Вирок

від 24.06.2019 по справі 342/173/19

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/173/19

Провадження № 1-кп/353/55/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

законного представника потерпілого,

цивільного позивача ОСОБА_4 ,

представник потерпілого,

цивільного позивача, адвоката ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018090150000173 від 19.08.2018 року відносно:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вікно, Городенківського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середньо спеціальна, одруженого, не працюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

18.08.2018 близько 17 год. 00 хв. водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz Vito- 120», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , жителю АДРЕСА_2 , зі швидкістю 60 км/год, рухався автодорогою з с. Вікно в с. Чернятин, Городенківського району, Івано-Франківської області.

Рухаючись по вищевказаній дорозі, між населеними пунктами с. Вікно та с. Чернятин в урочищі «Ярміставок» водій ОСОБА_7 проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого виїхав в ліву сторону на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Nissan Micra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 та який рухався в напрямку з с. Чернятин в с. Вікно Городенківського району Івано-Франківської області.

При цьому ОСОБА_7 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, а саме:

п. 2.З., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 11.3. на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

У результаті порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «Nissan Micra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, рани лівого плеча, голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, пасажир автомобіля марки «Nissan Micra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , малолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, забою головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, перелому лівої тім`яної кістки, закритої травми живота, спленектомії, гемоперитонеуму, множинних саден лівої половини обличчя, волосистої частини голови зліва, лівої половини грудної клітки, які відносяться до: а) політравма, забій головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, перелом лівої тім`яної кістки, закрита травма живота, спленектомія, гемоперитонеум - до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя; б) садна лівої половини обличчя, волосистої частини голова зліва, лівої половини грудної клітки - до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому обвинуваченні беззастережно визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Показав суду, що на автомобілі «Mercedes Benz Vito- 120» 18.08.2019 року о 17 год. 30 хв. їхав в напрямку с. Чернятин в ур. «Ярміставок». Оскільки він нещодавно зремонтував ходову, а дорога була погана, він їхав зі швидкістю не більше 60 км/год. По ходу його транспортного засобу притримувався правої сторони. На відстані приблизно 7 метрів до зіткнення, на заокругленій ділянці дороги побачив автомобіль «Nissan Micra». Коли під`їжджав до повороту, з правої сторони були кущі і гілка обмежувала йому огляд. Тільки побачив машину і моментально відбулось зіткнення, він жодним чином не встиг застосувати екстрене гальмування чи будь яким чином зреагувати. Відразу спрацювали подушки безпеки тому він спершу не міг зорієнтуватись що сталось. Оскільки відсутня дорожня розмітка, то він не може сказати хто на чиїй полосі здійснював рух перед зіткненням. Його автомобіль після зіткнення ще трохи проїхав. Він вискочив з автомобіля та побачив дитину на узбіччі. ОСОБА_4 допоміг витягнути ОСОБА_9 з автомобіля. Попросив шофера автомобіля, що зупинився на місці події, щоб їх відвіз у лікарню. А сам в той час подзвонив в поліції та швидку медичну допомогу та чекав на місці події їхнього приїзду. До потерпілого приходив один раз у лікарню, батькам потерпілого не допомагав матеріально, проте запропонував їм, щоб вони звертались до нього коли їм потрібна буде матеріальна допомога. Матеріальну допомогу не надав потерпілому, оскільки сума запропонованої ним матеріальної допомоги не задовольняла законного представника потерпілого, а його майновий стан не дозволяв йому запропонувати інший розмір відшкодування, у зв`язку з тим, що саме транспортні перевезення є єдиним джерелом його доходу і вже більше десяти місяців, через пошкодження автомобіля, він не має заробітку. Спроби знайти інший заробіток були невдалими. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяні державі збитки понесені на лікування потерпілого у закладах охорони здоров`я, просить суворо його не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки така міра покарання фактично позбавить його засобів до існування.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні вина ОСОБА_7 доводиться наступними безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Законний представник потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_4 показала суду, що 18.08.2018 року в проміжку часу між 17 та 18 год. вона , її чоловік ОСОБА_9 та син ОСОБА_10 поверталися з с. Чернятин додому у с. Вікно. Їхали на власному автомобілі марки «Nissan Micra», чоловік ОСОБА_10 був за кермом, вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, а син ОСОБА_10 на задньому пасажирському сидінні зі сторони водія. Ніхто з них не був пристебнутий ременями безпеки, також автомобіль не був обладнаний дитячим кріслом. Їхали по своїй смузі руху, ближче до обочини, зі швидкістю приблизно 45-50 км/год. Побачила, що на них їде бус «Mercedes», чоловік ще намагався викрутити кермо вправо, прете не встиг і відбулось зіткнення. Удар прийшовся на сторону водія. Вона знепритомніла. Коли прийшла до тями побачила, що чоловік без свідомості та весь в крові, син також весь в крові, не дихає, розбита голова і весь в подряпинах від скла. Вона витягла сина ОСОБА_10 з автомобіля, віднесла на обочину, де і надавала першу медичну допомогу. Коли надавала першу медичну допомогу сину не бачила, щоб ОСОБА_7 виходив з автомобіля. Вийшов вже коли вона підійшла до свого автомобіля та намагалась допомогти чоловіку ОСОБА_9 . ОСОБА_7 зреагував на її крики і допоміг перенести чоловіка до іншої машини, яка зупинилась. Сина та чоловіка відвезли в лікарню. ОСОБА_7 допомоги не надавав, 20.08.2018 року він прийшов до них та сказав, що якщо потрібна допомога, щоб до нього звертались. Вона з сином ОСОБА_10 перебувала у лікарні з 18.08.2018 року до 12.09.2019 року. На даний час стан дитини задовільний, подальшого лікування не потребує. Машина ремонту не підлягає, а оскільки чоловіку по роботі потрібна машина та для того щоб возити дітей у лікарню, вони придбали інший автомобіль. Що стосується моральної шкоди, то ОСОБА_10 спершу боявся сідати у автомобіль, просив, щоб вона його міцно обіймала, а в лікарню потрібно було їздити кожного дня, і на даний час не хоче їздити в автомобілі, більше часу перебуває вдома.

Свідок ОСОБА_9 , пояснив суду, що 18.08.2018 року поверталися додому з с. Чернятин в с. Вікно на власному автомобілі «Nissan Micra» зі швидкістю приблизно 50 км/год. Він був за кермом, ОСОБА_4 на передньому пасажирському сидінні, а син ОСОБА_10 сидів на задньому сидінні. Ремені безпеки вони не використовували та автомобіль не був обладнаний дитячим кріслом. На ділянці дороги де був підйом, узбіччя там загороджене, побачив бус «Mercedes Benz Vito», намагався викрутити вправо, щоб уникнути зіткнення і втратив свідомість. Зіткнення відбулось зі сторони водія, на смузі руху автомобіля «Nissan Micra». До тями прийшов вже у лікарні, де і лікувався приблизно місяць. Син ОСОБА_10 лікувався спочатку в Городенківскій ЦРЛ, а потім у Івано-Франківській обласній дитячій лікарні. Обвинувачений приходив на другий день після аварії. Автомобіль «Nissan Micra» ремонту не підлягає, тому придбали інший, оскільки необхідний для потреб сім`ї та роботи.

Суд, оцінюючи покази законного представника малолітнього потерпілого та свідка, визнає їх логічними, послідовними та об`єктивними, оскільки вони відповідають іншим доказам безпосередньо дослідженими судом. Також вказані показання не заперечуються обвинуваченим. З огляду на вищенаведене, суд покладає в основу обвинувального вироку наведені показання.

Згідно ст. 358 КПК України, судом було досліджено письмові докази у кримінальному провадженні.

З рапорту чергового Городенківського відділення Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області встановлено, що 18.08.2018 року о 17 год. 35 хв. по лінії «102» до чергової частини надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , про те, що між с. Чернятин та с. Вікно відбулося зіткнення двох автомобілів «Мерседес» НОМЕР_1 та «Міцубісі» НОМЕР_2 , потерпілі особи направляються в лікарню (том 1, а.п. 243).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.08.2018 року з фототаблицею під час огляду місця події, відрізку автодороги між населеними пунктами с. Вікно та с. Чернятин Городенківського району, виявлено та вилучено автомобіль марки «Nissan Micra», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіль «Mercedes Benz Vito 120», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (том 2 а.п. 244-249, том 2 а.п. 1-6).

Оцінюючи письмові докази у кримінальному провадженні, суд визнає їх належними та допустимими доказами, оскільки вони зібрані стороною обвинувачення у порядку передбаченому ч.2 ст. 93 КПК України та без порушення норм Кримінального процесуального кодексу України в цілому.

Що стосується протоколів проведення слідчих експериментів від 22.12.2018 року з фототаблицями (том 2 а.п 43-55) за участю свідка ОСОБА_9 та від 24.01.2019 року з фототаблицями (том 2 а.п 56-68) за участю підозрюваного ОСОБА_7 на автодорозі між населеними пунктами с. Чернятин та с. Вікно, то суд критично оцінює вказані письмові докази, оскільки дані зафіксовані у цих протоколах та фототаблицях спростовані експертним дослідженням та не можуть вважатися технічно - спроможними.

Так, відповідно до дослідної частини висновку експерта № СЕ-19/109/26-66ІТ/19 від 08.02.2019 року (том 2 а.п. 72), із масштабних схем, які побудовані за результатами проведених слідчих експериментів із водіями ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , з урахуванням зафіксованої у протоколі огляду місця події та схемі до нього слідової інформації видно, що розташування обох автомобілів в момент зіткнення не відповідає фактичним даним, оскільки слід юзу, що залишений лівим переднім колесом автомобіля марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 , не співпадає з розташуванням даного автомобіля, а також, за наведених обставин, автомобіль марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_2 , правими колесами рухався би правим узбіччям.

Згідно висновку експерта № 4.2-684/18 від 07.12.2018 року зіткнення транспортних засобів «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 , та «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , відбулось на проїзній частині дороги в місці, яке у поздовжньому напрямку дещо передує початку зафіксованого сліду юзу довжиною 79,5 м, який зафіксований по ходу огляду на відстані 5,1 м від правого переднього колеса автомобіля та 2,8 м від лівого краю проїзної частини, в поперечному напрямку приблизно на рівні розташування зафіксованого сліду юзу. При первинному контактуванні повздовжня вісь автомобіля марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 , та повздовжня вісь автомобіля «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , перебували під кутом 175°±5°(том 2 а.п. 17-24).

Відповідно до висновку експерта № 4.2-682/18 від 06.12.2018 року на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані, а рульове керування - у стані відмови. Стан відмови рульового керування пов`язаний зі зміщенням та блокуванням лівого переднього колеса. Несправності рульового керування не носять експлуатаційного характеру, а виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру. Несправності рульового керування виникли в результаті розвитку ДТП, а тому водій не мав можливості її виявити під час експлуатації автомобіля до настання ДТП (том 2 а.п. 26-30).

Відповідно до висновку експерта № 4.2-683/18 від 06.12.2018 року на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , знаходились у стані відмови. До стану відмови робочої гальмівної системи автомобіля «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 призвели несправності (пошкодження) пов`язані із розгерметизацією системи гідроприводу гальм через розрив гальмівного шлангу правого заднього колеса та руйнування гальмівного барабану даного колеса, в результаті його відриву з конструкційного місця кріплення, а також блокуванням педалі гальм. До стану відмови рульового керування автомобіля марки «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , призвели несправності пов`язані із порушенням геометрії керованих коліс, через деформацію лівої рульової тяги та пошкодженням рульового колеса. Несправності робочої гальмівної системи та рульового керування не носять експлуатаційного характеру, а виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру. Несправності робочої гальмівної системи та рульового керування виникли в результаті розвитку ДТП, а тому водій не мав можливості її виявити під час експлуатації автомобіля, до настання ДТП (том 2 а.п. 32-36).

За змістом висновку експерта № 257 від 23.11.2018 року (том 2 а.п. 39-40) у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма зі струсом головного мозку, рани лівого плеча та голови. Вказані тілесні ушкодження спричинені травматичною дією тупих твердих предметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. не виключено, що дані тілесні ушкодження утворились у результаті дорожньо транспортної пригоди, внаслідок зіткнення автомобілів.

З висновку експерта № 114 від 05.12.2018 року (том 2 а.п. 41-42) у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді полі травми, забою головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, перелому лівої тім`яної кістки, закритої травми живота, спленектомії, гемоперитонеуму, множинних саден лівої половини обличчя, волосистої частини голови зліва, лівої половини грудної клітки, які утворилися від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути виступаючі частини салону автомашини, відносяться: полі травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, перелом лівої тім`яної кістки, закрита травма живота, спленектомія, гемоперитонеум до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя; садна лівої половини обличчя, волосистої частини голови зліва, лівої половини грудної клітки до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/26-66ІТ/19 від 08.02.2019 року (том 2 а.п. 70-76) в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.6ґ; 13.1 та 13.3 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою автодороги із швидкістю, не більше 90 км/год., наближаючись до вказаної заокругленої ділянки проїзної частини вибрати якомога менший можливий боковий інтервал від правого борту свого автомобіля до відповідної межі проїзної частини, а з моменту настання видимості автомобіля марки «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , своєчасно вжити заходів до зменшення швидкості руху керованого автомобіля, а в разі необхідності застосувати екстрене гальмування, щоб зупинити його до лінії роз`їзду транспортних засобів.

В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.6ґ; 13.1 та 13.3 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_9 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою автодороги із швидкістю, не більше 90 км/год, наближаючись до вказаної заокругленої ділянки проїзної частини вибрати якомога менший можливий боковий інтервал від правого борту свого автомобіля до відповідної межі проїзної частини, а з моменту настання видимості автомобіля марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 , своєчасно вжити заходів до зменшення швидкості руху керованого автомобіля, а в разі необхідності застосувати екстрене гальмування, щоб зупинити його до лінії роз`їзду транспортних засобів.

При заданому комплексі вихідних даних, в дорожньо-транспортній ситуації що розглядається, як водій автомобіля марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 так і водій автомобіля марки «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , з моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту взаємної видимості транспортних засобів на даній заокругленій ділянці дороги), не мали технічної можливості уникнути зіткнення, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

В загальному випадку, судова автотехнічна експертиза встановлює причину настання дорожньо-транспортної пригоди лише з технічної, науково обгрунтованої точки зору, а суд на підставі правового аналізу матеріалів справи і з врахуванням висновку експерта вирішує про причину ДТП в цілому.

При заданому комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо - транспортної пригоди, з технічної точки зору були обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водіїв автомобілів марки «Mercedes Benz Vito 120», р.н. НОМЕР_1 та «Nissan Micra», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вимогам пунктів 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України.

Вказані висновки експертів не суперечить положенням ст. 101 КПК України, а їх зміст відповідає вимогам ст. 102 КПК України.

Суд, оцінюючи усі безпосередньо досліджені під час судового розгляду докази у цьому кримінальному провадженні, визнає, що вони отримані без порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також не здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

ОСОБА_7 є суб`єктом даного злочину, оскільки він є осудною фізичною особою та яка керує транспортним засобом.

З суб`єктивної сторони характеризується необережною формою вини (злочинною недбалістю) обвинуваченого ОСОБА_7 до настання суспільно небезпечних наслідків.

Об`єктивна сторона даного злочину полягає в діях обвинуваченого ОСОБА_7 спрямованих на порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Об`єктом цього злочину є безпека дорожнього руху, експлуатація транспорту та здоров`я людини.

Згідно приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Частиною 2 ст. 8 КПК України передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Суд вказує на те, що при оцінці доказів Суд, зазвичай, повинен застосовувати критерій оцінки доказів «поза розумним сумнівом».

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що мало місце діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , це діяння містить склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження під час судового розгляду поза розумним сумнівом і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху та експлуатації особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, для якого транспортні перевезення є єдиним джерелом заробітку, думку прокурора, законного представника та представника потерпілого щодо міри покарання, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно ч.4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставиною,що пом`якшуєпокарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд визнає,згідно п.1,2ч.1ст.66КК України,щире каяття,оскільки обвинуваченийвживав конклюдентнихдій щодовідшкодування частковоїшкоди потерпілому,що незаперечувалося тапідтверджувалося законнимпредставником потерпілого ОСОБА_4 у судовомузасіданніта добровільне відшкодування завданого збитку, зокрема цивільним позивачам КЗ «Городенківській центральній районній лікарні» та Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні (том 1 а.п. 241).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не встановлено.

Згідно характеристик від 28.11.2018 року та від 29.01.2019 року з місця проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно та має на утриманні хворого батька ОСОБА_8 (том 2 а.п. 86, том 1 а.п. 242).

Довідками від 29.11.2018 року підтверджується, що обвинувачений не перебуває на диспансерному обліку в лікаря - нарколога та в лікаря-психіатра (том 2 а.п. 83,84).

З вимоги про судимість від 28.11.2018 року встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий (том 2 а.п. 87).

З протоколу проведення тесту на стан алкогольного сп`яніння приладом «Драгер 6810» та висновку № 33 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.08.2018 року ( том 2 а.п. 88,89) встановлено, що стану алкогольного чи іншого сп`яніння у ОСОБА_7 не було.

З досудової доповіді складеної органом пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_7 судом встановлено, що за результатами аналізу інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його способу життя, а також історії правопорушень, можна сказати, що ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення визначається як низька, рівень небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб, визначається також як низький, тому, беручи до уваги вищенаведене, Городенківський районний сектор філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язки відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України (том 1, а.п. 140-141).

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

За викладених обставин, з врахуванням позиції прокурора, що просив визнати винуватим обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суспільно небезпечного характеру вчиненого злочину, суд вважає, що для досягнення мети покарання передбаченої ст. 50 КК України, обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі. Вказане покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку цивільним позивачам, позитивну характеристику за місцем проживання, та інші обставини в сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливе без реального відбування покарання і до нього можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Аналізуючи вищезазначену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами буде особистим надмірним тягарем для ОСОБА_7 , оскільки транспортні перевезення є його способом заробітку та застосування такого додаткового виду покарання призведе до позбавлення засобів для існування ОСОБА_7 і в свою чергу позбавить можливості в подальшому відшкодувати збитки завдані цим кримінальним правопорушенням.

Щодо цивільних позовів, то за ч. 1ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положенняст. 129 КПК Українита бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Законним представником потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_4 та представником потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_11 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди, завданої злочином, у розмірі 200 000 грн. та 8000 грн.судових витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди, а також витрат на надання правової допомоги, суд враховує те, що цивільний позов обвинувачений визнав тільки в частині стягнення витрат на надання правової допомоги, також суд виходить з принципів справедливості, доцільності та розумності, враховує спосіб вчинення злочину, його наслідки для потерпілого, та приходить до наступних висновків.

Цивільний позов в частині стягнення судових витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.

З копії ордеру серії ІФ № 066629 (том 1 а.п. 115) встановлено, що адвокатом ОСОБА_5 надається правова допомога ОСОБА_10 на підставі договору про надання правової допомоги від 26.10.2019 року. З квитанції № 0.0.1294757334.1 від 14.03.2019 року (том 1 а.п. 116) встановлено, що вартість наданих послуг адвокатом ОСОБА_5 оплачена 14.03.2019 року у розмірі 8000 грн.

Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд вважає, що малолітньому потерпілому ОСОБА_10 , вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: він переніс психологічні страждання, оскільки внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, втратив звичний нормальний спосіб життя, оскільки довший час перебував у лікарні та потребував постійного лікування. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, те, що злочин вчинений з необережності, характер та глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_10 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок травм отриманих в результаті ДТП, суд вважає, що з врахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Також суд зазначає, що представником потерпілого, цивільного позивача у судовому засіданні надані пояснення, які підтримані законним представником потерпілого, цивільного позивача, щодо завданої шкоди здоров`ю малолітнього потерпілого, які на даний момент і в майбутньому призведуть до зміни способу життя потерпілого, однак інститут моральної шкоди передбачає відповідальність тільки за моральні страждання завдані в тому числі і ушкодженням здоров`я, а відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я малолітньої або неповнолітньої особи передбачено ст. 1199 ЦК України.

Прокурором в інтересах Департаменту охорониздоров`я Івано-Франківськоїдержавної адміністрації,а саме:Івано-Франківськоїобласної дитячоїклінічної лікарні цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 в сумі 4290,78 грн, а також прокурором заявлений цивільний позов в інтересах Городенківської районної державної адміністрації,а саме:КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» про стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 в сумі 2451,56 грн.

Вирішуючи заявлені прокурором позови про стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.1206 ЦК України, для його задоволення у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_7 на користь вказаних медичних закладів 4290,78 грн. та 2451,56 грн. відповідно, вищезазначених витрат, оскільки вказані витрати на користь Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні та КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» були сплачені обвинуваченим ОСОБА_7 , що підтверджується квитанціями № 79.79.1/29248146 від 07.06.2019 року та № 97 від 07.06.2019 року (том 1 а.п. 241).

Підстав длязадоволення уснихклопотань прокурора прозалишення безрозгляду позовупрокурора в інтересах Департаменту охорониздоров`я Івано-Франківськоїдержавної адміністрації,а саме:Івано-Франківськоїобласної дитячоїклінічної лікарні та КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» про стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 у суду не має. Оскільки на стадії судового розгляду судових дебатів відбувається розгляд цивільного позову по суті, а відповідно до п.5 ч.1. ст. 257 ЦПК України, яка застосовується у даному випадку на підставі ч.5 ст. 128 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду за заявою позивача до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 124 та ст. 126 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальні витрати на проведення експертиз: № 4.2-684/18 від 07.12.2018 в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України у розмірі 1430 грн., що підтверджується довідкою (том 2 а.п. 16), № 4.2-682/18 від 06.12.2018 в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України у розмірі 1001 грн., що підтверджується довідкою (том 2 а.п. 25 ), № 4.2-683/18 від 06.12.2018 в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України у розмірі 1144 грн., що підтверджується довідкою (том 2 а.п. 31), № СЕ-19/109/26-66ІТ-19 від 08.02.2019 в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України у розмірі 1001 грн., що підтверджується довідкою (том 2 а.п. 69)

Долю речових доказів слід вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись ст.ст. 75,76, 100, 124, 126, 174, 369 - 371,373,374,376,392,393,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 286 КК України,та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Згідност. 75 КК України,звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді трьох років позбавлення волі та встановити засудженому ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК Українипокласти на засудженого такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 76 КК Українипокласти на засудженого додатково обов`язок:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов законного представника, представника потерпілого, цивільного позивача малолітнього ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 , законним представником якого є ОСОБА_4 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 , законним представником якого є ОСОБА_4 8 000 (вісім тисяч) гривень в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити, через безпідставність.

У задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської державної адміністрації, а саме: Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні про стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 в сумі 4290,78 грн. відмовити, через безпідставність.

У задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах Городенківської районної державної адміністрації, а саме: КЗ «Городенківська центральна районна лікарня» про стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 в сумі 2451,56 грн. відмовити, через безпідставність.

Скасувати арешт накладений ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2018 року на автомобіль марки «Mercedes Benz Vito-120», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «Nissan Micra», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Вікно, Городенківського району Івано-Франківської області.

Скасувати арешт накладений ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2018 року на автомобіль марки «Mercedes Benz Vito-120», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_2 .

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

- автомобіль марки «Nissan Micra», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається в Городенківському ВП ГУНП повернути власнику ОСОБА_9 ;

- автомобіль марки «Mercedes Benz Vito-120», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається в Городенківському ВП ГУНП повернути власнику ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави ( Одержувач: УК у Тлумацькому районі/Тлумац.р./21081100, код ЄДРПОУ: 37831044, рахунок: 31417542009451, код класифікації доходів бюджету: 21081100, банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998) 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень процесуальних витрат.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області учасниками судового провадження передбаченими ст. 393 КПК України протягом 30 днів з дня йогопроголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок судунабираєзаконноїсилипіслязакінченнястрокуподання апеляційноїскарги,якщотакускаргунебулоподано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_1