Постанова

від 19.06.2019 по справі 625/512/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 625/512/18

Провадження № 22-ц/818/3124/19

19 червня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4

третя особа приватний нотаріус Коломацького районного нотаріального округу Харківської області Назарько Наталія Станіславівна

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі їх представника ОСОБА_5 на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 13 березня 2019 року в складі судді Лосєва Д.К. по справі №625/512/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Коломацького районного нотаріального округу Харківської області Назарько Наталія Станіславівна про визнання правовстановлюючого документа недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Коломацького районного нотаріального округу Харківської області Назарько Наталія Станіславівна про визнання правовстановлюючого документа недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначають, , що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабка ОСОБА_6 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай). На час смерті ОСОБА_6 були живі її діти - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були спадкоємцями першої черги, але не встигнувши оформити свої спадкові права померли.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 є його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_1

У березні 2018 року їм стало відомо, що ОСОБА_4 , який також є сином померлої ОСОБА_6 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , не повідомивши нотаріуса про наявність інших спадкоємців на спадкове майно.

З урахуванням уточнень просять визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом НМО 139874, видане 06 липня 2017 року приватним нотаріус Коломацького РНО Назарько Н.С.; зобов`язати приватного нотаріуса Коломацького РНО Назарько Н.С. видати чотири нових свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що підтверджувалося сертифікатом серії НОМЕР_1 , виданого 20 листопада 1997 року Коломацькою РДА Харківської області на підставі рішення цієї ж адміністрації за №262 від 08 жовтня 1997 року, після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ОСОБА_1 - на 1/3 частку , ОСОБА_2 - на 1/6 частку ; ОСОБА_3 - на 1/6 частку ОСОБА_4 -на 1/3 частку спадщини за законом.

Відповідач ОСОБА_4 та третя особа приватний нотаріус Коломацького РНО Назарько Н.С у судове засідання не з`явилися.

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 13 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 не прийняли. ОСОБА_4 при видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом був єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 , свідоцтво про право на спадщину було видане державним нотаріусом згідно вимог чинного законодавства, а тому підстав для визнання його недійсним не вбачається.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі їх представника ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначають, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 доньки спадкодавця ОСОБА_7 , спадкоємцем за законом є її донька ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за правом представлення 1/3 частки спадщини. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 сина спадкодавця ОСОБА_8 спадкоємцями належної йому 1/3 частки спадщини по закону є його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідачем при отриманні свідоцтва приховано від нотаріуса, що окрім нього у спадкодавця на день відкриття спадщини було ще живих два спадкоємця першої черги : донька та син спадкодавця.

Ними направлено письмову пропозицію ОСОБА_4 з проханням вирішити питання про переоформлення спадщини в нотаріуса відповідно до часток на які мали право батьки при житті, але відповіді не надійшло , а при спілкуванні відповідач зазначає, що ніякої земельної ділянки як спадщини він не оформлював.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

З моменту відкриття спадщини, а саме з 2001 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не цікавився земельною ділянкою і спадщину після матері не оформлювали. Факт проживання за однією адресою хоча б одного спадкоємця - його сестри - не надавав їй автоматичного права на спадкування майна.

Вважає, що набув спадщину у повній відповідності до норм спадкового права.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що справа розглянута за участю усіх заінтересованих осіб та підстав для визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання нотаріуса видати чотири нових свідоцтва не вбачається, оскільки позивачі не є спадкоємцями в порядку представлення і , крім того, діти померлої ОСОБА_6 , окрім відповідача, спадщину не прийняли.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України рішеннями від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7, відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

За ст. 526,527,529, 548, 549 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. \ При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що вони є спадкоємцями після смерть ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за правом представлення. Окрім цього, зазначають, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 прийняли спадщину після матері ОСОБА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На час її смерті в будинку, де вона мешкала, разом з нею зареєстровані її донька ОСОБА_7 та онуки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

Спадкоємцями першої черги після її смерті є її діти: син ОСОБА_4 , донька ОСОБА_7 , син ОСОБА_8

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . До кола його спадкоємців входять доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 Спадкоємцями , які прийняли спадщину після її смерті, є ОСОБА_1 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , кожному з яких видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, яка належала безпосередньо ОСОБА_7

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Позовна заява подана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідачем визначено ОСОБА_4 .

Між тим, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які також є спадкоємцями ОСОБА_7 до участі у справі залучені не були.

При цьому позовні вимоги в частині зобов`язання видати свідоцтво не враховують інтереси цих спадкоємців, тобто, їх інтереси до уваги взагалі не прийнято.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Справедливе вирішення існуючого між сторонами спору без визначення того, хто є спадкодавцем щодо нього та кола спадкоємців, які прийняли спадщину, без з`ясування правових підстав набуття прав на нього відповідним спадкодавцем, є неможливим.

Судова колегія не входить до обговорення питання щодо прийняття чи неприйняття спадщини ОСОБА_8 та ОСОБА_7 після смерті їх матері - ОСОБА_6 , оскільки по справі не притягнуто усіх заінтересованих осіб.

Запит до нотконтори про прийняття спадщини після смерті спадкодавців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 судом зроблено не було.

За таких обставин, враховуючи, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучати співвідповідачів до участі у справі, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі їх представника ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 13 березня 2019 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Коломацького районного нотаріального округу Харківської області Назарько Наталія Станіславівна про визнання правовстановлюючого документа недійсним та зобов`язання вчинити певні дії -залишити без задоволення з інших підстав.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 червня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко