Постанова

від 21.06.2019 по справі п/811/2249/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2019 року

Київ

справа №П/811/2249/17

адміністративне провадження №К/9901/65367/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СІТІ КОНСТРАКШН"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року

у справі № П/811/2249/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ СІТІ КОНСТРАКШН

до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ СІТІ КОНСТРАКШН (далі - позивач, ТОВ АРТ СІТІ КОНСТРАКШН ) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Кіровоградській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 року № 0034481205, яким до позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовані штрафні санкції в розмірі 4 550,01 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано, що: до 01.01.2017 року контролюючий орган не мав права проводити камеральні перевірки з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних; до позивача застосований штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних в редакції Податкового кодексу України, чинній на момент складання податкових накладних, а не на час граничного строку реєстрації податкових накладних; перевірка проведена з порушенням строків, а підстави для притягнення до відповідальності взагалі передбачені нормами ПК України в редакції на час складання податкових накладних (до 01.01.2017 року), а ні на час проведення камеральної перевірки (23.08.2017 року).

Крім того, позивачем зазначено, що судом апеляційної інстанції безпідставно вказано на наявність вини з боку підприємства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки квитанція про прийняття відповідачем електронного договору про визнання електронних документів була отримана підприємством лише 13.01.2017 року, та цього ж дня позивач зареєстрував податкові накладні.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23.08.2017 року відповідачем проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ СІТІ КОНСТРАКШН з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2016 року, під час якої встановлено порушення позивачем (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України) граничних термінів реєстрації податкових накладних, виписаних у період з 19.12.2016 по 27.12.2016 року в ЄРПН (фактично зареєстровані 13.01.2017 року).

17.09.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034481205, яким до позивача на підставі п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних застосовані штрафні санкції в розмірі 4 550,01 грн (10 %).

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в ред. станом на час складання податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120 1 .1. ст. 120 1 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних, виписаних у період з 19.12.2016 року по 27.12.2016 року відбулася з порушенням встановленого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України строку, проте з поважних причин, оскільки 16.12.2016 року на підприємстві відбувалась зміна керівника (Наказ № 6К-002 від 15.12.16), в зв`язку з чим виникла необхідність в укладанні з ОДПІ нового Договору про визнання електронних документів, тому 30.12.2016 року позивачем був направлений у Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у м. Кіровоград електронний Договір про визнання електронних документів, який не було прийнято (а.с.14-15). У зв`язку з чим 03.01.2017 позивачем повторно був направлений електронний Договір про визнання електронних документів №301220161 від 03.01.2017, і 03.01.2017 року було отримано повідомлення про отримання Договору про визнання електронних документів, який було доставлено до ДФС України 03.01.2017 в 16:30:42 (а.с. 16-18), а тільки 13.01.2017 була отримана Квитанція № 2 про підтвердження прийняття документа з реєстраційним номером № 9000012529 від 13.01.2017 (а с. 53).

Судова колегія суду апеляційної інстанції визнала помилковим такий висновок суду першої інстанції, та відмовила в задоволенні позову з тих підстав, що зміна керівника на підприємстві позивача відбулася ще 16.12.2016 року, тому позивач мав достатньо часу переукласти з відповідачем договір про визнання електронних документів протягом грудня 2016 року, в тому числі і до виписки податкових накладних в період з 19.12.2016 по 27.12.2016. Разом з тим, позивач знаючи про свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та про те, що для їх реєстрації обов`язковим є укладення Договору про визнання електронних документів у зв`язку зі зміною керівництва товариства, протягом грудня 2016 року не вживав для цього заходів, а направив у Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у м. Кіровоград електронний Договір про визнання електронних документів лише 30.12.2016 р., і цей договір не було прийнято з вини позивача, який зазначив недостовірну інформацію про посадову особу контролюючого органу, хоча зобов`язаний був заповнювати Договір у відповідності до вимог п.5.3 Розділу ІІІ Інструкції з підготовки та подання документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (а.с.44). Лише після усунення позивачем своєї помилки і заповнення Договору у відповідності до вимог закону, ним цей договір було направлено до ОДПІ, і останнім прийнято. Проте, це відбулося лише 13.01.2017 року, хоча позивач не був позбавлений можливості визначально подати правильно заповнений бланк Договору, або виправити свою помилку відразу після отримання від ДПІ повідомлення.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо оцінки обставин можливості, чи неможливості переукладення позивачем договору раніше/та допущених ним помилок при його укладанні, та вважає правильним висновок суду першої інстанції, оскільки підстави неможливості вчасної реєстрації податкових накладних були прямо пов`язані з переукладенням позивачем з ОДПІ договору про визнання електронних документів, укладення якого є невід`ємною підставою для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Як встановлено судом першої інстанції, після отримання відомостей (квитанції № 2 про підтвердження прийняття документа з реєстраційним номером № 9000012529 від 13.01.2017 року) позивач 13.01.2017 року зареєстрував податкові накладні.

Висновки суду апеляційної інстанції, на відміну від висновків суду першої інстанції, не відповідають правильному змісту правового регулювання вищенаведених норм, а тому у суду апеляційної інстанції не було підстав, встановлених статтею 202 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення), для скасування постанови суду першої інстанції.

Посилання позивача стосовно того, що до 01.01.2017 року контролюючий орган не мав права проводити камеральні перевірки з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних спростовуються тим, що предмет проведеної контролюючим органом 23.08.2017 року перевірки охоплювався п. 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час її проведення.

Крім цього суд касаційної інстанції не приймає посилання в касаційній скарзі на те, що при застосуванні до позивача штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується редакція Податкового кодексу України, чинна на час граничного строку реєстрації податкових накладних, оскільки на час складання податкових накладних редакція Податкового кодексу України передбачала строк реєстрації податкових накладних з дня їх складання, а реєстрація податкових накладних з урахуванням граничних строків була передбачена в редакції Податкового кодексу України тільки з 01.01.2017 року.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ СІТІ КОНСТРАКШН задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № П/811/2249/17 скасувати, залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко