Постанова

від 11.06.2019 по справі 910/14936/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Справа№ 910/14936/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Зубець Л.П.

Пашкіної С.А.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Блажієвська Л.В.

відповідача - Спіцин С.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2019 р. (повне рішення складено 20.03.2019 р.)

у справі № 910/14936/18 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд"

про витребування безпідставно набутого майна

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" про витребування безпідставно набутого майна, а саме 2207 тон "Портландцементу ПЦ 500-Д20 (насипом)", вартістю 2385526,44 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач без укладення відповідного договору утримує поставлений залізничним транспортом товар, а саме 2207 тон "Портландцементу ПЦ 500-Д20" насипом, який останній відмовляється повертати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2018 р. відкрито провадження у справі № 910/14936/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2019 р. у справі № 910/14936/18 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Окрім цього до апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" додано клопотання про призначення експертизи, у якому позивач просить призначити у даній справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та поставити на вирішення експертів наступне питання: яка ринкова вартість 2207 тон "Портландцементу ПЦ 500-Д20 (насипом)" станом на дату проведення експертизи?

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що поставка товару була здійснена не в межах договору № №ТД-158 від 27.12.2016 р., а на підставі договорів, укладених у спрощений спосіб, що підтверджується довідкою та випискою по рахунку позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" у справі № 910/14936/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14936/18 та призначено до розгляду на 23.05.2019 р.

До суду 03.05.2019 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 11.06.2019 р. колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Таким чином нормами чинного процесуального законодавства не передбачено розгляду справи в апеляційній інстанції за правилами загального позовного провадження.

Стосовно клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи колегія зазначає наступне.

Так, позивач просить суд призначити у даній справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та поставити на вирішення експертів наступне питання: яка ринкова вартість 2207 тон "Портландцементу ПЦ 500-Д20 (насипом)" станом на дату проведення експертизи?

Згідно положень ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Обґрунтовуючи підстави для призначення товарознавчої експертизи, позивач посилається на ст. 1213 ЦК України, за змістом якої, у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість. Отже встановлення вартості майна, яке підлягає поверненню у цій справі, дозволить в подальшому відшкодувати позивачу його вартість.

Розглянувши вказане клопотання позивача, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутня необхідність встановлювати вартість 2207 тон "Портландцементу ПЦ 500-Д20 (насипом)", оскільки вимогою позивача є витребування майна в натурі.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1454/19 від 22.05.2019 р. у зв`язку з призначенням судді Власова Ю.Л. суддею Верховного Суду відповідно до Указу Президента № 195/2019 від 07.05.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14936/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/14936/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Зубець Л.П.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 р. справу № 910/14936/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та відкладено розгляд справи до 11.06.2019 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

17.11.2016 р. між ТОВ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" (далі - покупець) та ДП "Керуюча компанія холдинго "БЦК" (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 343 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю Портландцемент на умовах DAP, кордон Білорусь - Україна, FCA Костюковичі, згідно з Інкотермс -2010 , а покупець у свою чергу, прийняти товар згідно з умовами цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем було придбано у ДП "Керуюча компанія холдинго "БЦК" - 2207 тон цементу, а саме: Портландцемент ПЦ 500-Д20 (насипом), що підтверджується рахунками на оплату товару, а саме: рахунок № 119 від 19.12.2017 р., рахунок № 21716054 від 13.12.2017 р., рахунок № 21716056 від 15.12.2017 р., рахунок № 21716057 від 18.12.2017 р. № 21716055 від 14.12.2017 р. та платіжними дорученнями на оплату цих рахунків від 12.01.2018 р. та від 28.12.2017 р., за якими було здійснено поставку товару.

Загальна вартість придбаного товару згідно цих документів складає 85410,90 дол, що еквівалентно 2385526,44 грн.

На підставі попередніх домовленостей між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цемгіпстрейд Трейд" про підписання договору поставки № ТД 221/ц від 29.05.2017 р., позивач здійснив поставку вказаного товару 2207 тон відповідачу, за домовленістю з останнім наступним чином: 72,50 тон цементу залізничним транспортом (вагон № 93569697) на ім`я ТОВ "Цемгіпс Трейд", що підтверджується накладною СМГС № 21716055; 2134,50 тон цементу залізничним транспортом (вагони: № 93547891, № 13496792, № 93390599, № 97153282, № 93447795, № 93051977 93396596, № 97309454, № 93065241, № 93039113; № 93002392, № 93063550, № 97183644, № 93501229, № 93052322, № 93543593, № 93381994, № 93578698, № 93005098, № 97183818, № 93072924, № 93669752, № 93582591, № 97125801, № 93463990, № 3370096, № 93549996, № 97121875, № 93517290, № 93370492 на ім`я наступних контрагентів відповідача: ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром та ТОВ "Промтек-2000", як вантажоодержувачів, що підтверджується наступними накладними: СМГС № 21716057, № 21716056; СМГС № 21716056, № 21716054.

27.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цемгіпс Трейд" (далі покупець) був укладений договір поставки № ТД-158 (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, обумовлених в цьому договорі товар в асортименті за групами товарів, зазначених в додатку № 1 до цього договору. Термін поставки, кількість продукції, адресу доставки вказуються в заявці покупця за формою додатка № 2 до цього договору. Покупець подає заявку за 5 (п`ять) робочих днів до поставки.

Пунктом 9.3 договору поставки передбачено, що термін дії цього договору з моменту підписання обома стронами до 31.12.2017 р., а по невиконаним зобов`язанням до повного виконання.

У період з 06.12.2017 р. по 22.12.2017 р. відповідачем направлялись заявки на вагони на електрону адресу позивача, а саме: заявка № 81 від 06.12.2017 р. на 1 вагон; заявка № 84 від 12.12.2017 р. на 5 вагонів; заявка № 85 від 14.12.2017 р. на 5 вагонів; заявка № 86 від 13.12.2017 р. на 10 вагонів ; заявка № 89 від 19.12.2017 р. на 5 вагонів; заявка № 89 від 22.12.2017 р. на 5 вагонів, що підтверджується скріншотом з електронної адреси відповідача.

Заявки на відвантаження 31 вагону з продукцією були направлені на електрону пошту за 5 робочих днів до поставки, як передбачається пунктом 1.1 укладеного договору поставки, та протягом 2 робочих днів ніяких заперечень щодо відвантаження товару з боку позивача не надходили.

У заявках № 81, № 84, № 85, № 86, № 89 від 19.12.2017 р., № 89 від 22.12.2017 р. були вказані реквізити отримувачів продукції ТОВ "Цемгіпс Трейд", ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром", ТОВ "Промтек-2000", на які і було здійснено постачання продукції.

Спір у справі виник в зв`язку з тим, що на думку позивача, сторони не досягли істотних умов договору № ТД 221/ц від 29.05.2017 р., відтак цей договір не був підписаний між сторонами, а відповідно поставлений товар, вважається таким, що отриманий відповідачем безпідставно. У зв`язку з цим позивач, посилаючись на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, просить витребувати від відповідача безпідставно набуте майно, а саме: 2207 тон Портландцементу ПЦ 500-Д20 (насипом).

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як передбачено ч. 7 ст. 180 ГК України, строк дії господарського договору - це час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Встановлено, що ТОВ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" здійснив поставку товару на підставі договору поставки № ТД-158 від 27.12.2016 р. та заявок, наданих відповідачем.

Відповідно до п. 6.1 зазначеного договору поставки, договір може бути змінений розірваний тільки за письмовою згодою сторін, або у випадку, визначеному у договорі. Сторони вправі продовжити дію договору на новий термін. У випадку, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не заявить про свій намір його припинити, договір вважається пролонгованим (продовженим) на черговий календарний рік.

В матеріалах справи відсутні додаткові угоди до договору № ТД-158 від 27.12.2016 р. або листи від сторін щодо припинення дії договору № ТД-158 від 27.12.2016 р.

Отже договір поставки № ТД-158 від 27.12.2016 р., укладений між сторонами у справі, є таким, що не припинив свою дію.

Доводи скаржника про те, що поставка товару була здійснена не в межах договору № ТД-158 від 27.12.2016 р., а на підставі договорів укладених у спрощений спосіб, що підтверджується довідкою та випискою по рахунку позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки банківські виписки по рахунку не можуть підтверджувати припинення дії укладеного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2018 р. у справі № 910/4479/18 було встановлено, що між ТОВ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" та ТОВ "Цемгіпс Трейд" склались також за інший період фактичні правовідносини з поставки товару шляхом підписання видаткових накладних, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Отже, твердження позивача про те, що відповідач отримав товар в кількості 2207 тон без договірних правовідносин (без правових підстав), є необґрунтованим, оскільки між сторонами окрім існування укладеного та діючого на даний час договору поставки № ТД 158 від 27.12.2016 р. також склались фактичні правовідносини, а саме укладення договору у спрощений засіб, шляхом обміну первинними документами.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відтак, матеріалами справи не підтверджується набуття або збереження відповідачем отриманого від позивача товару без достатньої правової підстави.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.08.2018 р. у справі № 334/2517/16-ц.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, позивач, у порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про витребування безпідставно набутого майна, а саме 2207 тон "Портландцементу ПЦ 500-Д20 (насипом)", вартістю 2385526,44 грн, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2019 р. у справі № 910/14936/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2019 р. у справі № 910/14936/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.06.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.П. Зубець

С.А. Пашкіна