Постанова

від 24.07.2007 по справі 39/272-06(16/39(32/83(н10/87))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/272-06(16/39(32/83(Н10/87))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2007                                                                    Справа № 39/272-06(16/39(32/83(Н10/87))  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л. О. (доповідач)    

суддів: Бахмат Р. М, Євстигнеєва О. С.

Секретар судового засідання Ролдугіна Н. В.     

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 12.07.2007 року:  

прокурор: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;   

від позивача: Омельченко Г.Г. представник, довіреність №5  від 02.06.07;

від відповідача-1: Іосипова О.О. представник, довіреність №21/3/35  від 05.06.07;

від відповідача-2: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;   

від третьої особи: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року у справі № 39/272-06(16/39(32/83(Н10/87))

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

     відповідача-2: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

   третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

 за участю Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі відповідачів

про визнання права власності

                                          В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2005 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД"  до відповідачів про  визнання недійсною  ліквідації ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ» та визнання за ТОВ «Укр Ант Консалтінг ЛТД»права власності на 3/5 частини цілісного майнового комплексу ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ»із займаними приміщеннями корисною площею 11 086,3 м2, загального користування - 1 705,6 м2, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна,33.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2005 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2005 року  скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2005 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2005 року; справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

          При новому розгляді справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року (головуючи суддя: Ліпинський О. В., судді: Примак С. А., Манько Г. В.) в задоволені позову відмовлено.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача –визнати недійсною ліквідацію Закритого акціонерного товариства «Готель «Дніпропетровськ». Скаржник зазначає, що всупереч пункту «ї»частини 5 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»та пункту «к»статті 12 Статуту ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ»рішення  щодо складу ліквідаційної комісії від ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ»не приймалося загальними зборами акціонерів. Зважаючи на ту обставину, що ліквідаційна комісія, створена за наслідками  неправомірних дій голови Комітету комунальної власності міста Дніпропетровська та директора ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ», є незаконною, слід вважати, що неправомірними також є  і дії, що вчинені створеною ліквідаційною комісією щодо ліквідації товариства. Посилаючись на статтю 19 Конституції України та на Положення про Комітет комунальної власності, скаржник вважає, що Комітет комунальної власності  взагалі безпідставно взяв участь у роботі ліквідаційної комісії ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ»; посилаючись на частину 19 статті 8 Закону України «Про підприємництво» та частину 2 статті 20 Закону України «Про господарські товариства», скаржник вказує, що ЗАТ «Готель»Дніпропетровськ»був ліквідований без ліквідаційного балансу, що суттєво порушує права позивача, який був акціонером І ліквідованого господарського товариства. При ліквідації ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ»були порушені вимоги норм частини 1 статті 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», статті 8, 9, 55 Конституції України, статті 4, 5, 6 Цивільного кодексу УРСР, статті 3, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 20 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського кодексу України, статті 55 Закону України «Про власність». Скаржник вважає, що висновок суду щодо того, що позивач звернувся 30.06.2006 року, тобто поза межами  строку позовної давності, протирічать  матеріальним та процесуальним нормам права, оскільки позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області  із вимогою визнати ліквідацію ЗАТ «Готель «Дніпропетровськ»недійсною ще 03.07.2002 року і уточнення 30.05.2006 року не змінили суті позовних вимог і не вплинули на чинність вимог про визнання ліквідації недійсною, заявленою ще у 2002 році.

  Управління комунальної власності Дніпропетровської міськради у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що процедура ліквідації Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ” здійснювалося відповідно до рішень арбітражного суду Дніпропетровської області від 26.05.2000 року у справі № Д/10-3, від 27.07.2000 року у справі № А14/5-2000 та ухвал арбітражного та господарського суду від 21.08.2000 року та 14.03.2002 року у вказаних справах.

Дніпропетровська  міська рада та прокурор Дніпропетровської області не скористалися своїм процесуальним правом на участь у засіданні  суду апеляційної інстанції, що відбулося 12.07.2007 року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний  господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав:

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 26.05.2000 року у справі № Д10-3 визнано недійсним договір купівлі –продажу цілісного майнового комплексу готелю “Дніпропетровськ”, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Леніна,33, від 08.06.1995 року  №103-АР, укладеного між продавцем - комітетом комунального майна м. Дніпропетровська та покупцем –організацією орендарів  орендного  підприємства готельного господарства м. Дніпропетровська  

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської  міської ради народних депутатів №400 від 20.04.1995року “Про приватизацію готелю “Дніпропетровськ”.

Визнано недійсним свідоцтво про власність на цілісний майновий комплекс готелю “Дніпропетровськ” № 339 від 22.09.1995 року( т.1 а.с. 50-52).

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 27.07.2000 року у справі № А14/5-2003,  з урахуванням ухвали від  21.08.2000 року у цій справі, скасовано державну реєстрацію Закритого  акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ”, визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію акціонерного товариства та  призначена ліквідаційна комісія Закритого акціонерного товариства  “Готель “Дніпропетровськ” у складі Комітету  комунального  майна м. Дніпропетровська та Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ”( т. 1 а.с. 53,54).

Наказом голови Комітету комунального майна м. Дніпропетровська та  директора Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ”  № 54 від 28.08.2000 року створена ліквідаційна комісія  у складі керівників та працівників   акціонерного товариства  та комітету.

