Постанова

від 24.06.2019 по справі 916/550/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/550/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського Ордена Знак пошани заводу продовольчого машинобудування - підприємства з колективною власністю

на рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2019, ухвалене суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, повний текст складено 02.05.2019

у справі № 916/550/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Металургійна інвестиційна група

до Одеського Ордена Знак пошани заводу продовольчого машинобудування - підприємства з колективною власністю

про стягнення 79990,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Металургійна інвестиційна група (далі ТОВ Металургійна інвестиційна група ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського Ордена Знак пошани заводу продовольчого машинобудування - підприємства з колективною власністю (далі Завод продовольчого машинобудування) в якому просило суд стягнути з останнього 79990,84 грн., з яких: 72518,51 грн. основного боргу, 1090,75 грн. 3% річних та 6381,58 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Між сторонами виникли правовідносини, за якими позивач відповідно до видаткових накладних №369 від 21.05.2018, №458 від 04.07.2018 та №652 від 27.07.2018 за довіреністю №153 від 24.08.2018 через ОСОБА_1 на адресу відповідача поставив товар: Спецпрофіль калібрований шифр 235 ст. 40Х на загальну суму 225518,51 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 72518,51 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у зазначеному розмірі.

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що товар було поставлено з браком, у зв`язку з чим відмовився від підписання видаткової накладної та склав акт невідповідності якості товару від 30.08.2018.

Позивач зазначив, що посилання відповідача про бракований товар є безпідставними. Відповідач при цьому не повернув товар та не надсилав будь-яких вимог, а лише посилається на те, що товар підлягає заміні.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 72518,51 грн. основного боргу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, позивач нарахував до стягнення з відповідача 1090,75 грн. 3% річних та 6381,58 грн. інфляційних втрат.

У відзиві на позову заяву відповідач зазначив про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, про те, що саме позивачем порушено умови договору в частині строку поставки, ціни товару та якості поставленого товару.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі №916/550/19 позовні вимоги ТОВ Металургійна інвестиційна група задоволені повністю, стягнуто з Заводу продовольчого машинобудування 72518,51 грн. основного боргу 1090,75 грн. 3% річних, 6381,58 грн. інфляційних втрат та 1921 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване доведеністю позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Місцевий господарський суд також зазначив, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту поставки неякісної продукції. Отримання відповідачем продукції, неповернення її позивачу з причин невідповідності якості поставленого товару свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції по поставці та прийняттю продукції на виконання договірних зобов`язань.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним.

Суд протиправно не прийняв до уваги наявність та оплату рахунку № 2713 від 11.12.2017 на суму 153000 грн.

Суд не врахував той факт, що видаткові накладні та поставка за ними товару відбувалась із значним простроченням після проведення відповідачем стовідсоткової передплати за договором поставки № 11-12-2017/1 від 11.12.2017 та зміни позивачем ціни (після укладення договору та проведення відповідачем стовідсоткової передплати).

Суд також протиправно не прийняв до уваги посилання відповідача на здійснення позивачем поставки товару на підставі договору поставки № 11-12-2017/1 від 11.12.2017. Позивач у своїх листах із неодноразовим проханням про відстрочку поставки сам посилається на даний договір поставки № 11-12-2017/1 від 11.12.2017 та зазначає, що на виконання умов договору заводу Продмаш було надіслано рахунок № 2713 від 11.12.2017, який було сплачено заводом Продмаш 12.12.2017.

Дані обставини є підтвердженням того, що даний договір дійсно мав місце бути, стосувався саме даної угоди, більш того, позивач у зазначених листах підтверджує, що саме на виконання умов договору поставки № 11-12-2017/1 від 11.12.2017 заводу Продмаш було надіслано рахунок № 2713 від 11.12.2017, в якому міститься найменування та кількість товару, який мав бути поставлений постачальником на адресу покупця.

Суд протиправно не прийняв до уваги доводи відповідача щодо недодержання строку поставки, якості продукції та ціни. Відповідач в усній формі погоджував лише першу затримку поставки, яка спочатку була призначена позивачем на 28.02.2018, адже більш тривала затримка вплинула би на безперервність виробництва та виконання виробничих планів, що в свою чергу, послужило б зриву виробничого процесу та негативно відобразилось на фінансовому стані підприємства, що, відповідно, і сталось через 9-ти місячну затримку поставки позивачем товару.

Також судом не досліджено належним чином фото докази, ТУ 14-11-245-88 креслення, якому має відповідати поставлений товар, тому суд дійшов хибного висновку про недоведеність відповідачем бракованої продукції.

Крім того, відповідач засобами електронного зв`язку повідомляв позивача про виявлений брак у межах строку, встановленого для пред`явлення претензії, а також просив надіслати свого представника для складання двохстороннього дефектного акту та повернення бракованої продукції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 916/550/19 за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у строк до 10.06.2019 подати суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

11.06.2019 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ Металургійна інвестиційна група стягнути з Заводу продовольчого машинобудування 72518,51 грн., 1090,75 грн. 3% річних та 6381,58 грн. інфляційних втрат з підстав неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, по видатковим накладним №369 від 21.05.2018, №458 від 04.07.2018 та №652 від 27.08.2018 відповідач отримав товар Спецпрофіль калібрований шифр 235 ст. 40Х на загальну суму 225518,51 грн.

Вищезазначені накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками ТОВ Металургійна інвестиційна група та Заводу продовольчого машинобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. (частини 1, 2 ст. 193 ГК України).

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (статті 525, 526 ЦК України).

Колегія суддів наголошує, що отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , є фактом здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, тобто є підставою для виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не підтверджено належними засобами доказування факт поставки саме неякісної продукції, а отримання відповідачем продукції на склад, неповернення її позивачу з причин невідповідності якості свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції по поставці та прийняттю продукції саме на виконання договірних зобов`язань.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи скаржника про наявність та оплату рахунку №2713 від 11.12.2017 на суму 153000 грн., оскільки як вбачається з вищезазначених видаткових накладних, в графі розрахунковий документ вказано рахунок на оплату покупцю №2910 від 21.12.2017 , а отже вказаний товар поставлено на підставі даного рахунку, а не на підставі рахунку №2713 від 11.12.2017, на який посилається відповідач.

Щодо доводів скаржника про те, що поставка товару позивачем здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору №11-12-2017/1 від 11.12.2017, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що із наданих суду первинних документів бухгалтерського обліку вбачається, що поставка здійснена на підставі основного договору , разом з тим, жодних посилань на те, за яким саме договором здійснено поставку товару, у вказаних документах немає, що свідчить про недоведеність посилань відповідача.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач має оплатити вартість поставленого товару, 3% річних та інфляційні втрати є правомірним.

Доводи скаржника з посиланням на фотографії (а.с.78-81) та електронне листування між сторонами (а.с.84-96) про бракованість товару та про підтвердження позивачем факту, що спірний товар направлявся саме на підставі договору № 11-12-2017/1 від 11.12.2017 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зазначені документи не можуть вважатись належними та допустимими доказами у розмінні ст. 76, 77 ГПК України.

Крім того, надані відповідачем документи не містять будь-яких посилань на факт виникнення між сторонами правовідносин щодо поставки товару саме на підставі видаткових накладних №369 від 21.05.2018, №458 від 04.07.2018 та №652 від 27.08.2018.

Доводи скаржника про недодержання позивачем строку поставки товару колегія суддів не приймає, оскільки встановлення таких обставин не входить до предмета доказування у даній справі. Крім того, поставка товару з простроченням не звільняє покупця від обов`язку розрахуватись за нього з постачальником.

Рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі № 916/550/19 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України , Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі №916/550/19 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Одеського Ордена Знак пошани заводу продовольчого машинобудування - підприємства з колективною власністю залишити без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Одеський Орден Знак пошани завод продовольчого машинобудування - підприємства з колективною власністю.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України , у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України .

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна