Постанова

від 13.06.2019 по справі 346/676/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 червня 2019 року

м. Київ

справа № 346/676/17

провадження № 61-18955св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариства з додатковою відповідальністю Коломийське автотранспортне підприємство ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Коломийське автотранспортне підприємство на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року у складі судді Васильковського В. В. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2017 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Горблянського Я. Д., Девляшевського В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Коломийське автотранспортне підприємство (далі - ТДВ Коломийське АТП ) про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позовна заява мотивована тим, що 12 вересня 2016 року водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом MAN , номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТДВ Коломийське АТП , здійснив зіткнення із належним їй автомобілем Mersedes Benz , номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2016 року водія автобуса - ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що мало місце 12 вересня 2016 року та відповідно статті 124 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до експертного висновку автотоварознавчого дослідження від 05 січня 2017 року № 161217-1 вартість завданої їй майнової шкоди, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), у цінах станом на час завершення виконання дослідження, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до пошкодження і становить 191 417,59 грн.

Посилалася на те, що суму у розмірі 100 000 грн їй було відшкодовано страховою компанією.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТДВ Коломийське АТП різницю між відшкодованою сумою збитків та дійсною вартістю заподіяної матеріальної шкоди у сумі 91 417,59 грн, 900 грн витрат на залучення експерта, 15 000 моральної шкоди і судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ Коломийське АТП на користь ОСОБА_1 91 417,59 грн матеріальної шкоди, 7 000 грн моральної шкоди та 974 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не спростовано розмір майнової шкоди, визначений відповідно до експертного висновку щодо вартості пошкодженого автомобіля позивача. Стороні відповідача було роз`яснено право на звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи для визначення вартості майнового збитку та ринкової вартості автомобіля Mersedes Benz , однак він таким правом не скористався. За таких обставин суд дійшов висновку, що збитки у заявленому розмірі, як різницю між розміром матеріального збитку і розміром страхового відшкодування слід стягнути з відповідача. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача і ступінь вини відповідача. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд визначив розмір грошового відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 7 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу ТДВ Коломийське АТП відхилено.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що місцевий суд забезпечив повний та всебічний розгляду справи й надав належну правову оцінку усім обставинам справи та наданим сторонами доказам, ухваливши законне і обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Апеляційний суд відхилив доводи відповідача про те, що позивачем завищено розмір заподіяної шкоди, оскільки вони є недоведеними, не подано іншого розрахунку щодо заподіяної шкоди внаслідок ДТП, а з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи він до суду не звертався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТДВ Коломийське АТП посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували усіх доводів товариства та не дослідили належним чином подані сторонами докази.

Вказує, що суди не повинні були брати до уваги наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження від 05 січня 2017 року, так як воно було проведено з численними порушеннями. Крім того, представника товариства не було повідомлено про час та місце його проведення.

Зазначає, що вказане дослідження було проведене з порушенням строку, визначеного Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Вважає, що з клопотанням про призначення судової експертизи з метою визначення матеріальних збитків до суду повинна була звертатися саме позивач.

Доводи особи, яка подалазаперечення на касаційну скаргу

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ТДВ Коломийське АТП , в якому вказує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалив правильне та законне рішення, за наслідком повного та всебічного розгляду справи. Вказує, що відповідач не довів іншого розміру завданих їй збитків.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТДВ Коломийське АТП задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Згідно з нормою частини першої статті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що у результаті ДТП 12 вересня 2016 року , винним в якій був ОСОБА_2 - водій автобуса MAN , номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТДВ Коломийське АТП , було пошкоджено автомобіль Mersedes Benz , номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та завдано останній 191 417,59 грн майнової шкоди , врахувавши, що 100 000 грн їй було сплачено страховою компанією, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача різниці між страховою виплатою та дійсною вартістю заподіяної майнової шкоди .

При цьому, місцевий суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, взяв до уваги наданий позивачем висновку автотоварознавчого дослідження від 05 січня 2017 року № 161217-1.

У статті 212 ЦПК України 2004 року визначено, щосуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

Частиною першою статті 57 ЦПК України 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 58 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до положень частини третьої статті 10 та частин першої та четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першою статті 11 ЦПК України 2004 року встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суди попередніх інстанцій вірно взяли до уваги висновок автотоварознавчого дослідження від 05 січня 2017 року № 161217-1 щодо визначення розміру завданого матеріального збитку позивачу, оскільки матеріали справи не містять інших належних даних щодо розміру збитків.

Відповідачем не спростовано розмір майнової шкоди, визначений відповідно до вказаного експертного висновку щодо вартості пошкодженого автомобіля позивача, що є його процесуальним обов'язком відповідно до положень статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права. Усі доводи скарги ТДВ Коломийське АТП фактично зводяться до його незгоди з розміром спричиненої позивачу майнової шкоди та до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Коломийське автотранспортне підприємство залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк