Ухвала

від 24.06.2019 по справі 481/1770/18

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1770/18

Провадж.№ 2-з/481/5/2019

УХВАЛА

/про забезпечення позову/

"24" червня 2019 р. Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Ціпивко І.І.,

з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільно нажитого майна,

встановив:

позивач звернулася до суду із позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 13 листопада 1999 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 105 та поділ спільного сумісного нажитого майна.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

20 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, якою просить суд винести ухвалу, якою заборонити здійснювати відключення електроенергії у нежитловій будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги обгрунтовує тим, що дана будівля є предметом поданого нею позову до суду, тобто спірним майном, у якому вона здійснює підприємницьку діяльність. Однак таке приміщення зареєстроване на відповідача ОСОБА_2 , який звернувся до АТ Миколаївобленерго Новобузького району Східного округу із заявою про відключення електроенергії, що призведе до непоправних втрат нею. Так як вона залишиться без жодного джерела доходу, а має на утриманні неповнолітнього сина, зазначає чималих матеріальних збитків, адже таке приміщення функціонує як піцерія, у якому знаходяться холодильні камери, де зберігаються продукти харчування.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відтак, судове засідання ухвалено судом провести у відсутності учасників судового провадження та без фіксування судового засідання технічними засобами, що не суперечить правовим приписам ст.ст. 153, 247 ЦПК України.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, матеріали додані до неї та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що таку заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При цьому забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

В постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі № 183/5864/17-ц|61-38692св18 зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що позивачка є підприємцем (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААВ № 059499) та здійснює підприємницьку діяльність із громадського харчування у нежитловій будівлі Піцерія , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власністю відповідача ОСОБА_2 та є предметом поділу між подружжям (предметом даного позову). А відповідачем ОСОБА_2 здійснює перешкоджання позивачу у здійсненні її підприємницької діяльності шляхом звернення до АТ Миколаївобленерго із заявою про припинення постачання електроенергії до вказаної будівлі.

Відтак, суд, враховуючи усе вище викладене, дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову, про який просить позивач порушить не лише її права як особи, яка займається підприємницькою діяльністю у нежитловому приміщенні Піцерія , що за адресою: АДРЕСА_1 , а й трудові права осіб, які там працюють, при тому жодним чином не порушить прав відповідача як власника такого майна.

За таких обставин, суд, виходячи з предмету позову, вважає заходи забезпечення позову, визначені у заяві позивача, співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки в разі задоволення позову невжиття заходів його забезпечення може призвести до порушення прав не лише позивача, а й інших осіб (працівників піцерії). При тому вжиття таких заходів забезпечення позову жодним чином не порушить прав відповідача на таке майно, чи прав будь-яких інших осіб.

Керуючись ст. ст.151-153 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільно нажитого майна задовольнити.

Заборонити АТ Миколаївобленерго Новобузького району Східного округу відключати електроенергію у нежитловій будівлі Піцерія , що за адресою: м. Новий Буг, вул. Леніна, 44а, Миколаївської області.

Виконання даної ухвали доручити АТ Миколаївобленерго Новобузького району Східного округу.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскарження до Миколаївського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 24.06.2019 року.

Боржник: ОСОБА_2 , ….. року ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 .

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Суддя І.І.Ціпивко