Постанова

від 24.06.2019 по справі 924/228/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/228/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 (Маціщук А.В., Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) у справі № 924/228/18 Господарського суду Хмельницької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про стягнення матеріальної шкоди в сумі 88 828,15 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - Відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в сумі 88 828,15 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року, Позивач не отримав вчасно бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 490 094,00 грн. В подальшому, Позивач отримав від ТОВ "Хмельницькінбуд" поворотну фінансову допомогу на суму 450 000,00 грн й внаслідок невчасного повернення якої, за рішенням суду у справі №924/585/17 був вимушений сплатити ТОВ "Хмельницькінбуд", в тому числі за період з 01.12.2016 по 20.02.2017, нарахування (штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати) в загальній сумі 88 828,15 грн, що, на думку Позивача, є шкодою, якої він зазнав внаслідок протиправної винної бездіяльності Відповідача.

Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2018 в позові відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано недоведеністю причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та витратами Позивача, тобто, не доведено всіх елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив висновок судово-економічної експертизи з підстав недоведення Позивачем об'єктивності обставин ненадання експертизи в суді першої інстанції.

8. Судом не враховано, що внаслідок протиправної поведінки Відповідача, що полягала в ненаправленні 23.11.2016 висновку до казначейства, Позивач був позбавлений можливості на отримання бюджетного відшкодування до 30.11.2016, що стало причиною для настання негативних наслідків для Позивача (відсутність необхідної суми коштів для своєчасного виконання зобов'язань Позивачем підтверджується висновком судово-економічної експертизи, який не прийнято судом апеляційної інстанції).

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

9. Судом вірно встановлено, що Позивачем не доведено відповідно до статей 76-79 ГПК України наявність реальної можливості за звичайних обставин сплатити неустойку, 3% річних та інфляційні втрати за договором про забезпечення виконання зобов'язання по договору поворотної фінансової допомоги №11/2015 від 30.11.2015.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Хмельницькінбуд" (Позикодавець) та ТОВ "Хмельницькі барви" (Позичальник) 30.11.2015 укладено договір №11/2015 поворотної фінансової допомоги, предметом якого є надання коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги в сумі 12 000 000,00 грн на термін не більше ніж один рік з моменту укладення договору.

10.1. Відповідно до договору про переведення боргу від 30.09.2016, який укладено ТОВ "Хмельницькі Барви", як первісним боржником, та Позивачем, як новим боржником, первісний боржник в порядку та на умовах, визначених договором, переводить частину боргу (грошових зобов'язань) у сумі 450 000,00 грн за договором №11/2015 поворотної фінансової допомоги, а новий боржник у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору, приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором; новий боржник зобов'язується виконати обов'язок первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору, тобто, до 30.11.2016.

11. У зв'язку з невиконанням Позивачем зобов'язань за договором про переведення боргу від 30.09.2016, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2017 у справі №924/585/17 задоволено позов ТОВ "Хмельницькінбуд" до Позивача про стягнення коштів в сумі 145 375,87грн за договором про переведення боргу по договору поворотної фінансової допомоги №11/2015. Рішення суду виконано Позивачем частково на суму 88 828,15 грн.

12. Судами встановлено, що відповідно до висновків Відповідача від 21.02.2017 про суми відшкодування податку на додану вартість, Позивачу за декларацією/уточнюючим розрахунком №9049765298 від 05.04.2016 за березень 2016 року підлягають відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок кошти в загальній сумі 490 094,00 грн.

12.1. Внаслідок проведення Відповідачем перевірки даних, задекларованих Позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість (акт №1202/12-02/39702233 від 20.05.2016) встановлено, що Позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника банку, задекларованого у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року в сумі 490 094,00 грн в зв'язку з тим, що платником занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 490 094,00 грн.

13. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі №822/1124/16, якою скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2016, задоволено адміністративний позов Позивача до Відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року. Зобов'язано Відповідача підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року.

13.1. Вказані судові рішення у справі №822/1124/16 Відповідачем оскаржено до суду касаційної інстанції і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження.

14. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №822/2332/17, позов Позивача до ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо невнесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Позивача, зокрема, по податковій декларації з податку на додану вартість №9049765298 від 05.04.2016 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 490 094,00 грн; зобов'язано ГУ ДФС у Хмельницькій області внести електронним повідомленням до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по деклараціям за березень та квітень 2016 року (зокрема, заява №9049765298 від 05.04.2016), з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Позивача в обслуговуючому банку. Зобов'язано ГУ ДФС у Хмельницькій області подати звіт про виконання судового рішення у справі №822/2332/17 протягом 10 робочих днів після вступу цього рішення суду у законну силу.

14.1. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 у справі №822/2332/17 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №822/2332/17 та зупинено виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2017 і ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 в частині зобов'язання внести електронним повідомленням до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по деклараціям за березень та квітень 2016 року (зокрема, заява №9049765298 від 05.04.2016), з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Позивача в обслуговуючому банку.

14.2. Враховуючи наведене, судами вірно встановлено, що на час розгляду даної справи, відсутній обов'язок Відповідача (справа №822/2332/17) по внесенню електронним повідомленням до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по деклараціям за березень 2016 року щодо заяви №9049765298 від 05.04.2016 на суму 490 094,00 грн.

15. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року, не отримав вчасно бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 490 094,00 грн. В подальшому, Позивач отримав від ТОВ "Хмельницькінбуд" поворотну фінансову допомогу на суму 450 000,00 грн й внаслідок невчасного повернення якої, за рішенням суду у справі №924/585/17 був вимушений сплатити ТОВ "Хмельницькінбуд", в тому числі за період з 01.12.2016 по 20.02.2017, нарахування (штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати) в загальній сумі 88 828,15 грн, що, на думку Позивача, є шкодою, якої він зазнав внаслідок протиправної винної бездіяльності Відповідача.

15.1. Тобто, визначена матеріальна шкода в сумі 88 828,15 грн ставиться Позивачем в залежність від бюджетного відшкодування Відповідачем податку на додану вартість в сумі 490 094,00 грн.

16. Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 56 Конституції України гарантовано право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

17. Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

18. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення заподіяної шкоди.

19. З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Позивачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між отриманими та невчасно повернутими ним коштами в сумі 450 000,00 грн, тобто, витратами, понесеними Позивачем на виконання рішення Господарського суду у справі №924/585/17 (шкодою в сумі 88 828,15 грн) та діями чи бездіяльністю Відповідача щодо невнесення електронного повідомлення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на суму 490 094,00грн, як і загалом протиправність дій Відповідача.

19.2. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що, враховуючи встановлені обставини справи в сукупності з оскарженням Відповідачем процесуальних документів у справах №822/1124/16 та №822/2332/17 до суду касаційної інстанції, передчасними є твердження Позивача про наявність вини Відповідача в завданні шкоди Позивачу в сумі 88 828,15 грн.

20. Частиною 1 статті 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

21. Отримання Позивачем коштів, які можуть бути відшкодовані з бюджету при умові відмови Відповідачу в задоволенні його касаційних скаргу у справах №822/1124/16 та №822/2323/17, не є основним джерелом прибутку Позивача, а можуть лише бути його складовою частиною. Такі дії (відшкодування з бюджету коштів) не можуть ставити в залежність виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань перед іншими господарюючими суб'єктами. Виконання конкретних зобов'язань Позивачем перед іншими господарюючими суб'єктами за господарськими договорами, не може залежати від невиконання іншими особами зобов'язань перед цим товариством, про що вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій і колегія суддів з цим погоджується.

22. Доводи касаційної скарги, наведені в пункті 7 постанови, Судом відхиляються, з огляду на те, що, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, оскільки оскаржене в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду ухвалене 02.07.2018, проте доказ (висновок експертизи), який Позивач подавав 05.02.2019 в суд апеляційної інстанції з клопотанням про долучення цього доказу, датований 22.01.2019 (договір про надання послуг з проведення експертизи укладено з представником Позивача 18.12.2018), тобто, вже після ухвалення рішення суду і таке клопотання не заявлялося Позивачем в суді першої інстанції, тому зазначений доказ (експертиза) є новим, що виключає можливість, відповідно до наведеної норми процесуального права, його прийняття на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

23. Посилання скаржника, зазначене в пункті 8 постанови, колегією суддів не береться до уваги з підстав, наведених у постанові.

24. Таким чином, колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги Позивача на предмет законності постанови суду апеляційної інстанції виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом на результат вирішення спору не впливають.

25. Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

26. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо розподілу судових витрат

28. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 924/228/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.