Постанова

від 11.04.2019 по справі 910/16518/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" квітня 2019 р. м. Київ                                            Справа№ 910/16518/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:           Скрипки  І.М. суддів:            Тищенко А.І.           Михальської Ю.Б.   при секретарі судового засідання Вайнер Є.І. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.04.2019 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 про залишення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду у справі №910/16518/18 (суддя Спичак О.М.) за позовом Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Джестекс Едженсі” про стягнення 1 196, 64 грн. В судовому засіданні 11.04.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.                                            ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №910/16518/18 заяву Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду. Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, позивач 18.02.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (п.2 ч.2 ст.46 ГПК України) та не врахуванням норм ст.252 ГПК України. На думку апелянта, заява про збільшення розміру позовних вимог  з доданими до неї документами від 01.02.2019 подана у межах процесуального строку, передбаченого ст.ст.46, 252 ГПК України, і підстав для залишення її без розгляду не було. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача 25.02.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у справі №910/16518/18 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.04.2019. Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України). Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство “Український державний центр радіочастот” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Джестекс Едженсі” про стягнення 1 196,64 грн. вартості обладнання. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг № 3776/238м-14 від 01.10.2014 в частині оплати   наданих послуг. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2018 позовну заяву Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” залишено без руху. 22.12.2018 від Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України. 01.02.2019 від позивача надійшла заява б/н про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача додатково 66, 48 грн. на підставі рахунку №14278 від 24.10.2018. Залишаючи заяву позивача про збільшення позовних вимог без розгляду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що остання подана поза межами строку, встановленого п.2 ч.2 ст.46 ГПК України. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з п. 2 ч. 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі судом була прийнята 27.12.2018, то з урахуванням вимог вищезазначених норм, позивач мав право подавати заяву про збільшення розміру позовних вимог у строк по 26.01.2019 (включно). При цьому помилковими є доводи апелянта про обрахування тридцятиденного строку, передбаченого ч.3 ст.252 ГПК України,  на подачу заяви про збільшення позовних вимог не з дати відкриття провадження у даній справі, а з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі, з 08.01.2019. Відповідно до ч. 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Заява позивача про збільшення позовних вимог від 01.02.2019 не містить клопотань про поновлення пропущеного строку на її подання та обґрунтування причин поважності пропущення такого строку, подана через канцелярію суду 01.02.2019, тобто поза межами строку, встановленого п. 2 ч. 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим правомірно залишена судом першої інстанції без розгляду на підставі ст.ст.46, 118, 252 ГПК України. За встановлених обставин, залишення судом заяви позивача від 01.02.2019 про збільшення позовних вимог без розгляду, не порушує право позивача на доступ до правосуддя та рівність учасників судового процесу. Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.          Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29). За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -                                                                                                           ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №910/16518/18 залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 про залишення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду у справі №910/16518/18 залишити без змін. 3. Матеріали справи №910/16518/18 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 24.06.2019. Головуючий суддя                                                            І.М.  Скрипка Судді                                                                                А.І. Тищенко                                                                                 Ю.Б.Михальська