Ухвала

від 21.06.2019 по справі 2-1125/2008

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1125/2008

2-ві/583/40/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Плотникової Н.Б.

за участі секретаря Логвиненко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Ільченко Валентини Миколаївни у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ :

28.05.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, в якому просить видати дублікати виконавчих листів на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.06.2008 р. № 2-1125/2008 з ОСОБА_2 стягнуті аліменти в розмірі 250 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття щомісячно, на користь ОСОБА_1 , з дня вступу рішення в законну силу (15.07.2008 р.). та 450 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

20.06.2019 р. ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Ільченко В.М., яку мотивує тим, що представництво заявниці здійснюється ОСОБА_4 на підставі належно оформленої довіреності, але суд у справі №2-37 2006 року, яка розглядалася судом у 2005-2006 роках, тобто до 30.09.2016 року, ухвалою від 12.06.2019 року №2-37/2006 (2-во/583/17/19) заяву ОСОБА_4 як представника ОСОБА_1 повернув з підстав подання заяви особою, яка не надала суду доказів представництва в статусі адвоката та не включений до реєстру адвокатів України. Також у судове засідання в межах справи № 2-1125/2008 (6/583/58/19) представник ОСОБА_4 не викликався, не викликається та не вказується у супровідних листах суду. Вважає, що у діях головуючого судді простежується упереджене ставлення до неї та осіб, які здійснюють її процесуальне представництво.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 20.06.2019 р. заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Ільченко В.М. передано в канцелярію для визначення судді при цьому суд послався на те, що викладені у заяві про відвід судді обставини є необґрунтованими і не містять визначених ст. 36 ЦПК України підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом без повідомлення учасників справи, окрім тих випадків, коли суд визнає за потрібне заслухати учасників справи.

Суд, вивчивши заяву та матеріали цивільної справи вважає за можливе вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд заяви про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України, згідно якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою визначена заборона повторної участі судді в розгляді справи.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом.

У рішенні по справі Мироненко і Мартенко проти України (заява № 4785/02) від 10.12.2009 року (пункти 66-70) Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Проаналізувавши викладені у заяві доводи і підстави для відводу судді, вказані ОСОБА_1 , суд вважає, що законних підстав для відводу судді немає, заява необґрунтована. Будь-якого упередженого ставлення з боку судді не вбачається.

Доводи, які наводить заявниця як на підставу сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді, не ґрунтуються на зазначених нормах, не знайшли підтвердження матеріалами справи чи іншими доказами.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.

Згідно п. 18 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

За приписами ч. 3 ст. 131-2 Конституції України від 28.06.1996 виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно із підпунктом одинадцятим пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 1 січня 2019 року.

Згідно ч. 4 ст. 19 ЦПК України малозначні справи підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що представництво особи в суді з 01.01.2019 може здійснювати не адвокат виключно в тих справах, які відповідно до закону можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (в тому числі малозначних справах).

Однак, заяви (клопотання) щодо процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, не розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, представником в справах за такими заявами, може бути лише адвокат (законний представник), оскільки виключення із вказаного загального правила представництва стосуються виключно певної категорії справ.

За таких обставин, враховуючи що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси заявника як адвокат суду не надано, суд з 01.01.2019 року позбавлений процесуальної можливості допустити ОСОБА_4 як представника заявника у даній справі.

Отже, доводи, які наводить заявниця як на підставу сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді, не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді заяви про видачу дублікату виконавчого листа, а фактично базуються на суб`єктивній оцінці заявниці щодо процесуальних рішень судді, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення заявленого відводу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви заявниці ОСОБА_1 про відвід судді Ільченко Валентини Миколаївни відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути викладені при оскарженні рішення суду.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.Б. Плотникова