Постанова

від 10.09.2019 по справі 923/271/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/271/19 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.

суддів: Принцевської Н.М.., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання - Соловйова Д.В.

представники учасників справи :

Від ТОВ "Заммлер Україна" - Задворна Н.М., ордер серія АА № 1002221 від 09.07.19;

Представник ТОВ "Грін Тім Трейдинг" у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.06.2019 року (суддя Литвинова В.В.)

у справі № 923/271/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР УКРАЇНА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг»

про стягнення 329 485,73 грн за договором транспортно-експедиторського обслуговування

(ухвалене суддею Литвиновою В.В. 18.06.2019., о 15-17 год. у приміщенні господарського суду Херсонської області, м. Херсон, повний текст складено 21.06.19)

В судовому засіданні 10.09.19 року згідно з ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг» , в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР Україна» грошові кошти у розмірі 329 485, 73 грн. в якості суми заборгованості за Договором з урахуванням інфляційних витрат, процентів користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов`язків за договором в частині оплати наданих послуг за договором про транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 15 жовтня 2018 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.06.2019 року (суддя ОСОБА_1 .В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР УКРАЇНА» - задоволено частково, стягнуто суму основної заборгованості 326223,50 грн., 1000 грн. витрат на правничу допомогу, 4893,35 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що позовні вимоги про стягнення основного боргу правомірні, однак строк нарахування пені визначити неможливо з огляду на ненадсилання позивачем відповідачу повного пакету документів за договором. Вирішуючи питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд, застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, враховуючи письмові заперечення відповідача, дійшов висновку, що вказаним критеріям відповідає сума, яка дорівнює 1000,00 грн.

15.07.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг» (вх. №2645/19) на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.06.2019 року у справі №923/271/19, в якій останній просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА" 326 223,50 грн. заборгованості за договором, 1000.00 грн. витрат на правову допомогу та 4893.35 грн. судового збору, та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема порушено вимоги ст. ст. 2, 13-14, 73-74, 76-77, 236-238 ГПК України, неправильно застосовано норми ст. 525-526, 530, 610. 613, 629, 920, 929 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України, ст. 174. 193. 220 Господарського кодексу України - далі ГК України. Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Женева.

Так, скаржник зазначає, що пунктом 5.2. та підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. Договору визначено, що оплата послуг ЕКСПЕДИТОРА за кожну окрему ТЕП здійснюється Замовником шляхом банківського переказу коштів на рахунок Експедитора за умови належного виконання Експедитором ТЕП та надання (повернення) Експедитором Замовнику усіх оригіналів документів, зазначених у п.5.6. цього Договору, у наступні строки:

5.2.1. Оплата послуг проводиться протягом 30 (Тридцяти) календарних днів з дати розвантаження вантажу у пункті призначення, за курсом НБУ на дату розвантаження.

Таким чином, пунктом 5.2. Договору одночасно встановлюється 2 (дві) обов`язкові умови (події) при повному виконанні (настанню) яких, наступає строк оплати.

Підпункт 5.2.1. пункту 5.2. Договору лише доповнює п. 5.2. Договору терміном, протягом якого, при умові настання подій (обставин) зазначених в п.5.2., 5.6 Договору, можливо виконання зобов`язання без прострочення.

Апелянт зауважує, що ЕКСПЕДИТОРОМ (Позивачем), станом на подання цієї апеляційної скарги, не було повністю виконанні вищезазначені обов`язки (умови Договору) щодо надання оригіналів документів, зазначених у п.5.6 Договору відповідачу (апелянту).

Тому, враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також положення Договору - строк оплати за надані послуги з перевезення вантажів ще не настав.

Скаржник посилається на абзаци 7-10 сторінки 4 Оскаржуваного рішення та зазначає, що судом вірно встановлено строк оплати послуг, передбачений п.5.2. Договору, відсутність факту вручення Відповідачу оригіналів документів зазначених у п.5.6. Договору та неналежність доказів наданих позивачем, а також неможливість встановлення дати відліку нарахування пені (фактично, у зв`язку з ненастанням строку оплати),

У той же час, не зважаючи на ненастання строку оплати за Договором, суд безпідставно стягнув вартість послуг з Відповідача за Договором.

При чому, на думку апелянта, обґрунтовуючи стягнення суми основної заборгованості з Відповідача, суд неправильно застосовував норми матеріального права, зокрема ст. 920 ЦК України, Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Женева, 19 травня 1956 року (до якої Україна приєдналась 01.08.2006), далі - Конвенція, які регулюють відносини перевезення вантажів, а не транспортного експедирування.

Оскільки договір транспортного експедирування (ст.929 ЦК України), за своєю правовою природою, є ширшим і встановлює обов`язок експедитора виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, у тому числі, укладення від імені клієнта договору перевезення вантажу, тощо. А отже, норми ст. 920 ЦК України. Конвенції, розповсюджуються на відносини експедитора та кінцевого перевізника.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №923/271/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Тім Трейдинг на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.06.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погоджується та просить залишити рішення без змін, зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, хоча нарікань щодо виконаних послуг від нього не надходило. Позивач наголошує, що оригінали актів, підписані відповідачем , були повернуті позивачу, отже роботи прийняті.

