Рішення

від 15.01.2019 по справі 405/2610/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2610/17

Провадження №2/405/630/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І., Шумейко Ю.В., Тюпа Ю.В.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

та відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому цивільну справу №405/2610/17 за позовом Кіровоградського обласного центру зайнятості, яке є правонаступником Знам`янського міськрайонного центру зайнятості, до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Знам`янський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманих коштів у вигляді соціальної виплати у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 1 100,12 грн., зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що відповідач ОСОБА_2 06.11.2014 року подав до Знам`янського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного, в якій власноручно зазначив інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до позивача 06.11.2014 року із заявою про вирішення питання його працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій вказав, що на момент подання заяви він не забезпечує себе роботою самостійно.

Наказом Знам`янського міськрайонного центру зайнятості № НТ141107 від 07.11.2014 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч 1 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення , п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Також зазначив, що при звірці бази даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи з даними ДФС ним (позивачем) було виявлено, що відповідач з 25.12.2014 року зареєстрований, як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Для спростування чи підтвердження зазначеної інформації позивач скористався Єдиним реєстром адвокатів України та виявив, що відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.12.2014 року за № 000004 і жодна інформація про реєстрацію зупинення чи припинення вказаної діяльності в зазначеному реєстрі відсутня. При цьому, положеннями ст. ст. 6,12, 31, 32 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач повинен був повідомити про те, що він зареєстрований як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, відносився до категорії зайнятого населення, а отже не мав права на отримання статусу безробітного і відповідно отримання допомоги по безробіттю.

У зв`язку з викладеним, 01.03.2017 року за № НТ170301/6 позивачем був виданий наказ про повернення відповідачем незаконно виплаченої допомоги по безробіттю, який (наказ) разом із претензією за вих. № 03-09/352/03 від 01.03.2017 року було направлено відповідачу та отримано останнім 10.03.2017 року, про що свідчить поштове відправлення. Однак, відповідачем вищезазначений наказ не оскаржено та кошти в добровільному порядку не відшкодовано, що стало підставою для звернення з зазначеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 14 серпня 2017 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, у зв`язку з чим розгляд зазначеної цивільної справи продовжено за правилами ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 13.03.2018 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі у якості співвідповідача працівника Знам`янського міськрайонного центру зайнятості Железняк Т.В. по цивільній справі № 405/2610/17 за позовом Знам`янського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманих коштів, - залишено без задоволення.

Крім того, ухвалою суду від 13.03.2018 року підготовче провадження у даній справі, - закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26.09.2018 року в порядку ст.55 ЦПК України залучено до участі в даній цивільній справі в якості правонаступника позивача Знам`янського міськрайонного центру зайнятості - Кіровоградський обласний центр зайнятості.

Представник позивача Кіровоградського обласного центру зайнятостіДіхтяренко Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, підтримала також подану до суду відповідь на відзив, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував щодо їх задоволення, при цьому підтримав подані до суду заперечення на позов за вх. № 21507 від 20.09.2017 року, а також заперечення на відповідь на відзив від 13.03.2018 року, на обґрунтування яких зазначив, що він з 01.11.2014року звільнився з роботи, де був офіційно працевлаштований та 06.11.2014 року він(відповідач) звернувся до Знам`янського МРЦЗ з заявою про надання йому статусу безробітного, так як він дійсно на той час перебував у статусі безробітного, на підтвердження чого подав відповідну трудову книжку до Знам`янського МРЦЗ. 06.11.2014 року він як безробітній був закріплений за працівником Знам`янського МРЦЗ ОСОБА_3 , яка і в подальшому вела його справу безробітного до моменту зняття з обліку.13.11.2014року працівникЗнам`янського МРЦЗ ОСОБА_3 зробила запис в його (відповідача) трудову книжку серії НОМЕР_1 наступного змісту: Знам`янським МРЦЗ розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно ст.23 п.1 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття наказ № 141113 від 13.11.2014року . Зазначив, що при подальших зустрічах, які призначала працівникЗнам`янського МРЦЗ ОСОБА_4 , він (відповідач) повідомив їй особисто, що має намір скласти кваліфікаційний іспит в КДКА Кіровоградської області, щоб в подальшому займатись адвокатською діяльністю.15.12.2014року він(відповідач) склав кваліфікаційний іспит в КДКА Кіровоградської області і отримав відповідне свідоцтво. Приблизно 25.12.2014року він(відповідач) звернувся з заявою до Ради адвокатів Кіровоградської області, надавши їм відповідний пакет документів про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в м.Кропивницький, та після написання нимвідповідної заяви, йому було повідомлено працівниками Ради адвокатів Кіровоградської області, що зараз вони не можуть видати свідоцтво на руки, так як останнє виготовляться в м. Київ.Після 25.12.2014року на прийомі у працівника Знам`янського МРЦЗ ОСОБА_3 він (відповідач) повідомив останню, що написав відповідну заяву до Ради Адвокатів Кіровоградської області, але свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю вінще не отримав, так як воно виготовляється в м.Київ і буде надано після фактичного виготовлення, при цьому, працівник Знам`янського МРЦЗ ОСОБА_3 повідомила, що знімейого з обліку після того, як він буде зареєстрований в органах ДФС і буде взятий на облік як платник єдиного внеску та коли він їй надасть форму №2-ЕСВ. Вказав, що лише 29.01.2015року з міста Київ до Ради Адвокатів Кіровоградської області надійшло відповідне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке було йому вручено, тим самим, фактично він (відповідач) отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 29.01.2015року, та тільки після цього отримав змогу і право зареєструватись як платник податку в органах Державної фіскальної служби. Відповідна заявка про постановку на облік згідно КВЕД 69.10 була подана 29.01.2017 року до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС.В Кіровоградській ОДПІ ДФС він(відповідач) отримав повідомлення про взяття на облік платника податку форма 2-ЄСВ від 31.01.2015року, тобто фактично тільки з 31.01.2015року він зміг і почав провадити свою діяльність як адвокат згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, до цього часу він адвокатською діяльністю займатись не мав права. Вказав, що в цей же день, 31.01.2015 року, він(відповідач) з`явився до працівника Знам`янського МРЦЗ ОСОБА_3 і надав копію повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску форма №2-єсв від 31.01.2015року, яка зробила відповідний запис в його (відповідача) трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.01.2015 року. Окрім того, в запереченнях на відповідь на відзив також зазначив, що відповідно до ст.13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Пунктом 4 ст.11 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються, зокрема, адвокатською діяльністю, підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Страхувальником в цьому випадку є сама застрахована особа (п.5 ст.14 Закону). Взяття на облік осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема тих, які займаються адвокатською діяльністю, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. (абз.2 ч.1 ст.5 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ), відтак особа, яку внесено до реєстру страхувальників, вважається працюючою з дати, що зазначена в реєстрі, як дата взяття на облік платника єдиного внеску, тобто він вважається працюючим з дати, що зазначена в реєстрі, як дата взяття на облік платника єдиного соціального внеску, - з 29.01.2015 року. зазначив, що згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_2 від 25.12.2014 року - 25.12.2014 року він (відповідач) отримав право на зайняття адвокатською діяльністю, але почав займатись нею та отримувати дохід лише після реєстрації в органах ОДПІ в порядку Податкового кодексу України з 29.01.2015 року як самозайнята особа.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив за вх. № 5725 від 03 березня 2018 року, в якій зазначено, що міркування відповідача про те, що він почав займатися адвокатською діяльністю та отримувати прибуток від такої діяльності після фактичного отримання повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, правового значення не мають, оскільки за даними Єдиного реєстру адвокатів України 25.12.2014 року відповідачеві було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і жодна інформація про реєстрацію зупинення або припинення вказаної діяльності в зазначеному реєстрі відсутня. Крім того, взяття на облік адвоката як самозайнятої особи платника податків органами податкової служби є складовою його конституційного обов`язку сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі та не спричинює виникнення права на адвокатську діяльність. Водночас згідно пояснень заступника директора Знам`янського міськрайонного центру зайнятості Полікарпової Л.М., начальника відділу організації працевлаштування населення Знам`янського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_5 база ЄДРС знаходиться в стані формування та постійно оновлюється. Тому Знам`янським міськрайонним центром зайнятості проводилася робота щодо опрацювання даних довідника ПОУ (ЄДРС) бази даних ЄІАС, засобами фільтрації, де формується перелік реєстраційних дій ДРСУ. Нормативними документами, якими служба зайнятості керується в своїй роботі, не визначені строки та періодичність таких звірок. У лютому 2017 року фахівцями Знам`янського міськрайонного центру зайнятості було вирішено здійснити співставлення бази даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з даними Єдиного державного реєстру. При опрацюванні даної інформації виявлено, що за даними ДРЗДСС, дата взяття на облік ОСОБА_2 , як страхувальника 29.01.2015 року, а дата державної реєстрації його як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) 25.12.2014 року. Начальником відділу організації працевлаштування населення Знам`янського міськрайонного центру зайнятості Колядою О.В. складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплат матеріального забезпечення від 20.02.2017 року № 25, в якому зазначено, що під час перебування на обліку, безробітний ОСОБА_2 став зайнятою особою. Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України Урсаленку Б.О. 25.12.2014 року видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, свідків, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами по справі, що відповідач ОСОБА_2 06.11.2014 року звернувся до Знам`янського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного, в якій просив зареєструвати його як безробітного відповідно до Закону України Про зайнятість населення та призначити виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно до Витягу із наказів про прийняття рішення по особі: Урсаленко Б. ОСОБА_6 . Знам`янського міськрайонного центру зайнятості від 04.02.2015 року, наказом від 07.11.2014 року № НТ141107 Знам`янського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_2 з 06.11.2014 року надано статус безробітного, наказом від 13.11.2014 року № НТ141113 ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Також судом встановлено, що на підставі рішення Ради адвокатів Кіровоградської області від 25.12.2014 року № 12/1 ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.12.2014 року серії НОМЕР_2 .

Відповідно до повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 31.01.2015 року №1511238000042 (Форма №2-ЄСВ) ОСОБА_2 взятий на облік, як платник єдиного внеску в органі доходів і зборів - Кіровоградська об`єднана ДПІ 29.01.2015 року (діяльність у сфері права), розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва 36, 76%.

Відповідно до наказу від 04.02.2015 рокуЗнам`янського міськрайонного центру зайнятості №НТ150204 припинено виплату допомоги по безробіттю з 29.01.2015 року у зв`язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та припинено реєстрацію безробітного з 29.01.2015 року у зв`язку з самостійним працевлаштуванням відповідно до абз.3 абз.2 п.п.1 п.37 Порядку.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Акту №25 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про зайнятість населення від 20.02.2017 року начальником відділу організації працевлаштування населення Знам`янського МРЦЗ Колядою О.В. проведено перевірку застрахованої особи ОСОБА_2 та встановлено факт одночасного перебування на обліку як безробітний та реєстрацію як фізична особа-підприємець, у зв`язку з чим виникла переплата допомоги по безробіттю за період з 25.12.2014 року по 28.01.2015 року.

Відповідно до розрахунку переплати допомоги по безробіттю виплат ОСОБА_2 від 01.03.2017 року, проведеного спеціалістами Знам`янського МРЦЗ, який з 06.11.2014 року був зареєстрований як безробітний в Знам`янському МРЦЗ, дата припинення реєстрації 29 січня 2015 року, розмір доходів за період з 25.12.2014 року по 28.01.2015 року становить 1 100 грн. 12 коп.

Крім того, 01 березня 2017 року Знам`янським міськрайонним центром зайнятості видано наказ №НТ170301/6 Про відшкодування коштів , зокрема, про відшкодування за рахунок ОСОБА_2 суму переплати допомоги по безробіттю в розмірі 1 100,12 грн.

Листом за вих.№03-09/352/03 від 01.03.2017 року Знам`янський МРЦЗ повідомив ОСОБА_2 про виявлення Центром факту одночасного перебування останнього на обліку в центрі зайнятості та реєстрації як фізичної особи-підприємця, внаслідок чого відбулася переплата допомоги по безробіттю в розмірі 1 100, 12 грн. Запропоновано в добровільному порядку здійснити відшкодування переплати допомоги по безробіттю у розмірі 1 100, 12 грн.

Зазначений лист отримано ОСОБА_2 10.03.2017 року, однак кошти в розмірі 1 100, 12 грн. як переплата допомоги по безробіттю останнім не були повернуті, що стало підставою для звернення Знам`янського МРЦЗ з позовом до суду про стягнення зазначених коштів з відповідача ОСОБА_2 в судовому порядку.

Крім того, допитані під час судового розгляду справи за клопотанням відповідача в якості свідків працівники Знам`янського МРЦЗ: директор Знам`янського міськрайонного центру зайнятості Компанієць Л. ОСОБА_7 ., працівник Знам`янського МРЦЗ Железнякова Т.В., провідний спеціаліст з питань зайнятості Знам`янського МРЦЗ Коляда О.В. та головний бухгалтер Знам`янського МРЦЗ Мовчан ОСОБА_8 , пояснили, зокрема, свідок ОСОБА_9 , що вона з 2010 року є директором Знам`янського міськрайонного центру зайнятості, яке на даний час є філією Кіровоградського обласного центру зайнятості, їй також відомо, що відповідач перебував на обліку у Знам`янському МРЦЗ та на підставі його заяви був знятий з обліку з 29.01.2015 року, однак дана особа їй не відома, на особистий прийом він (відповідач) також не записувався.

Свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що відповідач після подачі 06.11.2014 року всіх необхідних документів з 06.11.2014 року був зареєстрований як безробітній в Знам`янському МРЦЗ, та вона (свідок) як спеціаліст зазначеного Центру, безпосередньо здійснювала плановий прийом відповідача у ОСОБА_10 . Також зазначила, що 02.02.2015 року відповідач особисто подав документ про взяття його на облік платника єдиного соціального внеску з 29.01.2015 року, на підставі чого зазначена інформація заноситься до відповідної бази, особа знімається з обліку як безробітна та їй припиняється відповідна виплата допомоги по безробіттю. Також зазначила, що, перебуваючи на обліку в Знам`янському МРЦЗ, - відповідач умови знаходження на обліку не порушував.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що вона працює на посаді начальника відділу організації працевлаштування населення Знам`янського МРЦЗ, та нею в лютому, 2017 року було проведено відповідну перевірку щодо застрахованої особи ОСОБА_2 , при цьому, в Акті помилково було зазначено щодо реєстрації ОСОБА_2 як фізичної-особи підприємця.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що нею на підставі наданого Акту розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про зайнятість населення було проведено бухгалтерський перерахунок та визначено розмір переплати допомоги по безробіттю.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, проданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Підставу позову складають зазначення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, на підтвердження зазначених позивачем обставин.

Так, звертаючись до суду з позовом до відповідача, як на підставу позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 , маючи з 06.11.2014 року статус безробітного та отримуючи виплати допомоги по безробіттю, з 25.12.2014 року зареєстрований як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, відповідно є самозайнятою особою, та забезпечує себе роботою самостійно, при цьому, останній не повідомив позивача про те, що він зареєстрований як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, відносився до категорії зайнятого населення, а отже не мав права на отримання статусу безробітного і відповідно отримання допомоги по безробіттю. Крім того, зазначив, що особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, придбала визначене державою право на здійснення певної оплатної діяльності, тобто цій особі надана законом можливість забезпечувати себе роботою самостійно. Адвокату, який має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, надана законом можливість забезпечувати себе роботою самостійно, що відносить таку категорію громадян до зайнятого населення і виключає можливість реєстрації як безробітної особи, при цьому, фактичне здійснення адвокатської діяльності чи відсутність такої діяльності, отримання (неотримання) прибутку від цього, сплата (несплата) податків або страхових внесків не впливає на сам статус особи як такої, що є самозайнятою.

Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_3 000004 від 25.12.2014 року - 25.12.2014 року він лише отримав право на зайняття адвокатською діяльністю, але почав нею займатися і отримувати дохід лише після реєстрації в органах ОДПІ в порядку Податкового кодексу України з 29.01.2015 року як самозайнята особа. Крім того, зазначив, що особа, яку внесено до реєстру страхувальників, вважається працюючою з дати, що зазначена в реєстрі, як дата взяття на облік платника єдиного внеску, тобто, вважається, що він є працюючим з дати, що зазначена в реєстрі, як дата взяття на облік платника єдиного соціального внеску, тобто, з 29.01.2015 року. Вказав, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю він отримав на руки лише 29.01.2015 року після надходження його до Ради адвокатів Кіровоградської області з м.Києва, і лише після того, як він його отримав, він мав змогу зареєструватися як платник податку в органах Державної фіскальної служби та відповідна заявка про постановку на облік згідно КВЕД 69.10 було подано 29.01.2015 року до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС., та лише після отримання повідомлення про взяття на облік платника податку за формою 2-ЄСВ, він зміг та почав провадити свою діяльність як адвокат згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, про що ним відразу було повідомлено та надано відповідні документи в Знам`янський МРЦЗ, та працівником Центру в його трудовій книжці було зроблено відповідний запис, датований 30.01.2015 року припинено виплату допомоги наказ від 02.02.2015 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що право на соціальний захист є невід`ємним конституційним правом громадян (стаття 64 Конституції України).

Пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України Про зайнятість населення визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.44 Закону України Про зайнятість населення зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач, в даному випадку, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

В розумінні Податкового кодексу України та статті 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально є самозайнятою особою.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , обов`язковими складовими набуття статусу адвоката є, зокрема, складення особою присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 1 ст. 11 зазначеного вище Закону передбачено, що особа, стосовно якої Радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

З системного аналізу наведених положень слідує, що чинне законодавство визначає процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та безоплатним отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, тим самим,адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відповідно з часу отримання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, незалежно при цьому від часу взяття особи на облік органами Державної податкової служби.

При цьому, судом також відзначається, що на час звернення відповідача з заявою до позивача 06.11.2014 року та надання останньому статусу безробітного з 06.11.2014 року, та реєстрації його у Знам`янському міськрайонному центрі зайнятості, відповідач не був адвокатом, адвокатською діяльністю він не займався, не був самозайнятою особою та не забезпечував себе роботою самостійно, що не спростовано під час судового розгляду представником позивача, та, тим самим, спростовуються доводи позовної заяви в цій частині, що відповідач не мав при зверненні до Центру права на отримання статусу безробітного та відповідно отримання допомоги по безробіттю.

Крім того, на обгрунтування заперечень проти позову відповідач також зазначив, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №000004 від 25.12.2014 року надавало йому право на зайняття такою діяльністю, разом з тим, зазначене свідоцтво було ним отримано в Раді адвокатів Кіровоградської області після надходження його з м.Києва лише 29 січня 2015 року, та 29 січня 2015 року лише після того як він отримав зазначене свідоцтво, він зареєструвався як платник податку в органах Державної фіскальної служби, про що відразу ж повідомив працівника Знам`янського МРЦЗ ОСОБА_12 , яка вела його(відповідача) справу, що не заперечувалося останньою при наданні пояснень в якості свідка по справі.

Таким чином, для вирішення питання про те, чи є визначені законом підстави для відшкодування відповідачем отриманих коштів у вигляді соціальної допомоги по безробіттю в розмірі 1 100 грн. 12 коп. за період з 25.12.2014 року по 29.01.2015 року, позивач мав би встановити, чи здійснював відповідач з дати державної реєстрації фактично з 25 грудня 2014 року по 29 січня 2015 року адвокатську діяльність у формах, передбачених законодавством, а також чи здійснював він незалежну професійну діяльність в розумінні Податкового кодексу України.

Натомість, позивачем вказані обставини не встановлювалися, тоді як висновок про здійснення відповідачем адвокатської діяльності зроблено виключно на підставі наявності у нього свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000004 від 25.12.2014 року, що, в свою чергу, є безпідставним при вирішенні питання про наявність передбачених законом підстав щодо повернення отриманих коштів безробітним за вказаний період.

Крім того, судом також відзначається, що складений працівникомЗнам`янського МРЦЗ Акт №25 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про зайнятість населення від 20.02.2017 року складено некоректно, що підтверджено також в судовому засіданні особою, яка його склала - свідком ОСОБА_5 , а також представником позивача, оскільки за даним Актом встановлено факт одночасного перебування ОСОБА_2 на обліку як безробітний та реєстрацію як фізична особа-підприємець, разом з тим, відповідач не є фізичною-особою підприємцем, ніколи не мав такого статусу та ніколи не реєструвався в Реєстрі як фізична-особа підприємець.

З огляду на викладене вище, оцінивши надані учасниками справи докази по справі в їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, приймаючи також до уваги, що під час судового розгляду справи жодних доказів того, що відповідач зловживав своїми правами або умисно не виконував свій обов`язок щодо подання відповідних відомостей, які впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг судом не встановлено, а так само, приймаючи до уваги, що відповідно до положень ст.ст.6, 12, 31 та 32 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність право особи на зайняття адвокатською діяльністю виникає з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та с кладання присяги адвоката України до зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю, суд вважає, що позовні вимоги позивача Кіровоградського обласного центру зайнятості, яке є правонаступником Знам`янського міськрайонного центру зайнятості про стягнення з відповідача ОСОБА_2 незаконно отриманих коштів у вигляді соціальної допомоги по безробіттю у розмірі 1 100,12 грн., є недоведеними, у зв`язку з тим є такими,що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що на час подачі позову 19.05.2017 року позивач на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , в редакції Закону, чинного на час подання позову, був звільнений від справи судового збору, та в задоволенні позову останньому, - відмовлено, судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77, 80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кіровоградського обласного центру зайнятості, яке є правонаступником Знам`янського міськрайонного центру зайнятості, до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманих коштів як соціальної виплати у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) грн. 12 коп., - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова