Рішення

від 20.06.2019 по справі 420/1648/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1648/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії щодо відмови у врахуванні в загальний трудовий стаж періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач або ОСОБА_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (надалі по тексту відповідач або Центральне об`єднане УПФУ в м. Одесі), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у врахуванні в загальний трудовий стаж для призначення пенсії за віком періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 рік на Консервному заводі Іллічівський ;

- зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з дати призначення з урахуванням періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 рік на Консервному заводі Іллічівський до загального трудового стажу для призначення пенсії за віком з урахуванням вже отриманих сум пенсії;

- стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

02.01.2019 року позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фон України в м. Одесі із заявою про призначення йому пенсії за віком.

На підставі рішення 155250001462 від 11.01.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком 28.10.2018 року при загальному стажі роботи 36 років 0 місяців і 15 днів.

Як вбачається із розрахунку стажу, який є невід`ємною частиною рішення 55250001462 від 11.01.2019 року до загального стажу не було включено період роботи з 28.07.1987 року по 30.06.19 року.

25 лютого 2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача про надання роз`яснень щодо підстав неврахування періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року загального трудового стажу.

15 березня 2019 року ОСОБА_1 отримав від відповідача лист від 11.02.2019 року №75/П-01, яким позивачу відмовлено у врахуванні періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський , так як запис про звільнення в трудовій книжці завірено печаткою УССР, при цьому посилаючись на Інструкцію про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, що затверджена наказом МВС України від 18.10.1993 року №643.

Позивач, вважаючи дії Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі щодо відмови у врахуванні в загальний трудовий стаж для призначення пенсії за віком періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський протиправними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О. від 22 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 17 квітня 2019 року.

15 квітня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №13609/19), відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 17 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 травня 2019 року.

Відзив на позовну заяву обґрунтовано наступним

Відповідно до ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року.

Відповідно п/п в п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, в редакції чинній на момент звернення, до заяви про призначення пенсії за віком подається довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року за формою згідно дод.1 до Порядку. А починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з дод.2 та 3.

Таким чином, відповідач зазначає, що дії Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

31 травня 2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутністю (вхід. №19636/19).

Також, 31 травня 2019 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмово провадження за відсутністю представника Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі (вхід. №19637/19).

В судове засідання, яке було призначене на 31 травня 2019 року о 12 год. 30 хв. сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

02.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.15-16 т.1).

На підставі рішення Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі №155250001462 позивачу призначена пенсія за віком при загальному стажі роботи 36 років 0 місяців та 15 днів (а.с.28 т.1).

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , 28.07.1987 року ОСОБА_1 призначений на посаду головного енергетика Консервного заводу Іллічівський , 01.09.1987 року позивач призначений на посаду головного механіка Консервного заводу Іллічівський , а 30.06.1994 року ОСОБА_1 звільнений з посади за власним бажанням (а.с.17-27 т.1). Зазначені записи засвідчені печаткою відділу кадрів Консервного заводу Іллічівський .

25 лютого 2019 року позивач звернувся до Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі з заявою про надання роз`яснень щодо підстав неврахування періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року загального трудового стажу (а.с.34 т.1).

Листом за вхід. №75/П-01 Центральним об`єднаним УПФУ в м. Одесі повідомлено позивача, що після затвердження інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, що затверджена наказом МВС України №643 від 18.10.1993 року питання виготовлення печаток і штампів було врегульовано наказом МВС СРСР №34 від 13.02.1978 року після затвердження інструкції щодо порядку відкриття штампельно-граверних підприємств (майстерень), виготовлення печаток і штампів, дозвіл на виготовлення нових печаток надавався тільки після здавання старих печаток до органів внутрішніх справ на знищення. Тобто юридичні особи використовували печатки та штампи з реквізитами СРСР та Української РСР до здавання їх до органів внутрішніх справ на знищення та отримання дозволу на виготовлення нових печаток. Таким чином, період роботи на Консервному заводі Іллічівський по 30.06.1994 року зарахувати до страхового стажу для розрахунку пенсії не є можливим (а.с.35 т.1).

Джерела права та висновки суду

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту також - Закон №1058).

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року №1788-XII (далі по тексту - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Разом з тим, статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши записи наявні у трудовій книжці позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію при страховому стажі - 36 років 0 місяців 15 днів.

До страхового стажу позивача зараховано наступні періоди роботи:

- з 01.09.1975 року по 19.06.1980 року навчання на підставі Диплому Д-І НОМЕР_2 ;

- з 15.08.1980 року по 19.08.1983 року період роботи на Вінницькому заводі Ім. 60-річчя жовтня , виробничого об`єднання Жовтень ;

- з 20.09.1983 року по 17.03.1986 року період роботи на Консервному заводі Іллічівський ;

- з 21.03.1986 року по 22.07.1987 року період роботи на Одеському виробничому об`єднанні;

- з 11.07.1994 року по 31.12.2014 року період роботи на Одеському масложиркомбінаті;

- з 01.08.2014 року по 31.10.2016 року період роботи на ОК Арміський ;

- з 01.11.2016 року по теперішній час на ТОВ Реал .

Вищевказані періоди роботи позивача також підтверджуються розрахунком призначеної пенсії (а.с.28-29 т.1).

На сторінці 7-9 трудової книжки НОМЕР_1 наявні записи про те, що ОСОБА_1 28.07.1987 року призначений на посаду головного енергетика Консервного заводу Іллічівський , 01.09.1987 року позивач призначений на посаду головного механіка Консервного заводу Іллічівський , а 30.06.1994 року ОСОБА_1 звільнений з посади за власним бажанням (а.с.17-27 т.1). Водночас, на сторінці 9 вищевказаної трудової книжки наявний відбиток печатки відділу кадрів Консервного заводу Іллічівський , УССР .

З відзиву на позовну заяву та з листа Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі №75/П-01 від 11.02.2019 року вбачається про неможливість зарахування періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський , так як запис про звільнення в трудовій книжці завірений печаткою УССР, при цьому відповідач посилається на інструкцію про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, що затверджена наказом МВС України №643 від 18.10.1993 року.

Відповідно до п.18 постанови Ради міністрів СРСР від 06 вересня 1973 року №656 Про трудові книжки робочих та службовців відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням керівника підприємства, установи, організації).

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджені наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, яка була чинна на момент звільнення позивача з Консервного заводу Іллічівський , встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряють печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, суд вважає, що не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а саме керівника, або уповноваженого ним органу, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення, а тому не може впливати на її особисті права та обов`язки.

Та обставина, що підприємство не змінило свою печатку новою після припинення СРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2018 року справі № 644/9324/16-а та в постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 257/615/17.

Твердження відповідача про те, що періоди роботи ОСОБА_1 з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський , зарахувати до страхового стажу неможливо у зв`язку з тим, що зазначений період роботи у даній організації завірено печаткою УССР не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, а положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 року Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи №2318-XII та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів , затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 року №643 не містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни.

Крім того, на виконання ухвали суду від 17 квітня 2019 року надійшли додаткові докази, а саме: від Державного архіву Одеської області надійшов лист №П-840 від 24.04.2019 року (а.с.80 т.1) в якому зазначено, що підприємство за назвами Укрплодоовощпром Агропромисловий плодо-овощний Консервний завод Іллічівський та Публічне акціонерне товариство Завод Іллічівський не входило до списків джерел комплектування Державного архіву Одеської області та його будь-які документи на зберігання до держархіву не надходили; від Комунальної установи Об`єднаний трудовий архів Овідіопольського району надійшов лист №Т-63 від 19.04.2019 року (а.с.81 т.1), в якому зазначено, що документи з особового складу та відомості нарахування заробітної плати Укрплодовощпром Агропромислового плодоовочевого Консервного заводу Іллічівський та публічного акціонерного товариства Завод Іллічівський (код ЄДРПОУ 05529001) на зберігання до архіву не передавались; від Головного управління статистики в Одеській області надійшов лист №03.2-15/221-19 від 23.04.2019 року (а.с.83 т.1), в якому зазначено, що в базі даних ЄДРПОУ по території Одеської області станом на 23 квітня 2019 року значиться: публічне акціонерне товариство Завод Іллічівський код ЄДРПОУ 05529001, місцезнаходження: смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, 67806; від ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист №13066/9/15-32-53-13-05 від 25.04.2019 року (а.с.85-86 т.1), в якому зазначено, що ПАТ Завод Іллічівський (код ЄДРПОУ 05529001) перебуває на податковому обліку в Овідіопольській ДПІ Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області з 30.05.1994 року.

Також, на виконання ухвали суду від 17 квітня 2019 року від Овідіопольської районної державної адміністрації надійшла належним чином засвідчена копія реєстраційної справи публічного акціонерного товариства Завод Іллічівськиий №1_543_001054_27 (код ЄДРПОУ 05529001). В матеріалах реєстраційної справи ПАТ Завод Іллічівський наявний договір оренди від 04.01.1994 року (а.с.139-144 т.1), відповідно до якого Фонд державного майна України передає, а організація орендаторів Консервного заводу Іллічівський приймає в оренду майно орендного підприємства Консервний завод Іллічівський . Окрім вказаного, в матеріалах реєстраційної справи наявне також свідоцтво Овідіопольської районної державної адміністрації №426 від 12 травня 1994 року про державну перереєстрацію орендного підприємства Консервного заводу Іллічівський (а.с.127 т.1).

Від так, суд зазначає, що відсутність інформації в Державному архіві Одеської області та в Комунальній установі Об`єднаний трудовий архів Овідіопольського району відносно Консервного заводу Іллічівський не спростовують факт існування зазначеного підприємства, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи №1_543_001054_27.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова Центрального об`єднаного УПФУ в м. Одесі щодо зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком період роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський є протиправною, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений відповідно до квитанції №0.0.1303680027.1 від 21.03.2019 року підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії щодо відмови у врахуванні в загальний трудовий стаж періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні в загальний трудовий стаж для призначення пенсії за віком період роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський .

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з дати призначення з урахуванням періоду роботи з 28.07.1987 року по 30.06.1994 року на Консервному заводі Іллічівський до загального трудового стажу для призначення пенсії за віком з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.