В судове засідання не з`явився представник відповідача. Про час, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, підстави неявки представника відповідача суду не повідомлені.

Суд відкладає розгляд справи в разі, якщо неявка представника перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою, зокрема, Єдиного державного реєстру судових рішень.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо в даному випадку, коли саме ТОВ "Грін Тім Трейдинг"було подано апеляційну скаргу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, відкладення судового розгляду є правом, а не обов`язком суду, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника апелянта за наявними в ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні в них докази, відповідність викладених у оскаржуваному рішенні суду висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 15 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР Україна» (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг» (замовник, відповідач) було укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - договір).

За умовами договору експедитор за плату і за рахунок замовника виконує або організовує виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів замовника автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідно до п.4.1. Договору замовник зобов`язаний надавати та виписувати експедитору для здійснення ТЕП наступі документи: а) письмові заявки на перевезення вантажу; б) документи, що свідчать про визначені властивості вантажу;в)міжнародні товарно-транспортні накладі типової форми, СМК; г) дані щодо юридичних або фізичних осіб, яким необхідно передати вантаж; д)при необхідності - довіреність для виконання Експедитором своїх обов`язків по Договору; е)додаткові документи, щодо організації перевезення на вимогу Експедитора.

У розділі 4.2. Договору сторони погодили обов`язки експедитора, згідно яких експедитор зобов`язаний організувати перевезення вантажів Замовника відповідно до письмових Заявок. У разі ненадання Замовником необхідної та вичерпної інформації стосовно організації перевезення та характеристик вантажу, Експедитор вправі не приступати до виконання своїх обов`язків у відповідності з даним Договором. Укладати договори перевезення з Виконавцями на умовах, які забезпечують виконання Заявки Замовника. У випадку порушень відповідності кріплення й укладання вантажу, доводити до відома Замовника, указувати відправникові на неправильне укладання й кріплення вантажу, а також робить відповідні записи в СМК, якщо відправник вантажу не виконав вимоги водія по зміні укладання й розміщення вантажу. Здійснювати консультування Замовника з питань підвищення ефективності перевезень за рахунок вибору раціональних маршрутів, зниження (матеріальних, фінансових та ін.) витрат Замовника. Дотримуватися вказівок Замовника: якщо вказівка Замовника заважає економічній і безпечній доставці вантажу, Експедитор повинен негайно звернути на це увагу Замовника. Якщо Замовник повторює свою вказівку, Експедитор виконує Заявку з віднесенням усіх ризиків на рахунок Замовника. Негайно інформувати Замовника усіма доступними засобами про будь-які відхилення від оговорених у Заявці умов, а також про всі проблеми: відмову від Заявки, затримки, ушкодження, аварії - які виникають у процесі здійснення навантаження, транспортування, розвантаження, проходженні митних процедур на кордоні, і які перешкоджають виконанню ТЕП.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору розмір оплати транспортно-експедиційких послуг встановлюється у сумі, що включає у себе вартість провізної плати і винагороди, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов`язаних з організацією та здійсненням транспортно експедиційних послуг, визначається за взаємною згодою Сторін і фіксуються у Заявці. Розмір оплати ви.-качається на підставі чинних ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги та може змінюватись відповідно до зміни кон`юнктури ринку транспортно-експедиційних послуг і цін на паливно-мастильні матеріали (ПММ). У разі зміни розцінок і тарифів Сторони узгоджують вартість транспортно- експедиційних послуг та відображають їх у Заявці.

Оплата послуг Експедитора за кожну окрему ТЕП здійснюється Замовником шляхом банківського переказу коштів на рахунок Експедитора за умови -належного виконання Експедитором ТЕП та надання Експедитором Замовнику усіх оригіналів документів, зазначених у п. 5.6 Договору у наступні строки:

Оплата послуг проводиться, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати розвантаження вантажу у пункті призначення, за курсом НБУ на дату розвантаження (п.5.2.1 Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору всі штрафні санкції зазначені в договорі підлягають оплаті стороною, яка допустила порушення, в національній валюті за курсом НБУ протягом п`яти банківських днів з моменту отримання стороною оригіналу рахунку-фактури та мотивованої претензії, якщо на претензію не було надано мотивованого заперечення.

Згідно п. 5.6. Договору По закінченню перевезення сторони обмінюються оригіналами документів: рахунків, актів наданих послуг, товаро-транспортних накладних , податкових накладних у термін, що не перевищує 14 календарних днів з моменту виконання ТЕП , якщо менший термін не встановлений законодавством.

В п. 5.7. Договору сторони погодили, що за прострочення оплати рахунків Експедитора, Замовник оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення оплати, але не більше 1% від розміру заборгованості.

Відповідачем заперечується факт виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором щодо надання оригіналів документів , зазначених у п.5.6 Договору.

Господарським судом вірно встановлено, що на виконання умов договору Сторони уклали замовлення на перевезення вантажів Відповідача у міжнародному сполученні:

-№ BUTT 4220 від 24.10.2018 р. на суму 3700 ЄВРО, за маршрутом Херсонська обл., м. Каховка - Велика Британія, на автомобілі з дз ВТ3691В1/ВТ7939ХР

-№ BUTT 4517 від 09.11.2018 р. на суму 2800 ЄВРО, за маршрутом Херсонська обл., м. Каховка- Нідерланди, на автомобілі з дз АА4974ТВ/АА0109ХТ

-№ BUTT 4518 від 12.11.2018 р. на суму 3800 ЄВРО, за маршрутом Херсонська обл., м. Каховка - Велика Британія, на автомобілі з дз ВТ3691ВІ/ВТ7939ХР

Факт розвантаження/отримання вантажу підтверджується відміткою вантажоотримувача у графі 24 міжнародних транспортних накладних - CMR №№ б/н (отримувач Нідерланди), 0977265 та 1065182, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Судом також встановлено, що відповідно до акту №74-1810-023 від 31.10.2018 р. - 118505,80 грн. (а.с.28), акту №74-1811-005 від 15.11.2018 р. - 88052,70 грн. (а.с.30), акту №74-1811-018 від 19.11.2018 р. - 119665,00 грн. - на загальну суму 326223,50 грн. - позивач надав послуги відповідачу; в актах зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має. На актах стоять підписи та печатки експедитора та замовника.

Встановивши, що відповідачем не надано доказів оплати вищевказаних послуг за договором, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 326223,50 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду, з огляду наступного.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 929 ЦК України, частиною першою статті 316 ГК України та частиною першою статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актам (частина 3 статті 929 ЦК України).

Частиною першою статті 930 ЦК України та частиною другою статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Як встановлено у ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторською діяльністю є підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів, а транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Вимоги до вантажної накладної передбачені статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Відповідно до акту №74-1810-023 від 31.10.2018 р. - 118505,80 грн. , акту №74-1811-005 від 15.11.2018 р. - 88052,70 грн., акту №74-1811-018 від 19.11.2018 р. - 119665,00 грн. - на загальну суму 326223,50 грн., оригінали яких оглянуто судом апеляційної інстанції в судовому засіданні, позивач надав відповідачу послуги з міжнародного автоперевезення та транспортно-експедиційних послуг по території України.

Судова колегія звертає увагу, що в актах зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має. Вказані акти підписані замовником та виконавцем та скріплені печатками сторін. Зауважень до вказаних актів ані замовником, ані виконавцем не зазначено.

Матеріали справи містять копії транспортних накладних (СМR - CMR №№ б/н (отримувач Нідерланди), 0977265 та 1065182 (оригінали оглянуто судом апеляційної інстанції в судовому засіданні) підтверджується факт розвантаження/отримання вантажу. Їх відповідність відповідачем не оскаржується.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів оплати вищевказаних послуг за договором, вказана обставина відповідачем не заперечується, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що наявні підстави для стягнення з відповідача 326223,50 грн.

З приводу аргументів скаржника, що позивачем не виконано своїх зобов`язань передбачених п.5.6. Договору щодо передачі оригіналів документів колегія суддів зазначає, що в Договорі №15/10-18 не передбачено оформлення передачі документів певним окремим документом, а тому відхиляє доводи скаржника про відсутність підтвердження їх надання позивачем, адже під час розгляду даної справи суд встановив факт надання ТОВ Заммлер Україна послуг передбачених договором, їх прийняття відповідачем без зауважень.

Крім того, судова колегія наголошує про відсутність в матеріалах справи письмових вимог відповідача про надання оригіналів відповідних документів з моменту отримання вантажу до моменту отримання претензії про неоплату послуг.

Частинами 1, 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозв`язок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.

З огляду на зазначене, а також враховуючи наявність в матеріалах справи копій підписаних актів виконаних робіт, копій відповідних CMR, копії заявок, рахунки, посилання відповідача на неналежне виконання позивачем умов договору та ненадання оригіналів документів судовою колегією до уваги не приймаються.

Таким чином, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про ненастання строку виконання зобов`язань з оплати наданих послуг.

Щодо доводів апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою - шостою статті 126 ГПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги №27/11/18 від 27.11.2018 р., платіжне доручення №9033 від 15.01.2019 р. на суму 75000,00 грн..

Як вбачається з опису вартості робіт правнича допомога складається з наступного: усні консультації без вивчення документів - 6000,00 грн.; консультація усна з вивченням документів - 10000,00 грн.; надання письмової правової інформації, надання письмової консультації/роз`яснення з правових питань - 12000,00 грн.; моніторинг та узагальнення судової практики в подібних спорах - 5000,00 грн.; складання та подання позову - 2000,00 грн.; складання та подання відповіді на відзив - 1000,00 грн.; складання та подання усіх інших процесуальних документів в наступних інстанціях - 29000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях - 10000,00 грн..

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. згідно приписів ст.126 ГПК України, застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат по даній справі.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, судова колегія дійшла висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім Трейдинг»

залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 18.06.2019 року у справі № 923/271/19 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 16 вересня 2019 року

Головуючий А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська