову допомогу та 4893,35 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 21.06.2019р.

Суддя В.В.Литвинова