Постанова

від 21.06.2019 по справі 640/8019/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8019/19 Суддя першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Харчова Компанія на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року про відмову в забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Харчова Компанія до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2019 року ТОВ Українська Харчова Компанія звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 16 квітня 2019 року № КВ479/1439/АВ/ТД/ФС-304, № КВ479/1439/АВ/МГ/ФС-305 та № КВ479/1439/АВ/ІП/ФС-306.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову ухвалу про забезпечення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що постанови про накладення штрафу є очевидно протиправними, а звернення їх до примусового виконання призведе до суттєвого порушення прав товариства.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи - 20 червня 2019 року, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Українська Харчова Компанія залишити без залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що Головним управлінням Держпраці у Київській області складені постанови від 16 квітня 2019 року про накладення на ТОВ Українська Харчова Компанія штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 265 КУпАП на загальну суму 504933 грн 00 коп., а саме:

- № КВ479/1439/АВ/ТД/ФС-304 про накладення штрафу в розмірі 375570 грн 00 коп.;

- № КВ479/1439/АВ/МГ/ФС-305 про накладення штрафу в розмірі 125190 грн 00 коп.;

- № КВ479/1439/АВ/ІП/ФС-306 про накладення штрафу в розмірі 4173 грн 00 коп.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ТОВ Українська Харчова Компанія обґрунтувало свої вимоги тим, що оскаржувані постанови є виконавчими документами, а саме по собі звернення до суду з позовом не зупиняє їх виконання. У свою чергу позивач не має наміру сплачували суми штрафу в добровільному порядку, а пред`явлення постанов до виконання призведе до накладення арешту на кошти та майно товариства, нарахування виконавчого збору і витрат виконавчого провадження. Крім того заявник вказував на те, що постанови мають очевидні ознаки протиправності від 16 квітня 2019 року № КВ479/1439/АВ/ТД/ФС-304, № КВ479/1439/АВ/МГ/ФС-305 та № КВ479/1439/АВ/ІП/ФС-306.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення коштів до бюджету не може вважатися становищем, яке неможливо буде відновити, або до відновлення якого, у випадку задоволення позову, треба буде докласти значних зусиль.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

ТОВ Українська Харчова Компанія вважає, що у даному випадку наявні підстави для задоволення позову, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Зазначена норма права передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України вжиття заходів забезпечення позову допускається за наявності кожної із зазначених у ньому умов одночасно: очевидних ознак протиправності постанов та порушення прав заявника.

Обґрунтовуючи свої доводи про наявність ознак очевидної протиправності постанов від 16 квітня 2019 року № КВ479/1439/АВ/ТД/ФС-304, № КВ479/1439/АВ/МГ/ФС-305 та № КВ479/1439/АВ/ІП/ФС-306, позивач вказує на те, що особи, які на час інспекційного відвідування здійснювали прибирання, є не працівниками ТОВ Українська Харчова Компанія , а виконавцями послуг з прибирання, замовлених у ПП Служба охорони Комсервіс . Також позивач зазначає, що акт інспекційного відвідування, на підставі якого складені оскаржувані постанови, не підписаний інспектором Смірновою О.В., яка проводила перевірку. Крім того ТОВ Українська Харчова Компанія звертає увагу на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 було визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Разом з тим, зазначені позивачем обставини не свідчать про наявність ознак очевидної протиправності постанов Головного управління Держпраці у Київській області. Доводи про те, що прибирання здійснювали особи, які залучені до виконання робіт на договірній основі, підлягають перевірці під час судового розгляду справи з дослідження доказів, наданих кожною зі сторін. Оцінка доводів позивача щодо відсутності підпису інспектора, яка проводила інспекційне відвідування, також має здійснюватися з урахуванням змісту примірників акту, складення яких передбачене п. 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295. Вплив постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 на законність постанов від 16 квітня 2019 року № КВ479/1439/АВ/ТД/ФС-304, № КВ479/1439/АВ/МГ/ФС-305 та № КВ479/1439/АВ/ІП/ФС-306 також не є очевидним.

Наведені ТОВ Українська Харчова Компанія обставини не вказують на ознаки саме очевидної та безумовної протиправності оскаржуваних постанов.

Оцінюючи доводи позивача, що дія постанов про накладення штрафу призводить до порушення його прав, колегія суддів враховує, що у відповідності до ч. 6 ст. 265 КЗпП України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

На виконання ч. 4 ст. 265 КЗпП України та ч. 9 ст. 53 Закону України Про зайнятість населення Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2013 року № 509 затвердив Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок).

Згідно з п.п. 9, 10 Порядку штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Разом з тим, Порядок дійсно не передбачає, що оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку зупиняє її виконання.

Положеннями ч. 4 ст. 150 КАС України також передбачають, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі, не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до абз. 4 п. 11 Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Однак, сама по собі належність постанов від 16 квітня 2019 року № КВ479/1439/АВ/ТД/ФС-304, № КВ479/1439/АВ/МГ/ФС-305 та № КВ479/1439/АВ/ІП/ФС-306 до виконавчих документів не є достатньою підставою для висновку про те, що їх дія призводить до порушення прав позивача, на які він вказує у заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі.

На даний час у матеріалах справи відсутні докази пред`явлення оскаржуваних постанов до органів Державної виконавчої служби.

Обґрунтованих підстав вважати, що вони будуть передані для примусового виконання до набрання законної сили судовим рішення у справі № 640/8019/19 - судом не встановлено.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову з підстав, зазначених у ній, є передчасною.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 16 травня 2019 року та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Українська Харчова Компанія залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року про відмову в забезпечення позову - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Харчова Компанія - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року про відмову в забезпечення позову - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк