Постанова

від 24.07.2007 по справі 14/199-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/199-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2007                                                                                                     Справа № 14/199-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: Підберезний О.А.- предст., дов.№4/11-07 від 21.01.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  08.05.2007 року  у справі № 14/199-07

     за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Гастрономія” (м. Дніпропетровськ)

                 до: Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

                 про: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 травня 2007 року у справі №14/199-07 (суддя Панна С.П.) був задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю „Гастрономія” (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про визнання права власності самовільно переобладнані та побудовані приміщення, які розташовані по вул. Косіора, 48 у м. Дніпропетровську і визнано за позивачем право власності на: павільйон літ. Б-1 (І поверх) (площа 39,7 кв.м., допоміжна площа 39,7 кв.м.); в літ. А-5 приміщення № 66А літ. І (площа 462,6 кв.м., основна площа 312,2 кв.м., допоміжна площа 150,4 кв.м.); приміщення № 66 (площа 200,8 кв.м., основна площа 141,1 кв.м., допоміжна площа 59,7 кв.м.); підвал позиції І, 25, 29, 32, 33 (площа 243,2 кв.м.); ґанок літ. а3 (площа 12,4 кв.м.); ґанок літ. а4 (площа 16,9 кв.м.); ґанок літ. а5 (площа 3,2 кв.м.); ґанок літ. а6 (площа 5,8 кв.м.); приямки літ. а8 –аІІ (площа 5,8 кв.м.); вхід у підвал літ. а-1 (площа 7,2 кв.м.); ґанок літ. б (площа 0,5 кв.м.); огорожу № 1 (площа 43,1 кв.м.); декоративну споруду № 2.(площа 2,8 кв.м.); огорожу № 3 (площа 0,5 кв.м.); мостіння літ. ІІ (площа 227,4 кв.м.), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 48, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2007 року по справі №14/199-07 в повному обсязі і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивач не звертався до Дніпропетровської міської ради щодо визнання права власності на спірний об'єкт, тому спору між сторонами не виникло і міська рада не порушувала права і охоронювані інтереси позивача. Крім того, у позивача відсутній дозвіл на будівництво та затверджений проект, що свідчить про здійснення позивачем самочинного будівництва, відносно якого слід застосовувати наслідки, передбачені ст.376 ЦК України. Позивачем всупереч вимогам зазначеної норми не надано доказів, що його право власності не порушує права третіх осіб. Це також не знайшло свого відображення у рішенні місцевого господарського суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гастрономія” (м. Дніпропетровськ) –позивач –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №9979307). Беручи до уваги, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, матеріали справи є достатніми для перегляду рішення суду по суті, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, справа розглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що товариству з обмеженою відповідальністю „Гастрономія” на праві колективної власності належить приміщення, що розташовані в житловому будинку літ. А-5, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 48, а саме: приміщення підвалу і на першому поверсі, площею 648,9 кв.м. (реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 19.05.1999 року –а.с. 21). Зазначені приміщення були придбані останнім за договором купівлі-продажу комунального майна №190/Н, укладеному 22.09.1995 року між Представництвом Фонду державного майна України у м. Дніпропетровську і позивачем (а.с. 22-26), на підставі якого ТОВ „Гастрономія” було видано свідоцтво про власність (реєстраційний №432 від 25.12.1995 року –а.с. 27).

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 110/3 від 07.08.2002 року земельну ділянку, площею 0,1296 га ( код ДЗК 72153106) було передано у спільну оренду на п'ятнадцять років позивачу по фактичному розміщенню нежитлових приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 48 і встановлена частка користування земельною ділянкою, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі –18,07% або 0,0234 га (код цільового використання землі –1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги).

На підставі зазначеного рішення Дніпропетровської міської ради 03 жовтня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого Дніпропетровська міська рада передала позивачу в оренду частку (18,07%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1296 га (площа частки –0,0234 га), що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 48 для фактичного розміщення нежитлових приміщень. Строк договору був встановлений сторонами до 07.08.2017 року.

Подаючи позов ТОВ „Гастрономія” стверджувало, що ним без відповідного дозволу, передбаченого Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року №273, були переобладнані та збудовані наступні об'єкти нерухомого майна:

1.          павільйон літ. Б-1 (І поверх) (площа 39,7 кв.м., допоміжна площа 39,7 кв.м.);

2.          приміщення № 66А літ. І (площа 462,6 кв.м., основна площа 312,2 кв.м., допоміжна площа 150,4 кв.м.);

3.          приміщення № 66 (площа 200,8 кв.м., основна площа 141,1 кв.м., допоміжна площа 59,7 кв.м.);

4.          підвал позиції І, 25, 29, 32, 33 (площа 243,2 кв.м.);

5.          ґанок літ. а3 (площа 12,4 кв.м.);

6.          ґанок літ. а4 (площа 16,9 кв.м.);

7.          ґанок літ. а5 (площа 3,2 кв.м.);

8.          ґанок літ. а6 (площа 5,8 кв.м.);

9.          приямки літ. а8 –аІІ (площа 5,8 кв.м.);

10.          вхід у підвал літ. а-1 (площа 7,2 кв.м.);

11.          ґанок літ. б (площа 0,5 кв.м.);

12.          огорожа № 1 (площа 43,1 кв.м.);

13.          декоративна споруда  №2 (площа 2,8 кв.м.);

14.          огорожа  № 3 (площа 0,5 кв.м.);

15.          мостіння літ. ІІ (площа 227,4 кв.м.).

Позивач також зазначав, що вказані об'єкти нерухомості відповідають будівельним нормам й правилам і про це зазначено у технічному висновку Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Дані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання права власності у судовому порядку.

Місцевий господарський суд при розгляді справи врахував зазначені обставини і задовольнив позов у повному обсязі. З такими доводами суду погодитися не можна в силу наступного:

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, умовами визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно. В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач при розгляді справи у місцевому господарському суді не надав жодного доказу, що земельна ділянка у 2002 році була йому надана під уже збудоване нерухоме майно. Крім того, позивачем не були надані докази будівництва спірного майна. Позивач також не довів, що самочинне будівництво не порушує права третіх осіб, у тому числі право власника земельної ділянки та суміжних землекористувачів.

Наявність технічного висновку Придніпровської державної академії будівництва та архітектури не може бути підставою для визнання за позивачем права власності на об'єкти, зазначені у позові, оскільки перевірялася відповідність будівельним нормам приміщення тільки підвалу і першого поверху, а не інших добудованих (самочинно збудованих) об'єктів. Крім того, у технічному висновку не зазначена площа приміщень, які обстежувалися, і їх місцезнаходження відносно загального плану об'єкту.

Судом також встановлено, що згідно договору №190/Н від 22.09.1995 року позивач придбав нежитлові приміщення загальною площею 648,9 кв.м., а у позові просив визнати право власності на нерухоме майно площею 995,1 кв.м., не враховуючи площі мостіння та огорож. Відсутній також технічний паспорт на спірні об'єкти, що перешкоджає задоволенню позовних вимог.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Як вбачається із апеляційної скарги Дніпропетровська міська рада заперечує проти визнання права власності за позивачем, що також є підставою для відмови у позові.

Разом з тим суд не приймає до уваги посилання Дніпропетровської міської ради у апеляційній скарзі на ст.392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, оскільки за даними підставами позов може пред'явити саме власник майна, а позивач в силу ч.2 ст.376 ЦК України не набув право власності на спірне майно.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 травня 2007 року у справі №14/199-07 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позовних вимогах відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гастрономія” (м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 48, код ЄДРПОУ 13470138) на користь Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                  Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 25.07.2007 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                              М.В. Юрченко

25.07.2007р.