Рішення

від 18.06.2019 по справі 129/39/18

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/39/18

Провадження по справі № 2/129/88/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2019 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

при секретарі Швець Т.С.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Попової Л.І., Шостак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, Акціонерного товариства Укртрансгаз , Первинної ОСОБА_2 організації Філії Виробничого ремонтно-технічного підприємства УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС про визнання правочину недійсним, -

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 у січні 2018 року звернулася до суду із позовом (позовною заявою) до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання правочину недійсним, у мотивувальній частині поданої нею позовної заяви містяться обґрунтування щодо оскарження позивачем акту Н-5 від 11.02.2016 року (акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого Управлінням Дежпраці у Вінницькій області, за формою Н-5 від 11.02.2016 року, про нещасний випадок що стався 11.04.2013 року в Гайсинському управлінні філії виробниче ремонтно-технічне підприємство УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС ПАТ УКРТРАНСГАЗ стосовно потерпілого працівника ОСОБА_3 ), а прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить такі позовні вимоги:

-правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2015 року визнати недійсним;

-стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача ОСОБА_1

28.03.2018 р. ухвалою Гайсинського районного суду задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та залучено до участі у цивільній справі № 129/39/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання правочину недійсним - як співвідповідача юридичну особу, - Філію Виробничого Ремонтно-Технічного Підприємства УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС Приватного акціонерного товариства Укртрансгаз (код ЄДРПОУ 30019801, адреса: поштовий індекс 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Маяковського-49), а також залучено до участі у цивільній справі № 129/39/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання правочину недійсним - як співвідповідача юридичну особу, - ОСОБА_4 Профспілкову організацію Філії Виробничого Ремонтно-Технічного Підприємства УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 21697347, адреса: поштовий індекс 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Маяковського-49); розгляд цивільної справи за цим позовом відкладено на іншу дату.

22.05.2018 р. ухвалою Гайсинського районного суду виправлено описку допущену у вступній, описовій, мотивувальній і резолютивній частинах ухвали Гайсинського районного суду від 28 березня 2018 р. у цивільній справі №129/39/18 за позовом ОСОБА_1 ; встановлено, що за змістом вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин ухвали Гайсинського районного суду від 28 березня 2018 р., є правильним запис Залучити до участі у цивільній справі № 129/39/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання правочину недійсним - як співвідповідача юридичну особу,- Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз (код ЄДРПОУ 30019801).

Позивачка ОСОБА_1 після задоволення заявленого нею клопотання та залучення до участі у цивільній справі № 129/39/18 співвідповідачів Філії Виробничого Ремонтно-Технічного Підприємства УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС Приватного акціонерного товариства Укртрансгаз та ПАТ Укртрансгаз , уточненої позовної заяви до суду не подавала, свої позовні вимоги не уточнювала, а на її вимогу судом здійснювався судовий розгляд поданої нею первісної позовної вимоги.

24.01.2019 р. ухвалою Гайсинського районного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви, в якій вона просила суд виправити описку в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 (Позивач) від 09.01.2018 року до Управління Держпраці у Вінницькій області (Відповідач 1) про визнання правочину недійсним (цивільна справа № 129/39/18), а саме у пункті 2 правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2015 року визнати не дійсним, виправити рік 2015 на 2016 та вважати правильним наступне: правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2016 року визнати не дійсним.

Свої позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 09.01.2018 року, позивачка ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що на її думку оскаржуваний нею Акт за формою Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 11.02.2016 року є правочином (правочином у вигляді Акту за формою Н5), який відповідає вимогам ст. 207 ЦК України, тобто є правочином здійсненим у письмовій формі, але своїм змістом порушує ст. 203 ЦК України, адже суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тому має бути визнаний недійсним та скасований. На думку позивачки Акт за формою Н-5 від 11.02.2016 року необхідно визнати недійсним за таких обставин. ОСОБА_3 працював у Гайсинській філії ВРТП Укргазенергосервіс ПАТ Укртрансгаз . Відповідно до наказу по підприємству № 55-В від 01.04.2013 року ОСОБА_3 у складі бригади був відряджений до КС Тарутине смт. Тарутине Одеської області для проведення робіт по технічному обслуговуванню (ТО-600) та заміні двигуна газоперекачувального агрегату з 01.04.2013 року по 26.04.2013 року. 11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у відрядженні, ОСОБА_3 помер. Кримінальне провадження відкрите за ч.1 ст. 115 КК України, внесене до ЄРДР за № 12013170430000200 від 11.04.2013 року Тарутинським РУ ГУ МВС України в Одеській області знаходиться у стані досудового розслідування. Потерпілими у вказаному кримінальному проваджені є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (дружина та донька) - близькі родичі загиблого. Крім того, ще одне досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42015021240000004 від 30.12.2015 року по факту смерті ОСОБА_3 здійснює Гайсинський ВП ГУНП у Вінницькій області. У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 із запізненням у два роки, за ініціативою зазначених вище родичів, Управлінням Держпраці у Вінницькій області була зібрана спеціальна комісія та здійснено спробу проведення спеціального розслідування невстановленої причини смерті ОСОБА_3 під час перебування потерпілого у відрядженні. Як відомо, оспорюваний правочин, а саме акт спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві мав бути складений у відповідності до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232 (далі - Порядок).

Згідно пн. 42 Порядку, спеціальна комісія зобов`язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо).

У відповідності до пн. 43 Порядку, за рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.

Зазначені пункти спеціальною комісією не виконувались, необхідність повторних досліджень не розглядалась, не зважаючи на суперечливі факти у матеріалах кримінального провадження відносно стану здоров`я потерпілого, задокументованого факту несвоєчасного надання допомоги потерпілому, відсутність часу настання смерті, суперечливі покази свідків щодо виявлення тіла, а також клопотання родичів померлого про залучення незалежних експертних організацій для проведення додаткових експертиз з метою встановлення причини смерті потерпілого через наявність у матеріалах кримінального провадження кількох суперечливих висновків судово-медичних експертів, а також ч. 1 ст. 115 КК України, за якою відкрито кримінальне провадження. Однак, всупереч закону спеціальною комісією проігноровані відкриті кримінальні провадження та не вирішено питання на вимогу пн.пн.42, 43 Порядку про необхідність проведення додаткової експертизи для встановлення причин, що призвели до смерті ОСОБА_3 Натомість взято до уваги один із висновків судово-медичного експерта №61 від 11.04.2013 року, у якому поставлено діагноз - гіпертрофічна кардіоміопатія, відмінний від висновку додаткової судово-медичної експертизи № 316 від 07.12.2015 року, де причиною смерті названо інший діагноз - гіпертонічну хворобу; не досліджено первинну медичну документацію ОСОБА_3 та історії його хвороби; не врахований пн. 15. Порядку - обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: вбивство працівника під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Не зважаючи на вище перелічені факти, 11.02.2016 року Управління Держпраці у Зжницькій області склало акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5. В акті спеціальна комісія, не беручи до уваги Довідку роботодавця про настання нещасного випадку о 06 годині 20 хвилин, із незрозумілих підстав вирішила, що смерть ОСОБА_3 настала о 07 годині 05 хвилин під час відпочинку у кімнаті приїжджих ПАТ Газтранзит с.м.т. Тарутине Одеської області. Не провівши необхідних досліджень, комісія визначила, що небезпечні та шкідливі виробничі фактори на потерпілого не впливали, не зважаючи на те, що час смерті не встановлено ані слідчим органом ані самою комісією, не зважаючи на те, що умисне вбивство слідчим органом не відкинуте, не зважаючи на те, що КУ Тарутинської центральної лікарні підтвердили у своєму листі те, що особисто викликали міліцію о 08 годині 35 хвилин і тільки після того, як фельдшер констатував смерть потерпілого, але в протоколі огляду трупа члени спеціальної комісії не вгледіли, що огляд трупа почався слідчим ще до того, як їх викликали медичні працівники - о 08 годині 20 хвилин. Перелічені розбіжності мали б привернути увагу членів спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків, але замість того, аби з`ясувати всі обставини та причину нещасного випадку, що призвів до смерті потерпілого, як того вимагають норми встановлені законодавством, якими мала б керуватись спеціальна комісія, її члени вибірково послались на один із сумнівних висновків судово-медичних експертів, необґрунтовано дійшли висновку, що смерть потерпілого настала від серцевої недостатності не під час виконання ним трудових обов`язків. Враховуючи вище перераховані обставини, які мали бути вивчені, досліджені та враховані спеціальною комісією, але не були вивчені, досліджені та враховані, а деякі вимоги Порядку взагалі - проігноровані, юридична дія здійснена Управлінням Держпраці Вінницької області у вигляді акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року є правочином, який суперечить нормам встановленим параграфом 2 Глави 16 ЦК України та Постанові КМ України №1232, тому його слід вважати недійсним.

Одночасно позивачем ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не повідомлено суд про всі обставини справи, які їй відомі, а саме про те, що позивачка ОСОБА_1 вже оскаржувала вказаний акт за формою Н-5 від 11.02.2016 року в Гайсинському районному суді у цивільній справі №129/685/16-ц за повозом ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до Управління Дежпраці у Вінницькій області, Головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки управління Держпраці у Вінницькій області про визнання недійсним акту розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 від 11.02.2015 року та зобов`язання вчинити певні дії, за наслідками судового розгляду якої апеляційним судом Вінницької області своїм рішенням від 21.06.2016 рок відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до Управління Держпраці у Вінницькій області, Головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки управління Держпраці у Вінницькій області Лісовика В.В ОСОБА_6 , про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 від 11.02.2015 року, та вказане судове рішення 05.04.2017 року залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, а саме ухвалено рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.05.2016 року в частині, залишеній без змін рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2016 року залишити без змін; а також 16.06.2017 року ухвалою Верховного Суду України відмовлено у допуску цивільної справи №129/685/16-ц за повозом ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до провадження Верховного Суду України за заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2017 року.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2016 року визнати недійсним, при цьому пояснила, що у поданійнею позовній заяві у прохальній частині заяви міститься описка та вона просить визнати недійсним правочин у вигляді акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого Управлінням Дежпраці у Вінницькій області, про нещасний випадок що стався 11.04.2013 року в Гайсинському управлінні філії виробниче ремонтно-технічне підприємство УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС ПАТ УКРТРАНСГАЗ стосовно потерпілого працівника ОСОБА_3 , просила задовольнити вказані позовні вимоги з підстав зазначених нею у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області, ОСОБА_7 у судових засіданнях позову не визнала та його заперечила повністю, подала відзив на позов, в якому викладена позиція відповідача, а саме на думку відповідача позов є безпідставним, оскільки саме формулювання позовних вимог, а саме визнання правочину недійсним не може бути задоволене у зв`язку із тим, що сам акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 не є правочином в розумінні цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту визначення правочину можна виділити такі основні його ознаки:

1) правочин є юридичним фактом, оскільки внаслідок його вчинення виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов`язки;

2) правочин - це вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають в силу закону незалежно від і волі його суб`єктів;

3) правочин породжує правовий наслідок (наприклад. бажання спадкодавця заповісти своє майно визначеному суб`єкту зумовлює виникнення для останнього цивільних прав та обов`язків);

4) правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права;

5) правочин завжди має бути правомірною дією, не може суперечити закону, інакше він не буде дійсним, законодавцем встановлено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку.

За наведених обставин та ураховуючи те, що сам акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 не може розцінюватись як правочин, оскільки лише фіксує обставини, що мали місце та не спрямований на виникнення або припинення прав за обов`язків сторін, даний позов не може бути задоволений.

Позовні вимоги, викладені та інтерпретовані позивачем у інший спосіб, вже були предметом розгляду судами України усіх інстанцій, в тому числі і Верховного Суду України, ухвалою якого від 16.06.2017 року, у справі № 129/685/16-ц у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, головного державною інспектора відділу нагляду па виробництві і па об`єктах підвищеної небезпеки управління Держпраці у Вінницькій області Лісовика ОСОБА_8 про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку на виробництві та зобов`язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2017 року відмовлено.

Згідно із наявним в матеріалах та дослідженого судом лікарського свідоцтва про смерть № 61 від 12.04.2013 р. висновку судово-медичного експерта № 61 від 20.05.2013р. та відповіді КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи на запит Управління Держпраці, смерть ОСОБА_3 1957 р.н. знаходиться у прямому причинному зв`язку з (хронічною) хворобою серця - гіпертрофічною кардіоміо-патією і настала раптово від гострої серцево-судинної недостатності.

Зважаючи на викладене вище, за наявності в матеріалах розслідування лікарського свідоцтва про смерть № 61 від 12.04.2013 р. висновку судово-медичного експерта № 61 від 20.05.2013р. та відповіді КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи , дослідивши первинну медичну документацію (заключні акти періодичного медичного огляду, картки періодичного медичного огляду працівників) комісія визначила відсутність необхідності проведення додаткових експертиз причин настання нещасного випадку.

Таким чином, комісія дійшла до правильного висновки про те, що даний нещасний випадок не підпадає під дію Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 р. і як наслідок не може вважались таким, що пов`язаний з виробництвом і з цих підстав склала акт розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 від 11.02.2016 р.

Крім вказаного, представник відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області, ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні позову ще й з тих підстав, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить позовні вимоги про визнання недійсним неіснуючого акту Н-5 від 11.02.2015 року, - як зазначено у позовній заяві правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2015 року визнати недійсним .

В наступному представник відповідача подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Акціонерного товариства Укртрансгаз Попова Л.І. у судових засіданнях позову не визнала та його заперечила повністю, подала відзив, в якому викладена позиція відповідача, за змістом якого що підстави для визнання недійним та скасування оскаржуваного вказаного акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року відсутні, за фактом смерті ОСОБА_3 проведено спеціальне розслідування відповідно до вимог законодавства, законність оскаржуваного вказаного акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року вже перевірялось судами усіх інстанцій за позовом ОСОБА_1 та рішеннями судів, яке відмовили у позові ОСОБА_1 В судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 не є правочином в розумінні цивільного законодавства; Позовні вимоги, викладені та інтерпретовані позивачем у інший спосіб, вже були предметом розгляду судами України усіх інстанцій, в тому числі і Верховного Суду України, ухвалою якого від 16.06.2017 року, у справі № 129/685/16-ц у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, головного державною інспектора відділу нагляду па виробництві і па об`єктах підвищеної небезпеки управління Держпраці у Вінницькій області Лісовика ОСОБА_8 про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку на виробництві та зобов`язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2017 року відмовлено; прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить позовні вимоги про визнання недійсним неіснуючого акту Н-5 від 11.02.2015 року, - як зазначено у позовній заяві правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2015 року визнати недійсним .

Представник відповідача ППО Філії ВРТП УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС Шостак О.В. у судових засіданнях позову не визнала та його заперечила повністю, вважала позов необґрунтованим та надуманим, по суті позову пояснила, що підстави для визнання недійним та скасування оскаржуваного вказаного акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року відсутні, за фактом смерті ОСОБА_3 проведено спеціальне розслідування відповідно до вимог законодавства, законність оскаржуваного вказаного акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року вже перевірялось судами усіх інстанцій за позовом ОСОБА_1 та рішеннями судів, яке відмовили у позові ОСОБА_1 .

З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю з таких міркувань.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 працював слюсарем з ремонту технологічних установок 5 розряду Гайсинської бригади Гайсинського управління філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС . Відповідно до наказу по підприємству №55-В від 01.04.2013 року ОСОБА_3 у складі бригади був відряджений до КС Тарутине смт. Тарутине Одеської області для проведення робіт по технічному обслуговуванню (ТО-600) та заміні двигуна газоперекачувального агрегату з 01.04.2013 року по 26.04.2013 року. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються копією оскаржуваного акту, доданими до нього документами, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , довідки КУ Гайсинський районний МЦПМСД , копією картки виклику швидкої допомоги № 902 від 11.04.2013 року; протоколу огляду трупа від 11.04.2013 р., матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку , що стався 11.04.2013 р. (т.1 а.с.а.с. 7-13, 16, 17, 18, 20, 71-227).

За актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого Управлінням Дежпраці у Вінницькій області, за формою Н-5 від 11.02.2016 року, про нещасний випадок що стався 11.04.2013 року в Гайсинському управлінні філії виробниче ремонтно-технічне підприємство УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС ПАТ УКРТРАНСГАЗ стосовно потерпілого працівника ОСОБА_3 , комісія прийшла до висновку, що смерть ОСОБА_3 настала о 07:05 год. під час відпочинку у кімнаті приїжджих ПАТ Газтранзит смт. Тарутине Одеської області, при цьому небезпечні та шкідливі виробничі фактори на нього не впливали, смерть настала не під час виконання ним трудових обов`язків за режимом підприємства, у тому числі під час перебування у відрядженні, а під час відпочинку, що підтверджуються копією оскаржуваного акту матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 11.04.2013 р. (т.1 а.с.а.с. 7-13, 71-227).

Суд касаційної інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільниху своїй у своїй ухвалі від 05.04.2017 року за наслідками судового розгляду цивільної справи №129/685/16-ц за повозом ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до Управління Дежпраці у Вінницькій області, Головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки управління Держпраці у Вінницькій області про визнання недійсним акту розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 від 11.02.2015 року та зобов`язання вчинити певні дії, погодився з висновком суду апеляційної інстанції, який скасував рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання недійсним акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 11 лютого 2016 року та дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. При цьому суд виходив з того, що комісія дійшла висновку та склала акт про те, що смерть потерпілого ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 не під час виконання ним трудових обов`язків за режимом підприємства, у тому числі під час перебування у відрядженні, а під час відпочинку у кімнаті приїжджих ПАТ Газтранзит в смт. Тарутине Одеської області, небезпечні та шкідливі виробничі фактори на нього не впливали, а тому даний нещасний випадок не підпадає під дію Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов`язання вчинити певні дії (створити спеціальну комісію та провести хіміко-токсикологічну експертизу), оскільки вимоги про проведення конкретних дій з розслідування нещасного випадку, зобов`язання створити експертну комісію із залученням незалежних експертів і притягнення винних осіб до відповідальності не є належним способам захисту, що підтверджується належним чином завіреною копією ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільниху своїй у своїй ухвалі від 05.04.2017 року, яка набула законної сили з часу ухвалення (т.2 а.с.а.с. 111-113).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені правовідносини регламентуються:

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону праці охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, якою затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, - цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами; односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила; односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Відповідно до ч.4 ст. 202 ЦК України дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін; а згідно із ч.5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 203 ЦК України, яка визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, -

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 171 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення , що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5), 6) п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, якою затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, - обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, є: 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, якою затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, - комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З аналізу вище зазначених норм законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку, що за своєю правовою природою акт форми Н5, складання якого передбачено за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії створеною роботодавцем комісією на підставі Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, не є правочином у розумінні приписів ст.ст. 202, 203 ЦК України, оскільки акт форми Н5 складається комісією за наслідками розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях, тобто є офіційним документом у якому зафіксовано результат такого розслідування, - результат діяльності компетентного органу, що полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні інформації про подію нещасного випадку з працівниками на підприємствах у порядку та спосіб визначений Порядку проведення розслідування № 1232 та при цьому волевиявлення члена комісії, який проводить таке розслідування не є вільним і не залежить від його внутрішньої волі (свободи реалізації права), а він діє виключно в межах своїх повноважень і виконує обов`язок провести розслідування та визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; а натомість напротивагу в учасника правочину волевиявлення є вільним та він має свободу вибору щодо вчинення чи не вчинення правочину, здійснення реалізації свого права задля досягнення і реального настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином.

Оскільки оскаржуваний позивачем ОСОБА_1 вказаний акт за формою Н-5 від 11.02.2016 року не є правочином у розумінні приписів ст.ст. 202, 203 ЦК України, у зв`язку із чим не може визнаватись судом недійсним правочином, у вказаних правовідносинах (оскарження актів за формою Н5 за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії на виробництві) не підлягає застосуванню норми закону ст.ст. 202, 203 ЦК України, за фактом смерті ОСОБА_3 проведено спеціальне розслідування відповідно до вимог законодавства, законність оскаржуваного вказаного акту за формою Н-5 від 11.02.2016 року вже перевірялось судами усіх інстанцій за позовом ОСОБА_1 та рішеннями судів, яке відмовили у позові ОСОБА_1 , а саме позовні вимоги, викладені та інтерпретовані позивачем у інший спосіб, вже були предметом розгляду судами України усіх інстанцій, в тому числі і Верховного Суду України, ухвалою якого від 16.06.2017 року, у справі № 129/685/16-ц у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, головного державною інспектора відділу нагляду на виробництві і па об`єктах підвищеної небезпеки управління Держпраці у Вінницькій області Лісовика В ОСОБА_10 про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку на виробництві та зобов`язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2017 року відмовлено; прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить позовні вимоги про визнання недійсним неіснуючого акту Н-5 від 11.02.2015 року, - як зазначено у позовній заяві правочин у вигляді акту Н-5 від 11.02.2015 року визнати недійсним , то вказані встановлені судом обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову, а тому суд визнає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, Акціонерного товариства Укртрансгаз , Первинної Профспілкової організації Філії Виробничого ремонтно-технічного підприємства УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС про визнання правочину недійсним, необхідно відмовити.

Пояснення та доводи позивачки, надані нею у судовому засіданні та викладені у позовній заяві, відповідях на відзиви про обґрунтованість та законність позовних вимог ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки дані твердження позивачки, повністю спростовуються викладеними в рішенні суду доводами та наявними у справі і дослідженими судом доказами.

Під час вирішення справи та ухвалення судового рішення суд не приймає та відхиляє твердження ОСОБА_1 про наявний факт умисного вбивства 11.04.2013 р. ОСОБА_3 , оскільки факт скоєння такого особливо тяжкого злочину не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому ці твердження позивачки суд розцінює як її припущення, що ґрунтується на суб`єктивній думці позивачки. При цьому, наявність кримінального провадження із попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України Умисне вбивство само по собі не є безапеляційним доказом наявності факту умисного вбивства ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, Акціонерного товариства Укртрансгаз , Первинної Профспілкової організації Філії Виробничого ремонтно-технічного підприємства УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС про визнання правочину недійсним, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: