Рішення

від 24.06.2019 по справі 200/6754/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. Справа№200/6754/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача 2: Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача 1: Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача 2: Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

З червня 2018 року по вересень 2018 року Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області припинено виплату пенсію позивачу. В червні 2018 року позивач не отримав пенсію за травень місяць 2018 року, на усне звернення працівники Селидовського об`єднаного УПФУ повідомили, що було припинено виплату пенсії на виконання рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Селидовської міської ради №2874 від 25.05.2018 року, а також була скасована довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1428001101. Також, на виконання вищевказаного рішення з червня 2018 року відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області припинено виплату щомісячної страхової суми по професійному захворюванню. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує конституційні права. Просив суд зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити пенсію за червень, липень, серпень та вересень 2018 року та зобов`язати Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області виплатити щомісячні страхові виплати за червень, липень 2018 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

04 червня 2019 року Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області надало через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просило суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області вмотивувала наступним. 16.09.2014 року до Селидівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернувся ОСОБА_1 з заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати, яку він отримував від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька Донецької області. Відповідно до Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року №20 (діяв на час звернення), постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області від 30.10.2014 №0556/50041/50041/1 ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 3201.82 грн. Виплати проводилися з 01.10.2014. На підставі рішення комісії з питань припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 25.05.2018 року № 2874, постановою Селидівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 01.06.2018 року №0535/50041/50041/27 щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 з 01.06.2018 року була припинена відповідно підпункту 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. № 365 (із змінами). 22.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відділення з заявою про призначення (відновлення)страхових виплат. Відповідно пункту 15 Порядку здійснення контролю, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Відділенням до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради направлено запит щодо отримання інформації для призначення (відновлення) страхових виплат ОСОБА_1 від 25.06.2018 року №41. Рішенням комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.07.2018 року № 4383 вирішено призначити (відновити) ОСОБА_1 соціальну виплату. Згідно пункту 3.8. розділу III Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 року №27 (діє з 01.01.2019) передбачено, що суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На теперішній час Кабінетом Міністрів України не затверджений окремий порядок, на умовах якого виплачуються суми страхових виплат внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий період. Тому суми страхових виплат, які не виплачені ОСОБА_1 за період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року, обліковуються в Селидівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Після оприлюднення окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, відділенням управління буде винесено рішення щодо сплати заборгованості по страховим виплатам ОСОБА_1 .

18 червня 2019 року Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надало через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просило суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вмотивувало наступним. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 16 вересня 2014 року до Селидовського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про виплату пенсії та запит пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецьк. Селидовським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області було зроблено запит на висилку пенсійної справи №447/07-27 від 16.07.2014 року. Отримавши пенсійну справу, позивача було взято на облік в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області відповідно до розпорядження №10447 від 22.09.2014 року. Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №2874 від 25.05.2018 року припинено виплату пенсії відповідно до п.п. 2 ст. 12 Закону України Про здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 (зі змінами та доповненнями), до прийняття остаточного рішення. Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5720 від 12.06.2018 року на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №2874 від 25.05.2018 року виплату пенсії позивачу припинено через відсутність за фактичним місцем проживання. 27 червня 2018 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 31.07 від 27.06.2018 року про подовження виплати пенсії. Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.06.2018 року 1101, яка була видана управлінням соціального захисту населення Селидівської міської ради, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №4383 від 10.07.2018 року було відновлено виплати пенсії позивачу. Виплату пенсії відновлено з 01.10.2018 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_2 . Позивач є пенсіонером за віком про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 від 19.09.2007 року.

27 червня 2018 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: АДРЕСА_3 , про що свідчить довідка № 1101 від 27.06.2018 року.

Відповідно до довідки з підсистеми призначення та виплати пенсії яка долучена до відзиву на адміністративний позов, зазначено, що ОСОБА_1 не отримував пенсію з червня 2018 року по вересень 2018 року включно. В довідці також зазначено, що пенсія позивачу нараховувалась але не виплачувалась.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. При цьому основи соціального захисту, а також форми і виді пенсійного забезпечення, визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Зокрема, з огляду на положення статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Разом з цим, положення частини 1 статті 27 цих же основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Отже, Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як пенсія, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII).

Згідно статті 7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону №1058, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон №1058).

Відповідно частини 1 статті 49 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, і закон, який є спеціальним, вичерпних випадків припинення пенсійних виплат не передбачав, але унормовував, що ці інші випадки припинення пенсійних виплат можуть бути передбачені тільки законом.

Також суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, хоча припинення виплати пенсії могло мати місце й в інших випадках, передбачених іншим законом, воно можливе виключно на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Доказів прийняття такого рішення та доведення його до позивача сторонами суду не надано.

Суд зазначає, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, в силу положень статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» . Проте будь-яких положень щодо незастосування до внутрішньо переміщених осіб Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у собі не містить, а положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» не містять вказівок про те, що ці закони є спеціальними по відношенню до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Суд констатує, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Закон України «Про боротьбу з тероризмом» не визначає жодної спеціальної підстави для припинення виплати особі будь-якого виду соціальної виплати, у тому числі і пенсії, як і не наділяє органи пенсійного фонду України правом не приймати рішення у випадку наявності підстави для припинення виплати пенсії, як це прямо встановлено частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і тим більше, не встановлює права вчинити це автоматично на підставі інформації, отриманої від управління праці та соціального захисту населення, Держприкордонслужби або іншого державного органу про відсутність внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання чи про її повернення до покинутого місця проживання і не повернення назад.

Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені саме Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що з квітня 2018 року по час прийняття рішення по справі, постанова Кабінету Міністрів України щодо окремого порядку виплати пенсії не прийнята. Крім того, суд звертає увагу сторін, що конституційне право позивача на отримання пенсії не може бути обмежено з огляду на приписи Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Не виплата пенсії яка гарантована Конституцією України є прямим порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії, суд вважає таким, що не мало ознак «законності» . Тому, суд не бачить необхідним перевіряти дії пенсійного органу на предмет того чи переслідували вони легітимну мету: публічні або ж суспільні інтереси, а також чи було втручання у право на мирне володіння своїм майном пропорційним поставленій меті. Встановлення судом відсутності «законності втручання» , тобто вчинення дії не у спосіб, що встановлений законом, є окремою підставою, яка вказує на те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими в цій частині вимоги позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 805/402/18-а від 03.05.2018.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог частини п`ятої статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням вище викладеного, для відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області слід зобов`язати виплатити позивачу пенсію за червень, липень, серпень та вересень 2018 року та зобов`язати Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області виплатити позивачу щомісячні страхові виплати за червень, липень 2018 року.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено судом під час розгляду справи, право на отримання позивачем пенсії відповідачем не оскаржується та оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що припинення пенсії позивачу є протиправними діями суб`єкта владних повноважень - Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, то відповідно до спірних правовідносин має застосовується друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

Отже, згідно з нормами частини другої статті 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення. Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду щодо зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити позивачу пенсію за червень, липень, серпень та вересень 2018 року та зобов`язання Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області виплатити позивачу щомісячні страхові виплати за червень, липень 2018 року підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1: Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача 2: Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) пенсію за червень, липень, серпень та вересень 2018 року.

Зобов`язати Селидівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області (Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд. 41-а, код ЄДРПОУ 41419345) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) щомісячні страхові виплати за червень, липень 2018 року.

Допустити до негайного виконання судове рішення в частині виплати пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) суму судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області (Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд. 41-а, код ЄДРПОУ 41419345) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) суму судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков