Постанова

від 21.06.2019 по справі 920/91/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2019 р. Справа№ 920/91/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

без виклику сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротранс-монтаж2"

на рішення Господарського суду Сумської області від 11.04.2019 (повний текст складено 15.04.2019)

по справі №920/91/19 (суддя - Спиридонова Н.О.)

за позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротранс-монтаж2"

про стягнення 117980,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до суду з позовною заявою, в якій в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротранс-монтаж2" заборгованість в сумі 117980,00 грн., з яких: 49980,00 грн. пеня, 68000,00 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України Про захист економічної конкуренції , невиконанням відповідачем рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.08.2018 у справі № 02-06/05-2018 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", у зв`язку з чим відповідач повинен сплатити пеню та штраф, на підставі статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.04.2019 по справі №920/91/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротранс-монтаж2" штраф у розмірі 68000,00 грн. та 68000,00 грн. пені, зарахувавши їх до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротранс-монтаж2" на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2040 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Рішення мотивоване тим, що відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , ухилився від сплати, накладеного на нього штрафу та пені за прострочення сплати штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротранс-монтаж2" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 11.04.2019 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не надано доводам відповідача про те, що останнім не створювались обмеження у доступі позивача до обладнання відповідача під час проведення перевірки, а рішення адміністративної колегії позивача від 15.08.2018 № 13 про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та складеним без достатніх на те підстав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Сумської області від 11.04.2019 по справі №920/91/19.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів викладених в апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення.

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи зазначену заяву позивач посилається на п. 5 ч. 4 ст. 247 відповідно до якої в порядку спрощеного провадження не можуть розглядатись справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізмі в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.

В той же час, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача штрафу в сумі 68000,00 грн. та пені в сумі 68000,00 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.*100=192 100 грн.).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 136000,00 грн., то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи №02-06/05-2018 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", прийняв рішення № 13 від 15.08.2018 (далі - Рішення №38-р/к), яким визнано, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю Електротранс-монтаж2 (м. Суми, ідентифікаційний код - 38724963), які полягають у відмові членам комісії з перевірки ТОВ Електротранс-монтаж2 у доступі до комп`ютерів, що знаходяться у приміщенні цього товариства, під час проведення перевірки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 16 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді створення перешкод працівникам територіального відділення Антимонопольного комітету України у проведенні перевірки.

За зазначене порушення накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Електротранс-монтаж2 штраф у розмірі 68000,00 грн.

Копія рішення АМК надіслана відповідачу 17.08.2018 із супровідним листом від 17.08.2018 № 02-06/1238 цінним листом з описом вкладення. Однак поштове відправлення було повернуто з відміткою: за закінченням терміну зберігання /а.с. 15-16/.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи те, що позивач не мав можливості вручити рішення АМК відповідачу, вказане рішення було опубліковано в газеті Урядовий Кур`єр №174 (6290) від 18.09.2018 /а.с. 17/.

Таким чином, рішення адмінколегії вважається таким, що вручене 29.09.2018.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням №13, закінчився 29.011.2018.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного Комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення позивача з позовом до суду, а також станом на час розгляду спору по суті, відповідач штраф, накладений рішенням АМК, не сплатив. При цьому, рішення АМК від 15.08.2018 № 13 у справі № 02-06/05-2018 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 68000,00 грн. обґрунтованою, законною та такою, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , за прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу.

Згідно з пунктом 22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства , нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , має обов`язковий характер і не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Відповідно до розрахунку позивача, нарахування пені за прострочення сплати штрафу здійснювалося позивачем з 30.11.2018 по 05.02.2019. Сума пені за вищезазначений період, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, складає 69360,00 грн.).грн.

Проте з урахуванням вимог частини п`ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , відповідно до якої розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішення органу Антимонопольного комітету України, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 68000,00 грн.

Проте, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів сплати боргу подано не було.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 60 Закону визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Вирішуючи спір про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення АМК, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення АМК господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2018 у справі №910/14222/17.

Як зазначалось вище, рішення АМК недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося, не скасовувалося та є чинним, в зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, стосуються незгоди скаржника з рішенням АМК, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористалося своїм правом, передбаченим статтею 60 Закону, та не оскаржив у встановленому законом порядку дане рішення до господарського суду, і, отже, воно є чинним та обов`язковим до виконання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68000,00 грн та пені в розмірі 68000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом Сумської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Сумської області 11.04.2019 по справі №920/91/19.

керуючись ст.ст. 252, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від Сумської області від 11.04.2019 по справі №920/91/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Матеріали справи №920/91/19 повернути до місцевого господарського суду.

3.Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б.Михальська