Актом ліквідаційної комісії без номера  і дати затверджений  ліквідаційний баланс Закритого  акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ” станом на 01.01.2002 року  та вирішено ліквідувати товариство та виключити його з державного реєстру.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 14.03.2002 року  у справі А14/5-2000 затверджено ліквідаційний баланс.

Матеріалами справи встановлено, що  на момент  ліквідації позивачу в  Закритому акціонерному товаристві   “Готель “Дніпропетровськ” належало 9679 простих іменних акцій, що складає 67,87 голосів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004  у справі № 1-10/2004  акціонер   може захищати свої права  та охоронювані законом інтереси шляхом звернення  до суду  у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним  товариством, учасником якого він є,  органами чи іншими акціонерами цього товариства .

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укр Ант Консалтінг ЛТД”, як акціонер Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ”,  звернулось до господарського суду  з позовом про визнання недійсною ліквідації Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ”.

В силу статті 41 Закону України “Про господарські товариства ( в редакції Закону України від 23.12.1997 року № 769/97-ВР) вищим органом  акціонерного товариства є загальні збори товариства, у яких мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості  та класу акцій, власниками яких вони  є.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать повноваження щодо прийняття рішення про припинення  діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Такі повноваження  не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до ст.ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими   для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 17.06.2005 року та рішення господарського суду  Дніпропетровської області  від 22.05.2005 року  у цій справи та передаючи справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області,  Вищий господарський суд України у постанові від  22.11.2005 року  ( т.7 а.с. 66-72)  зазначив, що призначення ліквідаційної комісії та дії, пов'язані з її роботою проводяться господарським судом виключно в межах процедури банкрутства на підставі Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .   У решті випадків, тобто коли господарськими судами розглядаються справи про скасування державної реєстрації підприємств, визнання недійсними їх установчих документів чи рішень про їх створення, а також ліквідацію підприємств, і приймаються відповідні судові акти, здійснення усіх заходів, пов'язаних з ліквідацією підприємства, здійснюється відповідно до законодавства. Прийняття рішення про призначення ліквідаційної комісії і затвердження ліквідаційного балансу акціонерного товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Як зазначено в постанові матеріалами справи встановлено, що ліквідаційна  комісія Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ” була створена за спільним наказом директора Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ” та голови Комітету комунального  майна Дніпропетровської міської ради від 28.08.2000 року № 54. Рішення з питань призначення ліквідаційної комісії і затвердження ліквідаційного балансу акціонерного товариства  загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства  “Готель “Дніпропетровськ” не приймалися. При розгляді справи господарські суди не врахували викладені вище вимоги закону.

Приймаючи оскаржуване рішення,  місцевий господарський суд не врахував зазначеної вказівки касаційної інстанції та викладених вище вимог закону, неправильно застосував норми матеріального права.

З огляду на викладене  призначення ліквідаційної комісії здійснено з порушенням чинного законодавства –Закону  України “Про господарські товариства”.

Таким чином ліквідація товариства проведена  нелегітимною ліквідаційною комісією.

Як зазначено в вищенаведеній постанові Вищого господарського суду України  фактичними матеріалами справи встановлено,  що рішення загальних зборів акціонерів по питанню затвердження ліквідаційного балансу загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ” не  приймалося. Відповідно до ст. 8 Закону України “Про підприємство” скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного  балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством.

Оскільки ліквідаційний баланс складений і затверджений з порушенням наведених норм законодавства, ліквідація та скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності –Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ”  здійснено з порушенням Законів України “Про господарські товариства” та “Про підприємство”.

За таких обставин ліквідація Закритого акціонерного товариства  “Готель “Дніпропетровськ” повинна бути визнана недійсною.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції  дійшов необґрунтованого висновку про пред'явлення позивачем позовної вимоги про визнання недійсною ліквідації Закритого акціонерного товариства “Готель “Дніпропетровськ” поза  межами строку позовної давності –30.06.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи вимога позивача про визнання недійсною ліквідації  Закритого акціонерного товариства  “Готель “Дніпропетровськ” містилася у позовній заяві позивача, поданій до  господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2002 року, провадження за якою порушено судом 05.07.2002 року.

Згідно з Постановою Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 року ( з наступними змінами) “Про судове рішення”  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги   цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення прийнято господарським  судом з неправильним застосуванням норм матеріального  права, порушенням  норм процесуального права, висновок суду щодо пропуску позовної давності не відповідає  дійсності, в зв'язку з чим рішення господарського суду  підлягає скасуванню.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає за необхідне на підставі рішення  Дніпропетровської міської ради від 25.04.2007 року № 27/14 змінити  найменування відповідача 1.

З урахуванням викладеного та  керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

                                        ПОСТАНОВИВ:

      Змінити найменування відповідача 1 з Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради на Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД", м. Дніпропетровськ задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року у справі № 39/272-06(16/39(32/83(Н10/87)) скасувати.

      Прийняти нове рішення.

     Визнати недійсною ліквідацію Закритого акціонерного товариства  “Готель “Дніпропетровськ”.

          Головуючий суддя                                                                  Л. О. Лотоцька

          Суддя                                                                                       Р. М. Бахмат

          Суддя                                                                                      О. С. Євстигнеєв