Рішення

від 21.06.2019 по справі 360/1747/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1747/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Новоайдарське "СКП" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 54548,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до комунального підприємства "Новоайдарське "СКП" (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2018 рік в сумі 54483,33 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 15 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року у розмірі 65,38 грн, а всього 54548,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідачем подано лише Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік за формою 10-ПН. Проте, відповідачем не вжито всіх можливих заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбачених частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

З урахуванням викладеного позивачем до комунального підприємства "Новоайдарське "СКП" застосовано адміністративно-господарську санкцію в сумі 54483,33 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 15 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року у розмірі 65,38 грн, а всього 54548,71 грн.

Комунальне підприємство Новоайдарське СКП адміністративний позов не визнало, про що 11 травня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) подало заперечення на адміністративний позов від 11 травня 2019 року б/н, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 40-43).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ним до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік форми № 10-ПІ, відповідно до якого відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю.

Відповідно до статті 18 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон № 875) забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, як використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Тобто, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати, працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875. На підприємство хоч і не покладається обов`язок працевлаштувати осіб з інвалідністю, але покладається обов`язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звітів відповідача за формою статистичної звітності № 3-ПН, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, вбачається, що підприємство в 2018 році належним чином та своєчасно інформувало Новоайдарський районний центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості особи з інвалідністю, про що свідчать копії звітів від 29 січня 2018 року, від 07 лютого 2018 року, від 26 лютого 2018 року, від 22 березня 2018 року, від 27 квітня 2018 року, від 05 червня 2018 року, від 26 червня 2018 року, від 25 липня 2018 року та інформація Новоайдарського районного центру зайнятості. Відповідачем разом з Новоайдарським районним центром зайнятості було працевлаштовано безробітну особу з інвалідністю з 24 по 31 травня 2018 року та з 16 серпня 2018 року. Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених статтею 19 Закону № 875, та належне і своєчасне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування на посаду робітника з благоустрою.

З урахуванням викладеного відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 24 квітня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Комунальне підприємство Новоайдарське СКП (ідентифікаційний код 33484802) відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 31 серпня 2009 року за реєстраційним номером 44/231/54, про що свідчить довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 31 серпня 2009 року за № 17 (арк. спр. 16).

05 лютого 2019 року комунальне підприємство Новоайдарське СКП на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік, в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за рік - 18 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштуванням інвалідів - 54483,33 грн (арк. спр. 17).

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначених положень Закону№ 875 дає підстави для висновку про те, що обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають у:

виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

створенні для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України 5 липня 2012 року № 5067-VI Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476), затверджено Форму звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875.

Однак на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

На виконання вимог абзацу третього пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, комунальне підприємство Новоайдарське СКП відповідно до Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, подавало до Новоайдарського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 29 січня 2018 року, 07 лютого 2018 року, 26 лютого 2018 року, 22 березня 2018 року, 23 березня 2018 року, 27 квітня 2018 року, 05 червня 2018 року, 26 червня 2018 року, 25 липня 2018 року, в яких зазначало інформацію про вільне робоче місце, на яке можливе працевлаштування осіб з інвалідністю - посада прибиральника, посада робітника з благоустрою, посада підсобного робітника (арк. спр. 44-59, 69-82).

Наказом (розпорядженням) по комунальному підприємству Новоайдарське СКП від 24 травня 2018 року № 16-К про прийняття на роботу прийнято на роботу з 24 травня 2018 року особу з інвалідністю ОСОБА_1 на посаду робітника з благоустрою (арк. спр. 60).

Наказом (розпорядженням) по комунальному підприємству Новоайдарське СКП від 31 травня 2018 року № 17/К про припинення трудового договору (контракту) звільнено з 31 травня 2018 року ОСОБА_1 робітника з благоустрою за власним бажанням (арк. спр. 61).

За направленням Новоайдарського районного центру зайнятості наказом (розпорядженням) по комунальному підприємству Новоайдарське СКП від 16 серпня 2018 року № 28/К про прийняття на роботу прийнято на роботу з 16 серпня 2018 року особу з інвалідністю ОСОБА_2 на посаду робітника з благоустрою (арк. спр. 62).

Листами від 20 лютого 2019 року № 21/06-228 та від 07 травня 2019 року № 21/06-530 Новоайдарський районний центр зайнятості підтвердив подання відповідачем звітності форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. За направленням Новоайдарського районного центру зайнятості на комунальне підприємство Новоайдарське СКП 16 серпня 2018 року працевлаштовано безробітну особу з інвалідністю. Також Новоайдарський районний центр зайнятості зазначив, що за професією прибиральника та робітника з благоустрою професійне навчання в державній службі зайнятості не проводиться (арк. спр. 20, 63).

Листом від 14 червня 2019 року № 21/06-650 Новоайдарський районний центр зайнятості повідомив суду, що комунальним підприємством Новоайдарське СКП у 2018 році подавалась звітність за формою З-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осіб з інвалідністю на посаду прибиральника та на посаду робітника з благоустрою. Дані вакансії були запропоновані всім особам з інвалідністю, які перебували на обліку. Листом від 24 квітня 2018 року за № 03-08/495 Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів надано інформацію про роботодавців, які не виконали нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році, серед яких було й комунальне підприємство Новоайдарське СКП . Новоайдарським районним центром зайнятості направлялись листи роботодавцям, які не виконали нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зі списками осіб з інвалідністю, які перебувають на обліку в Новоайдарському районному центрі зайнятості та управлінні соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації із зазначенням професійно-кваліфікаційного складу безробітних. Протягом 2018 року Новоайдарським районним центром зайнятості також проводились ярмарки вакансій (у тому числі для безробітних осіб з інвалідністю), семінари з керівниками та представниками ПОУ, круглі столи, на які запрошувались роботодавці, що не виконали нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (в тому числі й комунальне підприємство Новоайдарське СКП ). Двох безробітних осіб з інвалідністю 02 травня 2018 року та 15 серпня 2018 року працевлаштовано на комунальне підприємство Новоайдарське СКП за направленням Новоайдарського районного центру зайнятості (арк. спр. 68).

Вищезазначене свідчить, що відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю при розгляді справи судом не встановлено.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд вважає, що у зв`язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на нього не може бути покладена відповідальність за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 54483,33 грн за невиконання у 2018 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та 65,38 грн пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13396264, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Слов`янська, буд. 28) до комунального підприємства "Новоайдарське "СКП" (ідентифікаційний код 33484802, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, кв. Мира, буд. 1 А) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 54548,71 грн відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська