Рішення

від 19.06.2019 по справі 440/1600/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1600/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ та Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року, прийнятого за результатами розгляду заяви від 21 січня 2019 року у частині відмови у підтвердженні стажу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 18 червня 1984 року по 20 лютого 2003 року трактористом в колгоспі, сільськогосподарському кооперативі та інших сільськогосподарських підприємствах, який підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 ;

- зарахування періоду роботи трактористом - машиністом 18 років 08 місяців 14 днів, що був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства з 18 червня 1984 року по 20 лютого 2003 року та загальний стаж роботи з 18 червня 1984 року по 01 травня 2019 року - 32 роки 18 місяців 29 днів, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зарахування періоду роботи на посаді тракториста в фермерському господарстві "Кодес", що в с. Дейманівка Пирятинського району Полтавської області, де позивач працював з 03 січня 2005 року по 01 листопада 2006 року, з 02 квітня 2007 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 травня 2008 року по 03 листопада 2008 року, з 01 травня 2009 року по 03 листопада 2009 року, з 01 травня 2010 року по 12 листопада 2010 року, з 01 травня 2011 року по 16 листопада 2011 року, з 11 квітня 2012 року по 01 листопада 2012 року, з 20 квітня 2013 року по 25 листопада 2013 року, з 01 травня 2014 року по 25 листопада 2014 року, з 01 травня 2015 року по 02 листопада 2015 року, з 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року, з 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року, з 01 травня 2018 року по 01 травня 2019 року, що становить 08 років 10 місяців 22 дні;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву від 21 січня 2019 року, здійснити перерахунок пільгового стажу роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах в порядку, передбаченому пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03 червня 2019 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов від 31 травня 2019 року (вх. №16078/19 від 03 червня 2019 року), в якому позивач виклав позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року, прийняте за результатами розгляду заяви від 21 січня 2019 року, у частині відмови у підтвердженні стажу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: у період з 18 червня 1984 року по 20 лютого 2003 року роботи на посаді тракториста в колгоспі, сільськогосподарському кооперативі та інших сільськогосподарських підприємствах, який підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати період роботи на посаді тракториста- машиніста в колгоспі ім. Свердлова, КСП ім. Свердлова та СВК "Удай" , що був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, з 18 червня 1984 року по 20 лютого 2003 року, а саме: 18 років 08 місяців 14 днів до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с.70-74/.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року відмовлено у підтвердженні стажу роботи за період з 18 червня 1984 року по 20 лютого 2003 року на посаді тракториста в колгоспі, сільськогосподарському кооперативі та інших сільськогосподарських підприємствах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З вказаним рішенням не погоджується, оскільки наявний трудовий стаж на посаді тракториста підтверджується копією трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 08 квітня 1985 року, довідками Дейманівської сільської ради Пирятинського району №209/02-17 від 22 квітня 2019 року, №211 від 22 квітня 2019 року, архівною довідкою Пирятинської районної ради №04.1-09/1 від 08 січня 2019 року.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду уточненого адміністративного позову від 31 травня 2019 року (вх. №16078/19 від 03 червня 2019 року), суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини сьомої вказаної статті у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Уточнений адміністративний позов від 31 травня 2019 року відповідає наведеним приписам та його копію направлено відповідачу 04 червня 2019 року /а.с.115/.

За таких обставин суд вважає за можливе прийняти до розгляду уточнений адміністративний позов від 31 травня 2019 року.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 66-67/ зазначив, що позивач звернувся із заявою про підтвердження пільгових періодів роботи з 1984 року по 1999 рік та з 2000 року по 2002 рік на посаді тракториста колгоспу ім. Свердлова. Втім, надані заявником документи не підтверджують пільгові періоди роботи з 18 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року, оскільки серед цих документів відсутні документи про переведення заявника на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (або документів, що свідчать про їх відсутність), а також відсутні відомості про оплату праці позивача в деяких місцях, що свідчить про недоведеність повної зайнятості заявника. За таких обставин підстави для зарахування таких періодів роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відсутні.

Справа розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

За даними трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 18 червня 1984 року прийнятий в члени колгоспу імені Свердлова /а.с.92/.

У трудовій книжці колгоспника серії УКР №1321634 містяться, окрім іншого, такі записи:

- з 18 червня 1984 року ОСОБА_1 прийнято на посаду тракториста колгоспу ім. Свердлова згідно з наказом №6 від 18 червня 1984 року;

- з 02 вересня 1999 року ОСОБА_1 переведено на посаду завідуючого автомайстернею в тракторній бригаді згідно з протоколом №2 від 02 вересня 1999 року;

- з 03 лютого 2000 року переведено на роботу в тракторну бригаду трактористом згідно з протоколом №2 від 03 лютого 2000 року;

- з 14 лютого 2000 року переведено в СВК "Удай" у зв`язку з реорганізацією;

- з 20 лютого 2003 року звільнений з роботи тракториста згідно із протоколом №6 від 20 лютого 2003 року /а.с. 92-98/.

Довідкою про заробітну плату №26 від 17 січня 2019 року, виданою Дейманівською сільською радою, підтверджено періоди та суми оплати праці ОСОБА_1 Зазначено, що дані про облік робочого часу (протоколи) Колгоспу імені Свердлова в сільській раді не зберігаються /а.с. 102/.

Довідкою Дейманівської сільської ради №25/02-17 від 17 січня 2019 року засвідчено, що протоколи та накази про облік робочого часу, про переведення, про збереження відпустки за період 1984-1999 роки колгоспу ім. Свердлова в сільській раді не зберігаються /а.с. 103/.

Довідками Дейманівської сільської ради №24/02-17 від 17 січня 2019 року та №209/02-17 від 22 квітня 2019 року підтверджено, що ОСОБА_1 з 1984 року був членом колгоспу ім. Свердлова Пирятинського району Полтавської області та працював з 1984 року по 1999 рік трактористом в тракторній бригаді колгоспу ім. Свердлова. Також вказано кількість відроблених трудоднів за період з 1984 рік по 1999 рік /а.с. 29, 104/.

Архівною довідкою Пирятинської районної ради № 04.1-09/1 від 08 січня 2019 року підтверджено, що в книгах нарахування заробітної плати по СВК "Удай" Пирятинського району Полтавської області за 2000-2002 роки, які передані на постійне зберігання до трудового архіву Пирятинської районної ради, значиться ОСОБА_1 , який працював в тракторній бригаді, та нарахована йому заробітна плата за вказаний період. Повідомлено, що книги обліку трудового стажу СВК "Удай" на постійне зберігання до Трудового архіву Пирятинської районної ради не передавались, а тому надати відомості про встановлений мінімум вихододнів за вищевказаний період немає можливості. Книги нарахування заробітної плати СВК "Удай" за 2003 рік на постійне зберігання до Трудового архіву Пирятинської районної ради не передавались, а тому надати відомості про заробітну плату за 2003 рік немає можливості. Накази та протоколи СВК "Удай" на постійне зберігання до Трудового архіву Пирятинської районної ради не передавались, а тому надати відомості про прийняття на роботу, про переведення на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем, про надання відпусток без збереження заробітної плати та про звільнення ОСОБА_1 немає можливості /а.с. 105/.

21 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: на посаді тракториста з 1984 року по 1999 рік та з 2000 року по 2002 рік відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". До заяви додав довідку з Єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства, установи, організації без визнання правонаступника, копії трудової книжки, довідки про заробітну плату №26 від 17 січня 2019 року, довідки №25/02-17 від 17 січня 2019 року, №24/02-17 від 17 січня 2019 року, архівної довідки №04.1-09/1 від 08 січня 2019 року та паспорту /а.с. 88-107/.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській обласні №36 від 29 березня 2019 року відмовлено в підтвердженні роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за періоди з 18 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року з тих підстав, що: 1) відсутні копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідки про їх відсутність), передбачені переліком документів, що подаються заявниками на розгляд Комісії, з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеним Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105; 2) в деяких місяцях відсутні відомості про оплату праці, що свідчать про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах /а.с. 112-113/.

Не погодившись з вказаним рішенням та вважаючи за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи на посаді тракториста-машиніста в колгоспі ім. Свердлова, КСП ім. Свердлова та СВК "Удай", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років /стаття 12 згаданого Закону/.

У відповідності до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Аналогічні положення передбачені частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність необхідного стажу.

Зміст спірного рішення свідчить, що підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність необхідних документів для підтвердження стажу роботи позивача на посаді тракториста у період з 1984 року по 2003 рік .

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 цього Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, передбачений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі Порядок № 18-1).

За приписами пунктів 3-5 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр; 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді тракториста колгоспу імені Свердлова у період з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року /а.с. 92-100/.

Так, згідно з записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 18 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року працював на посаді тракториста колгоспу ім. Свердлова; у період з 02 вересня 1999 року по 02 лютого 2000 року ОСОБА_1 працював на посаді завідуючого автомайстернею в тракторній бригаді; у період з 03 лютого 2000 року переведений на посаду тракториста тракторної бригади, з 14 лютого 2000 року переведений в СВК "Удай" у зв`язку з реорганізацією, а з 20 лютого 2003 року звільнений з посади тракториста /а.с. 92-98/.

Довідка Дейманівської сільської ради №26 від 17 січня 2019 року містить інформацію про суми нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за період з червня 1884 року по грудень 1999 року /а.с. 102/.

Довідками Дейманівської сільської ради №24/02-17 від 17 січня 2019 року та №209/02-17 від 22 квітня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 з 1984 року був членом колгоспу ім. Свердлова Пирятинського району Полтавської області та працював з 1984 року по 1999 рік трактористом в тракторній бригаді колгоспу ім. Свердлова. Також вказано кількість відроблених трудоднів за період з 1984 рік по 1999 рік /а.с. 104/.

Згідно з архівною довідкою Пирятинської районної ради № 04.1-09/1 від 08 січня 2019 року в книгах нарахування заробітної плати по СВК "Удай" Пирятинського району Полтавської області за 2000-2002 роки значиться ОСОБА_1 , який працював в тракторній бригаді та отримував заробітну плату за вказаний період.

Отже, переліченими документами підтверджується, що у період з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року позивач працював трактористом в колгоспі імені Свердлова та СВК "Удай" .

Відповідно до довідки Дейманівської сільської ради №26 від 17 січня 2019 року дані про облік робочого часу (протоколи) Колгоспу імені Свердлова в сільській раді не зберігаються /а.с.102/.

Архівною довідкою Пирятинської районної ради № 04.1-09/1 від 08 січня 2019 року повідомлено, що книги обліку трудового стажу СВК "Удай" на постійне зберігання до Трудового архіву Пирятинської районної ради не передавались, а тому надати відомості про встановлений мінімум вихододнів за вищевказаний період немає можливості. Книги нарахування заробітної плати СВК "Удай" за 2003 рік на постійне зберігання до Трудового архіву Пирятинської районної ради також не передавались, у зв`язку з чим надати відомості про заробітну плату за 2003 рік немає можливості. Накази та протоколи СВК "Удай" на постійне зберігання до Трудового архіву Пирятинської районної ради не передавались, а тому надати відомості про прийняття на роботу, про переведення на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем, про надання відпусток без збереження заробітної плати та про звільнення ОСОБА_1 немає можливості /а.с. 25-45/.

Довідкою Дейманівської сільської ради №25/02-17 від 17 січня 2019 року засвідчено, що протоколи та накази про облік робочого часу, про переведення, про збереження відпустки за період 1984-1999 роки колгоспу ім. Свердлова в сільській раді не зберігаються /а.с. 103/.

Відповідно до архівної довідки, виданої архівним відділом Пирятинської районної державної адміністрації №01-13/Щ-76 від 12 березня 2018 року, колгосп імені Свердлова (с. Дейманівка Пирятинського району Полтавської області) перереєстровано в колективне сільськогосподарське підприємство імені Свердлова згідно з розпорядженням представника Президента України №256 від 11 листопада 1993 року. Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації №35 від 14 лютого 2000 року КСП ім. Свердлова перереєстровано в сільськогосподарський виробничий кооператив "Удай", який є правонаступником КСП ім. Свердлова /а.с.108/.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно сільськогосподарського виробничого кооперативу "Удай" (ідентифікаційний код 03773079) 19 вересня 2006 року внесено запис №15761170002000273 про припинення державної реєстрації юридичної особи за рішенням суду у зв`язку з визнанням її банкрутом /а.с.89-91, 109-110/.

Таким чином, сільськогосподарський виробничий кооператив "Удай" (ідентифікаційний код 03773079), який є правонаступником колгоспу імені Свердлова (с. Дейманівка Пирятинського району Полтавської області) та КСП ім. Свердлова, припинено без визначення правонаступника.

За наведених обставин позивач позбавлений можливості отримати уточнюючу довідку підприємства - роботодавця на підтвердження відомостей про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про надання відпусток без збереження заробітної плати та заробітну плату у деяких місяцях.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 544/175/17 (реєстраційний номер у ЄДРСР 82384232), відсутність відповідних відомостей та незбереження документів підприємствами не може свідчити про неповну зайнятість позивача та про відсутність безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці, та працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а також повноту переданих підприємством документів для зберігання, а тому відсутність посилання чи наявність неточних записів у первинних документах щодо зайнятості у виробництві, обліку робочого часу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі 687/975/17 (реєстраційний номер у ЄДРСР 72366973).

Крім того, пунктом 5 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспів 14 березня 1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, які набрали чинності з 01 січня 1977 року, передбачено, що до трудової книжки колгоспника заносяться відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи.

Відповідно до пунктів 4, 5, 18, 32, 34, 47 Примірного статуту колгоспу та пункту 5 Примірних правил внутрішнього трудового розпорядку колгоспу, перевести колгоспника на іншу роботу має право лише правління колгоспу і лише у передбачених зазначеними пунктами Примірного статуту колгоспу випадках.

Отже, до трудової книжки в обов`язковому порядку повинні бути внесені відомості про переведення колгоспника на іншу роботу з посиланням на відповідне рішення правління колгоспу. Якщо такого рішення правління колгоспу не було, то колгоспник на іншу роботу не переводився.

Згідно з записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 02 вересня 1999 року був переведений на посаду завідуючого автомайстернею в тракторній бригаді згідно з протоколом №2 від 02 вересня 1999 року та працював на цій посаді до 02 лютого 2000 року, оскільки 03 лютого 2000 року був переведений на посаду тракториста в тракторній бригаді.

Отже, позивач у період з 02 вересня 1999 року по 02 лютого 2000 року не працював на посаді тракториста, а тому вказаний період не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Натомість, записів про переведення позивача на інші посади або виконання іншого роду робіт з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року трудова книжка не містить, а відтак, у Комісії не було жодних правових підстав для не зарахування цих періодів роботи позивача до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року в колгоспі ім. Свердлова та його правонаступників (колективному сільськогосподарському підприємстві імені Свердлова та в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Удай") підлягають зарахуванню до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності прийнятого ним рішення в повній мірі.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року у частині відмови у підтвердженні стажу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у період роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року в колгоспі ім. Свердлова та його правонаступників (колективному сільськогосподарському підприємстві імені Свердлова та в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Удай") та зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року в колгоспі ім. Свердлова та його правонаступників (колективному сільськогосподарському підприємстві імені Свердлова та в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Удай") до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року щодо підтвердження стажу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у період роботи ОСОБА_1 з 02 вересня 1999 року по 02 лютого 2000 року та у частині зобов`язання зарахувати вказаний період до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, адже згідно з записами у трудовій книжці колгоспника серії УКР НОМЕР_2 1321634 ОСОБА_1 у період з 02 вересня 1999 року по 02 лютого 2000 року не працював на посаді тракториста.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини третьої цієї статті - при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи /частина перша статті 132 КАС України/.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу /частина третя цієї статті/.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 1536,80 грн, що підтверджується квитанціями №32 від 13 травня 2019 року та №6159 від 02 травня 2019 року /а.с. 6-7/.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Зі змісту уточненого адміністративного позову від 31 травня 2019 року слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, оскільки позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати період роботи на посаді тракториста- машиніста в колгоспі ім. Свердлова, КСП ім. Свердлова та СВК "Удай" з 18 червня 1984 року по 20 лютого 2003 року до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є похідною від основної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року.

А тому розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову, становив - 768,40 грн /1921,00 грн х 0,4/.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з урахуванням висновку суду про часткове задоволення позовних вимог стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 384,20 грн, а надміру сплачена сума судового збору в розмірі 768,40 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у загальній сумі 4800,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 22/04 від 22 квітня 2019 року, актом прийому робіт №1 від 31 травня 2019 року до договору про надання правової допомоги № 22/04 від 22 квітня 2019 року, квитанцією №000071 від 31 травня 2019 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4180/10 від 10 червня 2010 року, ордером на надання правової допомоги серії ПТ № 120612 /а.с. 33-35, 81-83/.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Оскільки позивачем було подано додаткові докази, що підтверджують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу та які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в Полтавській області не доведена суду не співмірність витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 4800,00 грн підлягають розподілу між учасниками справи відповідно до статті 139 КАС України.

Беручи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, сума витрат на професійну правничу допомогу складає пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 2400,00 грн.

Отже, загальну сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, становить 2784,20 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №36 від 29 березня 2019 року у частині відмови у підтвердженні стажу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року в колгоспі ім. Свердлова та його правонаступників (колективному сільськогосподарському підприємстві імені Свердлова та в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Удай").

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста з 16 червня 1984 року по 01 вересня 1999 року та з 03 лютого 2000 року по 20 лютого 2003 року в колгоспі ім. Свердлова та його правонаступників (колективному сільськогосподарському підприємстві імені Свердлова та в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Удай") до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати у загальній сумі 2784,20 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні двадцять копійок), в т.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2400,00 грн (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок).

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок коштів Державного бюджету України частину надміру сплаченого відповідно до квитанції №32 від 13 травня 2019 року судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк