Рішення

від 12.06.2019 по справі 409/1979/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/1979/18

Пров.№2/409/280/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

за участю позивача: ОСОБА_4

за участю представника позивача: І. П .Чорнухи

за участю представника відповідача: М.М.Сікарєва

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Лозно-Олександрівської селищної ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 до Лозно-Олександрівської селищної ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.08.2018 року відповідно до розпорядження №35 Лозно-Олександрівської селищної ради вона була звільнена із займаної посади спеціаліста Солідарненської сільської ради з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення позивача з вказаної посади було проведене у зв`язку з реорганізацією Солідарненської сільської ради шляхом приєднання до Лозно-Олександрівської селищної ради. Посада спеціаліста не була скорочена, і на цю посаду було прийнято іншого спеціаліста. Окрім того, на час звільнення позивачка була вагітна. Позивачка вважає дії відповідача щодо її звільнення незаконними та безпідставними у зв`язку з чим вона була змушена звернутися з позовною заявою до суду, в якій просить: поновити її на посаді спеціаліста Солідарненської сільської ради, стягнути з Лозно-Олександрівської селищної ради на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, стягнути з Лозно-Олександрівської селищної ради на її користь моральну шкоду у сумі 2000 грн..

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посада спеціаліста, яку займала позивачка, була скорочена та виведена з штатного розпису Солідарненської сільської ради, поновлення позивачки неможливе. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, доповнивши, що вона повідомляла керівництво, що вона вагітна та просила дати їй допрацювати до декрету, проте їй в цьому відмовили, іншу посаду їй не пропонували.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав вимоги свого довірителя та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача - Лозно-Олександрівської селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення в повному обсязі, пояснивши, що на момент звільненні в селищній раді ніяких довідок про вагітність позивачки не було. Реорганізація була проведена шляхом приєднання, Солідарненська сільська рада на даний час не ліквідована, інша посада позивачці не пропонувалася, чому - він пояснити не може, оскільки на той момент не працював.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обіймала посаду спеціаліста Солідарненської сільської ради з 02.08.2017 року, що підтверджено копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.8-10).

Згідно розпорядження селищного голови Лозно-Олександрівської селищної ради №35 від 14.08.2018 року ОСОБА_4 звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Солідарненської сільської ради шляхом приєднання до Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.28).

Відповідно до довідки, виданої Білокуракинською ЦРЛ 16.08.2018 року вих.№546 ОСОБА_4 вагітна. Строк вагітності 21 тиждень (а.с.27).

Відповідно рішення Лозно-Олександрівської селищної ради №36/1 від 08.02.2018 року прийняте рішення щодо об`єднання територіальних громад (а.с.54).

Рішенням Лозно-Олександрівської селищної ради №1/5 від 31.05.2018 року діяльність Мирненської сільської ради та Солідарненської сільської ради припинено шляхом приєднання до Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.103).

Згідно розпорядження селищного голови Лозно-Олександрівської селищної ради №07 від 01.06.2018 року працівників Солідарненської сільської ради попереджено про наступне вивільнення у порядку ст.49 2 КЗпП. Фактичне вивільнення працівників здійснити шляхом видання окремого розпорядження не раніше ніж через 2 місяці з дня його попередження (а.с.44). Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, з чотирьох попереджених про наступне вивільнення осіб, була звільнена тільки ОСОБА_4 ..

Відповідно до листа особистого ознайомлення ОСОБА_4 була ознайомлена з розпорядженням №07 від 01.06.2018р. про, що поставила особистий підпис (а.с.45).

Рішенням Лозно-Олександрівської селищної ради №4/5 від 23.07.2018 року затверджено штатний розпис Солідарненської сільської ради на 2018 рік (а.с.55-56), в якому наявна посада спеціаліста.

Як вбачається з копії газети "Життя Білокуракинщини" №42 від 09.06.2018 року, в газеті розміщене оголошення про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад Лозно-Олександрівської селищної ради, зокрема на посаду спеціаліста (а.с.63).

Згідно рішення Лозно-Олександрівської селищної ради №9/5 від 19.10.2018 року прийнято рішення щодо внесення змін до штатного розпису Солідарненської сільської ради, а саме виведення посади спеціаліст в кількості 1 одиниця з 1 жовтня 2018 року (а.с.47).

Відповідно до штатного розпису Лозно-Олександрівської селищної ради, затвердженого 01.06.2018 року, в штатному розписі наявна посада "Спеціаліст" в кількості 3 одиниці (а.с. 77-78).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 27.09.2018 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на " ОСОБА_4 " (а.с.113).

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як було роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верхового Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація підприємства, установи, організації, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

При скороченні штату внаслідок реорганізації підприємства, установи, організації необхідно враховувати наявність обмежень відносно звільнення деяких категорій працівників і переважного права працівників на те, щоб залишитися на роботі.

У разі звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені статтями 184, 186-1 Кодексу, а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, передбачених частиною другою статті 179 Кодексу), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда); батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України. Трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та ст. 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій ст. 235 та ст. 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач на момент звільнена була вагітна; як на момент ознайомлення з розпорядженням про попередження про наступне вивільнення, так і не момент фактичного вивільнення посада спеціаліста, на якій працювала позивач, була наявна у штатному розписі; іншу посаду позивачеві запропоновано не було, згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Солідарненська сільська рада (код ЄДРПОУ 21830295) не ліквідована, перебуває в стані припинення, а тому суд вважає, що відповідачем було допущено незаконне звільнення ОСОБА_4 , а тому вважає необхідним поновити позивача на посаді спеціаліста Солідарненської сільської ради з 15.08.2018 року.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку, встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу ІV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. Враховуючи наведене, суд при визначені розміру сум, що підлягають стягненню з Лозно-Олександрівської селищної ради на користь ОСОБА_4 зазначає наступне. З моменту звільнення ОСОБА_4 по день ухвалення вказаного рішення - 12.06.2019 року минуло 207 робочих днів. Середньоденний заробіток вирахований відповідно до наявної у матеріалах справи довідці, що визнається обидвома сторонами - у розмірі 149 гривень 44 копійки (а.с.112), число робочих днів 207, які мають бути оплачені, тобто 207 р.д. х на 149,44 грн. (вартість середньоденного заробітку) = 30934,49 грн.. Отже, за таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 серпня 2018 року по 12 червня 2019 року включно у сумі 30934 грн. 49 коп., що є обчисленими без урахування податків та інших обов`язкових платежів

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В судовому засіданні позивач довела, що своїми незаконними діями Відповідач заподіяв Позивачу моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях, втраті душевного спокою, що було вкрай небажано для позивача, яка перебувала в стані вагітності, а тому в частині стягнення моральної шкоди позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 704,80 грн., та на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1762 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.. 43 Конституції України, Постановою Пленуму Верхового Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, ст. 27 Закону України Про оплату праці , ст.ст.36, 40, 41, 49-2, 184, 186-1, 235, 237-1, 240-1 КЗпП України, ст.ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на посаді спеціаліста Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області з 15 серпня 2018 року.

Стягнути з Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453, місцезнаходження: вул.Центральна б.1 смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського району Луганської області, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: с . Солідарне Білокуракинський район Луганська область, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 30934 (тридцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 49 коп..

Стягнути з Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453, місцезнаходження: вул.Центральна б.1 смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського району Луганської області, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: с.Солідарне Білокуракинський район Луганська область , моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453, місцезнаходження: вул.Центральна б.1 смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського району Луганської області, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: с.Солідарне Білокуракинський район Луганська область , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн..

Стягнути з Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453, місцезнаходження: вул.Центральна б.1 смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського району Луганської області, на користь держави судовий збір у розмірі 1762 грн..

Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді спеціаліста Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм №002465157 орган видачі -4445 дата видачі 30.10.2018р., зареєстрована за адресою: с. Солідарне Білокуракинський район Луганська область .

Представник позивача - Чорнуха Іван Прокофійович , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №660 від 16.05.2001р., адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Лозно-Олександрівська селищна рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453, місцезнаходження: вул.Центральна б.1 смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського району Луганської області.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 21.06.2019 року.