Постанова

від 13.06.2019 по справі 308/356/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/356/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 червня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Куштана Б.П.,Собослоя Г.Г.

при секретарі: Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кліо на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 19 лютого 2019 року, яку постановлено суддею Івановим А.П., у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кліо на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича, стягувач Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року представник ТОВ Кліо - адвокат Марамигін П.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича.

Скаргу мотивує тим, що у виконавчому провадженні № 52093904 з примусового виконання виконавчого листа від 15.11.2011 № 2п-7701/10 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТзОВ Кліо , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Закарпатської дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль 691581,31 грн. заборгованості державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області проводилися дії з примусового виконання вказаного виконавчого листа в частині ТОВ Кліо , згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №52093904 від 06.09.2016 року.

Заявник вказує, що дане виконавче провадження було відкрито в порушення вимог Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-???, оскільки виконавчий лист останній раз повернуто стягувачу 30.06.2015 року, при цьому він дійсний до пред`явлення на протязі одного року і був знов пред`явлений 01.09.2016р.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2018 р. в справі №308/6084/17скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №52093904 від 06.09.2016 року.

За письмовою заявою стягувача згідно постанови від 06.11.2018 року виконавчий лист повернуто останньому. Після чого стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І., який розпочав виконавче провадження згідно постанови від 13.12.2018р. №57915297 про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на те, що стягувачем ще станом на 01.09.2016р. було пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутнє судове рішення про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку з чим заявник вважає дії та постанову приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. від 13.12.2018р. №57915297 про відкриття виконавчого провадження незаконними .

За наведених обставин заявник просив: поновити пропущений строк для подання даної скарги, оскільки про результат розгляду скарги в справі №308/6084/17 ТОВ Кліо довідалось лише 05.01.2019 року, а саме з цього часу виникли підстави вважати неправомірною постанову приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. від 13.12.2018р. №57915297 про відкриття виконавчого провадження;

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. з прийняття виконавчого листа від 15.11.2011 року №2п-7701/10 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТзОВ Кліо , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль 691581,31 гривень заборгованості та відкриття виконавчого провадження неправомірними;

визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2018 року № 57915297;

зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. повернути виконавчий лист стягувачу без виконання в відповідності до вимог ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 19 лютого 2019 року у задоволенні заявленої скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Кліо ставить питання про скасування ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановлення нової ухвали про задоволення скарги. Зокрема, вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував ухвалу суду від 27.12.2018 року у справі №308/6084/17, яка набрала законної сили, якою скасовано попередню постанову про відкриття виконавчого провадження №52093904 від 06.09.2016 року з прийняття до виконання виконавчого листа від 15.11.2011 року №2п-7701/10

У відзиві на апеляційну скаргу, стягувач АТ Райффайзен Банк Аваль просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, представника стягувача, приватного виконавця, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду у справі №308/6084/17, на яку посилається скаржник, винесена 27.12.2018 року, а приватний виконавець Кохан П.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження 13.12.2018 року, тобто до винесення ухвали суду, а тому підстави для визнання неправомірними його дій з прийняття виконавчого листа від 15.11.2011 року №2п-7701/10, визнання неправомірною його постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2018 року № 57915297 відсутні.

З такими висновками апеляційний суд погодитись не може виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст.18 ЦПК України).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Встановлено, що 15.11.2011 року Ужгородським міськрайонним судом на підставі рішення, яке набрало законної сили 17.02.2011 року, видано виконавчий лист про розірвання кредитного договору №010/02-7/052-М від 12.03.2007 року, стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТзОВ Кліо , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Закарпатської дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль 691581,31 грн. заборгованості, який дійсний для пред`явлення на протязі одного року.

30.06.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу.

01.09.2016 року виконавчий лист повторно пред`явлений до виконання до органу державної виконавчої служби.

06.09.2016 року державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ Закарпатської області за даним виконавчим листом винесено постанову та відкрито виконавче провадження №52093904.

ТОВ Кліо оскаржило до суду вказані дії державного виконавця в зв`язку з пропуском стягувачем встановленого строку пред`явлення документів до виконання, оскільки після закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого листа 30.06.2015 року, стягувач повинен був у строк не пізніше 30.06.2016 року пред`явити виконавчий документ до виконання, однак пред`явив його тільки 01.09.2016 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2018 року, яка набрала законної сили, постанову про відкриття виконавчого провадження №52093904 від 06.09.2016 року державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ Закарпатської області скасовано.

Даною ухвалою встановлено, що стягувачем при пред`явленні 01.09.2016 року вказаного виконавчого листа до виконання пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому державний виконавець неправомірно виніс постанову від 06.09.2016 року та відкрив виконавче провадження.

Таким чином, даною ухвалою суду встановлено факт пропущення стягувачем на момент пред`явлення виконавчого листа до виконання (01.09.2016 року) строку для пред`явлення вказаного виконавчого документу до виконання та неправомірність дій державного виконавця з відкриття 06.09.2016 року виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, 13.12.2018 року приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. за вище вказаним виконавчим листом знову відкрив виконавче провадження ВП №57915297.

Враховуючи, що ухвалою суду встановлено, що стягувачем ще станом на 01.09.2016 року було пропущено строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання та з цих підстав скасована постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2016 року, а також враховуючи, що відсутнє судове рішення про поновлення пропущеного строку для пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання, дії та постанова приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. від 13.12.2018 року про відкриття виконавче провадження ВП №57915297 за вище вказаним виконавчим листом, є неправомірними.

Суд першої інстанції не врахував вище наведені фактичні обставини справи та вимоги закону та дійшов неправильних висновків про правомірність дій приватного виконавця та правомірність винесення ним постанови від 13.12.2018 року.

Оскільки про порушення своїх прав заявник дізнався 04.01.2019 року з ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27.12.2018 року, пропущений строк на звернення до суду із скаргою на дії та постанову приватного виконавця від 13.12.2018 року підлягає поновленню.

В цій частині скарга заявника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених у скарзі вимог про зобов`язання приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. повернути виконавчий лист стягувачу без виконання в відповідності до вимог ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, то такі не підлягають до задоволення, оскільки такі дії, згідно із Законом, є компетенцією державного чи приватного виконавця і саме ними вони повинні вирішуватися, а не судом.

Відповідно до приписів п.4 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 19 лютого 2019 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374,376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кліо задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 19 лютого 2019 року скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кліо задовольнити частково.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. з прийняття виконавчого листа від 15.11.2011 року №2п-7701/10 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТзОВ Кліо , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль 691581,31 гривень заборгованості та відкриття виконавчого провадження неправомірними.

Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2018 року № 57915297. В решті скарги відмовити.

Заходи забезпечення скарги вжиті ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 червня 2019 року.

Головуючий:

Судді: