Постанова

від 19.06.2019 по справі 923/35/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/35/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників:

від прокуратури – Лянна О.А.,

від Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області – участі не брали,

від Фермерського господарства "ІНКАС" – участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "ІНКАС"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019, прийняте суддею Нікітенком С.В., м. Херсон, повний текст складено 10.04.2019,

у справі №923/35/19

за позовом: керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області

до відповідача: Фермерського господарства "ІНКАС"

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 р. керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області звернувся з позовом до Фермерського господарства "ІНКАС", в якому просив визнати недійсним на майбутнє укладений 04.08.2017 між Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та Фермерським господарством "ІНКАС" договір оренди №25 частини внутрішньогосподарської меліоративної системи (НС №7 К-17, НС №11 Р-2) вартістю 16944641 грн, яка розташована в адміністративних межах Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, а також зобов'язати Фермерське господарство "ІНКАС" повернути Хлібодарівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області індивідуально визначене майно - частину внутрішньогосподарської меліоративної системи (НС №7 К-17, НС №11 Р-2) вартістю 16944641 грн, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді Хлібодарівської сільської ради шляхом підписання акту прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та Фермерським господарством "ІНКАС" договір оренди комунального майна суперечить вимогам законодавства, оскільки розмір орендної плати визначено сторонами з порушенням вимог Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995. Крім того, сторонами оспорюваного правочину не узгоджено всіх істотних умов, передбачених для договору даного виду Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, в договорі відсутня умова про страхування орендарем орендованого ним майна. Водночас прокурор зазначає про те, що Хлібодарівська сільська рада Чаплинського району Херсонської області, уклавши оспорюваний договір з порушенням приписів законодавства та на економічно невигідних для неї умовах, не вжила жодних заходів щодо приведення договору у відповідність до вимог закону або визнання вказаного правочину недійсним, чим спричинила шкоди інтересам держави, тому, з огляду на неналежне здійснення органом місцевого самоврядування своїх повноважень, вбачаються підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 16.01.2019 відкрито провадження у справі №923/35/19.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019 у справі №923/35/19 (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсним на майбутнє укладений 04.08.2017 між Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та Фермерським господарством "ІНКАС" договір оренди №25 частини внутрішньогосподарської меліоративної системи (НС №7 К-17, НС №11 Р-2) вартістю 16944641 грн, яка розташована в адміністративних межах Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області; зобов'язано Фермерське господарство "ІНКАС" повернути Хлібодарівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області індивідуально визначене майно - частину внутрішньогосподарської меліоративної системи (НС №7 К-17, НС №11 Р-2) вартістю 16944641 грн, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді Хлібодарівської сільської ради шляхом підписання акту прийому-передачі; стягнуто з Фермерського господарства "ІНКАС" на користь прокуратури Херсонської області 3842 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що оспорюваний договір не відповідає вимогам законодавства у зв'язку із неправильним визначенням розміру орендної плати за майно комунальної форми власності та неузгодженням сторонами правочину істотної умови про страхування орендарем орендованого ним майна. Водночас суд першої інстанції зазначає про те, що в якості реституції відповідач повинен повернути майно, отримане ним на підставі недійсного правочину.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "ІНКАС" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019 у справі №923/35/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що прокурором у встановленому законом порядку не підтверджено наявність підстав для представництва у спірних правовідносинах інтересів Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, при цьому прокурором також не дотримано вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру” в частині виконання обов'язку щодо попереднього, тобто перед зверненням до суду, повідомлення Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про подання позову в інтересах останньої. Крім того, апелянт наголошує на безпідставності заявлення вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору за наявності чинного рішення Хлібодарівської сільської ради №129 від 03.08.2017, на виконання якого укладено вказаний договір. Скаржник також наголошує на неможливості визнання оспорюваного договору недійсним на майбутнє, оскільки права та обов'язки за даним договором набуті сторонами у реальному часі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. від 20.05.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою від 03.06.2019 розгляд справи призначено на 19.06.2019 о 9:30.

У судовому засіданні 19.06.2019 представник прокуратури висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги, представники Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та Фермерського господарства "ІНКАС" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.140-143).

18.06.2019 від Фермерського господарства "ІНКАС" каналами електронного зв'язку надійшла заява про перенесення розгляду справи, між тим вказаний документ не підписаний електронним підписом, що виключає можливість ідентифікувати особу, яка його направила, а тому колегією суддів зазначена заява до уваги не приймається.

Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та Хлібодарівська сільська рада Чаплинського району Херсонської області своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Місцевим господарським судом встановлено, що 31.03.2017 Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області прийнято рішення №95 "Про передачу Комунальним підприємством "Хлібодарівка" зрошувальної підземної мережі та прийняття у власність Хлібодарівською сільською радою зрошувальної підземної мережі та дощувальних машин "Фрегат", яким, зокрема, вирішено передати зрошувальну мережу довжиною 74533,6 м з балансу комунального підприємства на баланс Хлібодарівської сільської ради, прийняти у комунальну власність та на баланс Хлібодарівської сільської ради зрошувальну підземну мережу довжиною 74533,6 м (НС №7 – 20666 м, НС №8 – 11776 м, НС №11 – 18890,6 м, НС №17 – 23201 м), Хлібодарівській сільській раді замовити незалежну оцінку майна.

На виконання вказаного рішення 11.04.2017 комісією у складі посадових осіб Комунального підприємства "Хлібодарівка" та Хлібодарівської сільської ради підписано акт приймання-передачі зрошувальних мереж.

19.06.2017 суб'єктом оціночної діяльності – Фізичною особою-підприємцем Андрусенко Ю.А. погоджено звіт про незалежну оцінку зрошувальної підземної мережі загальною протяжністю 74533,6 м, розташованої на землях Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, відповідно до якого ринкова вартість вказаної мережі на визначену дату оцінки, а саме: 19.05.2017, склала 32046961 грн без ПДВ, у тому числі: зрошувальна мережа від насосної станції №7 К-17 протяжністю 20666 м – 7205193 грн, зрошувальна мережа від насосної станції №8 К-17 протяжністю 11776 м – 3822023 грн, зрошувальна мережа від насосної станції №11 Р-2 протяжністю 18890,6 м – 9739448 грн, зрошувальна мережа від насосної станції №17 Р-2 протяжністю 23201 м – 11280297 грн.

В подальшому 03.08.2017 Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області прийнято рішення №129 "Про затвердження звіту про незалежну оцінку зрошувальної підземної мережі, дощувальних машин "Фрегат" Хлібодарівської сільської ради та затвердження ставок оренди", яким, зокрема, затверджено звіт про незалежну оцінку зрошувальної підземної мережі загальною протяжністю 74533,6 м, розташованої на землях Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, затверджено відсоткову ставку оренди зрошувальної підземної мережі в розмірі 7% на 6 місяців сільськогосподарських робіт від оціночної вартості та доручено сільському голові укласти від імені сільської ради договори оренди зрошувальної підземної мережі, дощувальних машин "Фрегат" та сформувати інші необхідні для укладення договорів документи.

04.08.2017 між Хлібодарівською сільською радою ("Орендодавець") та Фермерським господарством "ІНКАС" ("Орендар") укладено договір оренди №25 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Хлібодарівської сільської ради (далі – договір №25 від 04.08.2017), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності, а саме: об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Хлібодарівської сільської ради: НС №7 К-17 (загальна балансова вартість складає 7205193 грн), НС №11 Р-2 (загальна балансова вартість складає 9739448 грн).

За умовами пункту 1.2 договору №25 від 04.08.2017 майно передається в оренду з метою використання для поливу сільськогосподарських культур на зрошувальних землях в адміністративних межах Хлібодарівської сільської ради.

В силу пунктів 2.1, 2.3 договору №25 від 04.08.2017 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна, який є невід'ємною частиною договору. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки.

Пунктами 3.1-3.3 договору №25 від 04.08.2017 передбачено, що орендна плата становить 7% на рік. Нараховується орендна плата на шість місяців сільськогосподарських робіт, але оплата за мережу Орендарем здійснюється кожного місяця. У зв'язку з тим, що передача мережі на баланс сільської ради зайняла час, сплатити за 2017 рік необхідно до 25 грудня 2017 року. Подальша оплата за користування мережі, починаючи з 2018 року, здійснюється кожен місяць, вартість мережі по кожній насосній станції: НС№7 К-17 - до сплати 8115,36 грн, НС№11 Р-2 - до сплати 48314,28 грн. Орендна плата 56429,64 грн за рік сплачується Орендарем рівними частинами до місцевого бюджету Орендодавця у безготівковий спосіб у порядку, визначеному даним договором. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць і нараховується після 10 числа, наступного за звітним.

Цей договір укладено строком на 5 років та діє з 04.08.2017 до 04.08.2022 включно (пункт 10.1 договору №25 від 04.08.2017).

Згідно з пунктом 10.3 договору №25 від 04.08.2017 зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються сторонами протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до підписаного сторонами договору №25 від 04.08.2017 акту приймання-передачі б/н від 04.08.2017 Орендодавець передає об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташованої на території Хлібодарівської сільської ради від насосної станції №7 К-17 та насосної станції №11 Р-2, а Орендар приймає меліоративну систему в оренду.

З розрахунку орендної плати за майно комунальної власності, що утримується на балансі Хлібодарівської сільської ради, який є додатком №1 до договору №25 від 04.08.2017, вбачається, що розмір орендної плати визначено за формулою згідно з Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995, зі змінами №279 від 19.04.2017.

06.12.2018 Хлібодарівська сільська рада Чаплинського району Херсонської області у відповідь на запит Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області №110/4693вих18 від 03.12.2018 направила на адресу останньої лист №209/2-19, в якому повідомила про те, що окреме рішення про передачу в оренду Фермерському господарству "ІНКАС" зрошувальної мережі не приймалось, а також про те, що станом на час підготовки даного листа методика розрахунку і порядок використання плати за оренду комунального майна, положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунального майна Хлібодарівською сільською радою не затверджувались, зазначені нормативні акти перебувають на стадії розробки, тому під час передачі в оренду комунального майна Хлібодарівська сільська рада керувалась загальнодержавними нормативними актами, а саме: Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу".

Після підготовки та підписання позовної заяви (на виконання приписів частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру") керівником Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області підготовлено повідомлення №110/4869вих18 від 18.12.2018, відповідно до якого прокуратура інформує Хлібодарівську сільську раду Чаплинського району Херсонської області про те, що укладений між Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та Фермерським господарством "ІНКАС" договір №25 від 04.08.2017 суперечить вимогам законодавства, що зумовлює наявність підстав для вжиття органами прокуратури заходів реагування для визнання вказаного договору недійсним та зобов'язання повернути орендоване майно шляхом подання відповідного позову до Господарського суду Херсонської області.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним на майбутнє договору №25 від 04.08.2017 та зобов'язання відповідача повернути позивачу індивідуально визначене майно - частину внутрішньогосподарської меліоративної системи (НС №7 К-17, НС №11 Р-2) вартістю 16944641 грн, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді Хлібодарівської сільської ради шляхом підписання акту прийому-передачі.

Звертаючись з позовом, в обґрунтування наявності підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області прокурор зазначив про те, що Хлібодарівська сільська рада Чаплинського району Херсонської області, уклавши оспорюваний договір з порушенням приписів законодавства та на економічно невигідних для неї умовах, не вжила жодних заходів щодо приведення договору у відповідність до вимог закону або визнання вказаного правочину недійсним, чим спричинила шкоди інтересам держави, що свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування своїх повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та невідповідності оспорюваного договору вимогам законодавства у зв'язку із неправильним визначенням розміру орендної плати за майно комунальної форми власності та неузгодженням сторонами правочину істотної умови про страхування орендарем орендованого ним майна.

Колегія суддів не погоджується з рішенням місцевого господарського суду, оскільки вбачає, що останнє ухвалене за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеності істотних обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьої наведеної вище норми встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17.

Як вбачається з позовної заяви №98/3563-18 від 11.12.2018 (вх.№66/19 від 14.01.2019) керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області обґрунтовував неналежне виконання Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави тим, що остання, незважаючи на порушення вимог законодавства, допущені сторонами під час укладання договору №25 від 04.08.2017, за захистом прав та інтересів територіальної громади до суду самостійно не звернулась.

Колегія суддів ще раз зауважує, що право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. При цьому, інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва. Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Між тим прокурором ані до місцевого господарського суду, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів того, що Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області всупереч вимог закону взагалі не здійснюється захист інтересів держави або такий захист здійснюється неналежно.

Крім того, колегією суддів Південно-західного апеляційного суду Одеської області враховується, що у рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1604(2003) від 27.05.2003 "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, який відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Європейський суд з прав людини у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення пункту першого статті 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції").

Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції"). Принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту першого статі 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції", рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії").

Таким чином, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про доведеність прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави, а також про те, що відповідний орган місцевого самоврядування не здійснює їх захисту або здійснює такий захист неналежно.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд зауважує, що відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 06.02.2019 у справі №927/246/18 та від 26.02.2019 у справі №920/284/18.

Крім того, колегія суддів також вбачає, що при поданні позовної заяви прокурором не дотримано вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру” в частині виконання обов'язку щодо попереднього, тобто перед зверненням до суду, повідомлення Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про подання позову в інтересах останньої.

Зокрема, на підтвердження дотримання приписів статті 23 Закону України “Про прокуратуру” до позовної заяви додано адресований Хлібодарівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області лист №110/4869вих18 від 18.12.2018, яким останню повідомлено про те, що укладений між Хлібодарівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та Фермерським господарством "ІНКАС" договір №25 від 04.08.2017 суперечить вимогам законодавства, що зумовлює наявність підстав для вжиття органами прокуратури заходів реагування для визнання вказаного договору недійсним та зобов'язання повернути орендоване майно шляхом подання відповідного позову до Господарського суду Херсонської області.

При цьому, з реквізитів позовної заяви вбачається, що остання підготовлена та підписана прокурором 11.12.2018, у той час як повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" датовано 18.12.2018, тобто підготовку останнього здійснено не завчасно, а лише через тиждень після підготовки та підписання позову.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що докази надсилання керівником Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області повідомлення №110/4869вих18 від 18.12.2018 на адресу Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області або його отримання останньою у матеріалах справи відсутні.

Між тим у разі дотримання зазначеної норми позивач та відповідач мали б можливість привести оспорюваний договір у відповідність до вимог чинного законодавства, якщо доводи, викладені прокурором у відповідному повідомленні, були б визнані обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019 у справі №923/35/19 не відповідає вказаним вимогам у зв'язку з недоведеністю прокурором наявності підстав для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з одночасним залишенням позову без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Керуючись статтями 226, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ІНКАС" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019 у справі №923/35/19 скасувати.

Позов керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Хлібодарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області до Фермерського господарства "ІНКАС" про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути майно залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2019.

Головуючий суддя                                                                      С.В. Таран

Суддя                                                                                          Л.О. Будішевська

Суддя                                                                                          М.А. Мишкіна