Рішення

від 05.06.2019 по справі 910/1146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2019Справа № 910/1146/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Підприємства Ера (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16А; ідентифікаційний код: 36427794)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Будстиль (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15А, Н/П №18; ідентифікаційний код: 30435580) та

2. Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство Київфундаментбуд (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А; ідентифікаційний код: 33056977)

про визнання договорів недійсними

Представники учасників справи:

від позивача: Галя Є.С . ;

від відповідача -1: не з`явився;

від відповідача - 2: Черничко В.В.;

від третьої особи: Корякін Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Підприємства Ера з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Будстиль та Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання договір про відступлення прав вимоги недійсними, так як при їх укладенні були порушені норми ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 позовну заяву Підприємства Ера залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 відкрито провадження у справі №910/1146/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.03.2019; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Будстиль оригінали Договору відступлення права вимоги № 2 від 18.07.2016 року, Повідомлення про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги № 2 від 18.07.2016 року, Договору про відступлення права вимоги № 3 від 19.09.2016 року, Повідомлення про відступлення права вимоги за Договором про відступлення права вимоги № 3 від 19.09.2016 року; витребувано у Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича оригінали Договору про відступлення права вимоги № 3 від 19.09.2016 року; Повідомлення про відступлення права вимоги за Договором про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 року; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 18.03.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 03.04.2019.

03.04.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 вказав на те, що директор Підприємства Ера при укладенні Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки мав право на укладення вказаного договору та предметом вказаного договору є відступлення права вимоги, які не є основними засобами підприємства та нерухомим майном.

Також, відповідач 2 зазначив, що відступлення прав вимоги відбувалось за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, а не за рішенням суду у справі №910/20175/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство Київфундаментбуд , підготовче засідання відкладено на 22.04.2019.

22.04.2019 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримала позовні вимоги Підприємства Ера .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/1146/19 на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 20.05.2019.

У підготовчому засіданні 20.05.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 29.05.2019.

28.05.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, в якому відповідач-1 просив суд призначити судову технічну експертизу; на вирішення експертів поставити питання: - чи відповідає давність виконання протоколу №10/07/16-1 засідання правління Житомирської обласної Ради Українського фонду Реабілітація інвалідів від 10.07.2015 вказаній в ньому даті?; - чи міг протокол №10/07/16-1 від 10.07.2015 бути створений пізніше 2015 року?; - яка давність нанесення відбитку печатки та підписів у протоколі №10/07/16-1 від 10.07.2015.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що на думку відповідача-2, зміст вказаного протоколу є суперечливим та він не був доведений до відома директора Підприємства Ера .

У підготовчому засіданні 29.05.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача-2 у зв`язку з його необґрунтованістю.

Письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем-2 суду надано не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/1146/19; справу призначено до судового розгляду по суті на 05.06.2019.

04.06.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник відповідача - 1 (адвокат) братиме участь у розгляді іншої справи, призначеної на час слухання даної справи.

У судовому засіданні 05.06.2019 судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача-1 у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки у судовому засіданні 29.05.2019 представником відповідача -1 не було висловлено будь-яких зауважень щодо дати та часу судового засідання, призначеного на 05.06.2019.

Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи, поданого 04.06.2019, представником відповідача 1 не додано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому (зайнятості адвоката у розгляді іншої справи - №755/6539/19).

Представник позивача у судовому засіданні 05.06.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 05.06.2019 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи у судовому засіданні 05.06.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-1 у судове засідання 05.06.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 29.05.2019 та розпискою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 29.05.2019.

У судовому засіданні 05.06.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення учасників справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 між Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (продавець) укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити вказані цінні папери емітента на умовах, передбаченими договором, а саме: прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25, 00 грн. за одиницю.

Відповідно до п. 1.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 загальна договірна вартість даного договору становить 2 0000 000,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 розрахунки за цим договором здійснюються між покупцем та продавцем шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця загальної суми договору протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору за вирахуванням ПДФО за ставкою, що дії на момент переходу права власності на ЦП. За згодою сторін можлива інша форма розрахунків, що зазначена у п. 1.2, що повинно бути передбачено додатковою угодою до даного договору.

10.07.2015 відбулось засідання Правління Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів , прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №10/07/16-1.

Зокрема, на засіданні Правління Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів 10.07.2015 було вирішено: 1) надати дозвіл директору Підприємства Ера укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль Договір про відступлення права вимоги, згідно з яким до Підприємства Ера перейде право вимоги на стягнення з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд 20 000 000, 00 грн.; 2) заборонити директору Підприємства Ера без дозволу Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів укладати будь-які договори (провочини) щодо укладеного в майбутньому з Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль Договору про відступлення права вимоги.

14.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (первісний кредитор) та Підприємством Ера , заснованим на власності Житомирської обласної Ради Українського фонду Реабілітація інвалідів (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, укладеним між первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд (боржник) на суму 20 000 000, 00 грн. За Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 боржник не здійснив розрахунок (оплату) перед первісним кредитором у розмірі 20 000 000,00 грн. за придбання цінних паперів - прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25,00 грн. за одиницю.

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги №1 від 14.07.2015 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, зокрема, вимагати сплати грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн.

Судом встановлено, що Підприємство Ера звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд про стягнення 20 000 000, 00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 у справі №910/20175/15, яке набрало законної сили 13.10.2015, стягнуто з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд на користь Підприємства Ера грошові кошти у сумі 20 000 000, 00 грн.

Судом встановлено, що 26.10.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№49132932 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/20175/15 про стягнення з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд на користь Підприємства Ера грошових кошті у сумі 20 000 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд №910/3353/16 визнано Підприємство Ера кредитором Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд на суму 20 013 780, 00 грн., з яких: 20 000 000, 00 грн. - вимоги четвертої черги, 13 780, 00 грн. - вимоги першої черги.

Судом встановлено, що 18.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (новий кредитор) та Підприємством Ера (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №2, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (повертає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль та Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд на суму 20 000 000, 00 грн. За Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 боржник не здійснив розрахунок (оплату) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль у розмірі 20 000 000, 00 грн. за придбання наступних цінних паперів: прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25, 00 грн. за одиницю; загальна вартість - 20 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором та/або рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 у справі №910/20175/15, зокрема вимагати стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн.

Судом встановлено, що 19.09.2016 між Фізичною особою-підприємцем Маняченком Олексієм Анатолійовичем (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №3, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (повертає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль та Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд на суму 20 000 000, 00 грн. За Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 боржник не здійснив розрахунок (оплату) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль у розмірі 20 000 000, 00 грн. за придбання наступних цінних паперів: прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25,00 грн. за одиницю; загальна вартість - 20 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором та/або рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 у справі №910/20175/15, зокрема вимагати стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що директор Підприємства Ера не мав повноважень на підписання Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, оскільки засновник не надавав дозволу на підписання вказаного договору, не надавав згоду на відчуження та безоплатну передачу на користь іншої особи активів, майна, майнових прав Підприємства Ера , що свідчить про наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним на підставі ст. 92 Цивільного кодексу України.

Також, позивач зазначив, що відповідач -1, укладаючи Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 не бажав реального настання наслідків, які обумовлені ним.

Крім того, позивач зазначив що оскільки Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 суперечить ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, що свідчить про його недійсність, Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль було передано Фізичній особі-підприємцю Маняченку Олексію Анатолійовичу недійсну вимогу (у зв`язку з укладенням між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 Договору про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016).

Також, позивач вказав на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль передало фактично недіюче зобов`язання на користь Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича, оскільки, по перше, предмет купівлі-продажу (цінні папери) був виключений з цивільного обороту, а, по друге, Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль не стало кредитором Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд у справі про банкрутство, а тому не могло передати зобов`язання, яке не існувало.

Вказані обставини, за твердженням позивача, суперечать ст.ст. 513, 514 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 та Договір про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 повинні бути визнані недійсними на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач зазначив, що оскільки уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, а згідно з оспорюваними договорами було передано саме зобов`язання, що винило на підставі судового рішення у справі №910/20175/15, такі правочини є нікчемними (не передбачені чинним законодавством).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Як встановлено судом, 10.07.2015 відбулось засідання Правління Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів , прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №10/07/16-1.

Зокрема, на засіданні Правління Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів 10.07.2015 було вирішено: 1) надати дозвіл директору Підприємства Ера укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль Договір про відступлення права вимоги, згідно з яким до Підприємства Ера перейде право вимоги на стягнення з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд 20 000 000, 00 грн.

Як встановлено судом, 14.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (первісний кредитор) та Підприємством Ера , заснованим на власності Житомирської обласної Ради Українського фонду Реабілітація інвалідів (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, укладеним між первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд (боржник) на суму 20 000 000, 00 грн. За Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 боржник не здійснив розрахунок (оплату) перед первісним кредитором у розмірі 20 000 000, 00 грн. за придбання цінних паперів - прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25, 00 грн. за одиницю.

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги №1 від 14.07.2015 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, зокрема, вимагати сплати грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 у справі №910/20175/15, яке набрало законної сили 13.10.2015, стягнуто з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд на користь Підприємства Ера грошові кошти у сумі 20 000 000, 00 грн.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд №910/3353/16 визнано Підприємство Ера кредитором Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд на суму 20013780,00 грн., з яких: 20 000 000, 00 грн. - вимоги четвертої черги, 13 780, 00 грн. - вимоги першої черги.

Водночас, як встановлено судом, 18.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (новий кредитор) та Підприємством Ера (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №2, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (повертає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль та Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд на суму 20 000 000, 00 грн. За Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 боржник не здійснив розрахунок (оплату) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль у розмірі 20 000 000, 00 грн. за придбання наступних цінних паперів: прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25, 00 грн. за одиницю; загальна вартість - 20 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором та/або рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 у справі №910/20175/15, зокрема вимагати стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) є заснованим на власності Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів та створене на власності Житомирської обласної Ради Українського фонду Реабілітації інвалідів (засновник) для соціальної, психологічної, медичної та професійної реабілітації інвалідів, виявлення їх творчого потенціалу, виконання виробничих завдань, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в його балансі.

Згідно з п. 4.2 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) підприємство є власником: - майна, переданого йому засновником; - продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності; - одержаних доходів, а також іншого майна на підставах, не заборонених законом.

Згідно з п. 4.4 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) підприємству можуть належати на праві власності будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше рухоме та нерухоме майно та права на майно / в тому числі право на інтелектуальну власність.

Згідно з п. 4.5 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) підприємство має право розпоряджатися належним йому рухомим і нерухомим майном у відповідності до вимог чинного законодавства України та керуючись цим Статутом.

Таким чином, оскільки права вимоги щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн. є майновими правами, тобто речовими правами (відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України) та рухомим майном (відповідно до ст. 2 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ), розпорядження таким рухомим майном може здійснюватися виключно з урахуванням положень Статуту Підприємства Ера , про що зазначено у п. 4.5 Статуту.

Згідно з п. 8.3 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) виконавчим органом підприємства є директор, який призначається чи звільняється засновником.

Відповідно до п. 8.5 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) директор здійснює управління поточною діяльністю підприємства, без доручення представляє його інтереси; - складає та затверджує штатний розклад, формує структуру підприємства та апарат управління; - видає обов`язкові для виконання накази, розпорядження, вказівки; - приймає та звільняє працівників у відповідності до чинного трудового законодавства України; - представляє підприємством в відносинах з іншими юридичними та фізичними об`єктами, укладає договори від імені підприємства.

Відповідно до п. 8.6 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) директор має право без доручення виступати від імені підприємства та вчиняти будь-які юридично значущі дії від його імені та в його інтересах.

Згідно з п. 2.1.7 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) згідно зі своєю метою та предметом діяльності підприємство має право здавати в оренду, надавати позики та надавати в безоплатне тимчасове користування будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, що належать підприємству , а також списувати їх з балансу та, за згодою засновника , продавати та передавати безкоштовно іншим підприємствам.

Згідно з п. 8.2 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) правами власника підприємства є: - затвердження статуту, внесення змін і доповнень до нього; - визнання основних напрямів діяльності; - заслуховування та затвердження річних звітів; - наймання директора (керівника); - надання дозволу на здійснення підприємством операцій по відчуженню основних засобів та нерухомого майна підприємства, отримання підприємством позик, кредитів, застави майна та надання підприємством позик.

Відповідно до п. 8.1 Статуту Підприємства Ера (в редакції станом на дату укладення оспорюваних договорів) вищим органом управління підприємством і власником підприємства є Житомирська обласна Рада Українського Фонду Реабілітація інвалідів , яка здійснює всі свої права безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що директор Підприємства Ера мав право укладати Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, яким передбачено відчуження належного позивачу майна - права вимоги на суму 20 000 000, 00 грн, лише за згодою засновника Підприємства Ера , яким є Житомирська обласна Рада Українського Фонду Реабілітація інвалідів .

Доказів надання Житомирською обласною Радою Українського Фонду Реабілітація інвалідів згоди на укладення директором Підприємства Ера Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 матеріали справи не містять.

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи Довідку Житомирської обласної Ради Українського Фонду Реабілітація інвалідів , в якій засновник Підприємства Ера зазначає, що він не уповноважував директора Підприємства Ера та не надавав йому дозволу на підписання Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016.

Як встановлено судом, 10.07.2015 відбулось засідання Правління Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів , прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №10/07/16-1.

Зокрема, на засіданні Правління Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів 10.07.2015 було вирішено: 1) надати дозвіл директору Підприємства Ера укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль Договір про відступлення права вимоги, згідно з яким до Підприємства Ера перейде право вимоги на стягнення з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд 20 000 000, 00 грн.; 2) заборонити директору Підприємства Ера без дозволу Житомирської обласної ради Українського фонду Реабілітація інвалідів укладати будь-які договори (провочини) щодо укладеного в майбутньому з Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль Договору про відступлення права вимоги.

Отже, директору Підприємства Ера було заборонено без дозволу засновника (Житомирської обласної Ради Українського Фонду Реабілітація інвалідів ) укладати Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, так як цим договором було передбачено відчуження прав вимоги, набутих позивачем за умовами Договору про відступлення права вимоги № 1 від 14.07.2015, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль .

Доказів схвалення позивачем (юридичною особою в особі уповноваженого органу) Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 суду не надано.

При цьому питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень встановлюючи, що для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору, однак набувають такої сили в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

В даному випадку із преамбули Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 вбачається посилання на те, що при вчиненні вказаного правочину директор Підприємства Ера діяв на підставі Статуту.

Тобто, відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль був обізнаний із положеннями Статуту, а відтак і з наявністю відповідних обмежень повноважень директора Підприємства Ера .

При цьому з огляду на обмеження щодо повноважень директора позивача, встановлені в статуті Підприємства Ера та про які був обізнаний відповідач - 1, тягар доведення наявності відповідного дозволу (згоди) власника (засновника) Підприємства Ера покладається на відповідача.

Вказаного дозволу (згоди) власника (засновника) Підприємства Ера відповідачем -1 суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що при укладенні Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 директор Підприємства Ера не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення вказаного правочину, що враховуючи відсутність доказів подальшого схвалення (юридичною особою в особі уповноваженого органу) вказаного договору, свідчить про наявність підстав для визнання Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

А отже твердження відповідача-2 про те, що директор Підприємства Ера при укладенні Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки мав право на укладення вказаного договору та предметом вказаного договору є відступлення права вимоги, які не є основними засобами підприємства та нерухомим майном є необґрунтованими.

Що стосується тверджень позивача про те, що укладаючи Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль не бажало реального настання правових наслідків, обумовлених договором, суд зазначає наступне.

Так, позивач у позовній заяві зазначив, що про небажання настання реальних наслідків, обумовлених договором, свідчить те, що відповідач 1 не звертався до ВДВС із заявою про заміну сторони виконавчого провадження; - не звертався до суду із заявою про заміну кредитора; - в подальшому безоплатно передав грошову вимогу на користь відповідача 2.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

У постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16 викладено правову позицію, відповідно до якої для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимим доказами, що відповідач-1, укладаючи Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, заздалегідь мав намір, умисел її не виконувати, тобто мав інші цілі, ніж передбачені оспорюваним правочином, та відповідно воля відповідача - 1 була іншою, ніж об`єктивне волевиявлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову Підприємства Ера про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, укладеним між Підприємством Ера та Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль .

Як встановлено судом, в подальшому 19.09.2016 між Фізичною особою-підприємцем Маняченком Олексієм Анатолійовичем (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №3, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (повертає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль та Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд на суму 20 000 000, 00 грн. За Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-150605-2 від 05.06.2015 боржник не здійснив розрахунок (оплату) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль у розмірі 20 000 000, 00 грн. за придбання наступних цінних паперів: прості іменні акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Сіам-Капітал , у кількості 800 000 штук, загальною номінальною вартістю 800 000, 00 грн, договірною вартість 25,00 грн. за одиницю; загальна вартість - 20 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором та/або рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 у справі №910/20175/15, зокрема вимагати стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, до відповідача 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю Будстиль ) не перейшло право вимагати від боржника (третьої особи) сплатити грошові кошти у розмірі 20 000 000, 00 грн. (вартість цінних паперів за Договором №БВ-150605-2 купівлі-продажу цінних паперів від 05.06.2015).

Таким чином, на момент укладення між відповідачами Договору про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016, відповідно до умов якого новий кредитор (відповідач 2) приймає право вимоги, що належить первісному кредитору (відповідачу 1), і стає кредитором за Договором №БВ-150605-2 купівлі-продажу цінних паперів від 05.06.2015 (основний договір), відповідач 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль ) не володіло таким правом вимоги до боржника.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на те, що Договором про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 передбачена передача відповідачем - 1 права вимоги, яке до відповідача - 1 не перейшло, суд дійшов висновку, що Договір про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 укладений з порушенням норм цивільного законодавства України, оскільки його зміст суперечить вимогам ст.ст. 203, 317 та 514 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства Ера про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується тверджень позивача стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль передало фактично недіюче зобов`язання на користь Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича, оскільки, по перше, предмет купівлі-продажу (цінні папери) був виключений з цивільного обороту, а, по друге, Товариство з обмеженою відповідальністю Будстиль не стало кредитором Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд у справі про банкрутство, а тому не могло передати зобов`язання, яке не існувало, суд вважає вказані твердження позивача необгрунтованими, оскільки предметом Договору про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 є не цінні папери, а право вимоги щодо оплати їх вартості. При цьому відсутність заміни кредитора у зобов`язанні у процесуальних відносинах (у справі про банкрутство) не свідчить, що не відбулась заміна кредитора у матеріальному сенсі (у матеріальних відносинах), зокрема, на підставі укладеної цивільно-правової угоди.

Суд також вважає необгрунтованими твердження позивача, що оскільки уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, а згідно з оспорюваними договорами було передано саме зобов`язання, що винило на підставі судового рішення у справі №910/20175/15, такі правочини є нікчемними (не передбачені чинним законодавством).

Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення; а право звернення з заявою про заміну сторони її правонаступником надано, зокрема, заінтересованій особі.

При цьому процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів права або обов`язку в матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №923/607/16.

При цьому суд зазначає, що в межах розгляду даної справи суд не вдається до дослідження обставин перебування голови правління Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд Хоменка В.М. під цілодобовим домашнім арештом у період з 15.07.2016 по 12.11.2016 (тобто, у період укладення оспорюваних договорів), що свідчить, на думку позивача, про неможливість проставлення ним підпису на повідомленнях про відступлення прав вимоги за Договором про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016 та за Договором про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016, а також обставини вилучення печатки вказаної юридичної особи 13.07.2016 в ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12016060000000059, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у даній справі (визнання недійсними договір відступлення прав вимоги, які укладені не Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд ), та в будь-якому випадку не свідчать про наявність/відсутність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними (враховуючи визначені позивачем підстави позову).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Підприємства Ера задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №2 від 18.07.2016, укладений між Підприємством Ера та Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль .

3. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №3 від 19.09.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Будстиль та Фізичною особою-підприємцем Маняченком Олексієм Анатолійовичем.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будстиль (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15А, Н/П №18; ідентифікаційний код: 30435580) на користь Підприємства Ера (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16А; ідентифікаційний код: 36427794) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Підприємства Ера (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16А; ідентифікаційний код: 36427794) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.06.2019.

Суддя М.Є. Літвінова