Постанова

від 19.06.2019 по справі 761/17142/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/17142/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4407/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Рубан С.М.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішень, виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про відшкодування витрат на поліпшення квартири ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Савицького О.А.,-

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Просила визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передати ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір іпотеки від 17 березня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Олегом Володимировичем, що зареєстровано в реєстрі під № 289; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20056088 від 17 березня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Бойко Олегом Володимировичем; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20055488 від 17 березня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Бойко Олегом Володимировичем; виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 20 червня 2005 року між ОСОБА_9 , яка діяла від імені ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2014 році позивачу стало відомо, що право власності на квартиру зареєстровано за невідомою їй особою ОСОБА_6 на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Напідставі ухвали суду від 24 липня 2014 року постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року на квартиру було накладено арешт та заборону відчуження.

На початку травня 2015 року ОСОБА_1 стало відомо, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16 грудня 2014 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М.

Право власності на спірну квартиру ОСОБА_4 набула на підставі договору дарування від 16 грудня 2014 року, укладеного з ОСОБА_5 , якому квартира належала на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05 грудня 2014 року, укладеного з ОСОБА_11 , який діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 02 грудня 2014 року.

ОСОБА_1 зазначає, що в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2014 року за № 42014100100000244 за фактом незаконного заволодіння квартирою, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 на довіреності від 02 грудня 2014 року виконано іншою особою, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року, на підставі якого було скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця від 01 серпня 2014 року, апеляційним судом не приймалось.

ОСОБА_1 зазначає, що спірна квартира була відчужена особою, яка не мала права на її відчуження, без її відома та згоди, тобто за відсутністю її волевиявлення, а відтак квартиру слід витребувати з чужого незаконного володіння відповідача, визнати за нею право власності на квартиру та виселити відповідача з незаконно займаної ним квартири.

Крім цього ОСОБА_1 зазначає, що договір іпотеки від 17 березня 2015 року укладений ОСОБА_2 всупереч вимогам ст. 583 ЦК України , а відтак підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України .

Крім того, підлягають скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 20056088 від 17 березня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Бойко Олегом Володимировичем; індексний номер: 20055488 від 17 березня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Бойко Олегом Володимировичем.

У зустрічному позові ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на поліпшення квартири АДРЕСА_1 у розмірі 2 505 964 грн 31 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що на момент придбання спірна квартира перебувала в аварійному та непридатному стані.

ОСОБА_2 були проведені будівельні та оздоблювальні роботи у квартирі, зокрема у період з грудня 2014 року по березень 2015 року на загальну суму 2 505 964 грн 31 коп.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку квартири вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 29 травня 2015 року становила 5 559 800 грн 00 коп.

Враховуючи, що на момент придбання квартири її вартість складала 1 577 000 грн 00 коп., та враховуючи проведені роботи, ОСОБА_2 просив задовольнити зустрічні вимоги на підставі положень ч. 4 ст. 390 ЦК України .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та переданоїї ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір іпотеки від 17 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством Банк Національні інвестиції , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Олегом Володимировичем, що зареєстрований в реєстрі за № 289.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20056088 від 17 березня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Олегом Володимировичем.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20055488 від 17 березня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Олегом Володимировичем.

Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплатісудового збору в сумі 4 750 грн 20 коп.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплатісудового збору в сумі 121 грн 80 коп.

Відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про відшкодування витрат на поліпшення квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представники Віленської О.Р. проти апеляційної скарги заперечили.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира була відчужена особою, яка не мала права на її відчуження, без відома та згоди дійсного власника майна, тобто за відсутністю волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна, а тому квартира підлягає витребуванню у ОСОБА_2 та передачі її ОСОБА_1 .

Враховуючи, що станом на момент укладення договору іпотеки від 17 березня 2015 року, ОСОБА_2 не був наділений необхідними повноваженнями, оскільки квартира була набута з порушенням закону, договір іпотеки підлягає визнанню недійсним.

Крім того, суд зазначив, що враховуючи порушені права ОСОБА_1 як власника квартири, та вимоги положень 116 ЖК України ОСОБА_2 підлягає виселенню із квартири.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 як на підставу для задоволення зустрічного позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, зокрема щодо зміни вартості квартири порівняно із вартістю квартири на час її вибуття з власності ОСОБА_1

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2005 року між ОСОБА_9 , яка діяла від імені ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

19 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року.

01 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2014 року про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_6 та будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна, квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року скасовано арешт накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01 серпня 2014 року, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6

05 грудня 2014 року між ОСОБА_11 , який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

16 грудня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 .

16 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

16 грудня 2014 року державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 грудня 2014 року.

17 березня 2015 року між ПАТ Банк Національні інвестиції та ОСОБА_2 укладеного договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року встановлено, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_1 поза її волею та на підставі підробленої ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2014 року.

В ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2014 року за № 42014100100000244 за фактом незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_1 , було з`ясовано, що підпис від імені ОСОБА_6 на довіреності від 02 грудня 2014 року виконано іншою особою, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року, на підставі якого було скасовано арешт квартири, накладений постановою державного виконавця від 01 серпня 2014 року відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2014 року, Апеляційним судом м. Києва не ухвалювалось.

Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що квартира була відчужена особою, яка не мала права на її відчуження, без відома та згоди дійсного власника майна, тобто за відсутністю волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надала договір купівлі-продажу квартири, та рішення суду. При цьому ОСОБА_1 після вчинення укладеного правочину та судового рішення не здійснила державну реєстрацію право власності.

Згідно змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на даний час право власності на квартируАДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки лише власник майна може ставити питання про його витребування на підставі ст. 387 ЦК України, а у позивача відсутня державна реєстрація права власності на спірне майно, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову.

Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

З урахуванням вищенаведених встановлених фактичних обставин, та вимог закону, слід вважати неправильним рішення суду в частині задоволення похідних позовних вимог про скасування державної реєстрації.

Є необґрунтованими висновки суду першої інстанції, також в частині виселення відповідача із спірної квартири на підставі статті 116 ЖК України, оскільки зазначена норма регулює випадки виселення осіб, які самовільно вселились в квартиру, тоді як відповідач вселився в неї на підставі договору купівлі-продажу.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що фактична вартість квартири з моменту її набуття у власність ОСОБА_2 є значно вищою від вартості квартири станом на момент проведення оцінки, навіть з урахуванням ремонтно-будівельних робіт.

Скасовуючи рішення суду в цій частині, та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, колегія суддів вважає, що зустрічні позовні вимог підлягають залишенню без задоволення через безпідставність, оскільки квартира залишається у власності ОСОБА_2 , відтак витрати на поліпшення квартири не можуть бути стягнуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків , викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріальногоправа.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішень, виселення відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про відшкодування витрат на поліпшення квартири відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2019 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.М. Рубан