Рішення

від 24.06.2019 по справі 909/537/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/537/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Галицького районного споживчого товариства

в особі голови правління Мурафи Романа Васильовича

(вул. Коновальця, 4, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100 )

до відповідача: Фізичної особи Леочка Василя Любомировича

(

АДРЕСА_1 )

без повідомлення учасників справи,

про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 7 943, 23 гривень,

В С Т А Н О В И В:

1. Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з приписами частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У травні 2019 Галицьке районне споживче товариство в особі голови правління Мурафи Романа Васильовича звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Леочка Василя Любомировича про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 7 943, 23 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 27.05.2019, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/537/19 (протокол від 27.05.2019), Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та зобов`язав відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, в передбаченому статтею 251 Господарського процесуального кодексу України порядку, надіслати Господарському суду Івано-Франківської області відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; копію відзиву та доданих до нього документів у встановлений строк надіслати учасникам справи.

ІІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. У силу приписів статті 161 Господарського процесуального кодексу України, позивачем подано такі заяви по суті справи: позовна заява вих. № 63 від 21.05.2019 (вх. № 9769/19 від 27.05.2019).

7. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання щодо орендної плати, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 7 943, 23 гривень.

8. Позиція відповідача . Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. 02.07.2007 року між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено договір № 16-0 про передачу в операційну оренду основних засобів Галицького РСТ.

10. Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину підвальних приміщень комплексу громадського харчування "Золотий тік", що знаходиться за адресою: м. Галич, Майдан Різдва, 35 , загальною площею 58, 5 кв. м. та надає право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване майно, та яка прилягає до орендованих об`єктів загальною площею 58, 5 кв. м. Даний факт підтверджується актом приймання - передачі основних засобів в операційну оренду від 02.07.2007 року, який підписаний сторонами.

11. Зазначене майно передалось в операційну оренду та право користування земельною ділянкою для здійснення роздрібної торгівлі (пункт 1.2. договору).

12. В силу розділу 3 договору, орендна плата за користування одним квадратним метром орендованого майна становить 7, 50 гривень за місяць, що еквівалентно вартості 1, 48 доларам США, згідно з курсом НБУ на момент підписання договору. Загальний розмір орендної місячної плати становить 440, 00 гривень, розмір плати за оренду землі становить 31, 12 гривень в місяць. Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати та з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України. У разі зміни офіційного курсу НБУ долара США до гривні більш ніж на 5 % від курсу визначеного на момент укладення цього договору, сторони домовились про перегляд розміру орендної плати, визначеної цим пунктом. Вартість комунальних та інших послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв`язок), а також інші витрати, пов`язані з утриманням приміщень, сплатою податку за землю або платою за оренду землі відшкодовуються щомісячно орендарем у сумі фактичних затрат орендодавця.

13. Відповідно до пункту 4.1.2. договору, орендар зобов`язався своєчасно, не пізніше 10 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату, плату за оренду землі, а також плату за комунальні послуги та інші платежі згідно представлених рахунків.

14. Даний договір діє з 02.07.2007 по 02.07.2017, а в частині обов`язків по розрахунках у разі невиконання їх орендарем та нанесені збитки орендодавцю до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

15. 31.12.2007 між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 16-0 від 02.07.2007, відповідно до якої орендна плата за користування одним квадратним метром орендованого майна становить 7, 69 гривень за місяць, а загальний розмір орендної місячної плати становить 450, 00 гривень (розділ 3 договору). Крім того внесено зміни в ряд пунктів договору. Пункт 7.2. договору викладено в наступній редакції: "Зміни або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін або невиконанням сторонами умов договору. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається, за винятком відмови орендодавця від цього договору, якщо орендар прострочив сплату орендної плати більше як на один місяць. У разі відмови орендодавця від цього договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

16. 01.04.2009 між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 16-0 від 02.07.2007, відповідно до якої орендна плата за користування одним квадратним метром орендованого майна становить 9, 40 гривень за місяць, а загальний розмір орендної місячної плати становить 550, 00 гривень (розділ 3 договору).

17. 01.07.2014 між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди № 16-0 від 02.07.2007.

18. 30.09.2009 між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено додаткову угоду № 4 до договору оренди № 16-0 від 02.07.2007, відповідно до пункту 3.1. договору: загальний розмір орендної місячної плати за користування орендованим майном з 01.10.2015 становить 1 100, 00 гривень, в т.ч. розмір плати за оренду землі становить 92, 00 гривень, розмір податку на нерухоме майно - 18, 67 гривень.

19. Крім того, 01.10.2015 між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено договір № 22-0 про передачу в оперативну оренду основних засобів Галицького РСТ.

20. Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину цокольного приміщення комплексу громадського харчування "Золотий тік", що знаходиться за адресою: Івано - Франківська область, Галицький район, м. Галич, майдан Різдва, 35 , загальною площею 11, 8 кв. м. та надав право на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване майно, та яке прилягає до орендованих об`єктів. Даний факт підтверджується актом приймання - передачі основних засобів в оперативну оренду від 01.10.2015, який підписаний сторонами.

21. Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено загальний розмір орендної місячної плати за користування майном - 400, 00 гривень, в тому числі плата за оренду землі - 19, 00 гривень, податок на нерухоме майно - 5, 00 гривень.

22. Даний договір діє з 01.10.2015 до 30.09.2016 (пункт 7.1. договору).

23. Між правлінням Галицького районного споживчого товариства (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем (орендарем) укладено додаткові угоди до договору № 22-0 про передачу в оперативну оренду основних засобів Галицького РСТ: № 01 від 30.09.2016 та № 2 від 30.12.2016, відповідно до яких продовжено термін дії договору до 30.09.2017 та визначено загальний розмір орендної місячної плати за користування майном - 800, 00 гривень, в т.ч. плата за оренду землі та податок на нерухоме майно.

24. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що станом на 21.05.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 943, 23 гривні, зокрема:

- за період з грудня 2016 року по 01.09.2017 орендарю по договору оренди № 16-0 від 02.07.2007, з врахуванням додаткової угоди № 04 від 30.09.2015, нараховано орендну плату в розмірі 9 900, 00 гривень (9 місяців х 1 100,00 гривень: додатковою угодою № 04 від 30.09.2015 з 01.10.2015 встановлено місячний розмір орендної плати в сумі 1 100, 00 гривень;

- за період з січня 2017 року по 01.09.2017 орендарю по договору оренди № 22-0 від 01.10.2015, з врахуванням додаткової угоди № 02 від 30.12.2016, нараховано орендну плату в розмірі 6 400, 00 гривень (8 місяців х 800, 00 гривень: додатковою угодою № 02 від 30.12.2016 з 01.01.2017 встановлено місячний розмір орендної плати в сумі 800, 00 гривень;

- за період з грудня 2016 року по 01.09.2017 орендарю нараховано відшкодування витрат по електропостачанню згідно електролічильника 11 227, 23 гривень.

25. Таким чином, загальна сума заборгованості по орендній платі та по електропостачанню становить 27 527, 23 гривень.

26. Однак, орендарем не в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання по договорах в частині розрахунків. Так, за період з січня 2017 року по 01.09.2017 орендарем (згідно прибуткових касових ордерів) частково сплачено 19 584, 00 гривень.

27 . Отже, заборгованість відповідача становить 7 943, 23 гривні.

28 . 30.11.2018 позивач надіслав відповідачу претензію (вих. № 56) щодо оплати боргу та акт звірки розрахунків.

29. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

30. Крім того, позивач направляв відповідачу ряд претензій з вимогою сплатити заборгованість, зокрема: № 89 від 30.10.2017, № 77 від 14.08.2017, № 57 від 25.07.2017. Відповідач залишив претензії без реагування, борг не сплатив.

31. 04.09.2017 позивач, з врахуванням пункту 7.2. договорів (згідно додаткової угоди № 1 від 02.07.2017 до договору оренди № 16-0 від 02.07.2007) прийняв постанову № 35-р про розірвання з 01.09.2017 договорів оренди з відповідачем і вважати їх такими, що втратили чинність в частині дії договорів, а в частині обов`язків по розрахунках - діють до повного проведення розрахунків та зобов`язано відповідача передати орендовані основні засоби з оренди позивачу, про що повідомлено відповідача (претензія № 77 від 14.08.2017).

32. Відповідач з 01.09.2017 звільнив приміщення, про що повідомив позивача заявою від 01.09.2017 (вх. № 79 від 04.09.2019). Однак, акт приймання - передачі між сторонами не підписано.

33. Крім цього, 01.09.2017 відповідач надав позивачу заяву (вх. № 80 від 04.09.2019), в якій просить поточну заборгованість зарахувати, як оплату за вкладені будівельні матеріали та виконанні ремонтні роботи, в іншому випадку - будівельні матеріали будуть демонтовані.

34. 30.10.2017 позивач прийняв постанову № 45-р/1 про залишення без задоволення заяву відповідача.

35. Суд звертає увагу на пункт 4.2.2. договорів, відповідно до яких: всі поліпшення орендованого майна проводяться за кошти орендаря, не підлягають відшкодуванню орендодавцем та не зараховуються у вартість орендної плати, про що відповідач повідомлений листом № 89 від 30.10.2017.

36. Станом на день звернення позивача до суду, відповідачем борг в розмірі 7 943, 23 гривні не сплачено.

37. Вказана обставина стала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка доказів у справі та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Щодо юрисдикції даного спору.

38. У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1005387362 від 29.05.2019 вбачається, що 11.04.2018 реєстратором внесено запис № 21060060008000859 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем Леочко Василем Любомировичем.

Водночас, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору, який виник із господарської діяльності та предметом якого є стягнення заборгованості по орендній платі згідно господарського договору, укладеного із ФОП, який станом на час вирішення справи припинив свою підприємницьку діяльність, судом досліджено правову природу правовідносин між сторонами та встановлено, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України, Фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, статей 202 - 208 Господарського кодексу України, частини 8 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як Фізичної особи - підприємця не припинились.

39. Згідно із частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

40. Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

41 . В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

42. Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

43. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

44. Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

45. Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

46. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України, відповідно до частини 1 якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

47. Як вбачається з матеріалів справи відповідач користувався приміщеннями, на підставі договорів оренди, додаткових угод. Вартість та строк оплати оренди узгоджена сторонами у договорах (додаткових угодах).

48. Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

49. Судом встановлено факт прострочення грошового зобов`язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку. При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав, порушив зобов`язання що стосуються оплати. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив. Позивачем доведено обставини, на які він посилався щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 7 943, 23 гривень. А тому позовна вимога про стягнення боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає до задоволення.

50. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

51. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

52. Суд дійшов висновку про задоволення даного позову.

Судові витрати.

53. Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

54. Позивач як судові витрати визначив судовий збір у розмірі 1 921, 00 гривень.

55. Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 1 921, 00 гривень належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Галицького районного споживчого товариства в особі голови правління Мурафи Романа Васильовича до Фізичної особи Леочка Василя Любомировича про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 7 943, 23 гривень - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи Леочка Василя Любомировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Галицького районного споживчого товариства (вул. Коновальця, 4, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100; ідентифікаційний код: 01753115 ) заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 7 943, 23 гривень (сім тисяч дев`ятсот сорок три гривні двадцять три копійки) та 1 921, 00 гривень (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено 24.06.2019.

Суддя В. В. Михайлишин