Ухвала

від 20.05.2019 по справі 280/4145/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2019 року Справа № 280/4145/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Фесик А.В., розглянув у залі суду у м. Запоріжжя в підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-маркет»

до відповідача: Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго - Маркет» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004001406, №0004011406 від 05.04.2017.

20.05.2019 поновлено провадження у справі, ухвалою закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи у цей же день.

Суддею поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №41462 від 17.12.2019).

Представник відповідача підтримала заявлене клопотання, в його обґрунтування пояснила, що спірні податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 07.04.2017. В подальшому 19.04.2017 позивач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду, проте на підставі його заяви про відкликання позовної заяви, ухвалою суду від 24.04.2017 залишено позов у справі №808/992/17 без розгляду. У жовтні 2018 року позивач повторно звернувся до суду із позовом. У зв`язку чим, вважає, що повторне звернення до суду із цим позовом здійснено з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Представник позивача заперечує проти заявленого клопотання, вважає, що строк звернення до суду не пропущений.

Дослідивши матеріали справи та доводи представника відповідача, суд вважає, що клоптання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Отже відповідач стверджує, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для звернення до суду, а поважні підстави такого пропуску останнім наведені не були.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що загальний строк для звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його вчинити певні дії, становить шість місяців та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, КАС України також передбачає можливість встановлення інших строків звернення до суду, які мають визначатись відповідними законами.

Так, нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними рішень податкових органів є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, у відповідності до яких, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

За таких обставин і, на що не звернув увагу відповідач, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду про оскарження рішення податкового органу становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків оскаржуваного рішення.

Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувані рішення були прийняті податковим органом 05.04.2017 року.

В свою чергу, адміністративний позов був повторно подано позивачем до суду 03.10.2018 року, тобто в межах строків звернення до суду, визначених ст. ст. 56, 102 Податкового кодексу України.

Крім того, слід звернути увагу, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні «Іліан проти Туреччини» , зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд вважає, що строк на звернення позивача до суду з адміністративним позовом в даному випадку пропущений не був, що свідчить про відсутність правових підстав для залишення останнього без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 243 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В.Стрельнікова