Постанова

від 20.06.2019 по справі 821/440/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №821/440/17

адміністративне провадження №К/9901/34320/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Бездрабка О.І. від 08.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Димерлія О.О., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В. від 25.01.2018 у справі за позовом Приватного підприємства ВТФ Агро стандарт до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Приватне підприємство ВТФ Агро стандарт (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 09.03.2017 №0002281204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн.

На обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило про помилковість висновків податкового органу щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення строків подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2016 року, оскільки відповідно до квитанції №2 декларація подана без порушення строків, встановлених законом, а саме 07.11.2016.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018, позов задоволено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки ГУ ДФС у Херсонській області про несвоєчасне подання ПП ВТФ Агростандарт декларації є помилковими, що виключає застосування штрафних санкцій, визначених контролюючим органом спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки судовим рішенням у справі №821/601/17, яке набрало законної сили, встановлено дату прийняття від позивача податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року - 07.11.2016, граничний термін подачі декларації якої закінчувався 09.11.2016.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати.

У касаційній скарзі Управління посилається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено всіх істотних обставин у справі, оскільки вчасно подана позивачем вперше декларація за три квартали 2016 року не була прийнята податковим органом, а повторно Підприємством подано декларацію з порушенням граничного терміну.

У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому, посилаючись на частини першу, сьому статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма Агростандарт судові витрати за надання правничої допомоги адвокатом у сумі 4500,00 грн.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності платником податку на прибуток ПП ВТФ Агростандарт відповідачем складено акт від 17.02.2017 №19/21-22-12-04/33277168, яким встановлено порушення граничних термінів подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2016 року (граничний термін подання - 09.11.2016, дата отримання контролюючим органом - 21.11.2016).

На підставі акта перевірки Управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 №0002281204, яким до позивача штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В силу пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Положеннями пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП ВТФ Агростандарт 07.11.2016 засобами телекомунікаційного зв`язку надіслало до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2016 року №9210783901, яку прийнято контролюючим органом 07.11.2016 згідно квитанцій від 07.11.2016 №1, №2.

10.11.2016 Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області направила позивачу лист №6459/10/21-03-08-02-16, в якому повідомила платника податків про відмову у прийнятті податкової звітності у зв`язку із невідповідністю ПІБ уповноваженої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, що є порушенням пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

За результатами судового оскарження вказаної відмови постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі №821/601/17, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, позов задоволено. Визнано протиправними дії Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року №9210783901 від 01.11.2016 ПП ВТФ Агростандарт . Скасовано рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про відмову у прийнятті податкової звітності від 10.11.2016 №6459/21-03-08-02-26. Визнано податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року №9210783901 від 01.11.2016 ПП ВТФ Агростандарт поданою без порушень чинного законодавства, вважаючи її прийнятою в день фактичного отримання податковим органом - 07.11.2016.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій контролюючого органу щодо неприйняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року та встановлено дату прийняття даної декларації - 07.11.2016.

Приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено дату прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року (граничний термін подачі якої закінчувався 09.11.2016) - 07.11.2016, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що штрафні санкції згідно із податковим повідомленням-рішенням від 09.03.2017 №0002281204 застосовано протиправно.

Отже, підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Що ж до клопотання позивача стосовно стягнення судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом у сумі 4500,00 грн., слід зазначити таке.

Згідно приписів пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем разом з клопотанням про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом у сумі 4500,00 грн. надано копію договору про надання правничої допомоги від 02.04.2018 №37, специфікацію до договору про надання правничої допомоги від 02.04.2018 №37, у якій визначено, що розмір гонорару прямо залежить від результату вирішення справи становить 4500 (чотири тисячі п`ятсот гривень) і підлягає сплаті адвокату у разі, якщо судове рішення буде прийнято на користь клієнта, а також акт про надання правничої допомоги від 03.04.2018 №1.

Враховуючи те, що позивачем не надано до Верховного Суду доказів документального підтвердження витрат на правову допомогу, клопотання про їх відшкодування задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 - без змін.

У задоволенні клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма Агростандарт судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом у сумі 4500,00 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду